10 років до точки неповернення: як Україні боротись із кліматичними змінами?

Середа, 09 вересня 2020, 16:00

Регулярні посухи та неврожаї, непридатний до нормального життя Південь України. Теплі безсніжні зими, після яких навесні піднімаються пилові бурі. 

Підтоплені Одеса, Херсон, Миколаїв і повністю затоплені десятки міст і сіл, з-поміж яких – Вилкове, Гола Пристань, Затока. Повені в Карпатах, які руйнують населені пункти і дороги.

Це – не лякалка, а те, якою буде Україна всього лише за кілька десятиліть, якщо сьогодні ми не будемо ефективно протистояти кліматичним змінам разом зі світом.

Процес уже запущено. За останні 30 років середня температура в Україні зросла на 1,2 С, тому цьогорічна зима без снігу і +39 С на Півдні влітку – не аномалії, а закономірність. Мінекономіки прогнозує, що вже у 2020-му врожай зернових в Україні буде на 7 млн тонн менше, ніж минулоріч. І основна причина – посуха.

Науковці стверджують: світ має всього 10 років, щоб змінити ситуацію і припинити підвищення температури. Якщо до 2030-го не вдасться уникнути підвищення глобальної температури на 1,5 C, людство перейде точку неповернення.

Що робить Україна, щоб спільно зі світом боротись із кліматичними змінами? У 2016-му Верховна Рада ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. Вона передбачає, що всі держави незалежно від їхнього економічного розвитку беруть на себе зобов'язання скорочувати шкідливі викиди в атмосферу.

Втім, сьогодні в Україні відсутня повноцінна кліматична політика і законодавча база, тому поки що для України боротьба з кліматичними змінами лишається в основному на рівні декларацій і намірів.

Саме через те, що ефективні кліматичні зміни потребують насамперед відповідних законів, лідером цього процесу в Україні має стати Верховна Рада. 

Минулого тижня створили Підкомітет з питань зміни клімату та охорони повітря на базі екологічного комітету Верховної Ради. Насамперед він займатиметься розробкою повноцінної кліматичної політики та конкретних законів, які допоможуть протидіяти змінам клімату.

Єдина кліматична політика України і відповідні законопроєкти мають бути справедливими, реалістичними і відповідними до європейських ініціатив. Україна має бути рівним партнером по декарбонізації Європи, а не технічним виконавцем європейської зеленої угоди.

Старт роботи Підкомітету – лише перший крок. 

Якщо ми прагнемо дійсно ефективної протидії змінам клімату, потрібно змінювати правила в багатьох сферах: аграрній, економічній, енергетичній, транспортній. Тому, щоб кліматична політика була системною, такий підкомітет має бути у всіх відповідних комітетах Верховної Ради. 

В Європейській комісії, наприклад, ще з 2010 року працює такий спеціальний орган – Генеральний директорат з питань кліматичних дій.

Але загалом до боротьби з кліматичними змінами мають бути залучені всі: президент, парламент, уряд, громадськість, бізнес, медіа. Ця боротьба має бути предметом сталого діалогу, спільного напрацювання ефективних стратегій та конкретних злагоджених дій. Цього поки бракує.

Сьогодні боротьба зі змінами клімату – це спільна відповідальність держав світу за своє майбутнє. 

Кліматична політика України впливатиме на глобальні зміни клімату, так само, як і дії інших держав у цьому питанні впливатимуть на нас. Не вийде звинувачувати інших у бездіяльності або невірних діях і водночас самим не робити нічого.

10 років – це не так багато часу, щоб повністю змінити правила поведінки і адаптуватись до нових реалій життя. 

Глобальне потепління і зміни клімату – це не абстракція, а те, що відбувається сьогодні і на що впливає кожен із нас. Тому саме від нас залежить те, в якому світі живемо ми і житимуть наші діти.

Леся Василенко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua

Як врятувати українську книгу? Відкрите звернення мережі книгарень "Є" до влади

Не засму(і)чуйте річки

Дозвіл на зліт у складних умовах

Турборежим, амнезія, Бріоні, рука Сороса: моя "нова" регіональна прокуратура

Як підвищити особисту ефективність: секрети планування ідеального робочого дня

Про граблі президента України і заявника скарги в ЄСПЛ, який не став власником "Харчевні королеви Гусячі лапки"

Підпишіться на наші повідомлення!