Одне слово, що змінює все, або Як повернути топчиновників в антикорупційні рамки

Четвер, 22 жовтня 2020, 16:00

Шість років тому Верховна Рада однією рукою схвалила пакет антикорупційних законів, які дозволили розгорнути системну боротьбу з корупцією. А іншою — залишила низку шпарин для високопосадовців, що й досі дозволяє їм уникати відповідальності при зловживанні службовими повноваженнями.

Хороша новина в тому, що одну з основних, але дуже добре захованих шпарин ми скоро ліквідуємо. Ще одна хороша новина — зробити це дуже просто: в законі "Про запобігання корупції" потрібно замінити лише одне слово.

У статті 3 цього закону поданий перелік усіх, хто підпадає під його дію: від президента і суддів до депутатів міськрад і поліцейських. І нібито не мало би бути перепон для притягнення до відповідальності всіх порушників незалежно від мундиру, але вже шостий рік багатьом з них вдається вийти сухими з-під дії закону через суд.

Шпарина для них закладена у статті 35, одразу в першому пункті — про особливості процедури врегулювання конфлікту інтересів, яка є фундаментальною у запобіганні корупції. 

Сам по собі конфлікт інтересів не є порушенням, адже такий конфлікт може виникнути у будь-кого в силу безлічі обставин. Головне, аби не стати корупціонером, його вчасно і правильно врегульовувати. Щоб не виникало ситуацій, коли компанія народного депутата на його пропозицію продає маски, привезені разом з гуманітарним вантажем з Китаю під наглядом Офісу президента. Або коли адвоката Януковича призначають у керівництво Державного бюро розслідувань, яке веде справи Майдану.

Коли особи, на яких поширюється закон про запобігання корупції, зловживають своїми повноваженнями, вони діють у режимі конфлікту інтересу — і ось це вже є правопорушенням (за адміністративним законодавством) або й злочином (за кримінальним).

Тепер повернімося до шпарини: вона і справді ледь помітна. У назві статті 35 вжито слово "особливості" щодо врегулювання конфлікту інтересів, а в тексті статті першого пункту — вже "правила" щодо врегулювання. 

З юридичної точки зору перший термін передбачає перелік особливостей чогось загального, чим в даному випадку і є сам закон "Про запобігання корупції", а другий — існування окремих правил. Це і дозволяє посадовцям-порушникам отримувати судові рішення на свою користь. Наприклад, депутатів міськрад і міських голів неодноразово звільняли від відповідальності, спираючись на відсутність таких правил.

Тобто варто лише замінити "правила" на "особливості", щоб зміст статті відповідав її назві, — і шпарину закрито!

Я разом з колегами з "Голосу" подав відповідний законопроєкт, що врегулює логіку поширення закону "Про запобігання корупції" на високопосадовців. Для цього достатньо замінити в першому пункті статті 35 одне слово: "правила" — на "особливості". І для певності, щоб виключити будь-які подвійні трактування, наприкінці пункту уточнити, що ці особливості не "визначаються", а "можуть додатково визначатися" іншими законами. 

Тому що жодні додаткові "правила" тут не потрібні. Час припинити видачу корупціонерам індульгенцій, які придумали за Порошенка і якими продовжують користуватися за Зеленського.

Андрій Осадчук, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  






powered by lun.ua

Байден – Зеленському: "Трускавець не працює"

Зробимо село щасливим

Міжнародні обміни в умовах пандемії. Особистий досвід

Скорочення викидів вугільних ТЕЦ: плани VS реальність

Інформаційна безпека: ще один фронт боротьби за Україну, за який має нести відповідальність держава

"Якби я була тобою": що варто порадити доньці-підлітку