Як зупинити браконьєрство?

Понеділок, 05 жовтня 2020, 19:00

Незаконне добування природних ресурсів – браконьєрство – набуло в Україні небачених масштабів. В широкому сенсі цього слова воно охоплює усе природне середовище – від самовільної рубки лісу до підпільного копання бурштину.

Але "класичне" браконьєрство стосується перш за все тваринного світу – мисливства та рибальства. Саме там порушення законодавства наймасовіші, а зухвалість браконьєрів переходить усі межі. 

Це полювання в заборонений період, з незареєстрованою зброєю, без відстрільної картки на право добування, без контрольної картки обліку добутої дичини та без відповідних документів на собак мисливських порід. 

Це нелегальна риболовля, в тому числі в час нересту, з використанням таких заборонених інструментів, як сіті, ятери, електровудки, ості, вибухові та отруйні речовини. Це колосальне перевищення встановлених водними та лісовими господарствами дозволених лімітів на вилов риби чи відстріл диких тварин.

Збитки, які щорічно наносять природі браконьєри, становлять близько 50 млн грн.  Але масове вбивство тварин та вилов риби – це ще й удар по репродуктивному потенціалу цілих видів, які з часом можуть взагалі зникнути. 

Наприклад, рахунок занесеної до Червоної книги рисі сьогодні йде на сотні особин, які мешкають локально в Карпатах і на Поліссі. В той же час браконьєри (серед них є і працівники лісових господарств) не гребують знищувати цих рідкісних тварин.

Аналогічна ситуація з бурими ведмедями, яких на всі Карпати 150-200, тоді як в сусідній Румунії – понад 5 тисяч. 

За даними екологів, щороку в карпатському регіоні браконьєри вбивають 40-50 ведмедів. І якби не румунська популяція, то вони б у нас щезли взагалі. Полювання на ведмедя – це забава багатих та впливових, які платять до 10 тис євро, аби взяти участь в організованому сафарі.

Нещодавнє соціологічне дослідження агенції Info Sapiens свідчить, що 83% українців негативно ставляться до нелегального полювання на рідкісних медведів та рись, а 34% готові особисто долучатися до захисту цих хижаків. Тому державі слід використовувати громадську ініціативу, аби підсилити систему охорони природного середовища.  

Долю ведмедів та рисі може скоро повторити й така тварина, як, наприклад, лось. З 1991 року їх поголів’я змешилось з 15 до менше ніж 2 тисяч. І хоча цих копитних таки включили до Червоної книги, але екологи побоюються, що до 2050 року лось в Україні таки може зникнути.

В рибальстві ситуація не краща – незаконний вилов риби фактично зрівнявся з легальним риболовством. Щоденно браконьєри виловлюють з водойм більше 190 тон риби. 

Якщо в 1991 році затримали 19 тис браконьєрів-рибалок, то в минулому році – аж 114 тис. А скільки ще випадків залишилися поза увагою контролюючих установ?  

Як правило, браконьєрство – це не про виживання бідняків, які не мають чим годувати родини і тому йдуть в ліс на полювання або на озеро чи річку рибалити. Це цинічний розрахунок з метою заробити немалі гроші. На масовому продажі вбитої електрострумом риби, на м’ясі екзотичних оленів чи ведмедів, проданих до фешенебельних ресторанів, на шкірах та хутрі диких тварин.  

Офіційна статистика відкриває нам лише незначну частину розгулу браконьєрства. Наприклад, в 2019 році Держлісагентство склало 2,8 тис. протоколів за порушення правил полювання. Насправді таких випадків в рази більше.  

Наразі Адміністративний кодекс передбачає покарання за порушення правил полювання у вигляді штрафу від 102 до 1020 грн., у випадку рецидиву – 1020-2040 грн. За незаконну риболовлю із застосуванням заборонених знарядь лову браконьєр сплатить лише 340-680 грн. Максимальна санкція передбачена Кримінальним кодексом – це 3 роки обмеження волі, але вона практично ніколи не застосовується.

Є надія, що незабаром Верховна Рада ухвалить в другому читанні законопроект 2765, який значно підвищує штрафи для браконьєрів-рибалок. Тоді за використання заборонених знарядь вилову з порушника стягнуть 3,4-8,5 тис. грн.

Лише високі штрафи та неухильна компенсація державі збитків за завдану природному середовищу шкоду зроблять браконьєрство непривабливою та ризикованою справою. У випадку, коли потенційні втрати в рази перевищать можливі прибутки, незаконне полювання та рибальство зійдуть нанівець.

Особисто я не прихильник бравих звітів державних установ, в яких вихваляються кількістю зафіксованих порушень і сумами штрафів. Було б добре, якби у Держекоінспекції стало менше роботи саме тому, що браконьєрство зникло б як масове явище.

Але поки цього не сталося, ДЕІ повинна отримати можливості протистояти порушникам. В першу чергу матеріально-технічні. Сучасні браконьєри – це люди, укомплектовані за останнім словом техніки: тепловізори, супутникова навігація, скоростріли, швидкохідні катери й навіть всюдиходи. Інспекція цьому може протиставити  лише застарілу техніку, дефіцит кадрів та слабку мотивацію співробітників.

Тому на порядку денному модернізація матеріально-технічної бази ДЕІ, підвищення зарплат інспекторам, а також гарантії їхньої безпеки. 

Браконьєри, як правило, люди озброєні, і вже неодноразово мали місце напади на працівників інспекції, що напряму загрожує життю і здоров’ю людей. Де-факто виконуючи функції правоохоронного органу, інспектори повинні отримати право застосовувати законно мотивований примус до тих осіб, які порушують закон.

Андрій Мальований, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки. 



powered by lun.ua

Де варто говорити з Путіним

Небезпечний Китай: як Україні мінімізувати ризики у співпраці зі "стратегічним партнером"

Наступний крок у реформуванні армії

Як побудувати звичку: 4 кроки за книжкою Стенфордського професора

#16DaysofActivism: Зупинимо гендерне насильство

Чиста вода – нова розкіш