Як реформувати ДАБІ за півроку

Вівторок, 10 листопада 2020, 09:00

Реформа архітектурно-будівельного контролю та нагляду, цієї надзвичайно корупційної сфери державного регулювання, мала стати одним із флагманів нового бачення розвитку країни.

У березні уряд двома постановами вирішив ліквідувати "злочинну ДАБІ" та навзамін створити відразу три органи, розділивши функції адміністрування, контролю та нормування, — але за понад півроку ситуація так і не змінилася на краще.

Ба більше — архітектурно-будівельний контроль просто "зник", а кількаразові втручання в реформу з боку президента так і не принесли результатів. Уряд знову на роздоріжжі, лунають навіть ідеї створити "приватну ДАБІ" — передати функції контролю недержавним інспекторам.

Поступово також зрушило з місця запровадження електронної системи у будівництві. Однак справді вирішити проблему корупції у контролі за будівництвом — і поліпшити інвестиційний клімат у галузі — може лише її максимальна діджиталізація.

Про ДАБІ і нові структури: ліквідувати не можна оновлювати

Насправді історія боротьби з корупцією у будівельній галузі має довгу історію. Забудовники часто намагаються максимально використати можливості забудови земельних ділянок — не дивно, така природа бізнесу.

У пошуках можливості отримати найбільшу вигоду чимало з них намагається скористатися слабкостями системи контролю — в тому числі шляхом корупції.

Великі кошти і велика "ціна" порушень у будівельній галузі створила певний корупційний вир, де раз по раз зникали органи, що мали б зробити наші міста кращими і оберігати від "лихих" забудовників.

Чимало хто пам’ятає архітектурно-будівельні ради, які не виправдали такої довіри. Як і місцеві підрозділи ДАБІ при меріях. Хоча, будемо чесними, за бажання центральне керівництво ДАБІ цілком могло забезпечити контроль за ними.

Читайте також: Ми ліквідуємо ДАБІ – Зеленський

СБУ викрила посадовців ДАБІ на незаконній видачі дозвільних документів

Наразі досі працює та сама "злочинна ДАБІ" — де вкотре змінили керівництво. Із трьох нових органів йому на заміну почали створювати лише два — Державну інспекцію у містобудуванні (ДІМ) та Державну сервісну службу у містобудуванні (ДССМ).

Очільники цих нових державних органів так і не спромоглися їх "запустити". Конкурси на посади не проведено, а там, де проведено — нові кадри не призначені. Установи існують лише на папері.

Та й така своєрідна "децентралізація" ДАБІ могла привести хіба до децентралізації впливу на ці органи, а не до реального зниження рівня корупції у будівельній галузі.

Про концепцію діджиталізації: кадастри та реєстри, "онлайн-інспектори" та супервайзери

Ключова ідея мого бачення ефективного реформування ДАБІ — не розподіл адміністративних та контролюючих функцій між двома органами, а діджиталізація й максимальне використання цифрових технологій. Це якраз і може забезпечити порядок і прозорість, мінімізувавши людський чинник.

За таких умов ДССМ як адміністративна установа не потрібна — її функції має взяти на себе інтегрована електронна система, що поєднає державний земельний кадастр (Держгеокадастр), наявні реєстри та дозволить сформувати ті бази даних, яких не вистачає.

Як це працюватиме? Забудовник заходить у свій електронний кабінет, куди підтягуються дані з блоку існуючих реєстрів — мін’юсту, містобудівних умов та обмежень тощо. Інші дані, яких не вистачає, він вводитиме сам.

Так, наприклад, можна поновити дані втрачених реєстрів, у першу чергу — "старі" дозволи на будівництво. Тобто забудовники "засвітять", видадуть максимум інформації.

Усе це буде прив’язано до земельної ділянки — між ДАБІ та Держгеокадастром має бути максимальна взаємодія. Тобто при наведенні на ділянку можна буде бачити не лише її кадастровий номер та вид власності, а й дозволи на забудову, і зрештою — будівлі.

Звісно, на початковому тестовому етапі має бути "ручне керування" введеними даними, аби забудовники не вводили, що заманеться. Бо через наявний сервіс "Дії" за найпростішим класом наслідків СС1 вводять і торгівельні центри, і багатоповерхові житлові та офісні комплекси — маніпулюючи даними.

Також має бути додано 3D-модуль, аби система автоматично створювала спрощену модель майбутнього будинку — з усіма відступами, обмеженням поверховості, іншими вимогами як державних будівельних норм, так і місцевих генеральних планів.

Забудовник сам обирає клас наслідків, параметри об’єкту будівництва — але в межах дозволеного, він уже потрапляє в рамки. Програма пропонує забудовнику, що можливо побудувати — і лише з цього він може обрати параметри майбутнього проєкту.

Далі електронна система видає дозвіл на початок будівництва — автоматично, без жодних бюрократичних процедур. Забудовник може починати роботи, а містобудівний кадастр уже наповнюється даними.

Одночасно електронна система обирає забудовнику інспектора — випадковим чином, як зараз здійснюється визначення суддів. І лише тоді забудовник та інспектор зустрічаються: забудовник надає проєкт, інспектор складає графік перевірок.

Звісно, забудовника та інспектора ніхто "сам на сам" не залишить. Усі дії інспектора мають бути записані онлайн-камерами (в тому числі перевірки), на зразок тих, що використовують в поліції; доречно використовувати і дрони. Інспекторів віддалено контролюватимуть супервайзери.

І ось уже на цьому етапі можна говорити про "приватне ДАБІ", тобто недержавних інспекторів, які контролюватимуться державними супервайзерами. Також державна ДАБІ має контролювати експертизу проєктів будівництва, що зараз недержавна, і де насправді нерідко трапляються порушення.

Схожа модель уже працює щодо оцінки майна — загалом оцінщики тримаються за свої сертифікати.

Так, десь можуть бути незначні порушення, але "зайві" поверхи побудувати вже не вийде, як і забудувати ділянку понад норми.

Про самобуди, приписи і "рєшал": чому потрібна пряма співпраця з поліцією

Друга важлива складова реформи архітектурно-будівельного контролю — ефективна взаємодія з поліцією.

Не секрет, що окрім "сірих" забудовників, які намагаються маніпулювати документами чи провокують державних інспекторів на корупцію, є й "чорні" — які будують, не маючи відповідних документів на земельну ділянку, просто ігнорують дозвільну систему.

Такі "злобудовники" в кращому випадку вводять в експлуатацію будівлі через рішення судів, або навіть не намагаються добудувати. Вони спочатку "продають" квартири за інвестиційними договорами, а потім просто зникають, лишаючи недобудови. Ані місто, ані держава нічого з цим не можуть вдіяти.

Тут важливо зупинити самобуд на ранніх стадіях — аби уникнути як залучення "інвестицій", так і подальшого узаконення самочинного будівництва, яке псує вигляд міст і розбалансовує інфраструктуру.

Як усе відбувається зараз?

Інспектори ДАБІ може і знаходять такі об’єкти (їх може не бути в реєстрах дозволів), але на будмайданчик їх не пускають. Відповідно, часто не можна навіть встановити, хто будує — аби видати припис.

Приписи чи штрафи також не зупиняють будівництво, такі "злобудовники" судом вводять самочинний об’єкт в експлуатацію.

Має бути пряма взаємодія інспекторів ДАБІ з поліцією — відразу після того, як їх не пустили для перевірки. Поліція має негайно приїхати на місце, поліцейські разом з інспектором заочно, без участі забудовників, визнати самочинність будівництва — накласти арешт на будівництво, аж до затримання у СІЗО робітників та арешту техніки.

Для цього потрібне затвердження на рівні уряду порядку взаємодії поліції та ДАБІ, а також відповідні зміни у Кримінальний кодекс.

Бо наразі в Україні не існує повноцінного законного механізму зупинити самовільне будівництво. Згадайте історії з незаконною добудовою над будинком на Майдані — цим займалися прем’єр і мер. Потім якось викрутили через благоустрій за підтримки поліції та знесли.

Але має бути чіткий механізм. Це ненормально, коли очільники країни та столиці мають витрачати час на знесення самобуду.

І так — варто показово знести кілька самовільно збудованих будинків, аби "злобудовники" врешті повірили в існування архітектурно-будівельного контролю та його дієвість.

Про інвестиції та "інвестиції": чому будівництво ігнорують іноземці

Утім наразі, на жаль, складається враження, що реформа архітектурно-будівельного контролю та нагляду нікому не потрібна. Хіба президенту, який публічно її проголосив і час від часу особисто збирає наради.

На ринку ж ситуація така, що забудовники, навіть топові, цілком задовольняються ситуацією, коли на певні порушення можуть "закрити очі", всім зручно порушувати.

Проте є один важливий момент, на який не звертали увагу ще кілька років тому, — фактичне пригальмовування "будівельного буму".

Українські реалії такі, що забудовники не є інвесторами — реально гроші в будівництво житла вкладають люди, приватні особи, часто ризикуючи через неналежне оформлення будівництв та сумнівність компаній, що майже не мають власного капіталу.

Тож маємо зараз десятки недобудованих житлових комплексів та десятки тисяч сімей, що так і не відсвяткували новосілля.

Натомість через непрозорість будівельної галузі ми практично не бачимо реальних закордонних інвесторів. Насправді Україною й українським ринком будівництва цікавляться за кордоном — але за минулі років 10 хіба китайці реально щось намагалися розпочати.

Певно, ментально їм ближча наша непрозора бюрократична система та корупційні схеми. Інших же — обмаль. Що ж говорити, коли навіть державні та муніципальні об’єкти часто не вводяться в експлуатацію — з’являються якісь "рєшали".

Непрозора ДАБІ є "вузьким місцем", що стримує приплив іноземних інвесторів в українську будівельну галузь.

Якщо ж повернутися до концепції електронної системи, то вона якраз дозволяє максимально спростити "вхід" інвестора на ринок будівництва.

Моделювання дозволених параметрів майбутнього проєкту дає змогу практично відразу мати попередній бізнес-план для оцінки привабливості тих чи інших земельних ділянок, і це — у відкритому доступі, без жодних контактів з чиновниками чи будь-ким.

Так, це велика робота — особливо з генпланами, які в нас часто застарілі; державні будівельні норми мають бути інтегровані в систему; існують різноманітні умови та обмеження; багато процесів доведеться робити паралельно.

Але, думаю, за три місяці вже можна запустити тестову систему. Тим більше "Дія" вже дещо робить. Відтак оновити персонал ДАБІ.

А за півроку — цілком реально отримати прозору модель функціонування будівельної галузі, привабливу для великих іноземних інвестицій.

Віталій Молочко, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

"Жовта картка" для промислового безвізу: де Україна створила собі проблеми

Друга закупівельна революція — рік потому

Аванґард чи соцреалізм: чому майже ніхто з українців не здатен оцінити сучасного мистецтва?

Вибори голови правління НСТУ: чому це важливо саме зараз?

Страховка для страховиків

"Ракета зруйнувала наш будинок і скалічила долю". До 21 річниці Броварської катастрофи