Конституційна криза: російський слід чи план Офісу президента

Вівторок, 10 листопада 2020, 13:00

Одразу після місцевих виборів Конституційний суд поповнив скарбницю своїх дивних та злочинних рішень — скасував відповідальність за брехню в деклараціях та знищив е-декларування.

Це не перше таке рішення Конституційного суду. Раніше він визнав права президента Кучми балотуватися на третій термін і навіть допоміг Януковичу з узурпацією влади.

Переважно у таких випадках суд діяв на замовлення Банкової. І країна потім дуже довго оговтувалася від таких рішень. Спробуємо проаналізувати, що сталося цього разу та як варто боротися з катастрофічними наслідками.

Бо улюблена тактика влади — "само розсмокчеться" — вже двічі спровокувала протести на вулиці, а останнього разу — і тисячі загиблих на війні з Росією.

Ініціатори рішення не врахували, що е-декларування — одна з базових умов безвізу з ЄС. Влада, за якої Україна знову опиниться за візовим парканом з Європою, не має жодних перспектив.

Тому головна версія в Офісі президента — що це все російське втручання, а Конституційний суд потрібно розігнати. Секретар РНБО  Олексій Данілов також прямо сказав, що прослідковується російський вплив.

Тепер цю думку озвучує навіть керівник офісу Андрій Єрмак, який, за даними джерел, активно готував рішення про скасування відповідальності за брехню в деклараціях та на початках активно протидіяв розпуску КСУ.

Але з часом він зрозумів, що риба сама йде в руки: стаття скасована, і є шанс замінити суд на новий, яким можна буде керувати.

Бо якщо його розпустити в один момент, то Офіс президента отримує можливість призначити 2\1 складу контрольованого суду: 6 за квотою президента та 6 за квотою парламенту. З іще третиною, обраною через конкурс від З’їзду суддів, домовитися буде набагато легше, ніж із чинним складом.

Офіс президента хоче контролювати суд, щоб виконати головну обіцянку Зеленського — встановити мир на окупованих територіях. Оскільки влада так і не створила свій механізм для цього, тому втілює вже, по суті, мертві Мінські домовленості.

А запропонований фракцією "Голос" "План холодної деокупації" владу не мотивує, бо для цього треба активно протидіяти Росії. А страшно.

Тому шукаються варіанти, як назвати Мінськ по-іншому і втілити все, чого прагне Росія: особливий статус (хай через вільну економічну зону), амністію бойовикам та вибори на окупованих територіях.

Саме тому в активній фазі конституційної кризи керівник української частини тристоронньої контактної групи в Мінську Леонід Кравчук закликав провести вибори на окупованих територіях у березні,  а після них — оголосити амністію бойовикам.

Читайте також: Як вийти з глухого кута після рішення КСУ

Конституційна криза: як вирішувати проблему

Андрій Єрмак розвинув думки старожила проросійського політичного табору Кравчука і підтвердив плани на "замирення на російських умовах". Звісно, не називаючи їх російськими.

Які інституції можуть запобігти втіленню цього російського плану? Парламент та … Конституційний суд. Але в парламенті час від часу виникає проросійська більшість, яка формується з частини "Слуг народу", проросійської ОПЗЖ та групи "За майбутнє", близької до Коломойського.

Саме депутати ОПЗЖ Медведчука, кума Путіна та кілька друзів Коломойського стали детонаторами конституційної кризи, подавши такий запит до Конституційного суду. Відтак парламент може знайти 226 голосів за такі дивні рішення. І тут ціна свого "офісного КСУ" стає просто позахмарна.

То хто ж став детонатором конституційної кризи: росіяни чи Офіс президента, який нею ж потім і вирішив скористатися? Скоріше за все, і ті, й інші. Найгірше, що, можливо, й узгоджено.

Росіяни через своїх людей в ОПЗЖ із залученням слуг Коломойського ініціювали подання, Офіс вирішив використати його, щоб вивести своїх з-під відповідальності. Як результат — це спровокувало конституційну кризу.

Вона на руку росіянам, які хочуть дестабілізувати ситуацію в Україні, бо так легше на нас тиснути. І на руку частині президентської команди — адже можна спробувати отримати свій Конституційний суд і таки втілити план замирення через виконання вимог Росії.

Але нам як суспільству точно треба знати, у чиїй грі нас використовують як статистів. Тому я подав запит до РНБО з проханням висвітлити, на основі чого була заява про зовнішнє втручання та які кроки зробили, щодо це втручання запобігти.

Ще раніше було подано заяву про злочинну змову для захоплення влади і 12 листопада мене запросили як свідка у цій справі до Державного бюро розслідувань.

Щоб вирішити кризову ситуацію, дуже важливо розібратися, хто найбільше зацікавлений у ній. Яка роль Росії, Офісу президента та персонально президента, олігархічних груп, зокрема Коломойського, та суддів КСУ.

Паралельно важливо усунути негативні наслідки кризи та зробити так, щоб вона не повторилася в майбутньому. Як саме це зробити — має відповісти парламент.

Щоб не бути розмінною монетою в руках інших, щоб не вестися на провокації та не послаблювати свої позиції — дуже важливо розбиратися в ситуації й реагувати максимально оперативно. Чим ми і займаємося. 

Ярослав Юрчишин, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Про червоні лінії ринку нафтопродуктів

Підкласти свиню: хто з депутатів саботує судову реформу Зеленського та боротьбу з ОАСК

Окуляри на грудях Мендель та кросівки Зеленської в Луврі – це професійний провал

Як у Криму полюють на українських "шпигунів та диверсантів"

Як працюють вакцини нового покоління – "генетичні" та "векторні"

Що дає державі централізація закупівель?