Пауза в реформі "Укроборонпрому": Атака бюрократів 

Четвер, 12 листопада 2020, 15:00

"Чиновники створюють один одному роботу" 

Закон Паркінсона 

Зміна генерального директора "Укроборонпрому" відбулася без анонсованих скандалів. Після попередження послів G7 в Офісі президента відмовилися від планів призначити на чолі концерна власного співробітника, професійна біографія якого помістилася в одне речення

Директором став Ігор Фоменко, заступник Айвараса Абромавичуса, який запевняє у незмінності курсу попередника. Тож були сподівання, що трансформація збройного гіганта за західними лекалами продовжиться. 

Про особливості призначення нового гендиректора "Укроборонпрому" читайте Кілька інсайдів про призначення в. о. гендиректора "Укроборонпрому" 

Однак — ні.

На Банковій не полишають спроб узяти грошові потоки "Укроборонпрому" під контроль. Тільки тепер обрали витонченіший сценарій. Не через пряму заміну гендиректора. А через перерозподіл прибуткових оборонних підприємств від концерну до нового Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. 

Для цього зробили перший крок. Два тижні тому без будь-яких пояснень з наглядової ради "Укроборонпрому" був звільнений Олег Прохоренко, ексдиректор "Укргазвидобування". Останній є визнаним фахівцем з корпоративного управління, і був надійним соратником нової команди "Укроборонпрому". 

Замість Прохоренка до наглядової ради увійшов Валерій Іващенко, перший заступник міністра стратегпрому. 

Здавалося б, звичайна бюрократична ротація. Проте важливо розуміти, що згідно чинного законодавства уряд може забрати якісь держпідприємства в "Укроборонпрому" тільки після погодження наглядової ради.

Отримати контроль над наглядовою радою — і шлях до перерозподілу заводів "Укроборонпрому" відкритий. 

Експертна організація StateWatch зібрала чергову партію внутрішніх документів, які підтверджують, що нове міністерство промисловості було задумано в ОПУ для того, щоб усунути з "Укроборонпрому" команду литовського легіонера. 

Хоча публічно в Мінстратегпромі продовжують наполягати, що не будуть втручатися в господарську діяльність оборонних підприємств. 

Утім, навіть такі акуратні маневри ОПУ та нового міністерства можуть призвести до зупинки реформи концерну, конфлікту інтересів та зриву оборонного замовлення в наступному році. 

 
Міністр промисловості Олег Уруський (зліва) представляє в. о. гендиректора "Укроборонпрому" Ігоря Фоменка (справа)
Фото — сторінка Уруського в Facebook

Кабінетні війни 

У вересні уряд нарешті чітко визначив, якими саме напрямками в країні має опікуватися Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Зокрема, окрім ОПК, відомству Олега Уруського ввірили літакобудування та космос. 

Чому нарешті? 

УП раніше детально описувала, як в Офісі президента спочатку придумали нове міністерство, а вже опісля почали під нього підганяти різні галузі економіки.

На деяких етапах створення міністерства до стратегічних галузей промисловості в ОПУ планували віднести навіть скляну та деревообробну. Але через викриття таких планів в ЗМІ, відмовилися від амбіційних ідей. 

До слова, ще в травні в Офісі президента хотіли, щоб етап становлення Мінстратегпрому зайняв не більше чотирьох місяців. Виявилося, що тільки на пошуки приміщення під новий орган знадобиться 4 місяці. Та про все по порядку. 

У другій половині 2020 року оборонно-промисловий комплекс отримав нове профільне міністерство. До того сферою ОПК займалося Міністерство економіки.

Це відомство останній рік досить ефективно співпрацювало у трикутнику з ДК "Укроборонпром" та парламентським комітетом з питань нацбезпеки і оборони. 

Топменеджери концерну підготували об'ємні аналітики про поточний стан "Укроборонпрому" та плани реформ. А опрацьовували ці документи якраз чиновники Мінекономіки та депутати. 

Протягом останніх півроку йшла спільна робота Мінекономіки, "Укроборонпрому" та парламентського комітету з нацбезпеки над підготовкою законопроєкту №3822, який мав би зацементувати на оборонних підприємствах стандарти корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку — ОЕСD. 

Якщо коротко, цей документ покликаний залучити у застаріле вітчизняне ОПК західні інвестиції та управлінську культуру через процедуру спільного підприємництва.

Передбачається ліквідувати "Укроборонпром", а на його місці створити корпоративний центр, який координуватиме галузеві бізнес-одиниці. Останні будуть розподілені за напрямками виробництва: авіаремонт, високоточна зброя, боєприпаси, радарні системи та інші. 

Діяльність корпоративного центру має спрямовувати незалежна наглядова рада, до якої увійдуть визнані професіонали. У країнах-членах НАТО, до клубу яких хоче потрапити й Україна, незалежні наглядові ради є запобіжником від волюнтаристських рішень політиків. 

Концепція реформи ДК
Концепція реформи ДК "Укроборонпром"

Детальніше про концепцію реформи концерну читайте Кабінетна війна за "Укроборонпром", або Як нишком перерозподіляють мільярдні потоки 

За планами авторів, документ мав бути проголосований у вересні. Та, як відомо, з'явився ще один орган влади, який не брав участі у підготовці законопроєкту, оскільки Мінстратегпрому на той час просто не існувало. 

Незважаючи на це, віцепрем'єр-міністр з питань галузей стратегічної промисловості Олег Уруський пригальмував просування проєкту. І запропонував утворити нову робочу групу, яка б доопрацювала документ. 

Коли законопроєкт побачить стіни парламенту, достеменно невідомо нікому.

"Створена робоча група опрацьовує законопроєкт №3822 з метою врахування всіх наявних зауважень та пропозицій як від промисловості, так і від учасників законотворчого процесу. У кінцевому вигляді найближчим часом документ буде внесений до парламентської зали", — без конкретики запевнили в пресслужбі віцепрем'єра у відповідь на запит УП. 

Також нещодавно Олег Уруський провів першу пресконференцію за майже сто днів діяльності, на якій представив власну концепцію реформи "Укроборонпрому". 

Замість одного корпоративного центру, про який ідеться в законопроєкті №3822, міністр пропонує утворити два: холдингові компанії "Оборонні системи України" та "Аерокосмічні системи", до яких включать 60 працюючих підприємств "Укроборонпрому", Держкосмосу та деякі інші підприємства Мінекономіки. 

Обидва холдинги будуть підпорядковані міністерству. Уруський запевняє, що на них теж будуть утворені незалежні наглядові ради відповідно до стандартів OECD.

Однак, бачення міністра стратегпрому повністю суперечить законопроєкту, над яким працювали численні органи влади ще до утворення нового міністерства. А значить робота над оновленням документу завершиться не скоро. 

До того ж треба розуміти, що поки будуть створюватися холдинги, а це в бюрократичних реаліях України також затягнеться не на один місяць, пряме управління над підприємствами здійснюватимуть мінстратеги. Це несе значні корупційні ризики, про які — нижче. 

Звичайно, один загальмований законопроєкт може бути радше винятком, ніж правилом. Можливо в інших напрямках Мінстратегпром як профільний орган ОПК тільки допомагає просувати документи, напрацьовані представниками того ж уряду, що й Уруський. 

Але це не так.

За останній місяць Мінстратегпром попросив Мінекономіки зупинити процес затвердження проєкту Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу. Мовляв, нове міністерство має самостійно напрацювати стратегію ОПК. 

"Для підготовки документів стратегічного планування в міністерстві було створено робочу групу з опрацювання питань реформування ОПК України, яка у взаємодії з представниками відомства, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, ДК "Укроборонпром", промисловцями, підприємцями та профільними експертами має опрацювати Стратегію розвитку ОПК України", — пояснили в пресслужбі причини відкликання стратегії Мінекономіки. 

Щоправда, виникає питання, чому міністр Уруський раніше не доєднався до підготовки проєкту стратегії в профільному на той момент Мінекономіки. Бо тепер виходить, що і державні, і приватні виробники зброї мають знову чекати, поки чиновники по другому колу розпочнуть зведення стратегії розвитку галузі. 

До речі, версія стратегії від Міністерства економіки розроблена за участі міжнародних партнерів, і також мала направити реформу "Укроборонпрому" в напрямку принципів ОЕСD. 

На засіданні урядового комітету з питань національної безпеки і оборони Мінстратегпром заблокував розгляд ще одного законопроєкту про вдосконалення міжнародної кооперації підприємств ОПК, який раніше розробило Мінекономіки у співпраці з "Укроборонпромом". 

Пізніше Мінстратегпром заблокував прийняття політики власності "Укроборонпрому", яка містить відповідь на питання, для чого державі концерн та як його розвивати.

Минулого листопада президент Володимир Зеленський видав указ із амбітною назвою "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави", яким зокрема зобов'язав Кабмін до 31 січня 2020 року запровадити стандарти корпоративного управління OECD на десяти найбільших державних підприємствах, включаючи ДК "Укроборонпром". 

Політика власності — основоположний документ, у якому уряд як активний власник державного бізнесу має чітко прописати, навіщо такий бізнес існує. Мінекономіки та "Укроборонпром" працювали над документом кілька місяців, використовуючи рекомендації дружніх країн-членів НАТО Великобританії та Франції. 

Щодо "Укроборонпрому" політика власності мала заключатися в забезпеченні армії сучасними зразками зброї.

Та після того, як Мінстретгпром забракував цей документ, аргументуючи тим, що проєкт політики власності тепер погоджуватиме нове відомство, виконання указу президента як і вся реформа корпоративного управління "Укроборонпрому", знову посунулися на невизначений час. 

"Як тільки всі документи, в тому числі про вдосконалення міжнародної кооперації підприємств ОПК, будуть опрацьовані, вони оперативно будуть подані на засідання уряду", — відповіли в пресслужбі віце-прем'єра Олега Уруського щодо перспектив заблокованих документів, необхідних для подальшої реформи ОПК. 

У міжурядовій переписці нове міністерство — знову ж таки, без будь-яких аргументів та аналітики — заблокувало приватизацію двох давно вже не працюючих підприємств "Укроборонпрому" в столиці. Мова йде про Київський завод "Буревісник" та Київський автомобільний ремонтний завод. 

Для того щоб осягнути, до якого стану доведені ці колись стратегічні заводи попередниками, достатньо нагадати, що нещодавно на території "Буревісника" був зупинений нелегальний видобуток піску. 

Ще раз. У столиці на території заводу нелегально видобували пісок. А загалом на землю цих двох заводів давно полюють забудовники, які через рейдерські схеми намагаються її привласнити. 

У Мінстратегпромі запевняють, що не виступали проти приватизації цих двох підприємств. 

"Мова йде про прийняття виваженого рішення, зокрема щодо перенесення їх до наступної черги для передачі до Фонду держмайна через необхідність оцінки правильності використання активів цих підприємств", — наголосили в пресслужбі відомства.

 
Нелегальний видобуток піску на столичному заводі

Паперове міністерство 

З іншого боку, можливо, Мінстратегпром затягує розгляд напрацювань Мінекономіки і "Укроборонпрому" тільки тому, що поки не має своїх фахівців для підготовки державних документів. Оскільки фактично нове міністерство досі існує лише на папері. 

Таку ситуацію підтвердив і сам Уруський, який заявив на власній конференції, що тільки з середини жовтня міністерство врешті отримало всі ресурси для початку повноцінної роботи. До того у штаті мінстратегів офіційно працювали міністр, три заступники та держсекретар. 

Тут треба відзначити, що особисто Володимир Зеленський — проти множення органів влади. Але найближче оточення в ОПУ його переконало, що нове міністерство складе сотню фахівців. Та й тих заберуть від Мінекономіки. А значить, зайвих бюджетних витрат не буде. 

Утім, бюрократичний апарат вносить свої корективи в наївність президента. Уряд погодив штатну чисельність Мінстратегпрому в кількості понад три сотні осіб. 

Нещодавно стало відомо, що нове міністерство через депутатів економічного комітету просить на 2021 рік плюс 5 мільярдів, яких не було в бюджеті Мінекономіки цього року. 

Хоча над запуском нового міністерства ще працювати і працювати, міністр Олег Уруський продовжує активно коментувати саме діяльність "Укроборонпрому". 

Одна з останніх заяв — про те, що треба зменшити вплив концерну на спецекспортерів. 

Для широкого загалу така заява пройшла непоміченою. Але не для експертного середовища.

На сьогодні 6 спецекспортерів "Укроборонпрому", які торгують зброєю на міжнародній арені, генерують до 70% доходів концерну, до якого загалом входять понад сотню підприємств. Минулого року ця сума сягнула 908 мільйонів доларів.

Отримані кошти від експорту зброї та супутніх товарів і послуг дозволяють "Укроборонпрому" підтримувати фінансовий стан державних підприємств-виробників, які вже не можуть себе окупити. 

Це в тому числі й оплата боргів по зарплатному фонду та податках, які накопичувалися роками. Кинути напризволяще таких виробників не можна. Тому що, хоча їхня техніка і не приносить прибуток, вона потрібна армії. 

Щоб ні в кого не було рожевих окулярів, станом на 2019 рік, коли в Україні змінилася влада, концерн перебував у такому жахливому стані, що реально працюючими в сфері ОПК можна було назвати лише третину з сотні. 

Детальніше про фінансові показники ДК "Укроборонпром" читайте Старт великої трансформації за 150 днів: як ми будуємо 100% нову компанію

Тобто, коли міністр Уруський каже, що треба зменшити вплив концерну на спецекспортерів, це можна перекласти на звичайну мову як: команді "Укроборонпрому" настане кінець і без зміни гендиректора. Достатньо забрати лише найприбутковіші підприємства. 

За даними StateWatch у Мінстратегпромі вже підготували проєкт постанови Кабміну на передачу від "Укроборонпрому" перших підприємств. 

Розпочнуть із авіаційних. Серед яких: легендарне ДП "Антонов", Харківське державне авіаційне підприємство, Харківський машинобудівний завод "ФЕД", Харківське агрегатне конструкторське бюро та Запорізьке конструкторське бюро "Івченко-Прогрес".

Саме про документацію та патенти останнього на виробництво двигунів для гелікоптерів мріє китайський інвестор, що майже купив "Мотор Січ". 

У документі трохи ріже око твердження, що проєкт не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи. Потребує, ще й як! І її висновок буде заздалегідь негативний.

Адже пряме управління міністерствами державними компаніями призводить лише до топкорупції. Через це в перші роки своєї діяльності НАБУ повідомляло: четверта частина всіх корупційних злочинів на найвищих щаблях влади відбувається саме довкола діяльності держпідприємств. 

"Реформа передбачає низку попередніх процедурних кроків для того, щоб у подальшому отримати ефективну структуру оборонно-промислової галузі", — пояснили в Мінстратегпромі мету підготовки передачі підприємств "Укроборонпрому" під власне управління.

Власне, Міністерство промисловості вже функціонувало за часів незалежності України. Коли у 2014 році Міністерство економіки отримало від ліквідованого Мінпрому понад 300 державних підприємств в управління, з них економічно активними виявилися менше половини — всього 139 ДП.

І ця цифра офіційно зафіксована в звіті Рахункової палати. Тобто чиновники Мінпрому довели виробництво на більшості об'єктів до простою. 

І ще одне важливе уточнення в контексті оборонно-промислової сфери. Мінстратегпром — відповідальний орган влади за державне оборонне замовлення — ДОЗ. 

ДП "Антонов" та кілька інших підприємств, що їх хочуть собі підпорядкувати мінстратеги, є виконавцями ДОЗ під грифом "таємно".

При цьому допуск до держтаємниці наявний лише у міністра Уруського. Джерело в уряді повідомило, що за оптимістичними сценаріями, запуск департаменту з роботи з секретними документами займе від чотирьох місяців — до нового бюджетного року встигнути підготувати проєкт ДОЗ-2021 нереально. 

От вся обороноздатність країни і підійшла до тієї небезпеки, що ДОЗ наступного року може бути банально зірваний через апетити людей на Банковій, які захотіли через власне міністерство отримати контроль над найбільшими об'єктами ОПК. 

Не конфлікт інтересів

Та є ще одна причина, через яку передавати підприємства "Укроборонпрому" в пряме управління Мінстратегпрому, — м'яко кажучи, не дуже гарна ідея. 

Така причина криється в сімейному бізнесі одного із заступників Уруського — Віталія Немілостівого. Річ у тім, що низка фірм родини Немілостівого — давні контрагенти підприємств "Укроборонпрому". 

За інформацією StateWatch, дві фірми чиновника: ПрАТ "Харківхолодмаш" та ПрАТ "Харківський завод транспортного устаткування", починаючи з 2014 року, підписали контрактів із різними підприємствами концерну на постачання запчастин до військової техніки на суму понад 100 мільйонів гривень. 

Наприклад, на початку цього року Господарський суд уклав мирову угоду між "Харківхолодмашем" та Київським бронетанковим заводом, відповідно до якої державне підприємство має сплатити за контрактом від 2018 року більше 12 мільйонів гривень боргу. 

Харківський завод "ФЕД", який уже готують до передачі міністерству, щороку платить кошти "Харківському заводу транспортного устаткування" Немілостівого за різні виробничі послуги. Цей рік також не став виключенням. 

"Віталій Немілостівий відповідно до чинного законодавства передав свої корпоративні права у ПрАТ "Харківський завод транспортного устаткування" і наразі не обтяжений комерційними зобов'язаннями з даним підприємством", — запевняють в Мінстратегпромі. 

Але на додатковий запит НАЗК відповіли, що Немілостівий при вступі на держпосаду весь свій бізнес передав в управління приватній фірмі ТОВ "Техніка-Логос". Нескладний пошук в реєстрі юросіб вказує, що бенефіціаром цієї фірми є Євген Немілостівий, тобто… син чиновника. 

Не мета цієї статті — розбиратися в деталях, хто порушив вимоги контрактів між бізнесом Немілостівого і бізнесом "Укроборонпрому".

Але антикорупційні органи точно повинні попереджати подібні конфлікти інтересів. Адже коли Мінстратегпром отримає в пряме управління якесь державне підприємство, що судиться з бізнесом заступника міністра, то хто буде гарантом того, що державними інтересами не знехтують? 

Сам Віталій Немілостівий не вбачає жодного конфлікту інтересів у такій ситуації.

У відповідь на запит УП він наголосив, що Мінстратегпром має забезпечити максимальну ефективність роботи промислових підприємств без втручання у їх господарську діяльність. І додав, що вся взаємодія між ними відбуватиметься відповідно до вимог чинного законодавства.

Загалом є сенс зупинитися більш детально на професійній біографії самого Віталія Олександровича. Хоча б тому, що в структурі "Укроборонпому" також є підприємство з ідентичною назвою "Харківський завод транспортного устаткування". Тільки державної форми власності. 

Віталій Немілостівий — колишній перший заступник міністра промислової політики України в урядах Юлії Тимошенко протягом 2007–2010 років та Миколи Азарова — 2010–2011 років.

До того керував різними оборонними заводами у Харкові, зокрема танковим заводом ім. Малишева. Нині він теж входить в "Укроборонпром". 

У 2012 році Немілостівий обрався народним депутатом від "Батьківщини". Однак скоро покинув однойменну фракцію, через що експерти зарахували його до стану "тушок".

Хто забув, у ті буремні часи так називали народних депутатів, які покидали опозиційні фракції для того, щоб голосувати в унісон з Партією регіонів. 

 
Віталій Немілостівий зліва
Фото з соціальних мереж

Не дивлячись на те, що Немілостівий довго працював на різних високих посадах, йому якось вдалося розбудувати успішний бізнес. 

Щоправда, деякі моменти в його біографії кидають тінь на таке підприємництво при владі. Наприклад, три роки тому служба безпеки "Укроборонпрому" зверталася до правоохоронних органів стосовно того, як приватна фірма Немілостівого "Харківський завод транспортного устаткування" завдала збитків державному однойменному підприємству. 

За даними концерну, в 2004 році частину основних засобів державного "ХЗТУ", в період санації підприємства, передали на відповідальне зберігання до однойменної приватної фірми "ХЗТУ".

У 2018 році була призначена інвентаризація державного підприємства. Однак охорона приватної фірми не пустила інвентаризаційну комісію на територію держзаводу. 

Задля справедливості варто відмітити, що прокуратура не побачила злочину в невигідній співпраці державного заводу і приватної фірми. Тому цього року кримінальне провадження було закрито. 

Не бачить проблем у цій історії і Віталій Немілостівий, який у відповідь на додаткові питання УП порадив звернутися до правоохоронних органів, якщо редакція має якісь факти порушення законів.

Також родина Немілостівого обзавелася приміщеннями харківського заводу ім. Малишева, який очолював Немілостівий. Щоправда, немає кримінальних справ —  значить, усе відбулося в рамках закону. 

***

Україна не може собі дозволити втрату статусу світового виробника зброї. Застарілий гігант "Укроборонпром" має бути модернізований. Для переоснащення потрібні мільйони доларів. А необхідні гроші є лише в іноземних інвесторів.

Проте вони не прийдуть у країну, в якій чиновники керують державними заводами, а потім і самі стають бізнесменами за рахунок державного майна. 

Тому на "Укроборонпромі" має завершитися процес трансформації. Мінстратегпром мусить перейняти естафету від Мінекономіки. І на всіх напрямках посилити напрацювання попередньої команди. 

А парламент повинен якнайшвидше розглянути законопроєкт №3822, над яким, власне, депутати правлячої монобільшості і працювали. 

Інакше наслідки кулуарних інтриг чиновників передусім будуть відчутні на Донбасі, коли наступного року туди не поїде нова техніка. 

Направду, час для того, щоб врятувати оборонне замовлення на наступний рік, майже вичерпався. 

Гліб Канєвський, StateWatch, проєкт "Марлін", для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Ейджизм, сексизм. Як "-изми" впливають на політику

2021: рік надії для індустрії туризму

Навіщо Міністерству аграрної політики та продовольства ліси та річки

Виняткові перші з інавгурації Джо Байдена

Що дасть Україні інтеграція у цифровий простір ЄС

"Зелені" облігації: як Україна планує залучати кошти на екологічні проєкти