Другий тур виборів: Зміна тактики влади

Понеділок, 30 листопада 2020, 09:00

У більшості людей враження від другого туру виборів майже не змінилися — люди так само не довіряють владі та неохоче долучаються до голосування.

Паралельно на низьку явку вплинуло введення локдауну вихідного дня одночасно з проведенням другого туру. І цілком можливо, що це відбулося неспроста.

Адже в інтересах провладної сили, яка усвідомила свій попередній програш і вкрай низькі шанси у другому турі, — зробити так, щоби головні конкуренти "не дочекалися" голосу свого виборця.

Але попри низьку явку і стрімке падіння рейтингу влади ще під час першого туру виборів, провладна сила все одно вважає себе переможцем. 

З одного боку, "слугам" дійсно вдалося взяти найбільшу кількість мандатів по країні, але з іншого — вони мають украй низький результат по великих містах.

У жодному "мільйоннику" президентська партія не змогла виправдати своїх очікувань і отримати "монобільшість". Партія розвалюється на очах.

Ті, на кого президент поклав найбільші надії — виявилися несподіваним розчаруванням.

Читайте також: Всі на Львів. Як Садовий і соратники Порошенка за крісло мера воювали

"Я поховаю всіх вас": Філатов після виборів пригрозив Коломойському і своїм кривдникам

Але головною поразкою провладної сили є те, що в жодному обласному центрі їй так і не вдалося закріпити своїх людей на мерських позиціях.

Адже саме вони могли бути надійною підтримкою для центральної влади, яка наразі й так страждає від постійних протестів і неконтрольованості влади місцевої.

Що це означає?

  1. Президентській команді доведеться "домовлятися" і шукати підходи до новообраних "старих" мерів, які мають украй великий рівень довіри у містян.

На жаль, президент уже встиг розсваритися і зіпсувати стосунки з більшістю з них за класичною схемою "гра в доброго / поганого копа".

Почалося все ще навесні, із запровадження повного карантину, коли мери міст виявили бажання "підіграти" жителям (зокрема, власникам малого та середнього бізнесу), не виконуючи розпоряджень центральної влади.

Бунти, протести, падіння рейтингу довіри до парламенту і Офісу Президента — все це стало наслідками неслухняності мерів.

  1. Провладна сила "вибиває" форпост.

Президентська команда не може собі дозволити остаточно і безповоротно впасти обличчям у бруд. Тож маленький форпост їй все одно треба вибити у конкурентів.

А яке місто, як не Кривий Ріг, може для цього ідеально підійти? Мала Батьківщина президента Зеленського може стати останнім шансом для "слуг" на реванш.

Ось тут і пішли у хід "договорняки", про які згадувалося в попередньому пункті. Несподівана відмова Вілкула-старшого прийняти участь у другому турі виборів — яскраве свідчення цього. 

Натомість можливість змагатися за індустріальний Кривбас випала Дмитру Шевчуку ("Слуга народу") і Костянтину Павлову ("ОПЗЖ").

У результаті таких можливих договорняків, дорога до перемоги відкрилася для Шевчука, який був другим після Вілкула за результативністю по місту.

Тобто очевидно, що ОП передбачав можливу перемогу свого кандидата в Кривому Розі, тож залишалося домовитися з головним конкурентом — Юрієм Вілкулом.

Які "плюшки" взамін отримав Вілкул-старший? Цілком можливо, що мова йшла про "тепле посадове місце" в найближчому майбутньому для його сина — Олександра Вілкула. Про що незабаром і дізнаємося.

  1. Кадрова зачистка.

Ті, хто не виправдали очікування президента та, на його думку, стали причиною поразки на виборах — будуть "зачищені".

Здебільшого це стосується голів обладміністрацій, де "слуги" набрали мінімальний відсоток або взагалі не змогли переступити 5-відсотковий бар'єр. Передусім це Схід та Захід України.

Наприклад, фактично одразу після виборів звільнили голову Івано-Франківської ОДА, де президентська партія не змогла дотягнути навіть до 5 % голосів.

Тож логічно, що найближчим часом "невгодні" залишать свої місця.

Як висновок, ми бачимо, що з кожним місяцем провладна партія і сам президент неминуче втрачають довіру народу.

Ті головні конкуренти, що нещодавно наступали на п'яти, вже твердо крокують попереду.

І з лідерами доведеться рахуватися та налагоджувати комунікацію, щоби втримати свій потопаючий корабель на плаву.

Олег Петровець, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Що за рік "цифровізувала" Мінцифра

Курс на північ: як змінюється арктична політика ЄС

НАЗК: альтернативні підсумки річної роботи 

Хто і як купуватиме українську сільськогосподарську землю?

Врятувати оборонні закупівлі: чим воюватиме українська армія?

Вибори 17 січня: як змінилася ситуація на Київщині

Підпишіться на наші повідомлення!