Чому освітяни не отримають підвищення зарплат, яке їм обіцяв Сергій Шкарлет

Вівторок, 15 грудня 2020, 15:30

Рік закінчується, а жоден вчитель досі не знає, чого йому чи їй чекати наступного року, і яким буде обіцяне підвищення заробітної плати. 

У жовтні я робила порівняння розрахунків зарплати вчителя за двома різними концепціями: від Міносвіти та від профспілки освітян і мала надію, що варіант профспілки буде підтриманий.

Що відбулося за ці два місяці? Відбувся розгляд проєкту бюджету на 2021 рік, у якому між першим і другим читанням з освітньої субвенції "зникли" майже 3 мільярди гривень.

Натомість ані освітяни, ані депутати не отримали жодного роз'яснення від т. в. о. міністра освіти Сергія Шкарлета про те, як таке урізання бюджету вплине на обіцяне підвищення зарплат.

Спочатку бюджет передбачав майже 30% підвищення зарплат

Ухвалений у першому читанні проєкт Держбюджету передбачав освітню субвенцію місцевим бюджетам на зарплати освітян у розмірі 102,5 мільярди гривень. Це на 25 млрд більше, ніж минулого року. 

На яке підвищення мало би вистачити цих коштів?

Зрозуміло, що цих грошей недостатньо на виконання 822 постанови, прийнятої ще урядом Гройсмана, яка передбачає триетапне підвищення посадового окладу.

Оскільки лише на впровадження першого етапу потрібно мінімум 50 мільярдів гривень. Таких грошей у бюджеті немає.

Цих коштів не вистачило би й на те підвищення, якого вимагає профспілка освітян, через збільшення коефіцієнту окладу до 1,5.

Адже за підрахунками, на таке підвищення потрібно понад 34 мільярди гривень, яких, знову ж, у бюджеті немає.

Читайте також: Кабмін ще на рік переніс ріст зарплат вчителів. Але Шкарлет запевняє, що підвищення буде

Проте цих 25 мільярдів гривень мало би вистачити на те підвищення зарплат, яке освітянам обіцяв т. в. о. міністра освіти Сергій Шкарлет. Йдеться про 20% з січня 2021 року і ще 8,3% з липня 2021 року. Однак цього також не станеться.

Куди "зникла" ⅓ обіцяного підвищення зарплат?

Пам'ятаєте відому цитату "Якщо не інвестувати в освіту, доведеться будувати тюрми"? Здається, чинний уряд неправильно зрозумів, що мав на увазі Бісмарк.

Адже саме на генпрокуратуру й інших силовиків у проєкті бюджету знайшлися додаткові кошти, а на освіту — ні. 

Мало того, що вкотре зупинено постанову 822, так уряд ще й переніс строки підвищення мінімальної заробітної плати: з липня 2021 на грудень 2021.

Тож освітяни не отримають у липні підвищення на 8,3% і, відповідно, замість обіцяного підвищення зарплат наступного року на 28% вони матимуть лише 20%. 

Освітяни бідкаються, влада розводить руками

Хочу нагадати, що законодавство України передбачає виділення на освіту 7% від річного ВВП. І саме такою є одна з головних вимог профспілки освітян.

Проте уряд їх не чує, і з року в рік держава недофінансовує освіту. Так, у 2019 році освіта отримала 6,2% від ВВП, у 2020 році ще менше — лише 5,7%. Наступний рік не стане винятком.

Мене найбільше обурює те, що зараз освітяни не мають жодного розуміння, якими будуть їхні зарплати. Ані уряд, ані Міністерство освіти не спромоглися дати жодного роз'яснення.

Моя порада тимчасовому очільнику Міносвіти — перейти від обіцянок до справ.

Якщо в бюджеті недостатньо коштів на виконання обіцяного підвищення зарплат, необхідно передбачити окрему цільову програму доплат освітянам на період з липня по грудень 2021 року. Щоб вони мали ті 28% підвищення, які їм обіцяли. 

Освіта — не іграшка. І це не та галузь, на якій можна економити. Майже півмільйона вчителів мають знати, за які кошти житимуть їхні родини наступного року. Час дати відповідь.

Наталія Піпа, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Когнітивна гнучкість – основна навичка епохи пандемії

КГБ УРСР про візит принца Філіпа до Києва

Проведення масових заходів: де межа між хуліганством та мирним протестом?

Нотатки з "ЛНР": місцевий шик і кітч

Що українська ГТС може запропонувати для зменшення викидів вуглецю

Державно-приватне партнерство – союзник "Великої реставрації" і української економіки