Бути чи не бути справедливості у справі “Роттердам+”?

П'ятниця, 18 грудня 2020, 19:00

Днями Комітет з питань антикорупційної політики вчергове заслухав прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталія Пономаренка та детективів НАБУ щодо розслідування сумнозвісної справи "Роттердам+".

Нагадаю, суспільного резонансу схема "Роттердам+" набула через свій особливий цинізм: за версією слідства та журналістів-розслідувачів редакції "Радіо Свобода", ідеологи схеми вирішили погасити кредит провідної компанії на ринку електроенергії безпосередньо з кишень громадян та іншого бізнесу, "припасувавши" тариф до потреби компанії у додаткових коштах.

Наразі ж НАБУ та прокурори САП не можуть дійти згоди щодо судової перспективи цієї справи.

Заслухавши обидві сторони на засіданні комітету, вважаю, що прокурор САП перебирає на себе функцію суду і не дає справі шансу на об'єктивний розгляд.

Аргументи НАБУ

Детективи НАБУ вважають, що ними доведено наявність збитків від застосування тарифу "Роттердам+" на 40 млрд грн за 4 роки, протиправність таких дій щодо встановлення тарифу та змову регулятора із приватним суб'єктом щодо формування такого тарифу. 

Детективи підкреслюють, що оскільки встановлено незаконність дій НКРЕКП та наявність негативних економічних наслідків від таких дій, ці наслідки є збитками для суспільства.

Докази у справі не обмежуться висновками експертиз, а включають статистичні документи щодо ціни на вугілля, документи НКРЕКП, листування між фігурантами з боку НКРЕКП та приватного суб'єкта тощо. 

Більше того, на засіданні комітету було продемонстровано відео, на якому сам колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк пояснює, чому собівартість електроенергії має бути значно меншою, ніж згодом було закладено у тариф "Роттердам+". 

Перш ніж проаналізувати аргументи САП, нагадаю: прокурором у справі продовжує бути Віталій Пономаренко, який ухвалив рішення про закриття справи, не дочекавшись результатів призначеної в рамках розслідування додаткової експертизи. 

Читайте також: Антимонопольний комітет закрив справу "Роттердам+"

Непохитний "Роттердам+": як "еліта" пошила у дурні всіх українців

Це рішення він ухвалив, посилаючись на результати експертизи, яка нібито не підтвердила наявності збитків.

Комітет із антикорупційної політики отримав копію висновку цієї експертизи — у ньому йдеться, зокрема, що поняття збитків вимагає оцінки правомірності або неправомірності дій НКРЕКП, що експерт-економіст зробити не може. 

Логічним було би дочекатися результатів додаткової експертизи, але прокурор САП вирішив просто закрити справу.

Чи відповідає це рішення інтересам держави, коли інші експертизи говорять про нанесення державі збитків у щонайменше 18 млрд грн — питання риторичне. 

Аргументи прокурора САП

Наразі прокурор продовжує стверджувати, що у справі не встановлено наявності збитків та потерпілих, а отже передавати справу до суду недоцільно.

На пряме питання члена комітету прокурор згадав, що статус потерпілих мають дві юридичні особи.

Зауважу, що статус потерпілих цим особам надано рішенням прокурора і підтверджено рішенням Вищого антикорупційного суду. Проте наразі прокурор Пономаренко вважає, що:

"Ну процесуально, потерпілі, звичайно. Але тут необхідно зауважити на тому моменті, що вони не надали документів, які підтверджують завдання їм матеріальних збитків. Тому, потерпілі ніби є, але їхня позиція не підтверджується фактами".

Прокурор також обґрунтовував перевагу висновку експертизи, яку виконала СБУ, щодо відсутності збитків від тарифу "Роттердам+" над іншими наявними у справі доказами. 

Як процесуальний керівник він підтвердив, що саме він одноосібно вирішуватиме долю справи і передавати її до суду підстав не бачить. 

Зауважу, що Комітету було надано висновки щонайменше чотирьох експертиз, дві з яких підтверджують негативні економічні наслідки або збитки державі на суму більше 18 млрд грн за 2 роки або 40 млрд грн за 4 роки.

Висновку експертизи, яка би показувала відсутність збитків, комітету надано не було. Важливо, що для розслідування справи залишилося два дні (наразі перебіг строків зупинено), тому можливості отримати додаткові докази фактично немає. 

Склалося враження, що один прокурор уже вирішив долю справи із імовірними збитками державі на десятки мільярдів гривень і без суду самовільно виправдав фігурантів справи. 

Що далі?

Можливість передачі справи до суду не втрачена. Генеральний прокурор України, який за відсутності керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури фактично виконує його функції, може своїм рішенням замінити прокурора у справі "Роттердам+". 

Про це клопочуть і детективи НАБУ, вважаючи прокурора, який уже закривав справу — упередженим. Наразі у задоволенні цього клопотання відмовив Вищий антикорупційний суд.

Проте ніщо не заважає Генеральному прокурору України своїм рішенням змінити прокурора у справі або навіть увійти до складу групи прокурорів і самостійно ухвалити рішення про скерування справи до суду. 

На жаль, позиція Генерального прокурора з цього приводу невідома, адже попри запрошення комітету керівництво ОГП не знайшло можливості взяти участь у засіданні комітету або надати інформацію письмово. 

З огляду на відсутність часу для подальших слідчих дій і запит суспільства на справедливість у справі "Роттердам+", вважаю передачу справи до суду найбільш правильним рішенням. 

Безумовно, оцінку доказам у справі, діям щодо встановлення формули "Роттердам+", а також роботі слідства має давати не комітет Верховної Ради України і не окремі політики.

Але не має цього робити і окремий прокурор. Оцінку справі має дати суд шляхом здійснення правосуддя і винесення вироку. Виключно суд має право поставити крапку у цій справі. 

Наостанок, мушу нагадати Генеральному прокурору, що розслідування та невідворотність покарання за використання гаманців українців у приватних інтересах олігархів було однією з наших передвиборчих обіцянок.

Анастасія Радіна, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Обираючи обід, обираємо майбутнє: як їжа впливає на клімат і чому це важливо

Перший кіберцентр в Україні. Як він захищатиме державу і кожного з нас?

Чому коучинг – одна із затребуваних професій найближчого майбутнього

Чи може Україна дозволити собі амбітні кліматичні цілі?

Відмотати назад: як мінімізувати обсяг податкових "скруток"

Якщо завтра мобілізація: чого чекати військовозобов’язаним та керівникам підприємств?