Антипарниковий ефект

Вівторок, 19 січня 2021, 20:00

Україна є частиною великої глобальної боротьби зі змінами клімату.

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 року, Кіотський протокол 1997 року та Паризька угода по клімату 2015 року — у реалізації усіх цих стратегічних документів ми беремо безпосередню участь. 

Зокрема, Паризька угода ставить перед людством амбітну ціль — утримати потепління на рівні, значно нижчому за 2⁰С.

Одним із інструментів Угоди є національно визначені внески країн в боротьбу зі змінами клімату. Ключовий індикатор — це зменшення обсягів викидів парникових газів — вуглецю, метану та закису азоту. 

У 2019 році порівняно з позаминулим роком Україна скоротила викиди парникових газів з 203 до 196 мільйонів тонн. Для порівняння: в 1990 році цей показник складав аж 783 мільйони тонн.

На жаль, така динаміка спричинена не модернізацією, а падінням промислового виробництва. Тепер у нашій країні продукують менше парникових газів на душу населення, ніж в середньому по ЄС. 

Проте це не привід почивати на лаврах. По-перше, наявні викиди продовжують негативно впливати на клімат, а по-друге, підприємства-забруднювачі, як правило, працюють на застарілому обладнанні, що подвоює їх негативний вплив на навколишнє середовище.

Читайте також: Економіка vs Екологія. Європейський зелений курс: український пріоритет

Так, сьогодні 65% викидів парникових газів в Україні спричиняє енергетика, 17% — промисловість, 14% — сільське господарство, 4% — відходи.

Наразі в Україні розробляється Другий національно-визначений внесок (НВВ2) України до Паризької угоди, ключовим елементом якого буде система торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Вона включатиме ліміт на викиди, механізм адміністрування розподілу квот та ефективний моніторинг. Кошти, отримані від торгівлі квотами, держава вкладатиме в модернізацію екологічно небезпечних підприємств. 

Закон "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" з 2021 року впроваджує обов'язковий облік парникових газів.

Він передбачає державну реєстрацію установок, які викидають в повітря CO2 та інші парникові гази, проведення моніторингу і складення звітів за його результатами, верифікацію звітів в спеціальних акредитованих установах та затвердження їх уповноваженим державним органом — Міндовкілля. 

Нещодавно Уряд погодив три підзаконних акти, що деталізують ці процедури. На Держекоінспекцію закон покладає функцію перевірок достовірності даних звітів оператора за результатами моніторингу викидів парникових газів.

Відповідні зміни ДЕІ вносить в своє положення та працює над розробкою методики контролю над обсягами викидів парникових газів.  

Тут Україна не вигадує свій велосипед, а бере на озброєння кращі європейські практики, що ґрунтуються на нормативно-правовій базі Євросоюзу. Ще на початку 2000-х років, згідно з директивою  ЄС, був створений ринок торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS).

Тобто підприємства можуть продавати квоти, які вони не встигли використати, а той, хто не здатен втиснутися в рамки власних квот, має право їх придбати. Це один із найефективніших ринкових механізмів зменшення шкідливих викидів в атмосферу. Так, в 2019 році Євросоюз скоротив їх обсяг на 3,8%. 

Крім того, кожна країна вдосконалює та адаптує власне законодавство до глобальних кліматичних загроз. У 2019 році Німеччина ухвалила закон про захист клімату, де на кожне федеральне міністерство покладене зобов'язання забезпечити досягнення загальних цілей.

В енергетиці, промисловості, транспорті, сільському господарстві, управлінні відходами. У разі невиконання федеральним міністерством взятих на себе зобов'язань, уряд приймає термінові рішення про усунення недоліків. 

Моніторинг грає ключову роль в новому німецькому законодавстві про клімат. Точні дані про викиди парникових газів збирає Федеральне агентство з навколишнього середовища, а оцінює ці дані незалежна експертна рада, яка звітується перед урядом та Бундестагом.  

У Франції підприємства і місцеві громади повинні відслідковувати власний вуглецевий слід та оприлюднювати кількість викидів в спеціальних звітах.

Фірма, де працює більше 500 осіб, має це робити кожні чотири роки, а громада з населенням більше 50 тис. — кожні три роки. Контроль за екологічною звітністю покладений на місцеві префектури, які у випадку порушень виписують штрафи.

У Швеції — країні з найефективнішою екологічною політикою — функції контролю над обсягом викидів парникових газів у Шведського агентства з охорони навколишнього середовища.

Відповідно до закону про торгівлю квотами на викиди, воно відслідковує ті підприємства, що перевищують свій ліміт, та штрафують їх. 

Таким чином, Україна вже найближчим часом матиме апробовану і дієву модель зменшення викидів парникових газів, де роль Держекоінспекції буде ключовою.

Саме вона контролюватиме виконання забруднювачами власних зобов'язань по викидам. Ми розраховуємо, що це стане потужним стимулом до модернізації  енергетичного сектору, промисловості та сільського господарства і додасть українській економіці динамізму. 

Андрій Мальований, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Зомбі-банкам час піти в історію

Як забруднене повітря впливає на наше психічне здоров'я і що зробити для захисту

Green Deal в агро. Що ми споживатимемо за 30 років?

Кому з Одеського театру опери та балету вигідне побиття Євгена Лавренчука? Нікому

Працювати з дому – легально

Запуск ринку азартних ігор: з чого почати замість зниження податків