Жодної економіки без екології: нове кліматичне партнерство Байдена, і що з того для України

П'ятниця, 22 січня 2021, 16:00

Зелений курс — не лише наш євроінтеграційний поїзд, але і шлях України до розбудови стратегічного партнерства із США.

Поки всі аналізують інавгураційну промову Байдена і постять фоточки Леді Гаги з золотим мікрофоном, я трохи розібрала кліматичну програму нового президента США.

Один із перших президентських указів Байдена — повернення до Паризької кліматичної угоди! Ще б пак! Адже це його досягнення на посту віцепрезидента при президентстві Барака Обами скасував Трамп.

Тому цей пункт своєї передвиборної програми Джо Байден виконав першим. 

Але для США Паризька угода — далеко не лише про скорочення власних викидів СО2. Це ще і про додаткові важелі впливу на міжнародній арені. А тут, як відомо, Америка любить і вміє задавати тон. 

Мета зовнішньополітичної кліматичної політики — екологізувати весь світ. І задля цього Джо Байден готовий залучати всі можливі інструменти впливу. У тому числі і фінансові. 

Віднині торгово-економічна політика буде обумовлена кліматичними цілями.

А це значить: економічні відносини тільки з тими країнами, які готові екологізуватись та брати на себе амбітні зобов'язання зі скорочення викидів за Паризькою угодою та іншими подібними міжнародними документами. 

Пріоритет буде надаватись партнерствам, направленим на зменшення глобального вуглецевого сліду. Зокрема, шляхом застосування американських новітніх технологій та зелених ресурсів.

Варто очікувати, що в торгово-економічних угодах із США доволі скоро з'являться кліматичні клаузи і положення. А в них і умови, і зобов'язання, направлені на зменшення викидів вуглецю та інших парникових газів у виробничих процесах. 

Читайте також: Україна починає моніторити викиди парникових газів

Економіка vs Екологія. Європейський зелений курс: український пріоритет

Чому бізнес-спільнота покладає великі надії на президентство Байдена

Імпорт товарів і послуг, вироблених із високим вмістом вуглецю просто буде неможливим. Адже США вводить свій аналог європейського CBAM — механізму регулювання вуглецю на кордоні.

У передвиборчій програмі Байдена цей меседж був безпосередньо направлений у бік Китаю. Однак Україні та іншим країнам також варто замислитись. 

Зрозуміло, що якщо в планах нової адміністрації — підняти штрафи, податки і збори для вітчизняних забруднювачів, то ніяких винятків для "не своїх" не буде.

Навпаки, Джо Байден ще під час кампанії попередив про цілковиту нетолерантність до будь-яких спроб будь-яких країн обійти свої кліматичні зобов'язання.

Це значить, що імпортна продукція справді має бути всеціло органічною і екологічною аби хоча би потрапити на ринки США. 

Америка і надалі надаватиме фінансову допомогу на економічний розвиток і зростання. Але умовою для її отримання, звісно ж, буде відданість країн-отримувачів амбітним зобов'язанням зі скорочення викидів. 

Від отримувачів коштів, як і від своїх партнерів Вашингтон вимагатиме повної заборони на субсидії, дотації і інвестиції у викопні джерела енергії.

В адміністрації Байдена переконані, що ні США, ні жодна інша держава не мають підстав аби підтримувати вугілля, нафту та газ, які спричиняють стільки шкоди людству та планеті.

Питання міжнародної заборони виділення коштів на викопні палива американська сторона може порушити вже на найближчому саміті країн групи G20.

А от фінансування трансформації вугільних регіонів — це вже зовсім інша історія, яка нашим американським партнерам може бути дуже навіть цікавою. Тільки для цього треба мати чітку стратегію і бачення, куди і коли ми хочемо прийти, і яких скорочень забруднювальних викидів плануємо досягти. 

Мати таку трансформаційну стратегію не завадить усьому сектору теплоелектрогенерації. Зокрема в частині, яка передбачає відмову від вугілля і відповідне переобладнання ТЕЦ/ТЕС. 

Оскільки США більше не намірені бути єдиною альтернативою для фінансування проєктів "брудної" енергетики, Корпорація приватних іноземних інвестицій (OPIC) матиме чітке завдання: виділяти кошти тільки під "чисті" проєкти і зелену енергетику.

Можливо, це і стане відповіддю для монопольних енергопостачальників, які бідкаються, що не мають, де взяти гроші на фільтри і очисні системи?

Із поверненням США в ряди донорів зеленого кліматичного фонду (Green Climate Fund) світова екологізація набере нових обертів.

За допомогою цього фонду, адміністрація Байдена має намір допомогти країнам, що розвиваються, реструктурувати боргові зобов'язання (а в окремих випадках взагалі пробачити борги) аби вивільнити кошти на екологізацію та декарбонізацію економік. 

Ще в планах команди новообраного президента — запровадити реєстр світових кліматичних порушників.

Як і реєстри країн-порушниць прав людини, це буде (анти)рейтинг країн, які не дотримуються кліматичних домовленостей і не задекларували амбітні зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів.

Ці країни, очевидно, будуть останніми в переліку потенційних партнерів та отримувачів допомоги від США.

Ба більше, президент Байден ще під час виборчої кампанії висловлював намір ініціювати процедуру кліматичної оцінки проєктів (і країн) в рамках Міжнародного валютного фонду.

Якщо цей намір вдасться здійснити, то в першу чергу МВФ фінансуватиме кліматично амбітних і кліматично свідомих. 

Ще з цікавого: за наступні чотири роки президенства Байден обіцяє виділити понад 1,7 трильйонів доларів на екологічні трансформації в США і по всьому світу. Мета: вуглецева нейтральність до 2050 року!

Для її досягнення в адміністрації Байдена навіть створили окрему посаду: спеціальний уповноважений президента з питань змін клімату. На цю посаду призначено Джона Керрі, якого вже називають "кліматичним царем".

І, до речі, не просто так кліматичним уповноваженим стала людина, яка донедавна обіймала посаду держсекретаря і має колосальний вплив у царині міжнародних відносин. 

Що з цього всього для України? Багато можливостей. Але за кількох умов:

  1. Ми таки визначаємось із нашим національним внеском за Паризькою кліматичною угодою і обираємо найбільш амбітний сценарій.
  2. Не відступаємо від своїх зобов'язань із модернізації теплоенергогенерації і таки реалізуємо національні плани зі скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).
  3. Трансформуємо вугільні регіони і рухаємось до збільшення частки відновлювальних джерел енергії. 

І врешті обираємо власний український зелений курс для стратегічного розвитку світових партнерств.

Леся Василенко, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Реванш корупції в медицині: депутати хочуть віддати скандальній лікарні мільйони

"Роттердам+" є, винних – немає

Чому влада провалює просвітницьку роботу по вакцинації?

Чи захистить Служба безпеки державну службу України?

Три реформи, які наближають український ринок землі до Європи

Як народилися і змінювалися лайливі слова в англійській мові