Як Аваков, Венедіктова та Печерський суд рятують агробарона Бахматюка та його майно

Вівторок, 01 червня 2021, 11:00

24 травня НАБУ повідомлило про нових підозрюваних у справі "ВіЕйБі банку". Це низка посадовців Національного банку України та заступник директора товариства оцінщика. 

Слідство вважає, що у 2014 році під час видачі НБУ кредиту в 1,2 млрд грн було використано підроблені звіти про оцінку заставного майна, де його вартість значно завищили: при ринковій ціні у 72,6 млн грн, звіт про оцінку містив дані про те, що вартість майна нібито становить аж 1,8 млрд гривень.

За декілька днів до нових підозр мали відбутися торги із продажу частини заставного майна, а саме цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів у Івано-Франківську зі стартовою ціною у 41 млн грн. 

Всі кошти від його продажу мав отримати Національний банк України.

Але торги не відбулися, бо за тиждень до їх проведення Печерський райсуд Києва наклав на цех арешт, що заблокувало його продаж. За останні півроку це відбулося вже не вперше.

Виявилося, що арешт накладено за клопотанням прокурора із Офісу Венедіктової у кримінальному провадженні з умисно підміненою кваліфікацією поліцією Авакова. 

Деталі цієї історії є яскравим підтвердженням того, як у відомстві Авакова та Венедіктової, за допомогою нереформованих судів, намагаються врятувати олігарха Олега Бахматюка та його майно від антикорупційних органів.

Що передувало? 

У 2014 році "ВіЕйБі Банк" олігарха Бахматюка захотів взяти у НБУ 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту. Ці кошти були потрібні для фінансового оздоровлення банку. 

Для отримання кредиту банку потрібен був поручитель. Ним виступила "Станіславська торгова компанія", бенефіціаром якої є Бахматюк. Ця компанія надала у заставу НБУ своє майно, а саме лікеро-горілчаний цех. Крім цеху у заставу було передано також низку іншої комерційної нерухомості.

За два роки кредит ніхто не повернув, а реальна вартість застави виявилася в 25 разів меншою, ніж було показано в документах.

У 2016 році обставинами надання кредиту зацікавилося Національне антикорупційне бюро України. Окрім завищення вартості застави, детективи також встановли, що банк не подав всіх документів, необхідних для отримання кредиту.

Читайте також: Справа Бахматюка. Чому НАБУ затримало ексзаступника Гонтаревої та банкірів бізнесмена

Горілчана схема для агробарона

Так як ВіЕйБі банк не повертав кредит, Національний банк подав позов до власника заставного майна. 11 лютого 2019 року Господарський суд Києва позов задовольнив і дозволив примусовий продаж лікеро-горілчаного цеху. Це рішення також підтримали апеляція і Верховний Суд. Але навіть отримавши позитивне судове рішення, продаж цеху на торгах постійно блокується за допомогою інших судових рішень. І що цікаво, головними ініціаторами цього виступають поліція та прокуратура.

29 грудня 2020 року Нацполіція Авакова реєструє кримінальне провадження щодо нібито шахрайства невстановлених працівників Нацбанку, державної виконавчої служби, державного підприємства "СЕТАМ" та інших осіб, які начебто умисно занизили вартість лікеро-горілчаного цеху. 

За версією поліції це могло призвести до "неповноцінного надходження грошових коштів до Державного бюджету".

Проте тут виникає питання: якщо через державних чиновників бюджет нібито міг щось не доотримати, то яке ж тут шахрайство? Такі дії слід кваліфікувати як зловживання владою або службовим становищем. 

Але якщо відкрити справу за цією статтею, то це підслідність детективів НАБУ, а не поліції Авакова. І саме тому у справі умисно підмінили кваліфікацію.

Про ймовірну штучність і замовність провадження поліції також натякають численні економічні експертизи та оцінки. 

Зокрема, існує декілька висновків експертів, які визначають вартість лікеро-горілчаного цеху максимум у декілька десятків мільйонів гривень. За останньою оцінкою вартість цеху становить 41 млн грн. Враховуючи курсові коливання, приблизно така ж його вартість була встановлена в рамках експертизи у справі НАБУ. 

На противагу цим висновкам "Станіславська торгова компанія", яка належить Бахматюку, надала власну оцінку вартості цеху, зроблену фізичною особою-підприємцем. І дивним чином вартість цеху у звіті складає космічні 1,25 млрд грн. При цьому маніпулятивно цех оцінювався як цілісний майновий комплекс з усіма виробничими потужностями, хоча в іпотеку НБУ передавалася лише нерухомість без обладнання. Але схоже, що саме цей документ для поліції є більш переконливим.

Йдемо далі. Майже одразу після відкриття справи поліція визнала цех речовим доказом. Проте для блокування торгів цього замало. Тому прокурор Ростислав Коркун з Офісу Венедіктової пішов до Печерського суду. 

15 січня 2021 року слідчий суддя Віталій Писанець клопотання прокурора задовольнив, цех арештував і заборонив вчиняти будь-які дії щодо його відчуження. 

Та вже 9 квітня 2021 року Київська апеляція схему "прикриває" і скасовує рішення Писанця. Це знову відкривало шлях для проведення торгів. 

В обґрунтуванні свого рішення апеляція вказала, що поліція визнала лікеро-горілчаний цех речовим доказом безпідставно, а прокурор не довів необхідність арешту.

Це ніяк не влаштовувало поліцію та прокуратуру, які в оперативному порядку ініціюють у Печерському суді новий розгляд питання про арешт. І 14 травня 2021 року, за шість днів до проведення торгів, суддя Олена Бусик повторно арештовує цех.

Для чого це Бахматюку, запитаєте ви? Це тактичний хід, бо Нацбанк не списує резерви, наприклад майно, яке у нього в іпотеці. І поки майно не продано, захист Бахматюка може казати, що ніякі збитки від неповернення кредиту не настали. 

Паралельно з цим слідчі нацполіції ініціюють ще одну експертизу вартості цеху, щоб "перекрити" нею звіт про оцінку, відповідно до якого у 2020 році вартість цеху становила близько 41 млн грн.

Старі "схеми" порятунку

Бахматюк отримує допомогу від нацполіції вже не вперше. Ще у 2015 та 2017 роках поліція Авакова закрила декілька справ щодо службовців "ВіЕйБі Банку", які стосувалися махінацій із рефінансуванням НБУ. 

Одразу після їх закриття понад сто томів матеріалів, зокрема оригінали кредитних справ, "втопили" у підвалі підприємства, що проводило експертизи. 

Показовим є також те, що закривав справи слідчий Дмитро Любезніков, якого призначив тодішній заступник начальника Головного слідчого управління МВС Григорій Мамка. Нині Мамка є депутатом від проросійської ОПЗЖ і вже будучи нардепом подавав поправки до законопроекту про електронне кримінальне провадження (e-Case) в інтересах Бахматюка.

Наступною спробою порятунку Бахматюка стали події вже із новою справою НАБУ. 

На початку 2019 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко незаконно та раптово передав провадження у відомство Авакова, де за півроку її закривають у зв’язку з начебто відсутністю складу злочину. Проте невдовзі Луценка звільняють, а команда  нового генпрокурора поновлює розслідування і повертає його в НАБУ. Після цього справа отримує друге дихання і у листопаді 2019 року детективи повідомляють про підозру 10 особам, включаючи ексзаступника голови НБУ Олександра Писарука, топменеджмет "ВіЕйБі Банку" та його бенефіціарного власника Олега Бахматюка.

Бахматюк втікає до Австрії, звідки веде активну кампанію проти НАБУ, наприклад випускає 1 млрд яєць з написом "Ситника геть!". 

Читайте також: Олег Бахматюк: Ситнику потрібне тільки шоу

Пізніше у інтерв’ю Бахматюк публічно заявив, що готовий заплатити заставу у 5-10 млн грн і повернутися в Україну, але досі цього не зробив.

Наступна спроба вплинути на розслідування мала місце у березні 2020 року. Голова Служби безпеки України Іван Баканов просив генпрокурорку Венедіктову передати справу НАБУ у його відомство, де він обіцяв "забезпечити швидке розслідування і покарання винних". На щастя, цього тоді не сталося.

Але вже у квітні 2020 року Генпрокурор Венедіктова вимагала від Антикорупційної прокуратури надати їй матеріали усіх справ, де фігурує Бахматюк.

Що симптоматично, зробила вона це одразу після появи листа Бахматюка про його нібито "переслідування і помсту" від НАБУ і особисто Ситника. У зв’язку із цим абсолютно не дивує той факт, що у Венедіктової майже рік блокують екстрадицію Бахматюка.

Чергова спроба порятунку Бахматюка і компанії відбулася влітку 2020 року.

На цей раз руками судді Печерського райсуду Києва В'ячеслава Підпалого та нинішньої генпрокурорки Ірини Венедіктової. Перший з порушенням підсудності зобов’язав Офіс Генпрокуратури скасувати відновлення справи часів Рябошапки, а друга слухняно і оперативно виконала це рішення. У НАБУ одразу заявили про незаконне втручання у їх розслідування. І лише завдяки Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду "схему" вдалося зупинити.

Читайте також: Слухняне "око государеве": чим запам’ятається перший рік Венедіктової у Генпрокуратурі

***

Останні дії поліції та прокуратури вказують на головну мету використання схеми зі штучним провадженням: заблокувати торги і отримати "потрібну" експертизу, яка покаже, що вартість переданого у 2014 році майна в іпотеку НБУ нібито становила більше 1,2 млрд грн. 

В подальшому таку експертизу неодмінно будуть використовувати для того, щоб або заперечити будь-які збитки Нацбанку від неповернення кредитів ВіЕйБі банку, або об’єднати усі справи "під дахом" Нацполіції.

Також не виключено, що під приводом нового розслідування поліція намагатиметься отримати доступ до матеріалів НАБУ, як це вже робилося у інших справах, наприклад коли поліція хотіла вилучити у детективів експертизу та звіт американського детективного агентства Kroll у справі Приватбанку.

Реалізація будь-якого із цих варіантів може "поховати" справу НАБУ. І вже звично робиться все за допомогою поліції Авакова, прокурорів Венедіктової та суддів нереформованого Печерського райсуду Києва.

Вадим Валько

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Байден – Зеленському: "Трускавець не працює"

Зробимо село щасливим

Міжнародні обміни в умовах пандемії. Особистий досвід

Скорочення викидів вугільних ТЕЦ: плани VS реальність

Інформаційна безпека: ще один фронт боротьби за Україну, за який має нести відповідальність держава

"Якби я була тобою": що варто порадити доньці-підлітку