Ізоляція. "Ефект метелика" в Соледарі

Четвер, 10 червня 2021, 13:00

День Ізоляції – це день пам’яті тих подій, що відбулися 7 років тому, 9 червня 2014 року. Озброєні люди захопили культурний центр в Донецьку та перетворили артпростір, в якому панувало мистецтво, на страшне місце – концентраційний табір, де катують та вбивають людей і нині.

20 травня 2021 року Верховна Рада в другому читанні ухвалила законопроект №2689 про покарання за воєнні злочини. Ми надзвичайно пишаємося тим, що стали частиною руху разом із правозахисними організаціями та активними громадянами, який нарешті призвів ухвалення цього дійсно важливого Закону на 7-му році війни.

На щастя, інституція Ізоляція живе своїм життям та демонструє приклад стійкості, поступовості та гнучкості, що є насправді необхідним в сучасному світі.

Цьогоріч, після 6 років у Києві, ми остаточно заземлюємося в Соледарі.

Дуже часто отримуємо питання, чому для нової домівки Ізоляції ми обрали таке невеличке та, загалом, нічим непримітне місто?

Починаючи з 2010, дати заснування інституції в Донецьку, ми багато років досліджуємо феномен мономіст (побудованих навколо одного підприємства та залежних від нього) та привабливість, з позиції Антропоцену, локального ландшафту.

Ізоляція завжди, навіть перебуваючи в Києві, багато працювала як зі Сходом України, так і безпосередньо на Сході України. Ми чудово знаємо цей регіон. 

Однак, суттєвішим є усвідомлення того факту, що децентралізація, або провінціалізація, як ми вважаємо за краще казати, є ключем до повноцінного та гармонійного економічного і культурного розвитку країни. Не варто забувати, що за такими масштабними та безумовно важливими проєктами, як "Велике будівництво", або "Культурна столиця України" зазвичай фігурує бажання влади продемонструвати свої досягнення, урочисто перерізати стрічку.

Однак, такі проєкти породжують мало змін для людей, які проживають у маленьких містах – на сході, півдні, півночі або заході країни. Культура банально "не досягає" регіонів, за виключенням декількох мегаполісів та обласних центрів.

Реклама:

В цьому сенсі Соледар – будь-яке місто України з населенням за кількістю в декілька десятків тисяч. Тут нема театру, ані кінотеатру, ані виставкових залів. Це місто, де до культури ставляться із побоюванням та певною прохолодністю, нерозумінням та страхом.

Наша праця в Соледарі розпочалася з обережного дослідження ґрунту та знайомства із нечисленними місцевими активістами, які виявилися надзвичайно освіченими та проактивними. Ми слухали їх та передавали свій досвід, запрошували художників та дослідників відвідати до Соледару й попрацювати з місцевим контекстом, в межах резиденції "Заземлення".

Було достатньо охочих, протягом двох опен-колів ми отримали більше ніж 100 заявок.

Поступово ми залучали місцеву молодь. Наприклад, разом із колективом Open Place вони вперше відвідали Бахмутський краєзнавчий музей, долучилися до створення декількох арт-робіт, створили свій перший фільм і, навіть, відео кліп.

Не заперечуємо, що Ізоляції – одній з провідних арт інституцій країни – може бути трохи затісно в Соледарі. Однак, ми пам’ятаємо, як починалася Ізоляція в Донецьку та розуміємо – слід просто робити свою справу, бути терплячими, знаходитись у постійному діалозі із місцевими спільнотами. Тоді в найближчому майбутньому це призведе до якісних змін у місті та регіоні.

Читайте також: Страх та смерть в "Ізоляції". Як катують людей у підвалах Донецька

Культура і креативні індустрії, мале та середнє підприємництво, соціальний бізнес – можуть та повинні стати альтернативою промисловості, з якою Донбас асоціювався протягом десятків років.

Щоб це сталося, потрібен позитивний приклад, знання і, найголовніше, мотивація для молоді.

Ми сподіваємося, що Ізоляція продовжить бути каталізатором змін, надихне та  сприятиме появі нових культурних ініціатив та проєктів в регіоні, де вони дійсно необхідні.

А для країни, можливо, спрацює "ефект метелика" – незначні зміни початкового стану системи зможуть призвести до великих змін у довготривалій перспективі.

Любов Михайлова

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеноії нформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Держава втратила контроль над обленерго, чи навпаки посилює його?

BlaBlaCar поза законом. Що буде з ринком нелегальних перевезень?

Друга річниця енергетичної свободи

Аятола Володимир Путін

Людиноцентрична мілітаризація: як Україні вистояти і прорватися

Що не так із "виборами" на Росії?