Дніпро "хворіє": чи є чарівна пігулка?

Середа, 15 вересня 2021, 11:00

Про стан головної водної артерії України останнім часом майорять безлічі інформаційних ресурсів: цвіте, гине риба, мутніє… 

З висоти пташиного польоту неозброєним оком видно, що вся ріка вздовж течії виглядає страхітливо.

Водою Дніпра користується близько 70% населення країни. Ці цифри роблять зрозумілим той факт, наскільки Дніпро важливий для нас.

Поганий стан річки – не просто проблема людей, які мешкають на її берегах. Це питання національної безпеки і стратегічного запасу прісної води України. 

Ніхто не знає, чим завершиться процес змін клімату! Ніхто не порахував, який об’єм артезіанських вод насьогодні є у нас в запасі. Тому нині питання водної безпеки і поводження з поверхневими водними ресурсами не менш важливе, ніж військова безпека.

Чому ж в Дніпрі позеленіла вода?

Очевидно, хвороба ця комплексна і не виникла сьогодні! 

Чи врятує ситуацію безфосфатність? 

Нагадаю, в Україні обмежать вміст фосфатів у мийних засобах – Кабінет Міністрів ухвалив рішення про поетапне, починаючи з 31 грудня 2023 року, обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах. Постанову "Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів" ухвалено на засіданні уряду 2 червня 2021 року.

На цьому етапі "хвороби" це дещо покращить симптоми хвороби Дніпра. Однак основна причина серйозніша – зарегульованість стоку води, через що уповільнена течія ріки.

А уповільнена течія – це збільшення кількості завислих мулистих часточок, що поступають із стоками.

Тепер додалось глобальне потепління, вода прогрівається на ще більші глибини, більш доступними для бурхливого росту водоростей стають додаткові товщі води. Температура води – ще один ключовий фактор!

Згідно з даними досліджень у сучасний кліматичний період середня за рік температура повітря в басейні Дніпра зросла на 0,7 °С вище за її кліматичну норму (1961-1990 рр.). 

На водосховищах і обмілинах, де малі глибини і через уповільнення течії вода не охолоджується, якраз і відбувається бурхливий розвиток водоростей. 

Проаналізуємо разом: там, де є течія і значні глибини – вода не цвіте, незважаючи на вміст фосфатів і ще багато яких забрудників. 

Якби основною причиною були фосфати, як подекуди звучить – цвіла б ріка скрізь, логічно?

Якщо забрудник потрапляє у сповільнену течію зарегульованої ставками річки – це слугує каталізатором, що прискорює виникнення явища цвітіння, як і фосфати.

Що ми знаємо про Дніпро?

На сьогодні річка є каскадом із шести водосховищ: Київського, Канівського, Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського, Каховського. Загальна площа водного дзеркала каскаду 6 888 км2 з повним об’ємом води 43,71 км3. У межах столиці України перебуває верхів’я Канівського водосховища. 

Спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі розпочали 1927 року з Дніпровської ГЕС та закінчено 1980 року Канівською ГЕС. 

Повне зарегулювання течії Дніпра призвело до низки негативних екологічних, соціальних та економічних наслідків. 

У результаті будівництва каскаду водосховищ було затоплено більше 1% території України та тисячі населених пунктів, а країна виявилась розділеною на дві частини, що поєднані лише греблями біля найбільших міст на Дніпрі.

Читайте також: Більше тропічних ночей та менше снігового покриву. Що буде з кліматом України наступні 50 років – розповідає Світлана Краковська

Наскільки ж брудний Дніпро?

За результатами цьогорічного скринінгу (дослідження) якості вод в басейні Дніпра виявлено 21 речовину-забруднювач. З них 19 синтетичних речовин, серед яких гербіциди, фунгіциди та інсектициди (сільськогосподарські отрутохімікати), антидепресанти, противірусні, протигрибкові та протизапальні засоби (фармацевтичні препарати), речовини, що використовується у парфумерії та 2 важких метали (цинк та мідь).

Експерти відзначають значний взаємозв’язок між хімічним забрудненням Дніпра та прибережними зонами Чорного моря, які знаходяться під його впливом, оскільки 40 зі 161 речовини були виявлені як в морській воді, так і в річковій воді.

Каталізують загострення хвороб Дніпра і промислові підприємства, і погано очищенні побутові стоки, і розорані землі, і будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ, де немає достатнього руху води.

Чому гине риба?

Дефіцит кисню негативно впливає на інтенсивність процесів самоочищення, що є надзвичайно важливо в умовах постійного антропогенного впливу на водні об’єкти. 

Кисневий режим водних об’єктів має велике значення для оцінки якості природних вод.

Зменшення кисню вказує на забруднення органічними речовинами, а збільшення – на інтенсивність фотосинтезу при "цвітінні" води. 

Також можливе обмеження насичення води киснем з повітря внаслідок значного крижаного покриву водойм, дефіцит кисню може сягнути критичного рівня і викликати загибель риби. 

В літні жаркі дні спостерігається різке зниження кисню у воді, що зумовлене зменшенням його поглинання з атмосферного повітря і збільшенням процесів окислення органічних речовин. 

Джерелами цих речовин є скид недостатньо очищених стоків комунально-побутових стоків, стічних вод підприємств, площинний змив з сільськогосподарських угідь, де активно використовуються мінеральні добрива.

Читайте також: Чому Україні загрожує дефіцит водних ресурсів і як цьому можна запобігти? 

Яка реакція влади щодо проблематики?

На законодавчому рівні питання збереження Дніпра регулюється Загальнодержавною цільовою програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року від 24.05.2012 № 4836–VI, затверджена ще у 2012 році. Проте, на жаль, цей програмний документ виявився неефективним.

Як показують дані Звіту Рахункової палати України про результати аудиту ефективності виконання заходів станом на 1 січня 2021 року, зі 103 результативних показників, визначених Програмою, не виконано 42. 

Таким чином, нефінансування та невиконання завдань за напрямом екологічного оздоровлення каскаду Дніпровських водосховищ та поліпшення якості питної води призвело до погіршення показників якості води в головній водній артерії України, що загрожує здоров’ю населення України та переходу до кризового стану річки.

Як допомогти оздоровити Дніпро?

Потрібен національний узгоджений план дій. 

Він має включати і зниження промислового забруднення, і обмеження використання мийних засобів з вмістом фосфатів, і заходи по відновленню гідрологічного режиму в межах всього басейну Дніпра. 

Ситуація потребує широкого фахового обговорення із залученням спеціалістів різного профілю. 

Насамперед потрібна сформована державна політика, яка визнає критичний стан Дніпра і закладе стратегічні напрямки по спасінню нашої головної водної артерії.

Читайте також: Що відбувається з окупованим Кримом без дніпровської води. 13 фактів

Що реально зробити невідкладно: чи є чарівна пігулка?

Доки вступить в силу закон про обмеження фосфатів, доки на державному рівні буде сформовано всі стратегії та знайдено кошти на модернізацію очисних споруд, діяти потрібно невідкладно! Чарівним рецептом лікування може стати низка кроків:

  1. Зменшення зарегульованості малих річок значно оздоровить Дніпро: одне село – один ставок (це досить нескладне рішення).

  2. На водозборах варто залужити і засадити схили, крутизною більше 3 градусів та елементи екологічної мережі. Проте, потрібно діяти обережно, оскільки у степу мають бути елементи байрачних лісів у долинах рік.

  3. Максимальне затримання опадів на водозборі й переведення їх у підземний стік – це  наповнення першого водоносного горизонту ("верховодки"), що сформує запас підземних вод питної якості, а залишок у вигляді струмків яружно-балковою системою та підземним стоком м'яко наповнить малі річки.

    Це як губка, що повільно низом воду віддає, досить довго.

  4. Виділення в натурі (на місцевості) прибережних і водоохоронних смуг та нанесення їх на кадастрову карту, заборона надавати у оренду, власність і користування для будь-яких цілей. Це зараз дорожче, ніж природно-заповідний фонд України – це питання виживання.

Отже, врятувати Дніпро і малі ріки – це рівноцінно порятунку не лише цілих міст і громад, а й економіки України в цілому!

Людмила Циганок

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія (ретранслятора). Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

powered by lun.ua

Як новий закон регулює забудову поблизу історичних пам'яток

Від олігархії до автократії

Право на думку: чому українській медицині потрібна практика незалежної експертизи

Міста майбутнього – для людей

"Нафтогаз" із наглядовою радою без повноважень

Володимир Путін – амбасадор хаосу. Як військові навчання створюють нові загрози для Європи