Спортивний порядок денний для парламенту на 2022 рік

Неділя, 02 січня 2022, 09:00

Ефективність роботи парламенту вимірюється не лише кількістю ухвалених законів. Важлива якість та вчасність результативних голосувань за актуальні законопроєкти – щоб питання, які потребують швидкого врегулювання, не "висіли в повітрі" роками, а отримували оперативну належну увагу. 

Питання спорту, на жаль, не часто розглядаються під куполом на Грушевського. Хоча в минулому році приємним виключенням стало ухвалення рамкового закону про спортивне меценатство та перше читання законопроєкту про спорт ветеранів. Але не все, що заплановано було зроблено. 

Тому 2022 рік має стати часом концентрації зусиль на реформах спорту. Тим більше, що в парламенті вже накопичилося чимало важливих ініціатив, а ще низка з’явиться незабаром. 

Стратегія розвитку фізичної культури і спорту 

Це пов’язано, зокрема, із реалізацією Стратегії розвитку фізичної культури і спорту до 2028 року. 

План заходів покладає на Верховну Раду обов’язок в 2022 році зробити декілька важливих кроків в модернізації нашого законодавства. А саме: 

  • врегулювати розподіл повноважень між національними спортивними федераціями та державою;
  • привести антидопінгове законодавство України у відповідність до положень Всесвітнього антидопінгового кодексу;
  • адаптувати законодавство до системи кращої міжнародної практики та відповідальності за вживання допінгу у спорті;
  • встановити преференції під час вступу до вишів за спеціальністю  "Фізична культура і спорт" випускникам закладів дитячо-юнацького спорту.

Саме для виконання цієї Стратегії при парламентському Підкомітеті з питань спорту вищих досягнень створена спеціальна Робоча група із напрацювання відповідних законопроєктів. 

Розраховую, що в цьому році вона активізує свою діяльність і ми матимемо відповідний результат. 

Меценатство у спорті 

Але вже зараз у Верховній Раді зареєстровано низку законопроєктів, за які треба братися негайно. 

Йдеться, зокрема, про завершення формування системи спортивного меценатства. 

В червні народні депутати ухвалили рамковий закон. Він впроваджує у правове поле ключові поняття меценатської діяльності у сфері спорту, визначає, хто може вважатися меценатом спорту, хто такий отримувач меценатської допомоги, хто її бенефіціар.  

Закон окреслює види меценатської діяльності: безоплатна передача коштів, нерухомості, майнових прав, закупівля обладнання, екіпірування та будівництво спортивних споруд тощо. 

Але все це не працюватиме, якщо не надати меценатам реальних економічних преференцій. Їх передбачають законопроєкти 3470-1 та 3471-1. Йдеться про зміни до Податкового та Митного кодексів. 

На меценатську допомогу спорту поширяться пільги щодо податку на прибуток підприємств, доходи фізосіб, додану вартість меценатської допомоги. 

До того ж ввезені меценатами спорттовари звільнять від оподаткування ввізним митом.

Все це в комплексі зробить спортивне меценатство реальним, а не формальним. Воно дозволить українському спорту отримати ще одне джерело фінансування, яке так потрібно в сьогоднішні непрості часи.  

Антидопінгове законодавство 

Наступне "домашнє завдання" для народних депутатів на 2022 рік – ухвалення двох антидопінгових законопроєктів. 

Перший – це урядовий проєкт закону 5099 "Про антидопінгову діяльність у спорті". Він оновлює систему антидопінгового контролю відповідно до міжнародних стандартів WADA. 

Вже проголосований в першому читанні, очікує фінального голосування, аби стати законом. 

Йому в підмогу народні депутати з Комітету спорту розробили законопроєкт 5640. Там йдеться про створення Національної лабораторії антидопінгового контролю. Коли вона запрацює, Україна більше не витрачатиме сотні тисяч доларів на транспортування допінг-проб за кордон та оплату послуг іноземних лабораторій. 

Важливо, що парламентарі внесли до цих законопроєктів усі зауваження WADA й вони готові до голосування.

 

Доля Школи вищої спортивної майстерності 

В 2022 році народним обранцям треба остаточно визначитися, що робити із урядовим законопроєктом 5848 "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт". В ньому багато корисного – визначені повноваження органу влади, що реалізує політику у сфері фізкультури і спорту, розширюються повноважень всеукраїнських спортивних федерацій та права спортивних клубів. 

Але норма про ліквідацію Шкіл вищої спортивної майстерності (ШВСМ) блокує його ухвалення, оскільки не сприймається спортивною спільнотою. 

Очевидно, уряду та парламенту треба напрацювати компроміс в цьому питанні, за яким система підготовки олімпійців буде збережена.

Також маю велике сподівання на ухвалення колегами законопроєкту 5514. Не лише через моє співавторство, але й  тому, що він відкриє шлях до профільної освіти багатьом спортсменам. Ті з них, хто має спортивний розряд не нижче першого або спортивне звання не нижче майстра спорту, отримають пільги для вступу до вишів на спортивні спеціальності.

Майнові питання 

Нарешті, в 2022 році, Верховній Раді варто остаточно врегулювати майнові питання в спорті: 

  • дозволити використання майна ліквідованих державних і комунальних закладів фізкультури та спорту лише для спортивних потреб (законопроєкт 5273);
  • заборонити змінювати цільове призначення земельних ділянок наданих для будівництва та обслуговування спортивних споруд (законопроєкт 5434);
  • надати фізкультурно-спортивним товариствам та дитячо-юнацьким спортивним школам можливість набути права постійного користування земельними ділянками (законопроєкт 5669). 

Сподіваюсь, цим важливим ініціативам не доведеться довго припадати пилом у Верховній Раді, адже захист майна спортивних установ – одне з пріоритетних завдань держави, якщо вона хоче зберегти та примножити матеріальну базу розвитку спорту. 

Рухова активність дітей та молоді 

Важливо також тримати у фокусі уваги проблему недостатньої дитячої рухової активності. 

Нещодавно ми з’ясували, що для модернізації шкільної спортивної інфраструктури потрібно щонайменше 12 млрд грн. 

Звичайно, на такі кошти в 2022 році не варто розраховувати. Але народні депутати здатні вплинути на уряд, аби там розробили держпрограму реформування системи фізичного виховання навчальних закладів різного рівня. Із включенням туди нових стандартів з комплектації для забезпечення учбового процесу. 

Нагальним є збільшення кількості обов’язкових занять із фізкультури в школах. Одночасно при цьому держава мусить застрахувати дітей від нещасних випадків у навчальних закладах.

У профільного Комітету Верховної Ради та у Підкомітету з питань спорту вищих досягнень, який я очолюю, є політична воля на реалізацію цієї програми-мінімум. 

Розраховуємо на підтримку колег та співпрацю виконавчої влади. Адже у нас одна мета – зробити український спорт сильним, конкурентним і переможним. 

Ольга Саладуха

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua

Долати минуле таки потрібно

Проблеми української авіації в час пандемії

Як світова логістична криза впливає на Україну

Щоденник Скотта: складні переходи

Урядове регулювання цін на продукти загрожує продовольчій безпеці України

Національний спротив: наступний етап зміцнення оборони