Кінець путіна – початок Зеленського
Що чекає на путіна?
Зараз в росії починаються протести проти війни. Тисячі росіян просто зараз втрачають своїх близьких на цій війні. Війни, яку розпочато в інтересах однієї людини. В інтересах путіна.
Аби душити протести, зупиняти дезертирство, блокувати інформування російського населення про реальні втрати, путін почне вбивати власних громадян. Це питання часу.
Чим більше триматиметься Україна – тим більше прокидатиметься світ.
Чим більше прокидатиметься світ – тим більше прокидатиметься росіян.
Чим більше прокидатиметься росіян – тим слабшим буде путін. Російська влада це розуміє і вже говорить про повернення смертної кари.
Чому путін програє? Багато з тих проблем, в яких путін звинувачує нашу країну, насправді існують в росії і не існують в Україні.
В своїх виступах путін звинувачує Україну в тому що насправді робить зараз росія.
Коли тисячі людей та дітей по всій країні, змушені від ракетних обстрілів ховатись у підвалах, лише через те, що вони українці, то хто тоді неонацист?
Якщо у житловий будинок столиці України потрапляє ракета, то хто тоді злочинець?
Якщо російська армія захоплює ЧАЕС, то від кого треба захищатись?
Падіння путіна зараз в руках однієї людини – президента Зеленського.
Чим сильніший Зеленський – тим слабший путін. А Зеленський зараз сильнішає з кожним днем цієї війни.
Чому? Тому що за путіна верхівка переляканих казнокрадів, яким його режим десятиліттями гарантував безкарність. А за Зеленського зараз вся країна, весь цивілізований світ і навіть частина притомних росіян.
Саме зараз ми спостерігаємо за початком президента Зеленського.
Всі ми спостерігаємо як ця людина, з іншої реальності та іншого життя, чинить опір. Таке не вигадаєш. Все у прямому ефірі. Вранці і вночі. Цілодобово.
Його дійсно можуть вбити. Він дійсно в небезпеці.
Як би на місці Зеленського повів себе той, хто навіть від коронавірусу ховається за шестиметровим столом, не важко уявити.
На путіна чекає кінець.
Судячи з останніх днів, він напав не тільки не на ту країну, а й не на того президента.
Михайло Ткач