Перспективи для інвестицій всередині країни

Дамоклів меч російської пропаганди, або Як виграти інформаційну війну

Понеділок, 18 квітня 2022, 15:00

Авторки: Анастасія Романюк, Ольга Снопок

Поки Збройні Сили дають відсіч ворогу на землі та в небі, українські дипломати блокують можливості російської федерації обходити санкційний вплив, а мільйони українських волонтерів забезпечують військових та цивільних усім необхідним, не менш важлива боротьба триває і на інформаційному фронті. 

Зараз ця складова війни стала особливо помітною: проводячи активні бойові дії, рф також намагається поширити свої фейкові повідомлення про Україну на міжнародному рівні (як-от скликане росією засідання ООН з приводу наявності біолабораторій США на території України).

І хоча, за свідченнями The Washington Post, зараз Україна перемагає в інформаційній війні, варто розуміти, що наш інформаційний простір доведеться ще довго очищувати від російських сайтів та сторінок у соціальних мережах, які поширюють проросійські повідомлення. 

Попри те, що робити це тепер стало дещо простіше (зокрема завдяки допомозі компаній Meta, YouTube та інших, які забороняють росіянам транслювати рекламу і закривають потужні пропагандистські ресурси на кшталт Russia Today), роботи на інформаційному фронті ще дуже багато.  

Ще до початку повномасштабного російського вторгнення Громадянська мережа ОПОРА працювала над викриттям антиукраїнських сторінок у Facebook, досліджувала діяльність проросійських політиків у соціальних медіа та виявляла цілі мережі сторінок, які просували російську пропаганду в Україні. 

У цьому матеріалі аналітики поділяться своїм досвідом пошуку таких медіа на прикладі сайтів та сторінок російських ЗМІ, які ОПОРА почала збирати ще у лютому 2022 року. 

Протягом місяця, що минув відтоді, частину сторінок та сайтів уже заблокували, а деякі залишилися доступними лише з використанням сервісів VPN. Однак низка сайтів та сторінок усе ще активно діють та потребують негайного блокування на території України. 

Реклама:

Сайти

Стартовою точкою пошуку став перелік 72 російських сайтів, орієнтованих на українську тематику, який використовує для свого моніторингу проросійських повідомлень видання Texty. Згодом, використовуючи ресурси Alexa та SimilarWeb (вони допомагають знайти схожі за аудиторією та наповненням сайти), аналітики сформували власний перелік вебсторінок. Багато з цих сайтів уже не працюють на території України, але частину все ще можна відкрити навіть без використання сервісів VPN, що працює на користь ворога і шкодить українському суспільству.

Так аналітики зібрали 225 сайтів, які поширюють російську пропаганду в українському інформаційному просторі (повний їх список можна знайти тут)

За даними SimilarWeb, орієнтовна сумарна українська аудиторія цих ресурсів – щонайменше 66 млн відвідувань щомісяця. 132 з цих сайтів мають значну аудиторію в Україні (від 923 до майже 6,5 млн відвідувань щомісяця).

В середньому ж до початку повномасштабної війни кожен із сайтів відвідували 500 тисяч користувачів з України за місяць.

Інші 93 сайти відвідують менш ніж 50 тисяч користувачів щомісяця, а тому аналітичні сервіси не надають детальної інформації про те, яка частка відвідувань походить з України.

Водночас більшість цих вебсторінок повідомляють місцеві новини Криму або так званих донецької та луганської народних республік, а тому їх відвідують, найімовірніше, тільки місцеві мешканці цих територій.

Усі виявлені сайти ОПОРА розподілила на три категорії: 

  • Російські ЗМІ. До цього переліку увійшли вже давно знайомі всім російські "професійні" ресурси, як-от ТАСС або Комсомольская правда. Їх ОПОРА виявила 45.
  • Проросійські "жовті" ЗМІ. Сюди належать сайти, які поширюють відверто пропагандистську або фейкову інформацію, не посилаючись на достовірні джерела та використовуючи емоційно забарвлені заголовки й тексти – наприклад, Русская правда. Таких сайтів виявили 120. 
  • Місцеві ЗМІ. Це сайти, де поширюють місцеві новини з Криму або ОРДЛО – наприклад, Taurica. Досить часто поруч із місцевими новинами розміщують і пропагандистські повідомлення. Таких сайтів виокремили 60.

Далі аналітики зібрали базові дані про ці сайти. За допомогою сервісу host.io виявили основну інформацію про домени: IP-адреси, дані Google Analytics, країну походження сайту. Через SimilarWeb вдалося встановити основну аудиторію сайтів і частку української аудиторії, яка їх відвідує.  

Географія сайтів (отримана за допомогою сервісу host.io) виявилася цікавою. Так, 112 із них очікувано адмініструють напряму з росії, 40 – зі Сполучених Штатів, 14 – з Німеччини, 10 – з України.

Декілька сайтів також "працюють" із Великої Британії, Франції, Естонії та Фінляндії. Однак насправді очевидно, що всі ці сторінки адмініструють або з російської федерації, або з підконтрольних їй територій.

Показовий приклад – 27 виявлених сторінок видання "Московский комсомолец" нібито працюють із Белізу, але насправді вони просто приховують свої справжні IP-адреси.

Коли йдеться про IP-адреси та дані Google Analytics, то саме ці показники дають можливість повʼязати розрізнені сайти в одну мережу. Приміром, так ОПОРА виявила кілька невеличких мереж: 

Додатковим кроком аналізу може бути глибший збір даних: дата створення, організація, що стоїть за використанням сайту і його реєстрацією. Це можна зробити за допомогою сервісу WHOIS або інших ресурсів для перевірки доменів (GoDaddy тощо).

Ця інформація не тільки додатково підтверджує звʼязки між сайтами, а й дозволяє побачити звʼязки, не помічені на етапі попереднього збору даних, або такі, що стануть гарною ілюстрацією певного аргументу.

Так, наприклад, показово, що коли сайти звичайних ЗМІ почали роботу переважно ще у 1990-2000-х, справжній "сплеск" запуску проросійських "жовтих" ЗМІ відбувся у 2014-2015 роках – за цей період запустили 44 такі сторінки.

Паралельно відбувався дещо менший сплеск створення місцевих ЗМІ, вочевидь, повʼязаний із анексією Криму та окупацією ОРДЛО російською федерацією.

Користь таких даних може бути й у тому, що вони здатні підтвердити здогадки з попереднього етапу. Наприклад, спершу аналітики зʼясували, що сайти 8692.ru та 3652.ru мають спільну IP-адресу та походять з росії.

За допомогою WHOIS можна підтвердити звʼязок між цими сайтами, оскільки вони були створені в один день (20 березня 2014 року), розташовані на однаковому сервері (ns1.selectel.org) та користуються послугами одного хоста (REGTIME-RU). 

Останній крок, який потрібно використовувати для аналізу сайтів, – опис їхнього наповнення та пошук схожих елементів серед різних вебсторінок.

Наповнення більшості виявлених сайтів стандартне для російських ЗМІ: цілодобові новини про "спецоперацію" в Україні та просування вже звичних пропагандистських штампів (неонацизм в Україні, знущання українських військових над полоненими тощо).

Водночас, якщо "професійні" ЗМІ намагаються висловлюватися принаймні частково стримано, то "жовті" медіа сповнені відвертої емоційно підсиленої пропаганди (чого варті лише вислови про нацистів та "біологічні лабораторії США" в Україні). 

Місцеві ЗМІ також часто поширюють відверту пропаганду, розміщуючи її поруч з місцевими новинами на кшталт ремонту доріг або відкриття магазинів.

Сукупно всі ці сторінки покликані поширювати російську пропаганду, спрямовуючи її на різні аудиторії: коли споживачами "професійних" ЗМІ є всі категорії громадян, то "жовті" ЗМІ дуже популярні серед малоосвіченої аудиторії, якою легко маніпулювати через емоції. Читачів місцевих новин може зацікавити інтригуючий заголовок про "нацистські звірства", який користувачі побачать, читаючи про ремонт каналізаційної труби в своєму районі.

Втім, важливо розуміти, що самостійно всі ці сайти не можуть поширювати російську пропаганду ефективно – зрештою, про більшість із них треба звідкись дізнатись, перш ніж стати "постійним відвідувачем". Для цього куратори використовують соціальні мережі, зокрема сторінки у Facebook.

У наступному розділі йтиметься про те, як російська пропаганда поширюється у цій соціальній мережі і як її можна ефективно її знаходити та видаляти.

Реклама:

Facebook-сторінки

Із 22 лютого повідомлення російських пропагандистських сайтів поширювали 245 Facebook-сторінок. Дані про контент таких вебсторінок у соціальній мережі аналітики збирали за допомогою інструмента Crowdtangle. Сумарна кількість підписників цих сторінок — понад 15 млн користувачів. Переважно такі сторінки не транслюють політичної реклами. Загалом їх можна поділити на три категорії:

  • сторінки пропагандистських сайтів у Facebook;
  • сторінки російських посольств, консульств та інших дипломатичних установ;
  • сторінки, спрямовані на іноземну аудиторію.

67 виявлених сторінок – це іноземні публічні сторінки різних країн (і східних, і західних), наприклад, Solidarity with Donbass & Antifascists in Ukraine (США, понад 2 тисячі підписників), Sprawa Kresowa – Sprawa Narodowa (Польща, майже 5 тисяч підписників) та Stimmen der Gerechtigkeit (майже 6 тисяч підписників).

Ще 43 – сторінки посольств, консульств та представництва россотрудничества "русский дом" у країнах світу.

Іншими словами, половина сторінок, які поширюють контент цих сайтів, транслюють пропаганду на іноземних користувачів або російську діаспору в світі. Ці сторінки – російські бійці на інформаційному фронті серед міжнародної спільноти.

Читайте також: Брехня на експорт. Як поширюють російську пропаганду про Бучу в забороненому на рф фейсбуці

Іноземні сайти мають різноманітну географію та аудиторію споживання контенту.

Найцікавішими виявилися сторінки, які публікують дописи з посиланням на ці проросійські сайти. За місяць після початку повномасштабної російсько-української війни користувачі взаємодіяли з контентом цих сторінок майже 4 мільйони разів: лайкали, коментували та поширювали їх публікації. У середньому пости цих сторінок набирають понад 57 тисяч взаємодій. 

Варто детальніше розглянути 5 сторінок, які набрали найбільшу кількість взаємодій користувачів із 24 лютого 2022 року.

Найпопулярніша сторінка, що поширювала контент проросійських вебсайтів, – португальське опозиційне медіа "Blog Da Dilma" (425 тисяч підписників). Більшість контенту стосується місцевої політики – восени у Бразилії відбудуться чергові вибори, тож адміністраторів більше цікавить критика чинного президента Жаїра Болсонару, ніж війна в Україні. Однак час від часу вони публікують дописи і про Україну.

Сторінка не має принципової позиції щодо України: в одних публікаціях вона критикує росію за воєнну агресію, а в інших – публікує проросійські наративи, наприклад, репостить дописи російського прорежимного медіа Sputnik.

 

На другому місці – сторінка в'єтнамського проросійського блогера Giá trị cuộc sống (61 тисяча підписників). Всього з 24 лютого 2022 року користувачі взаємодіяли з його дописами понад 300 тисяч разів. З перших днів повномасштабної війни він публікує повідомлення з критикою НАТО і західних країн, героїзацією радянської армії та підтримкою владіміра путіна як незамінного лідера росії. 

Наступна сторінка – боснійська Kompletno Rusko Naoružanje (понад 70 тисяч підписників). Вона створена у 2014 році і, відповідно до опису, має на меті інформування про збройні сили рф. Один з адміністраторів сторінки – користувач з України. Від початку війни сторінка публікує російські пропагандистські меседжі, наприклад, що рф "звільняє Маріуполь від нацистів з Азову".

 

Четверта сторінка – знову в’єтнамська. Tin chiến sự Ucraina у перекладі означає "Воєнні новини з України". Сторінка створена у 2014 році та має понад 30 тисяч підписників. Її контент схожий на матеріали її боснійської "колеги" — це підспівування російським пропагандистам, наприклад, дописи про те, що українські війська обстрілюють свої ж міста та про "дружнє ставлення" російських військових до українських цивільних. 

 

Наступна сторінка — القدرات العسكرية السورية ٢ (у перекладі з арабської "Сирійські воєнні можливості"), адмініструється з Сирії. Медіа активно підтримує росію і транслює російську дезінформацію від початку повномасштабної російсько-Української війни.

 

Імперія повинна померти

66 мільйонів відвідувань проросійських сайтів, 15 млн підписників проросійських Facebook-сторінок – ці показники тривожні, особливо зважаючи на те, що споживачами маніпулятивної та відверто пропагандистської інформації часто стають користувачі з України або з інших держав.

Російська пропаганда вже призвела до масштабних бойових дій та загибелі тисяч мирних жителів і військових. Саме тому її потрібно знищити, принаймні в українському інформаційному просторі, а за можливості – й у міжнародному.

У цьому матеріалі ОПОРА показала, як можна боротися з пропагандою на практичному рівні, виявляючи сайти та Facebook-сторінки. Однак насправді найважливішим тут є останній крок: що ж тепер робити з усім цим списком онлайн-ресурсів?

Перш за все, можна поскаржитися на Facebook-сторінки через внутрішній інструмент самої Meta. Однак якщо ви зробите це самостійно, ефекту може не бути.

Потрібно залучати якомога більше людей, які також хочуть зменшити присутність російської пропаганди в інформаційному просторі.

Ми радимо ділитися вашими знахідками із Міністерством внутрішніх справ України через бот https://t.me/stopdrugsbot (його використовують для координованої протидії проросійській пропаганді та дезінформації через масове надсилання скарг на небезпечний контент у соцмережах), що передає інформацію українському інтернет-війську. 

Борітеся – поборете. Памʼятайте, що знищення російської пропаганди – це ще одна цеглинка, яка врешті призведе до смерті російської імперії. 

Анастасія Романюк, Ольга Снопок

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Наздогнати "5-7-9"

"183 дні": як статус податкового резидента власника впливає на бізнес

"Заборона Бандери" чи дозвіл на ексгумації? Що дійсно важливо для відносин України та Польщі

Якою є стратегія міністерства культури і стратегічних комунікацій? Час давати відповіді

Гривня, що генерує мільйони

Захист ґрунтів як умова євроінтеграції: до яких змін треба готуватися українським аграріям