Пробудження Європи: нові можливості для зустрічної інтеграції України та ЄС
Європейський Союз прагне стати більш гнучким і не таким залежним від правил і доктрин. Це створює новий коридор можливостей для європейських перспектив України.
Маємо скористатись шансом для реалізації "безпечної євроінтеграції" – проактивна модель євроінтеграції, яка посилює безпеку, стійкість та інноваційність, як України, так і Європи.
Нещодавно Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель виступив з програмною промовою, яку багато цитували, і на яку звернули увагу в усьому світі.
Що саме сказав Боррель, і чому це має велике значення для України та нашого місця в новій Європі?
Сама промова складається з двох частин: перша – спроба осмислити, що відбувається у світі; друга – як діяти Європі у новій реальності.
Не переказуватиму сам текст (можете ознайомитися з українським перекладом). Зверну лише увагу на декілька важливих моментів.
Жозеп Боррель констатує, що у світі "панує радикальна невизначеність", і Європа мусить адаптуватися, "надаючи пріоритет гнучкості та стійкості".
Верховний представник визнає, що процвітання ЄС базувалося на дешевих енергоносіях з Росії та перенесенні європейськими Транснаціональними корпораціями (ТНК) виробничих потужностей до Китаю, але це зробило Європу залежною.
Фактично, європейські країни та Брюссель воліли закривати очі на зміни навколо, були пасивними та дивилися на світ крізь бюрократичні лінзи.
Внаслідок цього ЄС втратив ініціативу та геополітичну суб’єктність як великого гравця. Саме це читається між рядків, особливо там, де згадується про "делегування безпеки США" і "структуроутворюючу" конкуренцію між США та Китаєм.
Загалом, виступ Жозепа Борреля без перебільшення можна назвати непересічним. Він свідчить про пробудження Європи.
Спробу політичного керівництва зняти табу з гострих питань, які стосуються безпеки і кризи, та ініціювати доктринальні дебати.
Для України це створює нові можливості та загрози. Насамперед відкривається коридор можливостей для прихильників проактивної та креативної політики України щодо ЄС. Водночас ми маємо критично подивитися на діяльність цілого прошарку імітаторів євроінтеграції та тих, хто вважає що можна домогтися членства ЄС за зразком країн Центральної Європи.
Що саме варто нам врахувати у "пробудженні Європи" і як стати повноцінними членами нової Європи?
Теза перша: в Брюсселі приходить усвідомлення, що реальність не зводиться до раціональних та нормативних моделей, в яких звикли жити європейська бюрократія та "старі" парламентські партії.
"Щоб ми не робили, будуть рішення, які порушують табу", – зізнається Жозеп Боррель. Чи могли ми таке почути ще рік тому? Ні, але вже у найближчому майбутньому Європейський Союз може стати більш гнучким і не таким залежним від правил і доктрин.
Теза друга: Європа декларує попит на політиків, які здатні перетворити кризу у можливість для системних трансформацій.
Звісно, усі люблять статус-кво і майже ніхто не хоче виходити за межі зони комфорту, але ж тепер нові часи, а тому ЄС просто змушений буде це робити.
Теза третя: можливий перегляд моделі розвитку Європи, від "економічного зростання за будь-яку ціну" до "безпечного та стійкого розвитку".
Звісно, можна й далі купувати газ і нафту у росіян, або ж нарощувати імпорт скрапленого газу з США, але у Брюсселі зрозуміли, що за "дешеве" врешті-решт потрібно сплачувати великі рахунки. Через це все більшої популярності набуватиме ідея самодостатності, або стратегічної автономії.
Європа прагнутиме інвестувати більше коштів у власні енергоресурси, власну безпеку, власне виробництво критично важливих товарів та компонентів.
Саме тому Україні питання вступу до ЄС варто розглядати інакше, ніж це робили наші сусіди, країни Центральної Європи і Балтії. То були інші часи, а сьогодні ми живемо у новій реальності.
Ми мусимо дивитися на майбутнє членство в ЄС крізь призму безпечної євроінтеграції і нової, трансформаційної моделі розширення Європи.
Що означає "безпечна євроінтеграція"? Це проактивна модель євроінтеграції, яка посилює безпеку, стійкість та інноваційність, як України, так і Європи.
Крім того, Україна має долучитись до загальноєвропейських дебатів щодо "перезавантаження" політики розширення ЄС. Вона не може розглядатись, як благодійна діяльність, яка лягає на витратну частину бюджету ЄС.
Нова політика розширення ЄС має стати інвестицією у посилення стійкості та безпеки на континенті, і Україні є що запропонувати для Європи.
Безпечна євроінтеграція може складатися з трьох компонентів:
- Разом до оновленої Європи
Платформою для розбудови оновленої Європи має стати гасло, яке висловила Наталя Вєремєєва, директор TechUkraine, платформи неурядових організацій для сприяння стартапам країни – "Будувати майбутнє, а не триматись за минуле".
Настав час перестати мислити винятково категоріями виконання критеріїв і вимог щодо членства у ЄС. Україна може та має долучитися до форвардних проєктів, які визначатимуть конкурентоздатність і безпеку Європи.
Зокрема, Україна зберігає потенціал для кооперації з ЄС в сфері розвитку оборонного потенціалу. Оборонне партнерство має дати поштовх для розвитку ОПК України та перетворити його у драйвер економічного і технологічного відновлення.
Приклад для наслідування в цьому напрямку вже є. Зокрема, представник НАТО заявив про те, що запускається процес розробки плану відновлення військово-промислового комплексу України, розрахований на 10 років.
- Разом до стійкої Європи
Нам варто зробити домашню роботу, інтегрувати і синхронізувати три треки. А саме, План економічного відновлення, План дій кандидата на членство, а також План дій щодо посилення національної стійкості. Консолідація розрізнених політик посилить шанси України на набуття членства та посилить стійкість, як нас, так і Європи.
Крім того, наша країна має свою додану вартість у таких секторах як енергетика. Інвестиції у добудову замкнутого ядерного циклу зробить Україну нето-експортером електроенергії для ЄС та посилить енергетичну стійкість ЄС.
Досвід нашої країни та суспільства у сфері цифровізації та розбудови електронної демократії, протидії гібридним загрозам, забезпечення соціальної згуртованості в умовах зовнішньої агресії може стати внеском у стійкість, як України, так і ЄС.
- Разом до інноваційної Європи
Події останніх десятиліть, особливо 2022 року, продемонстрували, що Європа не готова до постійних трансформацій. За оцінкою європейських та міжнародних експертів, країни ЄС відстають у запровадженні технічних та соціальних інновацій у порівнянні не лише з США, але й з країнами Східної Азії.
Іншими словами, інституційна інерція перетворилась в один із ключових викликів для ЄС. Натомість Україна готова змінюватися та швидко адаптуватись. В умовах війни ми навіть змушені робити це швидше, оскільки від цього залежить наше виживання.
Економічне відновлення також вимагатиме від України відкритості до інновацій та запровадження системних рішень. Відтак формування національної екосистеми соціальних та управлінських інновацій є викликом часу та створює платформу для зустрічної співпраці між Україною та ЄС.
Українська енергія і досвід можуть підзарядити Європу, допомогти їй остаточно прокинутися і стати вагомою силою у світі "безладної багатополярності".
Вірю, що так і буде. Ми не маємо права втратити історичний шанс. Задля нової Європи, в якій Україна відіграватиме належну їй роль.
Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості
