Лобізм забудовників: які послуги Кабмін надає під грифом "секретно" і не для всіх?

Вівторок, 02 травня 2023, 19:00

Для скандальної містобудівної реформи №5655, яку лобіює голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, створено окремий сайт на домені gov.ua. Його створили ще минулого року. Це при тому, що законопроєкт станом на травень 2023 року президент ще не підписав. Володимир Зеленський має цю "реформу" ветувати на вимогу громадян, про це йдеться у петиції. Вето вимагають і громадські організації, які виступають за прозору і чесну відбудову країни. 

Тобто закон ще не набрав сили, але сайт існує вже не один місяць. Нагадаю, що Кабмін – це виконавча гілка влади і виконувати вона має те, що набрало чинності. Тобто непідписаний закон це точно не те що має брати до виконання Кабмін і витрачати на це ресурси платників податків. Це нівелює повністю інституційний підхід до законотворчості.

Факт створення ОКРЕМОГО сайту для скандального непідписаного закону виглядає вкрай дивним.

 

Рух ЧЕСНО і кілька десятків інших організацій вимагали народних депутатів не голосувати за цей проєкт з огляду на серйозні ризики, які загрожують прозорості відбудови України. 

Під час прийняття закону своїми голосами допомагали державні зрадники, зокрема Нестор Шуфрич, який досі очолює комітет з питань свободи слова.   "Реформу" прийняли майже мінімальною кількість голосів 228 з 226 потрібних. Тепер у інтерв’ю "Українській правді" Шуляк зазначає: "Буває так, що ексОПЗЖ голосують краще, ніж певні представники від "Слуги народу".

Звісно, бо за скандальні й сумнівні ініціативи не кожен хоче давати свої голоси. А от потрібну країні деколонізацію ПЗЖМ (ексОПЗЖ) не підтримувало

Голова комітету з питань формування органів державної влади та місцевого самоврядування Шуляк та віцепрем’єр Олександр Кубраков провели не один захід, аби обговорити імплементацію непідписаної Зеленським реформи. Вони часто говорять про важливість цифровізації та диджиталізації. 

Дійсно, окремий сайт для законопроєкту може дати можливість громадянам ознайомлюватися у доступному форматі з законотворчістю. Порівняльні таблиці дійсно для сприйняття більшості громадян – складні. Але при цьому інформація на сайті має бути об’єктивною, а не компліментарною. Не можна всю критику від стейкхолдерів дати у розділ "міфи" і не дати можливості громадським організаціям, експертам дати тут свої зауваження і пояснення, а у розділ "Обговорення" не дати ЖОДНОГО критичного матеріалу. Бо це вже не обговорення і законотворчість з стейкхолдерами, а лобізм без права сторін дати свої позиції.

 

Насправді дуже важливо розуміти, чи кожен народний депутат може розраховувати на такий сервіс?

Саме тому Рух ЧЕСНО звернувся до Кабміну, аби з’ясувати: 

  • хто забезпечив розробку та функціонування сайту та чим зумовлена така необхідність;
  • скільки це коштувало;
  • хто відповідав за контент, який виклали на цьому сайті;
  • яким ще законопроєктам створювали окремі сайти?

Від Кабміну надійшла відповідь, що наше звернення направили на Мінцифри та Мінінфраструктури. Як раз ці два міністерства значаться на головній сторінці цього дивного сайту.

 

Відповідь від Мінцифри шокувала. Тут нам пояснили, що не зобов’язані до своїх компетенцій володіти інформацією щодо якої зроблений запит. І пояснили нам, що сайт з назвою pro5655.gov.ua — це про законопроєкт 5655! Ми б ніколи самі не здогадалися, про що цей сайт! А де ж відповіді на питання? 

 

Міністерство Кубракова відповіло в тому ж стилі — тобто відповідей на питання нема (оновлено 3 травня 2023 року).

 

Реєстратор домену pro5655.gov.ua — Міністерство розвитку громад та територій Кубракова

Для чистоти експерименту, аби перевірити, чи всі законотворці можуть от так звернутися і зробити окремий сайт на домені Кабміну, Рух ЧЕСНО попросив кількох нардепів провести експеримент. 

Ті, хто з "Слуг народу" вирішили не сваритися з головою партії Шуляк і на експеримент не пристали. Народна депутатка Юлія Клименко ("Голос") погодилася відправити своє звернення на Кабмін. У зверненні вона просила зробити окремий сайт законопроєкту, який уже діє! Його вже підписав президент і стосується він компенсації за знищене під час війни нерухоме майно (№7198). 

 

Це звернення підправила Клименко більше 20 днів тому. Нагадаю, що розгляд депутатського звернення – 10 днів. Її звернення Кабмін теж перенаправив на міністерство. 

2 травня Клименко повідомила, що відповіді вона поки не отримала.

Кабмін не може мати вибіркових політик, які для одних народних депутатів діють, а для інших – ні. Кабмін не може ігнорувати запити громадян чи громадських організацій і замовчувати суспільно важливу інформацію.

Відповідно, з огляду на те, що на домені gov.ua ще 2022 року створили сайт для непідписаного законопроєкту – кожен законотворець має повне право розраховувати на те, що саме його законодавча ініціатива буде у той же спосіб розміщена на домені gov.ua

Такий підхід може бути просто чудовим для того, щоб всі законопроєкти до їхнього прийняття проходили етап публічних консультацій. Всі, без винятку. Тільки от, напевно, це не має бути сайт Кабміну. Це орган, який працює з ПРИЙНЯТИМИ ініціативами (виконавча гілка влади). А Верховна Рада працює з тими ініціативами, які обговорюються і не підписані президентом (законодавча гілка влади).

Із законодавчої гілки влади на виконавчу ініціатива може піти тільки після підпису президента. Але, схоже, війна серйозно трансформувала сприйняття балансу гілок влади і в деяких законотворців, і в деяких урядовців.

І такі ігри дуже негативно можуть вплинути на наш імідж на міжнародній арені. А від цього залежить і наша обороноздатність, і відбудова.

Ірина Федорів

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Євросоюзівські стандарти енергоефективності: кроки до майбутнього

Які наслідки несе візит Путіна до Китаю?

Купили майно в державних компаній? Держава може забрати назад

Норвезька історія успіху та ефект плацебо — як це працює, і до чого тут Голанд

Відмовитися від бруківки і зменшити пенсії? Чи існують в Україні внутрішні економічні резерви

Перехід від військового до цивільного: що в комплексі маємо зробити