Голова "Слуги народу" Олена Шуляк: У перший день вторгнення Росії ми знищували документи
У партії Володимира Зеленського вже змінилось три керівники відтоді, як "Слуга народу" на позачергових парламентських виборах улітку 2019-го отримала понад 43% голосів виборців.
Незадовго до повномасштабного вторгнення її очолила народна депутатка Олена Шуляк.
Як у "Слузі народу" зустріли велику війну і як ця війна вплинула на партію?
Скільки колаборантів виявилось у "Слузі народу" та чия це відповідальність?
Чому ексОПЗЖ зараз підтримують монобільшість?
Про це голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк розповіла в інтерв'ю "Українській правді".
Вона також прокоментувала ухвалення контраверсійної реформи містобудування, свій можливий зв'язок із забудовниками та свій скандальний похід у шпиталь до пораненого бійця через законопроєкт №5655.
Нижче – головні тези цієї розмови. Її повну версію дивіться тут:
Про діяльність "Слуги народу" під час війни
З 24 лютого 2022 року ми (партія "Слуга народу" – УП) для себе обрали три основні напрямки: допомога ЗСУ, робота з внутрішньо переміщеними особами, допомога бізнесу.
Частина наших офісів і партійних організацій постраждала у Запорізькій та Херсонській областях – більш ніж 35 таких офісів на сьогодні ми втратили.
Про колаборантів-"слуг народу"
Олексій Ковальов (член парламентської фракції "Слуга народу", який пішов на співпрацю з окупаційними військами на Херсонщині – УП) – для всіх нас болюча і страшна історія.
Звичайно, це наша (партії "Слуга народу" – УП) відповідальність. І хоч я не мала жодної дотичності до формування списків людей, які тоді висувалися, але як очільниця партії зараз я беру на себе цю відповідальність, тому що саме наша партія таку людину делегувала. І для нас це не просто велике розчарування. Це більше, ніж розчарування.
Головне – зробити правильні висновки, щоб таких людей було менше, неважливо у Верховній Раді чи в обласній раді, у міській раді чи в сільській.
Про союз колишніх "слуг народу" з ексОПЗЖ
Так, є такі люди (йдеться про народних депутатів Олександра Юрченка, Олега Воронька, Артема Дмитрука та Євгенія Шевченка, які раніше були членами фракції "Слуга народу", а зараз входять до депутатської групи "Відновлення України" – УП)
Ти зайшов у парламент від "Слуги народу", потім у тебе щось змінилося. Якщо ти чесний – здавай мандат і балотуйся на наступний виборчий цикл, набирай свої бали, заходь до парламенту і працюй.
Але коли ти зайшов, тобі не сподобалось і цієї внутрішньої сміливості не вистачило, то для мене ці люди є певними зрадниками.
Вони зайшли до парламенту на іміджі президента, на його рейтингу. Якби не рейтинг президента, жоден із них не потрапив би самостійно до Верховної Ради.
Про ексОПЗЖ і співпрацю з ними
У "Слуг народу" не завжди вистачає голосів для ухвалення рішення, які приймаються. Це правда. Тому що є різні інтереси.
Із представниками ексОПЗЖ ми не знаходимося в такому контакті, щоб вести з ними якісь перемовини щодо навіть їхнього розуміння голосування за той чи інший законопроєкт.
Звичайно, у нас є законопроєкти, коли ми рахуємо якісь голоси, але ми не враховуємо позицію ексОПЗЖ. Вони як хочуть, так і ухвалюють рішення.
Буває так, що ексОПЗЖ голосують краще, ніж певні представники від "Слуги народу". Ми можемо це якимось чином заборонити?
Про етичну комісію для покарання "слуг народу"
Коли я стала головою партії, одна з моїх пропозицій була створити при партії дисциплінарну або етичну комісію, яка б не одноосібно розглядала якісь мої пропозиції стосовно того, кого і за яку поведінку виключити, а для того щоб люди колегіально ухвалювали рішення, аналізували різні випадки.
Але тоді ми не встигли змінити партійний статут: ми до нього готували пропозиції, і почалася велика війна. Зараз ми провели невеликий з'їзд 14 квітня цього року і якраз внесли зміни.
Ми прописали, що буде працювати такий орган. А вже безпосередньо щодо його наповнення, щодо положення про його роботу ми зараз працюємо з нашими колегами з політради, з нашими колегами з Національної ради громад, з нашими юристами для того, щоб це було дієве положення, а не просто декларація.
Я думаю, що декілька місяців ми будемо ще створювати її.
Про партійне фінансування і звітування за нього
Я заборонила проводити й оплачувати (з партійних коштів – УП) будь-які соціологічні дослідження, якусь рекламу, якісь моніторинги, тому що в час війни це просто не можна робити.
Відновити звітування партій за 2020-2021 роки потрібно обов'язково. Ми готові звітувати (за партійні кошти – УП): ми пройшли всі аудити, у нас є всі висновки, вся документація, ми зібрали все з усіх осередків. Тобто все є, але технічно сама система, яка працює для отримання звітів, вона ще не готова: ти не можеш технічно підвантажити ці документи.
Дуже обережно потрібно підійти до звітування партій за 2022 рік. Бо що робити з тими документами, яких вже немає? Які в тих офісах, які залишилися на тимчасово окупованих територіях?
Частина офісів зруйнована, частину документів ми ніколи не знайдемо, тому що люди, коли рятувались, рятували себе, свої родини, своїх дітей. І партійні документи в Запорізькій області чи в Харківській області були у них точно не на першому місці, щоб їх вивозити.
Про подання декларацій
Думаю, я це зроблю (подам декларацію – УП) в травні. Гадаю, потрібно розповідати про свої статки, щоб знімати додаткові питання з боку журналістів.
Але проблема в тому, що є величезна кількість інших декларантів, для яких питання безпеки з деклараціями буде досить гостро стояти: це і люди, які пов'язані з військовослужбовцями, і люди, які зараз залишаються на тимчасово окупованій території. Тобто потрібно ретельно підійти до безпекового фактору.
А для тих, хто працює у Верховній Раді, хто працює в обласних радах, в міських радах, на територіях, які підконтрольні Україні, я не думаю, що це є певною проблемою.
Про рейтинг "Слуги народу" під час війни
Є різні соціологічні дослідження. Звичайно, ми дивимося на них.
У нас із рейтингом все нормально: ми на першому місці і по відкритих дослідженнях, і по закритих дослідженнях, і по областях, і по містах. Все добре у партії "Слуга народу" завдяки, перш за все, тому, що ми є пропрезидентською партією, що партія тісно пов'язана з Володимиром Зеленським.
Про вибори після війни
8,2 мільйона людей зараз знаходяться за кордоном (це останні дані ООН, які ми бачимо). 5,1 мільйона з них зареєстровані офіційно як ті, що потребують соціального захисту (1,5 мільйона тільки в Польщі). Тобто це величезна кількість.
Якщо організувати вибори за тою схемою, за якою працювали консульства раніше, то практично ці люди, мабуть, будуть голосувати три тижні. Що робити? Це проблема величезна.
Зруйнована фізично інфраструктура, де відбувалися вибори. Держреєстр виборців не оновлюється. Що робити з тими територіями, де проводиться деокупація? Там вибори проводити одразу чи через певний час? Якщо через певний час, то через який?
Ми працюємо з міжнародними партнерами, з Радою Європи, вони нам допомагають. Ми і наша ЦВК зустрічались з ЦВК Боснії і Герцеговини. Зараз у нас ідуть такі зустрічі з державною виборчою комісією Республіки Хорватія. Тому що ці країни мали досвід проведення післявоєнних виборів. Зараз активно слухаємо, беремо максимально інформацію.
Це поки ідеї, які ще не зафіксовані у вигляді законодавчих ініціатив. Але усвідомлення того, що перші післявоєнні вибори потрібно буде проводити з певним пакетом нових законодавчих ініціатив – це факт.
Про голосування за містобудівну реформу
Того дня законопроєкт 5655 чотири рази десь зникав з того, щоб ставити його на голосування.
Деякі мери почали дзвонити мажоритарникам і казали: "Якщо ти проголосуєш за цей закон, ти на свій округ ніколи не заїдеш!" І це не один мер дзвонив.
У нас Асоціація міст України розсилала свої смсочки, мери погрожували…
Такий тиск чинили не тільки на депутатів від "Слуги народу", а чинили тиск на депутатів з інших фракцій і груп.
У нас є депутати, які мають певні інтереси у будівельному бізнесі, і їм дзвонили і казали: "А ти в Києві більше не побудуєш ніколи! Жодного документу ти не отримаєш!"
Про те, чому Зеленський досі не підписав законопроєкт про містобудівну реформу
Це буде рішення президента, підписати чи не підписати. Я би дуже хотіла, щоб він його підписав, тому що ми б зробили величезний прорив, щоб в Україну заходили міжнародні девелопери.
Якщо президент не підпише цей законопроєкт, це буде означати, що парламент в цю каденцію не ухвалить ніяких змін у сфері містобудування.
Про комунікацію з Офісом президента
Як людина, яка працює в Комітеті з регіонального розвитку, я спілкуюся із заступником (голови ОП – УП) Олексієм Кулебою з питань, які безпосередньо стосуються розвитку регіонів, місцевого самоврядування, продовження реформи децентралізації.
Як голова партії я не часто спілкуюсь на Банковій. Думаю, це нормально. Тому що в президента зараз зовсім інші пріоритети – наша перемога.
Про свій зв'язок із забудовниками
Про мій зв'язок із забудовниками говорять люди, які хочуть, щоб законопроєкт (№5655 про містобудівну реформу – УП) ніколи не був ухвалений. Забудовникам (тиснути на мене – УП) не потрібно.
Про візит до пораненого бійця
Це вже сталося, жалкувати непотрібно. Проблема в тому, що я жива людина, і коли я бачу пост пораненого бійця, коли людина пише не про свою реабілітацію, не про своїх рідних, не про своїх побратимів, а про містобудування це кляте, звичайно, я вважала, що потрібно прийти і пояснити, відповісти на всі запитання.
Мені не соромно ні за одну кому, за жодне слово в цьому законопроєкті. Я буду робити все можливе, щоб сфера містобудування розвивалась за тими правилами, які прописані в цьому законі.
Про інформацію щодо виїзду чоловіка за кордон
Мій чоловік вдома. В мене немає колекції ікон, про шуби дуже смішно, про мільйони доларів також.
Не смішно тільки моїй мамі. Ми з чоловіком сміялися, а мама дуже переживає, тому що вона також це читає і каже: "Чому ви не даєте якесь спростування?".
Я зараз знаходжусь в судовому процесі з тією людиною, яка про це написала. І зараз ми вже в апеляції. Першу інстанцію ми виграли. І я сподіваюсь, що коли вже буде остаточне рішення суду, я обов'язково це оприлюдню.
Звичайно, люди, які є політичними опонентами і моїми особистими хейтерами, з радістю використовують таку неперевірену інформацію.
Софія Середа
