Дрони на кухнях? І навіть там

Нещодавно міністр цифровізації поінформував суспільство про наш проєкт "Народний FPV", що реалізується командою Victory Drones (Фонд технологічної допомоги Dignitas). 

Суть проєкту – ми безоплатно навчаємо співгромадян збирати FPV дрони. Здавалось би, що поганого в тому, що наші інженери пояснюють основи базової збірки дронів?

Звісно, це не означає, що після короткого курсу всі одразу стануть блискучими інженерами. Звісно, це не замінить промислове, серійне виробництво. Звісно, мільйон дронів на кухнях не виготовиш. Це очевидно всім, хто хоч трохи розуміється на темі.

Йде мова зовсім про інше: невже погано, що в нашого колективного розуму буде більше знань щодо технологій для знищення ворога? В чому проблема, що одні українці готові безоплатно поділитись знаннями, а інші хочуть ці знання отримати?

Однак публікація викликала широку хвилю дискусії в суспільстві, виникло багато міфів, мемів, а подекуди й відвертих політичних маніпуляцій. Як пожартував один досвідчений інженер у нашій професійній спільноті: "Астрологи знову оголосили тиждень експертів з БПЛА в фейсбуці".

Тому автору ініціативи було б правильно розказати більше про цей волонтерський проєкт та відповісти на низку типових запитань.

Почну з того, що велика частина українців ідею підтримали дуже дієво, майже 10 тисяч реєстрацій на курс. Мій матеріал буде для тих, в кого виникли питання або пропозиції.

Треба визнати – частина питань цілком логічні, їх можна зрозуміти: невже цим держава намагається замінити серійне промислове виробництво? Невже таким чином на нас переклали задачу на мільйон дронів?

Я відповім далі на ці та інші запитання з точки зору керівника найбільшого волонтерського проєкту з розвитку технологічної галузі.

І заздалегідь скажу: я рада, що є таке активне обговорення, вважаю таку дискусію справді корисною. І не лише тому, що хтось відточує свою дотепність на смішних мемах та твітах про збірку F-16 у сільській хаті.

Насамперед це привертає увагу суспільства до найважливішої, стратегічної галузі в найбільшій технологічній війні в історії людства.

Для початку варто пояснити, що "Народний FPV" – лише один із багатьох наших проєктів. Наша волонтерська команда багато років тому зробила ставку на технології.

Адже все на війні поділяється на причини і наслідки. Виїжджає російський танк, раз по раз відстрілює БК. Неможливо ніяк оцінити ціну втрати близького для сім'ї – життя кожної людини безцінне. А економічні наслідки вимірюються сотнями мільйонів доларів: виплати сім'ям загиблих, лікування поранених, протези, зруйнована інфраструктура тощо.

Причина – російський танк, який потрібно знищити. І тоді не доведеться все життя вирішувати питання з наслідками.

Приведу кілька вимірюваних результатів для розуміння напрямків нашої роботи.

З кінця 2014 року ми почали навчати аеророзвідників. Перші сотні фахівців для фронту готували саме наші інструктори та інженери. Насамперед на системи літакового типу. З того ж часу ми почали активно популяризувати галузь, залучати в неї ресурси бізнесів, стукати у всі можливі кабінети чиновників для дерегуляції галузі та забезпечувати фронт безпілотниками. 

Так, ми були тими, хто вірив у дрони, коли це ще не було в тренді. Не просто вірили, але роками боролися за розвиток галузі безпілотних роботизованих систем.

Щоб чиновники нас хоч якось почули, і я особисто, і мої колеги неодноразово піднімали ці питання публічно.

Ось, наприклад, моє інтерв'ю 2015 року. Тут я ще наївно намагаюсь достукатися до людей, відповідальних за оборонну політику. Погодьтесь, все актуально і досі.

З 2022 року ми збільшили масштаб роботи на порядки. Практичні результати станом на січень 2024 року:

1. Команда проєкту Victory Drones створила найбільшу технологічну спільноту в країні, яка об'єднує військових, інженерів, виробників і волонтерів на теми розробки та застосування технологій. Сумарно вузькоспеціалізовані канали налічують приблизно 25 тисяч користувачів.
   
   Щотижня проводяться як мінімум 2-3 лекції від інженерів, фронтових фахівців, виробників. Люди діляться досвідом із широкого спектру питань: антени, РЕБ, РЕР, акумулятори, тактика застосування тих чи інших систем, закупівлі техніки, правові питання, логістика, розробки. Ми вже провели понад 150 лекцій для спільноти, випустили 78 щотижневих дайджестів.
2. Записали курс для військових "Застосування технологій в умовах війни". Курс став золотим стандартом для теоретичної базової підготовки військових фахівців, його вивчають як солдати у військових навчальних центрах, так і офіцери в військових вишах.
   
   Станом на середину зими на курс зареєструвалися майже 98 тисяч людей. Курс має найвищий рейтинг, за оцінкою слухачів на платформі дистанційного навчання Прометеус. На цій же платформі є записаний наш теоретичний курс "Інженер БПЛА", де більше як 30 тисяч реєстрацій.
3. Щотижня проводимо практичні навчання на десятках полігонів та навчальних центрах. Ми не просто вчимо людей літати на дронах, ми вчимо застосовувати екосистему технологій. Як, маючи рації, старлінк, дрони, антени, спектральні аналізатори, планшети з програмним забезпеченням тощо зв'язати це в єдину систему і застосувати не лише ефективно, але й безпечно.
   
   Наші інструктори працюють на полігонах по всій країні, зокрема в прифронтовій зоні нон-стоп, в будь-яку погоду чи пору року.
   На січень 2024-го практику пройшли вже майже 49 000 військових. Просто вдумайтесь у цю цифру.
   
   Це наймасштабніший проєкт з навчання базових технологій у країні.
4. Через наш Благодійний Фонд Dignitas ми передали волонтерської допомоги в технологіях на мільйони доларів. Сумарно – це десятки тисяч безпілотників (як літаків, так і мультироторів), планшетів, рацій, антен, наземних станцій, пультів тощо.
   
   Тут важливо подякувати нашим благодійникам як в Україні, так і в США та десятках країн світу. Ваша підтримка працює саме з причинами та рятує нашим людям на фронті життя.
5. Ми провели низку закритих заходів для спільноти, кілька досліджень галузі та роботи підрозділів ударних БПЛА, організували вузькоспеціалізовані конференції, зокрема з військовими вишами, спільно з профільними Міністерствами і Генштабом для виробників та військових. 
6. Організували офіційну підготовку в ЗСУ з FPV, з отриманням військово-облікової спеціальності (ВОС). Забезпечили повний цикл: все обладнання, офіційно затверджена навчальна програма (як пілотування, так і інженерія), методики, інструкторський склад та менеджмент навчального процесу.
   Сумарно підготовку пройшли вже понад 1700 військових.
7. Практично всі ініціативи з дерегуляції галузі, спрощення процедур і правил для виробників, полегшення імпорту комплектуючих, збільшення відсотку маржинальності, зняття обмежень від ДСЕК тощо робились з нашою активною адвокацією. Для цього ми подавали пропозиції, писали публічні статті, давали інтерв'ю та неодноразово переконували чиновників, що головна людина в країні – це інженер-виробничник. І ні, не все ще вдалося спростити, але зроблено більше, ніж за попередні 10 років.
   
   До речі, об'єктивно, ці зміни з боку держави просував саме Федоров і його команда. Хоча хотілось би, щоб більше включались саме чільники Міноборони та Мінстратегпрому.
   
   І так, все це наша команда і я особисто робимо pro bono. Як каже один виробник: "Ти роками працюєш як безкоштовний адвокат для всієї галузі".
8. Окрім військових ми почали готувати цивільних, один з наших проєктів – ми вчимо вчителів шкіл та професійно-технічних училищ користуватись технологіями. Щоб на уроках дітям розповідали не про те, як скрутити табуретку, а що таке симулятори, базова навігація, зв'язок, основи робототехніки тощо.
   
   Я не хочу, щоб нашим дітям довелося воювати. Тому застосовуємо давньоримський принцип: "Хочеш миру – готуйся до війни".
   
   Також проводимо підготовку ветеранів у реабілітаційних центрах в рамках проєкту "Літай!". Хлопці та дівчата втратили ноги на війні, проте чудово літають на дронах та потім залучаються для підготовки армії вже як інструктори.

Ще один із наших напрямків підготовки цивільного населення став зараз предметом активного обговорення в соцмережах – базовий курс зі збірки дронів "Народний FPV". Суть проєкту: люди кілька тижнів навчаються, за бажанням можуть зібрати дрон та відправити для тестування нашими військовими інженерами і пілотами. Після успішного тестування дрон їде на фронт.

Що це вже дало на практиці:

1. Підвищення загальної обізнаності та популяризація теми безпілотників.
2. Потенційне залучення нових людей на ринок праці, перепрофілювання деяких бізнесів.
3. Частина дронів використовуються для навчання військових інженерів.
4. FPV-дронами, які передали люди, знищується техніка окупантів на мільйони доларів.
5. Консолідація зусиль суспільства, залучення всіх до спільної ідеї оборони.

Розвиток подібних ініціатив по всій країні, підтримка місцевої влади і громад. Один із прикладів  – Житомирський дрон.

Коли військові пишуть: "Вчора вашим дроном знищили "беху" їхньої десантури, це нам зберегло життя", – ніщо так не мотивує людей продовжувати допомагати. Попри всю втому.

Коли бізнеси пишуть: "Прослухали ваш курс, почали перепрофільовувати частину виробництва, бо зрозуміли, що з часом обов'язково в цьому розберемось, не святі горшки ліплять. Вже плануємо виробничі процеси, плануємо для початку виготовляти 200–300 дронів на місяць. Дякуємо, що дали стартові знання" – це показник.

І навіть якщо з тисяч людей, які успішно завершать курс, лише кілька десятків покроково перетворять це на повноцінне виробництво, це вже додасть тисячі дронів для фронту. І навіть, якщо в результаті всього кілька сотень людей далі виростуть як фахові інженери – воно того варте.

І навіть, якби це врятувало життя лише одному нашому бійцю – значить, наші волонтери не дарма не сплять ночами та працюють без вихідних.

Пройдемось по контраргументах:

1) "Держава хоче нами замістити серійне виробництво, питання мільйона дронів знову скидають на простих людей ".

Ні, замістити неможливо. І так, люди вже настільки втомлені певними "досягненнями", що готові бачити зраду в усьому. В цьому випадку зради справді немає, це просто одна з додаткових мір, до якої можна добровільно долучитись. Але ніхто не заставляє.

Російські дрони, які прилітають по нас, в основному зібрані вже серійно. Але достатньо і "кухонних, волонтерських" дронів. Наші люди гинуть, зокрема, від дронів їхньої кустарної збірки. В цей момент неважливо, хто і де той дрон зібрав – на заводі чи в тамбовській хрущовці. Важливо, що наші люди згоріли разом із технікою, і що в нас не було засобів протидії.

2) "Це економічно недоцільно, значно дешевше купляти оптом комплектуючі, доцільніше виробляти в цехах, ставити лінії тощо. Зібрані вдома дрони будуть дорожчими, швидкість збірки нижчою, зібрати на кухні всю необхідну для фронту кількість неможливо. Вже був такий експеримент у Китаї з виплавкою чавуну – на виході дуже низька якість".

Так ніхто й не сперечається, що коли ви купляєте гуртом – це дешевше, це закон ринку. І логістика, і податки, і багато іншого у виробничому процесі. Але чому одні так різко кинулись рахувати кошти інших?

Людина заробила свої кошти, сплатила податки і вечорами хоче паяти дрони. Має добровільний інтерес вчитися, має повне право. Чому хтось має це забороняти?

"Але ж вони тепер не будуть донатити!". Вибачте, але дорослі люди можуть самі визначити, як витрачати на допомогу армії власні ресурси.

Порівняння з китайським чавуном 1950-х років не витримує ніякої критики. Виплавляти метал якісно в сільських дворах нереально. А в 2024 році FPV хобійні дрони складають старшокласники по всьому світу. Зараз їх вимушено складають навіть наші бійці в бліндажах, це реально.

3) "Збирання дронів – це ще одна причина мамкиним черешням не йти в армію. Бо я ж ось дрони збираю, я ж тут потрібніший". 

Ніде в пості міністра не йшлося, що збірка дронів автоматично забезпечує бронь. І саме формулювання "мамкині черешні" від тих, хто не служить, звучить дещо дивно. Не варто додатково розколювати суспільство – що важче буде далі, то важливіше об'єднувати і зшивати.

Наприклад, начитавшись знову про себе безпідставного бруду, можна стати в білому пальто і сказати: я вклала в розвиток цієї галузі роки, наша команда забезпечила вражаючі результати. А тепер ті, хто нічого не зробив, пробують з повчальним виглядом агресивно поливати мене брудом. Ок, займайтеся цим самі.

Однак образитись, хлопнути дверима і послати – це зараз не просто інфантильна позиція. Це зняття з себе відповідальності за допомогу тим, хто зараз надлюдськими зусиллями закриває собою всіх нас. 

Зрештою коментатори в соцмережах – теж мої люди, моє улюблене плем'я. Потрібно завжди намагатися домовитись, як у сім'ї. Знаходити сили прощати один одному, постаратися допомогти і зберегти, як би важко далі не було. Це навіть важливіше, ніж виробляти дрони. 

Бо доросла позиція – це доброзичливо розмовляти, чесно пояснювати і не боятись брати на себе відповідальність за конкретні результати.
Хто робить, того й б'ють. Але кому я зроблю гірше, якщо перестану працювати?

Біда в нас одна, ще на роки. Ми всі робимо спільну справу. І справимось. 

4) "Армія отримує дрони непевної якості, які збираються дуже різними людьми: і технічно грамотними, і абсолютно безрукими, яким ефект Данінга-Крюгера відкриває можливості стати складальником дронів".

Повторю всоте: всі (!) без виключення дрони проходять протоколи тестування військовими пілотами та інженерами перед відправкою на фронт. Зараз до 20% надісланих доопрацьовується, при цьому курсанти в процесі вчаться. Доопрацьовані також їдуть на фронт.

Про перевірку, безпекові протоколи, тестування чітко наголошено в анкеті курсу. Також і про те, що дається складений інженерами чіткий перелік компонентів, алгоритми. Але ж навіщо йти уважно читати.

До слова, всі дрони перевіряються на рахунок вибухівки та інших сторонніх предметів відповідними спеціалістами. 

5. Це не можуть робити прості смертні. Має бути спеціальна інженерна освіта, роки досвіду / робота в NASA / диплом MBA / розробка Байрактарів в резюме – потрібне підкреслити. 

Звичайно, всі виробники FPV народжуються виробниками FPV, прямо в пологовому на них ліплять відповідні бірки. 

Якщо ж серйозно, знаю не одну команду, яка почала виробництво пів року – рік тому з нуля. Ніколи цим і нічим подібним не займались. Зараз виробляють хтось пару сотень, хтось вже до тисячі. Якісних, протестованих, перевірених у бою. Це коли екіпажі дзвонять: а передайте от саме ті, що минулого разу. 

Чомусь пробують подати так, що це просто rocket science, в цю касту можна потрапити лише з народження. Справді, це не так просто, як здається – потрібно сумлінно вчитись, уважно розбиратись. Але це можливо. 

На моїх очах стартував і формувався весь ринок БПЛА в країні. Я бачила, як одні команди створювали виробництво і розвивались, інші вмирали, треті залишались на початкових позиціях роками. Однак ті, хто були справді мотивовані, розумні, не боялись перешкод – їм зазвичай вдавалось. І так, здебільшого не завдяки державній політиці, а всупереч. Але вдавалось.

Ні, цей волонтерський проєкт точно не є заміною державної політики в цій сфері.

Так, такі проєкти потрібні й важливі, бо сила українців у взаємодопомозі, кмітливості та вмінні швидко вчитися.

І так, багаторічна відсутність державної стратегії призвела до того, що нам доводиться воювати навіть хобійними, не призначеними для цього дронами. Але наші люди напрочуд розумні та винахідливі. Навіть, вибачте, з лайна і палок ми можемо забезпечувати результат.

Резюмуючи

За час роботи проєкту майже кілька тисяч людей вже пройшли підготовку. Люди щиро пишуть, що вдячні за якісний курс.

Військові навчаються та палять техніку ворога, висилають відео в стилі: "нравиться, як воно горить". У кількох представників місцевої влади цей проєкт вже викликав ідею підтримувати локальних виробників – приміщеннями, грантами, логістикою тощо.

Загалом проєкт направлений на популяризацію технологій – ні для кого з українців зараз не зайве опанувати базові технології для самозахисту. Вміти користуватись раціями, знати основи OSINT чи кібербезпеки зараз так само корисно, як вміти накласти турнікет чи користуватись вогнепальною зброєю.

Такі технології, як максимально автономні роботизовані системи, рої дронів, нейронні мережі, штучний інтелект, комп'ютерний зір, автоматичне оптичне наведення, навігація тощо – це майбутнє.

Я особисто дуже хочу дати своєму улюбленому народу інструменти, як можна себе захистити у війні технологічних ресурсів, війні на виживання. Бо, вибачте, але я давно не вірю, що прийде якесь НАТО і захистить нас від більш ніж 140 мільйонів маніакальних терористів. Багато років вірю лише в свої сили, в своїх людей і в вимірювані результати.

Тож такі проєкти для багатьох людей стають точкою входу в світ освіти в технологіях.

На жаль, ворог також швидко вчиться. Ми ретельно вивчали їхні освітні продукти, їхні спільноти – повірте, там все дуже непогано. Вони вже не роблять тих грубих помилок, які робили в перші місяці вторгнення, та навіть ще рік тому.

Коли нам закидають: можливо, ви вчите і ворога, то, по-перше, ми людей верифікуємо, по-друге, даємо те, що і так є у вільному доступі. Перевагою є консультація інженерів.

Але головне – у ворога вже є і масштабне виробництво, і серйозні навчальні програми. Вони своїх людей дуже активно вчать, як військових так і цивільних. У шкільні програми на федеральному рівні давно офіційно введено вивчення БПЛА. Вони розуміють цінність технологій і часу.

Отже, майже 10 років ми в команді віримо в технології як основний геймченджер війни, як основний інструмент для захисту українців і ліквідації ворога.

Так, шкода, що і нас, і ще пару дієвих команд почули лише з початком повномасштабного вторгнення. В останні роки перед вторгненням за це боролись буквально кілька десятків людей на всю країну. Нас ніхто не чув. Ми вже самі над собою жартували, що ми "міські божевільні від технологій".

Але зараз це вже не зміниш. Зараз ми системно і послідовно намагаємось виграти для країни час, бо час – це життя наших людей. Щодня. Нам потрібна технологічна мілітаризація суспільства.

Я особисто не бачу нічого поганого, що віцепрем'єр-міністр підтримує такі ініціативи. І, чесно кажучи, за всі ці роки на моїй пам'яті ніхто з топменеджменту країни не зробив і частину того, що команда Мінцифри.

І так, у масштабах такої війни цього недостатньо. На кожен наш долар у технології росія вкладає як мінімум 4–5. Як мінімум.

Якби всі Міністерства, а особливо профільні, такі як Міноборони, хоча б з 2014 року справді будували державну стратегію в галузі безпілотних технологій, ми б не опинились у такій катастрофічній ситуації. Натомість точно би зберегли життя і здоров'я десяткам тисяч людей. Якби стартували в 2020-му, теж виграли би трохи часу.

Але ми всім суспільством звернули на це увагу лише в 2022-му, коли ворог стояв під Києвом.

І останнє, давайте запамятаємо: все, що ефективно вбиває ворога – це добре. Все, що зберігає життя нашим людям – добре. Неважливо, де, коли і ким воно зроблено.

І так, навіть якщо цей дрон буде трохи дорожчий, але коли він палить на мільйони доларів російський танк, БМП, пікап чи навіть ліквідує всього одного  окупанта – це означає, що окупант не вб'є наших хлопців та дівчат. Цей дрон окупив себе повністю.

А життя наших – безцінне. Як написав мені один побратим з екіпажу FPV: "Глянув, що пишуть всі ці "експерти" в коментарях, і думаю: невже вони не розуміють, що ми тут раді вашим дронам, як діти?".

Марія Берлінська