Закон №10242: загроза для викривачів чи захист національної безпеки?

Автори:

Оксана Нестеренко, керівник Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні Національного університету "Києво-Могилянська академія" (ACREC)

Андрій Білецький, адміністративний директор Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні Національного університету "Києво-Могилянська академія" (ACREC), експерт в сфері захисту викривачів

Уявіть, що ви дізналися про корупційну схему, яка підриває обороноздатність країни під час війни. Ви хочете діяти, але є ризик потрапити під кримінальне переслідування. Як діяти?

Україна прагне бути демократичною державою, де правда — понад усе, а викривачі корупції — герої, а не злочинці. Але реальність складніша.

Законопроєкт №10242, спрямований на посилення відповідальності за кіберзлочини, створює серйозні ризики для тих, хто наважується викривати зловживання владою. Адже викривачі можуть потрапити під його дію через розголошення суспільно важливої інформації, яка зберігається в електронних системах.

Чим небезпечний законопроєкт №10242?

Законопроєкт пропонує зміни до статей 361 та 361-2 Кримінального кодексу, посилюючи покарання за дії, які стосуються несанкціонованого доступу до електронних систем та поширення інформації з обмеженим доступом. На перший погляд, це важливий крок у боротьбі з кіберзлочинами. Але є нюанс: викривачі, які повідомляють про корупцію чи інші порушення, можуть опинитися у пастці цього закону.

Наприклад, якщо викривач отримує доступ до електронної бази, щоб викрити зловживання, його дії можуть бути кваліфіковані як несанкціоноване втручання або поширення інформації з обмеженим доступом. Навіть якщо ця інформація розкриває корупцію, викривач ризикує опинитися на лаві підсудних замість тих, хто порушує закон.

У воєнний час ризики зростають

Корупція під час війни — це не просто злочин. Це зрада. Кожна гривня, витрачена не за призначенням, — це втрачене життя, ослаблена оборона, підірвана довіра до держави. Саме у цей час держава повинна всіляко підтримувати тих, хто викриває корупційні схеми. Натомість законопроєкт №10242 може стати зброєю проти них.

Замість того щоб захищати викривачів, цей закон створює умови для їх переслідування. Це особливо небезпечно в умовах війни, коли корупція може мати катастрофічні наслідки для держави.

Читайте також: Медіарух закликав Раду відхилити законопроєкт, який можуть використати для тиску на журналістів

Що треба зробити?

1. Забезпечити чіткі гарантії для викривачів. Верховна Рада має внести до законопроєкту №10242 положення, які звільнятимуть викривачів від відповідальності за розголошення суспільно важливої інформації.
2. Уточнити норми статей 361 та 361-2 ККУ. Важливо чітко розмежувати злочинні дії, спрямовані на шкоду, і дії, спрямовані на захист суспільного блага.
3. Стимулювати прозорість. Держава повинна створити умови, за яких викривачі відчуватимуть підтримку, а не загрозу.

Викривачі — це союзники, а не вороги

Якщо законопроєкт №10242 буде ухвалено у його нинішньому вигляді, він може стати інструментом для замовчування правди. Це недопустимо, особливо під час війни, коли суспільство має право знати про корупцію та зловживання владою.

Захист викривачів — це не тільки про прозорість, а й про нашу здатність ефективно боротися з ворогом. Тому цей законопроєкт має бути переглянутий, щоб він не перетворився на пастку для тих, хто захищає суспільне благо. Адже без викривачів ми ризикуємо втратити не лише довіру, а й нашу силу як нації, яка бореться за свою свободу.