Чи готова Європа до війни з Росією? Давайте порахуємо
Чи триває уже війна проти об'єднаної Європи? Наші партнери уникають слова "війна", тому зазвичай дискусія переходить у філософію. Де межа між миром та війною? Відповіді не буде. Буде тривати відома "тактика салямі" – коли ворог наступає маленькими, майже непомітними й розтягнутими в часі кроками, які формально важко назвати війною.
"Випадковий" заліт дронів у Польщу ніхто не ризикне назвати війною. А якщо дрон "випадково" убив мирних жителів чи врізався у нафтобазу? А вибухи на кількох заводах ОПК – це привід оголосити війну? Вплив РЕБу на цивільні літаки? Ніби теж на війну не тягне. А якщо все це одразу, але без відчутних наслідків? А що таке відчутні наслідки?
Холодна війна, гібридна, дивна – можна називати як завгодно. Але кібератаки, диверсії на військових об'єктах, інформаційні операції, зальоти дронів, інциденти у морі та регулярні натяки на "казус беллі" щодо сусідніх країн стають усе частішими.
Аналітичний центр Sahaidachnyi Security Center відслідковує всі ворожі напади Росії на європейських сусідів. Вересень став рекордним за весь час спостережень – одразу 74 (!) інциденти, які можна розцінювати як ворожі акти з боку Кремля. Для порівняння, ще навесні фіксували не більше 20-ти таких інцидентів на місяць.
Війна має різні форми та різні завдання, а вимірюється вона ступенем ескалації, який може або зростати, або спадати. Росіяни піднімають ставки там, де відчувають слабкість. А отже щоб уникнути подальшої ескалації, Європа має бути готовою до наступних провокацій та, можливо, масштабної агресії.
Але чи готові наші партнери? Тут теж багато суперечок. Хтось говорить що армії країн НАТО сильно недооцінюють, а хтось – що вони живуть у відриві від сучасних реалій та швидко "посипляться".
Оскільки війна – це про математику, то чому би не спробувати порахувати готовність кожної європейської країни до можливої майбутньої агресії та виразити результати у цифрах? Розглянемо лише один важливий аспект цієї готовності – спроможність боротись із дронами. Розуміння безпілотників – це розуміння сучасної війни та ключ до безпеки.
Ми розробили Drone Security Index. Він відображатиме готовність країн до нових загроз у морі, в повітрі та на землі. New Age Defence спільно з BRDO виділили десятки критеріїв, які визначають готовність держави до нової "дронової реальності" сучасного поля бою.
Що ми вважаємо готовністю? Глобально це чотири компоненти – запобігання загрозам, своєчасне виявлення ворожих апаратів, ефективна протидія та швидке відновлення після пропущеного удару.
Запобігання починається з державної політики з протидії таким загрозам, чіткого розподілу повноважень між різними силовими органами та наявності відповідної юридичної бази. А продовжується створенням системи оповіщення населення, розбудовою захисту критичних об'єктів та системи обміну досвідом з іншими країнами.
Виявлення – це про технічну готовність моніторити море, небо і землю на предмет безпілотників. Спроможність бачити обстановку в режимі реального часу та готувати відповідних спеціалістів у достатній кількості.
Протидія – це наявність багаторівневого захисту з економічно доцільними засобами протидії безпілотникам. "Економічну доцільність" виділили не просто так, адже всі ми знаємо наскільки ресурсно виснажливим може бути нальот 1000 "шахедів", якщо не мати дешевої протидії. Це також про можливість скоординовано приймати рішення і мати в штаті спеціалістів, які здатні перетворити накази на конкретний збитий або "відхилений" БПЛА.
Відновлення – тут багато пояснювати не потрібно. Знищувати абсолютно всі дрони-камікадзе поки не навчилась жодна країна світу, а отже під час війни будуть прильоти і збитки. Дійсно готову до цього країну вирізняє спроможність швидко ліквідувати наслідки ударів, відновлювати об'єкти, переключатись на резервну інфраструктуру та підтримувати постраждалих.
Кожен з чотирьох компонентів – це 25% від індексу. Загалом – 37 критеріїв. На виході будемо мати хоч і не ідеальну картину боєздатності, але цілком робочий показник, який відображає певні вразливі місця у європейській системі безпеки.
Важливим методологічним викликом тут буде врахування реальних спроможностей країни, а не "на папері", як це часто буває в арміях, що не воюють десятками років.
Зібрати докупи таку аналітику буде складно – до цього ми теж готові. Висновки будемо робити на основі відкритих даних (в нашу інформаційну епоху цього часто цілком достатньо) та консультацій зі спеціалістами. Ну і зазначу, що ми будемо прозорими в оцінках: кожна країна матиме звіт із розрахунками, а кожне використане джерело інформації – оцінку достовірності.
Цього звіту буде достатньо, щоб зрозуміти системні проблеми кожної конкретної країни та шляхи їх вирішення. Водночас він не міститиме жодної сенсетивної інформації – лише оцінки для загального розуміння прогалин, на яких уже грають російські диверсанти.
Наш підрахунок почнемо з Німеччини. Чому саме вона? Бо це головна сила центральної Європи, а також друга країна Євросоюзу (після Румунії) за кількістю зафіксованих атак російськими дронами. Тож дуже скоро ми складемо оцінку "пробілів" у обороні цієї країни, а згодом – порівняємо з іншими європейськими державами. Сподіваюсь, що це стане базою для розробки конкретних рекомендацій по підготовці Бундесверу та силовиків до можливого загострення конфлікту з Росією.
Згодом проаналізуємо ситуацію в інших країнах. Тож ми у пошуках партнерів: державні органи, спеціалісти, аналітичні центри тощо. Готові працювати з усіма, хто зацікавлений скласти реальну оцінку безпекової ситуації у Європі.
Для нашої країни це теж дуже важливо. Сильних та впевнених союзників неможливо залякати й підірвати їхній курс на підтримку України. Чим швидше Європа почне мислити категоріями сучасної війни, тим продуктивніша буде наша оборонна співпраця. Активізується процес створення спільних підприємств та експорту зброї. Саме Україна, як перша країна у світі, що масово застосувала дрони різних типів на війні, може забезпечити готовність партнерів до нових загроз та політично виграти від цього, ставши донором безпеки.
Але починати треба з усвідомлення проблем. Бо якщо вчасно їх не усвідомити – росіяни і надалі бачитимуть слабкі місця й підвищуватимуть градус ескалації. В один момент цю машину назад повернути буде вже не можливо, і закінчиться все кровопролиттям ще у кількох європейських країнах.
Саме тому до війни потрібно не доводити взагалі. Тверезо розуміти свої спроможності та готуватись, щоб навіть за хворими "формулами" Кремлівських навіжених подальша ескалація була неможливою та руйнівною. Так працює стримування.
Катерина Михалко, виконавча директорка New Age Defence
Деталі про наш проєкт можете прочитати за посиланням.