Суд вирішив, що таємність підписів нардепів важливіша за контроль їхніх дій

П'ятниця, 17 січня 2014, 18:53

Київський апеляційний адмінсуд відмовив в апеляції журналістці Української правди Оксани Коваленко на рішення суду щодо надання списків з живими підписами депутатів, які  взяли участь у виїзному засіданні 4 квітня 2013 року.

Таке рішення суд виніс 16 січня 2014 року, повідомляє Інститут медіаправа.

Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін, віддавши перевагу захисту персональних даних депутатів перед правом громадськості отримувати суспільно необхідну інформацію та здійснювати громадський контроль за діяльністю органів влади.

Позивач та її представники готують касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Як відомо, суд першої інстанції визнав законною відмову в наданні зазначених списків, мотивуючи це захистом персональних даних, а саме – підписів народних депутатів.

При цьому, суд абсолютно не врахував, що самі підписи є у відкритому доступі, зокрема, на сайті ЦВК містяться копії оригіналів декларації кожного народного депутата з його підписом.

Крім того, при обмеженні доступу до інформації, ні відповідач, ні суд не виконали вимоги трискладового тесту, а також не врахували, що поширення копії списків було суспільно необхідним, зважаючи на резонансність і суперечливість виїзного засідання.

Як відомо, кореспондент "Української правди" Оксана Коваленко оскаржила в суді відмову Апарату Верховної Ради надати списки з підписами депутатів, які були на "виїзному засіданні" на Банковій 4 квітня. Однак суд відмовився зобов’язати Апарат Рибака оприлюднити списки "виїзної Ради

4 квітня фракції КПУ, Партії регіонів та підконтрольні їм позафракційники під виглядом зборів, замість того щоб домовлятися з опозицією, яка заблокувала трибуну, просто пішли із Грушевського на Банкову, – оголосили, що мають 244 голоси й провели там засідання Верховної Ради.

Голоси рахувала частина лічильної комісії, а саме її представники від більшості, оскільки депутатів від опозиції на засідання не пустили.

На засіданні ПР і КПУ змогли майже одноголосно підтримати низку законів, хоча зазвичай у залі голосувань більшості голосів не вистачало.

Перед засіданням депутати нібито провели письмову реєстрацію, тобто склали списки, у яких кожен, хто прийшов на засідання, ставив особистий підпис.

За твердженням апарату ВР, письмово зареєструвалися 244 депутати.

Пізніше Верховна Рада оприлюднила списки депутатів, які нібито були на засіданні, однак виявилося, що, наприклад, депутат Ігор Палиця на засіданні не був, а його підпис підроблений.

Тому кореспондент "Української правди" надсилала інформаційні запити до апарату ВР з проханням надати списки з "живими підписами" депутатів.

Попри заяви та накази спікера Володимира Рибака, апарат ВР, посилаючись на конфіденційність, двічі відмовлявся надавати "Українській правді" списки реєстрації з живими підписами.

Українська правда



powered by lun.ua