Таємниця "виїзного засідання"

Середа, 10 квітня 2013, 11:38

Ніхто й ніколи не дізнається, хто з депутатів як проголосував у той злощасний четвер на "виїзному засіданні" за зміни до Державного бюджету, проект змін до Митного кодексу, який Головне юридичне управління ВР рекомендувало відхилити, тощо.

Тоді в четвер регіонали й Компартія могли проголосувати все, що завгодно.

Якби вони встигли назбирати побільше "тушок" і оголосили про реєстрацію 300 депутатів – можна було б очікувати змін до Конституції з довічним Януковичем при владі, двопалатним парламентом і іншими змінами, вигідними Партії регіонів і комуністам.

Протягом майже тижня я намагаюся дізнатись: хто з депутатів справді був присутнім у залі, а також як саме кожен із них голосував.

Навіщо?

Це важливо, бо виборець має знати, як голосують його представники в парламенті. Ну, а якщо без пафосу, то тому, що давно спостерігаю, як провладні депутати, у порушення Конституції, на голосуваннях бігають по залу й голосують за себе й ще кількох однопартійців за вказівкою диригента Чечетова.

Тому просто хочеться дізнатись правду.

Верховна Рада в п'ятницю вивісила списки депутатів, які були на засіданні. Однак уже того ж дня один із депутатів, Ігор Палиця, заявив, що на засіданні не був.

Тому я надіслала у ВР запит із проханням надати списки з живими підписами депутатів, які нібито зареєструвалися на засіданні. Однак отримала відмову.

"Повідомляємо про неможливість надати Вам копії списків реєстрації народних депутатів з їх підписами на пленарному засіданні 4 квітня 2013 року без їх згоди", – зазначили у відповіді на інформаційний запит. Причиною відмови став закон про захист персональних даних, а підписи депутатів виявилися "конфіденційною інформацією".

У Верховній Раді також повідомили, що не можуть надати відомості й про голосування кожного із присутніх "на засіданні" депутатів.

Зазвичай, таку інформацію легко можна отримати на сайті Ради, де одразу після голосування можна знайти поіменні результати. Зацікавлений виборець іде й контролює, які рішення підтримує його представник, які гроші й куди підуть за рішенням того чи іншого депутата.

"Виїзне засідання" проводилося в іншому приміщенні – на Банковій 6-8. Там не було технічної можливості проводити фіксацію голосувань. Принаймні саме на це посилався апарат ВР, коли відмовився надавати інформацію про поіменне голосування.

Усе засідання наживо транслював телеканал Рада, періодично камери показували майже всю залу з депутатами, однак встановити точну кількість обранців та зафіксувати, як і хто з них голосує – було неможливо.

Крім того, як зізнаються присутні на засіданні депутати, вони не сиділи на місці, а пересувалися, залишали залу, поверталися. Деякі виступи депутатів були без мікрофона.

Голова Верховної Ради часто оголошував лише кількість депутатів, які підтримали проект. Коли відбувалося голосування за скороченим читанням, то цифри взагалі не озвучувались – а отже, не зафіксовані ніде, навіть у стенограмі.

Журналістів, крім каналу "Рада", на засідання не пустили. Пізніше лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що так сталося, бо збори планувалося проводити таємно, без ЗМІ. Однак лідер регіоналів лукавив, чи навіть свідомо брехав, оскільки саме канал "Рада" включив пряму трансляцію ще до початку зборів, коли депутати тільки приходили в залу.

Єдиний, хто контролював підрахунок голосів – це була провладна половина лічильної комісії на чолі з головою Володимиром Олійником. Опозиційних представників комісії не допустили.

Олійник у коментарі УП запевняє, що попри важкі умови під час засідання, 12 людей були в змозі швидко рахувати підняті руки 226-244 депутатів.

"У нас там було 12 неповних рядів. Ми розділились, з обох сторін поставили членів лічильної комісії. Я особисто від них отримував інформацію, сам контролював весь процес і докладав головуючому", – розповів він.

На репліку про те, що люди не застраховані від помилок, навіть при підрахунку голосів, він зазначив, що в такому випадку проводився перерахунок голосів.

"Якщо була допущена помилка, вона була, по-моєму, два рази допущена, ми перераховували, бо одразу сесійний зал реагував на таку помилку", – сказав голова лічильної комісії.

На уточнююче питання, чи рахували голоси депутатів-бійців, які блокували двері й не пускали депутатів від опозиції, Олійник сказав:

"Ні, ми їх врахували як таких, які відсутні, тому не було там 244 голоси. Цифра 244 була на початку засідання, а далі було 235, 226. Це були не придумані цифри, це були цифри, які ми враховували".

"Коли ви спостерігали відео, складалось враження, що посередині в залі багато депутатів не було. Це правда, але в нас там були приставні стільці вздовж вікон, вони були там, стояли багато хто. Тому було враження, що всередині нікого не було", – розповів Олійник.

І в це можна було б повірити, бо Регламент дійсно передбачає голосування руками, і пояснення виглядають резонними.

Але повторюся, Партія регіонів прославилася на весь світ своїми "музичними" здібностями голосувати в кілька рук. Якщо система Рада й навіть контролери з фотоапаратами не змогли змусити депутатів голосувати чесно й лише за себе – то як би вони голосували або вели підрахунки за потрібні для них проекти, знаючи, що ніхто не зможе це перевірити?

Як зізнався сам Олійник, питання недовіри можна було вирішити, якби сесія погодилась на поіменне голосування.

"Регламентом передбачено персональне голосування шляхом підняття рук із фіксацією який депутат як голосує. Але ми керувалися тим рішенням, яке прийняла сесія", – сказав Олійник.

"В протоколі призначено, що в нас доручення повідомляти про тих, хто "за", "проти". Якби було доручення поіменно, то ми б проводили поіменно і питали б: "Хто за?" "Іванов – "за", Сидоров – "проти", порахували б, і виконали завдання. Але такого завдання не стояло", – додав Олійник.

Спікер Рибак уже підписав кілька виїзних законів, за які не відомо хто несе відповідальність.

Чи освятить президент таке голосування, і чи не стане це моделлю для ухвалення змін до Конституції ближче до 2015 року – поки залишається під питанням...

Оксана Коваленко, УП

Як модернізувати українську енергетику під час післявоєнного відновлення

Відбудова України після війни: хто, як і за чиї гроші

Втеча бізнесу: як переконати українські компанії не переїжджати до ЄС

(Не)правомірні дії працівників поліції в умовах воєнного стану: що ви маєте знати про свої права? 

Від розколу до згуртованості: який шлях подолали українці за останні роки та місяці

Як рятують від інфляції та у що вкладають гроші роздрібні інвестори