"Спартани", які отримала армія, не витримують реалій АТО - ІС

Середа, 10 червня 2015, 14:07

Бронеавтомобілі КрАЗз "Спартан" із установленими на них комплексами "Сармат", які надійшли на озброєння армії взимку, не витримують реалій АТО на Донбасі.

Про це пише "Інформаційний спротив", відзначаючи, що усувати неполадки в польових умовах, не володіючи спеціальними технічними ресурсами, практично неможливо.

Група ІС зазначає, що "Спартани" почали виробляти в Канаді у 2012 році (Streit Group Spartan). У 2014 році виробництво таких машин уже з назвою КрАЗ "Спартан" почали в Україні. Очікувалося, що вони можуть становити реальну загрозу для важкої техніки, зокрема танків бойовиків.

Міноборони у 2014 році уклало контракт із ПАО "АвтоКрАЗ" на поставку 30 "Спартанів" на суму 146,5 млн гривень за ціною 4,55 млн гривень за одиницю. Одразу ж після підписання контракту військові перерахували "КрАЗ" 80% від загальної вартості, трохи пізніше платіж виріс до 95% (159,5 млн грн.).

Пізніше "КрАЗ" переніс строки виконання контракту й підвищив ціну до 5,5 млн. грн. за бронеавтомобіль. "І в Міноборони вирішили не заперечувати", - пише ІС.

У грудні 2014 року повідомлялося, що на озброєння армії надійшли українські "Спартани" з установленими на них протитанковими ракетними комплексами "Сармат". Однак у січні 2015 року, за результатами експлуатації перших 15 зразків, виявили низку серйозних конструктивних і тактичних недоліків.

"Перший недолік, який масово стали зауважувати бійці, – слабка ходова частина. Крім того, без спеціалізованих СТО, оснащених комп'ютерною технікою, обслуговувати КрАЗ "Спартан" виявилося неможливо. Які ж СТО на передовий АТО", - зазначається в статті.

"Впродовж місяця в однієї з бронемашин відвалилося колесо, а до кінця січня 2015-го, повідомляли ЗМІ, вийшли з ладу 12 із 14 переданих силам АТО бронемашин КрАЗ "Спартан", - додають в ІС, хоча гендиректор автозаводу-виробника Роман Черняк заявляв, що жоден автомобіль не вийшов із ладу й не направлявся на доопрацювання.

Крім недосконалості ходової частини й низької прохідності, експерти відзначають і низку інших суттєвих недоліків.

Серед них: немає можливостей для переговорів між кулеметником і командиром екіпажа; на швидкості 50-80 км\год по нерівній дорозі кермо вибиває з рук водія; конструкція вежі недосконала – у зимовий час, якщо кулемет у бойовому положенні й машина необладнана комплексом "Сармат", всередині дуже холодно; немає протитуманних фар; надто слабке зчеплення коліс із ґрунтом як для такої важкої машини; не передбачено систему пожежогасіння в моторному відсіку тощо.

powered by lun.ua