Вибори Михайла Федорова. Як ексміністр оборони переграв Єрмака, став проблемою для Зеленського і хакнув смертельну хворобу
На початку липня 2018-го 27-річний діджитал-маркетолог із Запоріжжя, власник невеликої компанії Михайло Федоров приїхав до Києва з важливою для себе місією.
Того дня на столичній Лук'янівці в нього була призначена зустріч – на найвищому поверсі нового 22-поверхового будинку, де розташовувався величезний офіс студії "Квартал 95".
Федоров давно намагався зробити популярне шоу своїм клієнтом, і от нарешті йому випала така нагода. Один із керівників студії Сергій Трофімов чекав від Федорова ідей щодо просування для тоді ще маловідомого проєкту "Ze kubiki".
Це був спортивний блог, у якому головна зірка "Кварталу" Володимир Зеленський показував свої тренування і шлях до хорошої фізичної форми.
Від старту в 2017 році проєкт ішов не надто успішно. І Федоров на прохання Трофімова взявся перепакувати всю цю історію так, щоб зробити "Ze kubiki" вірусними.
Після короткої розмови Михайло презентував свою концепцію розвитку проєкту. Трофімову напрацювання сподобалися, і то настільки, що він вирішив одразу показати їх "головному".
"Я йому презентував, і він каже: "Супер. О, Зеленський якраз десь тут іде. Зараз я його покличу, ми йому покажемо". І заводить його. І я такий: "Ніфіга собі – Зеленський!".
Він подивився і каже: "Блін, де ви були раніше? Нам постійно таку херню роблять, а ви зробили так круто"", – пригадує Федоров у розмові з УП своє перше знайомство з Володимиром Зеленським.
Тоді Михайлу здавалося, що це початок хорошої бізнес-співпраці. І справді, згадана зустріч дала старт майже восьми рокам роботи пліч-о-пліч. Але ця співпраця практично відразу перестала бути суто бізнесовою.
Вже під час першого знайомства Зеленський, який публічно ще не займався політикою і про плани якого балотуватися в президенти знало лише дуже вузьке коло людей, раптом перевів розмову на тему, значно ширшу за просування "Ze kubiki".
"Це було ж в офісі "Кварталу", дуже високий поверх, весь Київ видно. І Зеленський каже: "Уяви собі – нормальну державу побудувати, де всі послуги онлайн. Все онлайн в кілька кліків, декілька хвилин. Таке зможеш?"" – пригадує з ностальгійною усмішкою Федоров.
Питання, м'яко кажучи, було несподіваним для людини, яка приїхала на зустріч лише для того, щоб запропонувати концепцію просування спортивного шоу.
Але відповідь Федорова найкраще пояснює те, що відбуватиметься з ним наступні 8 років.
Чому він піде вже не за Зеленським-бізнесменом, а за Зеленським-кандидатом у президенти. Чому балотуватиметься в першій десятці його партії. Чому стане першим в історії України міністром цифрової трансформації, створюватиме "Дію", електронні документи та спеціальний податковий режим для IT-галузі.
І чому після років цивільної цифровізації так само швидко переключиться на бойові дрони, стане міністром оборони й шукатиме військові технології та рішення, які дозволили б Україні асиметрично відповідати Росії у війні на виживання.
Тоді, в липні 2018-го, Федоров усього цього не знав і не вмів. Та й навряд чи міг собі бодай уявити, що колись такими темами опікуватиметься.
Але на пряме запитання Зеленського "Зможеш таке?" відповів, не вагаючись: "Ми все зможемо". Взяв невелику паузу і додав: "Але треба розібратися".
Зміст
Вибір перший. Бути багатим. Як Федоров із "розпіздяя-ботаніка" і збирача кавунів перетворився на гуру діджитал-маркетингу
Вибір другий. Бути в грі. Як Федоров "продав" Зеленського 73% виборців і став головним архітектором "держави в смартфоні"
Вибір третій. Бути живим. Як Федоров зробив бекап свого життя і переміг смертельну хворобу
Вибір четвертий. Бути корисним. Як Федоров став міністром війни
Вибір п'ятий. Бути незручним. Як Федоров "вписався" за НАБУ/САП і рятував президента після першої хвилі протестів, але не вберіг під час другої
Вибір шостий. Бути собою. Як Федоров ледь не закохався в Картонковий майдан, але опанував себе і вирішив створити венчурний фонд
Дійові особи
Михайло Федоров – інноватор, візіонер і реформатор. За версією його фанатів – найкращий міністр оборони часів Незалежності. За версією хейтерів – шкідник-вискочень і збитий льотчик.
Володимир Зеленський – головний архітектор екосистеми, в якій 7 років сумлінно працював Федоров.
Зловісна тінь Андрія Єрмака – сутність, присутня в тексті незримо.
Ілон Маск – бізнесмен, технократ, король "Старлінків".
Команда Федорова – колишній радник Міхеіла Саакашвілі; менеджер-технократ; юрист-міжнародник.
Люди з картонками – уособлення народовладдя воєнних часів.
Хор джерел у політичних колах – спікери, які погодилися говорити про Федорова не під запис.
Факти про Федорова, яких ви не знайдете у Вікіпедії
Він не пам'ятає, коли востаннє надягав краватку. Найчастіше носить чорний одяг (як жартують у команді Федорова, "його улюблений бренд одягу – чорний"). Мріє створити шаховий клуб. Щоранку вигулює лабрадора Шерона. Улюблене слово-характеристика чинної влади – "фобічність". П'є фільтр-каву і синій чай, на який його підсадив Павло "Лазар" Єлізаров. Любить шаурму в Стейк-хаусі. Виховує силу волі в боротьбі із солодким, де його надійними союзниками є фітнес-батончики.
Вибір перший. Бути багатим
Місце дії: Василівка – Запоріжжя
Стислий переказ: як Федоров із "розпіздяя-ботаніка" і збирача кавунів перетворився на гуру діджитал-маркетингу
Василівка – його особисте Макондо, Ґотем-Сіті і навіть трохи Твін Пікс. Про свою малу батьківщину неподалік Запоріжжя Федоров готовий розповідати докладно, смачно, не шкодуючи барв і спогадів.
– Там культура була пострадянська, тюремна. У нас навіть люди спеціально сідали в тюрму, аби заробити "соціальний капітал" для того, щоб потім стати смотрящим. Дітей виховували "по понятіям". Всі знали феню. Всіх з дитинства вчили стежити за тим, що говориш. Всі проти всіх.
І от я такий – з одного боку, грав у шахи, їздив по області і брав участь у турнірах. А потім повертався, виходив на вулицю і бився. І все це поєднувалося в одному житті в один день. Різнобарвне було життя.
Саме в таких умовах зазвичай кристалізується стратегія поведінки на весь подальший шлях.
– Коли тебе гуртом хапають, ти нічого не можеш зробити. Михайло не забував такі ситуації та через якийсь час міг "наздогнати" кривдників і помститися, – згадує Микола Духонченко, шкільний друг Федорова.
Багато років по тому василівський досвід стане у пригоді Федорову в Києві. Яку стратегію він зазвичай обирає сьогодні: бити першим? Тікати? Завмирати? Пристосуватися?
– Я бачив, як у різних ситуаціях він використовує всі ці варіанти. Але Михайло любить повторювати: "Давайте хакнемо систему". Треба перегорнути стіл, бажано в 3D-моделі, придумати нестандартне рішення, якого ніхто не очікує.
З шулерами сидіти за столом і грати в карти тупо. Потрібно так перегорнути стіл, щоб це вже були не карти, а, наприклад, шахи. От вони тримають карти в руках, але не знають, що вже намагаються ними грати в шахи. Це йому дуже добре вдається, – посміхається Гіоргі Цхакая, радник Федорова, який працює з ним із 2022 року.
Згадка про шахи тут не випадкова. Це ще один скіл Михайла з дитинства. Ті, хто грав з Федоровим, називають його стиль збалансованим. Він атакує, лише коли є така нагода.
– Мій тренер з шахів мав таку тактику: ти починаєш вигравати у суперника на тренуваннях, а він підходить і перевертає дошку. І тепер ти граєш з позиції, де програєш, граєш проти своєї стратегії, думаєш, як з неї вийти. Все як у житті: дошка рано чи пізно перевернеться, – пророкує Федоров.
Якщо захочете пограти з ним у тест "Яка ви фігура на шахівниці?", є шанс побачити його здивування:
– Я все-таки не фігура, а гравець, дизайнер системи, я цими системами керую з дитинства.
Системи, якими керував Михайло за малих літ, росли на баштані. Вперше він відчув себе self-made man у 8-му класі, коли заробив гроші, щоб поїхати в Ялту на море з другом.
– Це були сезонні заробітки, – розповідає василівець, нині військовий, Микола Духонченко. – Цілий день фігачили, а ввечері нас розраховували. В нашій компанії накопичувати гроші вважалось крутим. Ми, можна сказати, навіть мірялися накопиченнями (усміхається).
Іншим джерелом наповнення бюджету юного Федорова стали комп'ютерні ігри. Він заробляв віртуальні гроші, а потім продавав їх одноліткам за реальні гривні. А подією, яка змінила його життя, став перший власний комп'ютер у 8-му класі. Половину з 3700 гривень закинула його бабуся, решту суми батьки закрили кредитом.
– Батьки працювали на держслужбі, – згадує Михайло. – Я ненавидів держслужбу, бо ми тоді їли одну гречку. А хрещений забирав мене святкувати день народження в Запоріжжі. Одного разу, коли після свята він відвозив мене додому на своїй іномарці, то кинув між сидіннями пакет "БМВ" з грошима. Я тоді вперше подумав, що не хочу жити в Василівці і працювати, як мої батьки, на державу, а хочу бути підприємцем і заробляти гроші.
В Запоріжжя Федоров згодом повернеться – студентом університету. Максим Лепський – за часів навчання Михайла декан факультету соціології та управління ЗНУ, який називає себе "позитивно упередженим щодо Міші", згадує:
– Відмінником він не був. Були і "трояки", і прогули. Ми мали не одну відверту розмову з цього приводу в деканаті. Але коли Міша давав слово, що все виправить, завжди виправляв. Він із великим задоволенням приходив на пари, пов'язані з бізнесом. Це, мабуть, василівське чи запорізьке – звідти всі підприємливі.
Сам Федоров малює портрет себе тодішнього більш соковитими кольорами.
– Друзі називали мене "розпіздяй-ботанік". Я міг з усіма тусуватися до ранку, а потім йшов на пари і отримував найвищі оцінки.
До певного моменту вдавалося балансувати. А десь у 19 років йшли ми з товаришем і його сестрою. І на нас хтось напав – їх було п'ятеро чи семеро. Ми підготовлені були, почалася жорстка бійка. Приїхала поліція, всі встигли втекти, а нас пов'язали.
І тоді я зрозумів, що потрібно щось кардинально змінювати. Або зараз зміню своє життя, або помру, як багато хто з моїх друзів і з Василівки, і з Запоріжжя – бійки, наркотики, когось підстрелили. Ну і все, залишився лише "ботанік".
Після того випадку Федоров швидко став студентським мером міста, створив громадську організацію, почав писати статті про молодіжне підприємництво, їздити на тренінги по всій країні, багато читати.
Про заточеність Михайла на бізнес свідчить коло його тодішніх літературних уподобань. Однією з улюблених книг були… "Мертві душі" Гоголя. "Чомусь от прям дуже мені зайшло. Потім перечитував. Але мені це більше книга була про бізнес. Типу, знаєте, бізнес-література".
Запорізький студент-соціолог і майбутня акула діджитал-маркетингу вперто шукав, де заробити грошей.
– Скільки його пам'ятаю, він весь час намагався займатися якимось бізнесом. Вирощував ялтинську цибулю. І ще тоді були популярними дитячі майданчики з батутами, тирами, прокат машинок на радіокеруванні. Він і цим займався. Зароблені гроші завжди вкладав у нові справи, – згадує Олександр Терновий, університетський друг Федорова.
На оперативний бізнесовий простір Михайло зміг вийти, коли вже після університету ще з одним хлопцем заходився робити рекламу в ліфтах. В Запоріжжі тоді було приблизно 2 тисячі ліфтів, але в цю нішу чомусь ніхто не пішов. Так вони стали рекламною агенцією з великим охопленням і отримали клієнтів.
А потім він зрозумів, що на цьому важко заробити нормальні гроші, тому що маржинальність невелика і дуже багато операційної роботи. Так з'явилася SMMStudio.
– Потрібно було робити щось інноваційне. Ми зрозуміли, що треба йти в діджитал-маркетинг. І тому придумували це позиціонування SMMStudio, але насправді займалися всім. І відділи продажу, і інтернет-просування, і сайти, і платформи, інтернет-магазини, e-mail-маркетинг – все робили.
Коли Федоров згадує ці історії, відчувається, наскільки для нього важливий імідж хлопця, який "зробив себе сам". "Дякую собі за себе" – в такі моменти наче написано великими літерами на його обличчі.
Раптом у своїх спогадах він повертається до Василівки.
– Я гуляв по вулиці, а там ні каміння, ні асфальту – звичайний жах сільської вулиці. І постійно літаки над головою. Я уявляв, що колись опинюся в одному з цих літаків, де в салоні все з дерева – як в американських фільмах.
Так і сталося. Але є нюанс.
Вибір другий. Бути в грі
Місце дії: Запоріжжя – Київ
Стислий переказ: як Федоров "продав" Зеленського 73% виборців і став головним архітектором "держави в смартфоні"
Літати із Запоріжжя до Києва і назад 26-річному керівнику діджитал-агенції доводилося від 3 до 5 разів на тиждень. Правда, салони літаків запорізької авіакомпанії "Мотор Січ" сильно відрізнялися від тих, якими вони були в дитячих мріях Федорова.
– Це ж наш "Ікарус" із крилами! – сміється Михайло. – Я стільки жартів придумав під час перельотів. Наприклад, що пілот відразу сідає в літак з парашютом. А ще: знаєте, навіщо пристібатися паском у літаку "Мотор Січі"? Щоб тебе потім опізнали.
Це було на піку розвитку SMMStudio – у 2017–2018 роках. На той момент агенція працювала з багатьма компаніями в Україні. Але Федоров хотів створювати рекламу для серйозних гравців на зразок студії "Квартал 95".
Він залишив заявку на лендінговій сторінці одного з кварталівських івентів. А коли менеджер відгукнувся, продав свої послуги однією фразою: "У вас вартість ліда зараз по 5 доларів. Передайте своєму маркетологу, що я знаю, як зробити по 2 долари".
Співпраця з "Кварталом" невдовзі відкрила Михайлу двері у світ великої політики. Він познайомився з виконавчим продюсером студії Сергієм Трофімовим, який згодом і запросив Федорова в Зе!Команду. Але спочатку представив маркетолога майбутньому президенту.
Тоді і відбулась описана на початку перша зустріч Зеленського і Федорова в київському офісі "Кварталу" в липні 2018-го.
Десь у листопаді 2018 року Трофімов запитав у Михайла: "Якби Зеленський пішов у президенти, що б ти робив?". Федоров узяв кількаденну паузу, щоб пошукати в інтернеті різні варіанти передвиборчих кампаній і накидати свою стратегію. Запакований у яскраву презентацію план Зеленський оцінив коротко: "Це те, що нам потрібно".
Відтоді за Федоровим закріпився статус керівника діджитал-напряму Зе!Команди.
– До появи Федорова ніхто з нашої команди не думав використовувати маркетинг для виборів. Ми планували рухатися більш-менш традиційно: от є кандидат, який сказав: "Я іду в президенти", усі похлопали, а далі – будуємо кампанію. Міша нас переконав у тому, що треба рухатися шляхом діджитал-маркетингу, – на умовах анонімності розповідає УП один із топів тодішнього штабу Зеленського.
Саме з подачі Федорова створили сторінку, де опублікували відео Зеленського "Я іду, ти зі мною?". Так вдалося залучити понад 600 тисяч волонтерів. Вони допомагали роздавати програму Зе!Команди пенсіонерам, відбивати атаки ботів у соцмережах.
У листуванні з Сергієм Шефіром від 2019-го, яке оприлюднили розслідувачі Bihus.Info, Федоров звітував, що "збільшив бюджет на ботів, які захищатимуть нас від атак". Але він заперечує, що використовував ботів для просування й захисту Зе!Команди.
– Готовий на Біблії присягнути, що ботів ніколи не було, а навпаки була купа антибот-проєктів, які ми створювали, – божиться Федоров. – У нас була армія реальних людей, адмінів телеграм-каналів, з якими ми працювали. Але це живі люди. Я до сьогоднішнього дня не знаю, як з ботами працювати. Я взагалі ніколи не вірив, що це працює.
Передвиборча кампанія Зеленського була зав'язана на соцмережах. Команда Федорова будувала некласичні медіа для підтримки Зе!Кандидата – Telegram-канали, Instagram-спільноти, YouTube-канали. Результат на табло – тобто в підрахунках ЦВК.
Після президентських виборів Федоров хотів бути радником президента з діджиталу, і надалі займатися бізнесом. Але на з'їзді Слуги народу несподівано дізнався, що він у першій десятці партійного списку на вибори в парламент.
Напередодні цього зібрання в 2019-му УП розмовляла з Федоровим. Він переконував, що в політику не збирається і на вибори не піде. А тут раптом не те, що пішов, так ще й під номером 6.
– Якщо не помиляюся, зранку до з'їзду подзвонив Разумков чи Корнієнко і каже: "Я тебе все одно запишу, хочеш чи не хочеш. Ти потім мені "дякую" скажеш". Якби згадати, хто це був (формуванням списку займався Дмитро Разумков – УП), задушив би його, – іронізує Михайло.
Цікаво, що Федоров не вперше потрапив у партійний список, не докладаючи для цього зусиль. У 2014-му році він балотувався до Ради від політсили одіозного Геннадія Балашова "5.10". Михайло запевняє, що нічого не знав про своє місце у списку. Але не заперечує, що спілкувався з підприємцями, які просували рух Балашова.
Чому так сталося в 2019-му? За словами одного з топових представників Зе!Команди, Зеленський поставив задачу сформувати надійну частину списку – 20–30 людей, які політично з ним асоціюються.
Михайло затримався в кріслі народного депутата пів дня. Під час першого засідання 29 серпня новообраний парламент призначив новий уряд – Федоров став віцепрем'єром – міністром цифрової трансформації.
Ще одним претендентом на цей міністерський портфель був бізнесмен Дмитро Дубілет – колишній ІТ-директор ПриватБанка, співзасновник monobank і технократ.
Деякі члени команди були переконані, що Зеленський призначить віцепрем'єром з цифровізації Дубілета. Але Федоров виявився для президента більш "своїм" – не в останню чергу через те, що вони разом пройшли кампанію.
– За перші місяці роботи уряду всі побачили, що Міша реально може генерувати набагато більшу додану вартість, ніж Діма. Федоров поїхав у робоче турне за кордон, звідки повернувся з баченням системи "держави в смартфоні". От як він Дубілета переграв, – пояснює УП один із чільних "слуг" на умовах off the record.
Власне, так Федоров і став головним архітектором "держави в смартфоні" в країні паперових журналів обліку журналів. Чи вірив він у те, що вдасться реалізувати цей амбітний проєкт, коли стрибав у човен?
– Ніколи не роблю чогось, якщо не вірю в це. Коли заходив на Мінцифри, думав, що буде набагато важче, але ми знайшли ключ, як хакнути систему. Від першої зустрічі з міграційною службою, коли вони сказали, що ніколи в Україні не буде електронного паспорта, до того, як ми запустили електронний паспорт, минуло 4 місяці, – не приховує захоплення результатами своєї роботи Федоров.
Але на піку успішного успіху Михайлу довелося зробити найскладніший бекап у своєму житті.
– Нікому про це не розповідав, але в 2020 році, коли вже працював міністром, я дізнався, що помираю.
Вибір третій. Бути живим
Місце дії: Київ – університетська клініка – Кабмін
Стислий переказ: як Федоров зробив бекап свого життя і переміг смертельну хворобу.
Михайло Федоров прямою мовою – про смертельну хворобу, дашборд, що рятував від помиральної ями, фразу, яка змінила його життя, і написану, але не видану книгу:
– В 2020-му в мене виявили хворобу з шансами на виживання 17%. В одній із клінік мені сказали: "Все, успіхів вам. Можете поїхати додому попрощатися".
А я думаю: та ні, стоп, все буде ок. Я не можу зараз померти – світ побудований на правилах: якщо в щось віриш, то обов'язково в тебе вийде. Не знаю жодної людини, яка вірить і діє, і в неї не вийшло.
Мені пощастило – десь за 3 місяці чи за пів року до того в Європі придумали таргетовані ліки проти моєї хвороби. Вони з'явилися в іншій клініці. Там я продовжив лікування. На мені вчилися робити уколи студенти. Вони не могли знайти в мене вени, тому просто "атакували". Я лежав, а вони мене "ґвалтували" голками (усміхається). Я показував: не тече, ви ж бачите. Це була катастрофа. Але потім навчилися.
Був певний термін, скільки часу я мав приймати ці ліки. А потім мені мали сказати, буду жити чи ні. Аби вибратися з цієї помиральної ями, я собі навіть зробив дашборд у лікарні. Там було: скільки днів залишилося до перемоги над хворобою і яку частину цього шляху я пройшов – 23%, 27%. Відцифрував цей етап і виводив на дашборді. Там усі в шоці були. Думали, що я здурів.
Тоді якраз почався ковід. Я мав бути в ізоляції, бо навіть грип міг бути для мене смертельним. Дружина казала: "Не треба ходити на роботу. Якщо захворієш ковідом, ти ж помреш". Але вийшов на роботу. На 6 ранку їздив на хімію, після цього приїжджав у Кабмін – цілий день фігачив. Вижив.
У лікарні я хотів про всяк випадок зафіксувати важливі для себе речі. Тоді написав книжку, але не видав її. По суті, зробив бекап свого життя на той момент, записав все, що для мене було важливо.
Там є фрази, які змінили моє життя. Наприклад, я в 6 років навчався їздити на велосипеді. В мене дідусь був столяром. Не те що суворий, але такий... серйозний, спокійний, не дуже емоційний. Справжній чоловік. Десь він знайшов зламаний велосипед, який хтось викинув. Приніс для мене, щось полагодив, купив колесо. І говорить: "Сядь і їдь". Я сідаю, падаю, кажу: "Я не знаю, що робити! Як мені на ньому їздити?". Відповідає: "Пробуй ще, вставай і їдь. Як би ти не падав, спробуй ще, вставай і їдь". І я поїхав. Ця його філософія для мене фундаментом стала.
Я закінчив лікування в жовтні 2020 року. Мали минути 5 років, щоб можна було точно сказати, що одужав. От тільки рік, як я здоровий.
Це насправді подарунок долі, бо починаєш розуміти, що люди відчувають, коли вмирають. Перше, про що думаєш – що не зробив, а хотів зробити, бо не вистачило сміливості.
Вибір четвертий. Бути корисним
Місце дії: урядовий квартал у Києві
Стислий переказ: як Федоров став міністром війни і посварився з Єрмаком
Щоби тренуватися та знімати набряки після хіміотерапії, Федоров облаштував спортзал із мініверсією футбольних воріт і боксерською грушею просто в своєму кабінеті на Грушевського, 12/2.
Цей кабінет Федорова на 6-му поверсі будинку уряду – ніби уособлення реформи цифровізації в Україні. Інноваційність якої існує паралельно з архітектурою епохи "міцних господарників" минулого століття.
Приймальня віцепрем'єра перетворилася на лаунж-зону, де відвідувачів пригощали кавою на банановому і кокосовому молоці, капуоранжем. Але молодій команді Федорова не вдалося позбутися елементів дерева в інтер'єрі через внутрішні правила Кабміну. Вони лише спробували надати радянським шафам ознак IKEA – зняли дверцята й скло.
Наради міністр проводив за старезним дерв'яним столом. Незмінним учасником усіх зустрічей був інопланетянин авторства митця Юрія Мусатова. Скульптура навіть стала символом підрозділу Держспецзв'язку NEXT, який створили з легкої руки Федорова в 2023-му, щоб випробовувати новітні зразки озброєння.
В цьому кабінеті обговорювали створення платформи "Дія", цифровізацію ковідних сертифікатів, запуск податкового простору для ІТ-компаній "Дія.City" та десятки інших проєктів команди Федорова.
Більшість цифрових інновацій Михайло намагався проводити через уряд в обхід Ради. За 6 років роботи в Мінцифри великі реформи Федорова проходили через парламент всього двічі чи тричі, розповідає УП джерело в "СН".
– І, в принципі, він завжди погано з Радою взаємодіяв, бо вважав, що депутати – це якісь обормоти, непросунуті корупціонери, а він вище за них усіх, – додає один із чільних "слуг народу".
Якщо все-таки потрібно було провести реформу через парламент, завжди існував ризик політичного клінчу. Як-от в історії зі створенням механізму еАкциз і державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) у гральному бізнесі. Глава податкового комітету Ради Данило Гетманцев досі злим нетихим словом згадує, що команда Федорова зірвала всі строки впровадження цих інновацій.
Після 24 лютого 2022-го в Мінцифри відкрився ще один робочий трек – війна технологій.
У Федорова є традиція: кожного Нового року він передивляється фільм "Сам удома". Підхід героя стрічки Кевіна Маккалістера до того, як захищати свій дім від злодіїв, найкращим чином римується з баченням Федорова щодо сучасної війни. По-перше, Кевін має план. По-друге, його відповідь завжди асиметрична. По-третє, завдяки креативності він здатний побудувати неприступну фортецю "з лайна і палиць".
– Михайлу довелося багато разів бути дорослим у кімнаті. Ми спочатку думали, що всі знають, що робити. Коли війна почалася, дуже важко було думати, що ніхто ніхрена не знає. А потім спілкуєшся з генералами і, як би так дипломатично сказати, щоб не сильно агресивно звучало, вони не зовсім розуміли, що робити. А в цей момент усе було на волосинці. І щоб не залишатися на цій волосинці, потрібно було робити щось технологічне, – каже УП радник ексміністра Гіоргі Цхакая.
В перші місяці повномасштабної війни Федоров із командою Мінцифри працювали в "екзилі" на заході України. Ще тоді в нього склався метч із Ілоном Маском.
– Василівка тоді опинилася в котлі. Я пояснював йому: дивись, це мій hometown – його потрібно деокупувати. Потім ми зробили борди, лікарі і прикордонники дякували Маску англійською. Я йому відправив лінк, а він публічно вийшов з підтримкою України.
Коли він увімкнув "Старлінки" на деокупованих територіях, я йому написав: "Я тебе люблю". Він відповів: "Я тебе також", – усміхається Михайло.
Після повернення до Києва віцепрем'єр почав регулярно їздити на фронт, щоб дізнаватися реальні потреби військових "у полі", а не в кабінетах.
– Михайло збирав ротних, привозив із Києва генералів – організовував зустрічі. Накачувався реальною ситуацією. Він відсотків на 80 був зайнятий фронтовими справами, – розповідає УП один із офіцерів, який бував на таких зустрічах.
Влітку 2022-го Федоров доєднався до проєкту "Армія дронів". Менш ніж за півтора року розгорівся перший корупційний скандал на закупівлі БПЛА. В жовтні 2023-го НАБУ і САП викрили тодішнє керівництво Держспецзв'язку на закупівлі безпілотників за завищеними цінами. Загальна сума збитків від оборудок сягає 254 мільйонів гривень.
Критики Федорова вважають, що він несе персональну відповідальність за цю справу, бо Держспецзв'язок підпорядковувався Мінцифрі. Але Михайло має іншу версію: "Я відповідальний за викриття корупції в Держспецзв'язку".
– Я був першим посадовцем, який підписав меморандум із НАБУ/САП і передав їм усі контракти в режимі реального часу. А коли побачив, що є махінації, особисто написав лист на Бюро, після чого пішли підозри, – ледь не б'є себе в груди Федоров.
Головний фігурант справи Юрій Шиголь керував Держспецзв'язком із липня 2020 року до отримання підозри в листопаді 2023-го. Це призначення стало причиною конфлікту між тодішнім главою ОП Єрмаком і Федоровим.
Михайло хотів призначити очільником Держспецзв'язку людину зі свого міністерства – Дмитра Маковського, а Єрмак пролобіював Щиголя. Михайло вважає це першою політичною інтригою проти себе.
Відтоді Єрмак почав накручувати президента проти Федорова, розповідають УП кілька співрозмовників у владній команді. Градус підвищувався через те, що "Міша ніколи не ходив на поклон до Андрія Борисовича, а завжди мав прямий доступ до Зеленського".
Кульмінація конфлікту сталася в липні 2025-го, коли Федоров кинувся рятувати незалежність антикорупційних органів.
Вибір п'ятий. Бути незручним
Місце дії: урядовий квартал між двома Картонковими майданами
Стислий переказ: як Федоров "вписався" за НАБУ/САП, рятував президента після першої хвилі протестів, але не вберіг під час другої
Перші 6 років в Зе!Команді Федоров генерував для влади майже всуціль хороші новини. Але навіть цей досвід не вберіг його від того, щоб всього за 6 місяців роботи в Міноборони перетворитися на ключову проблему для Банкової.
А почалося все зі скандального наїзду Офісу та Ради на незалежність НАБУ і САП у липні 2025 року. Коли тоді під стінами Офісу президента вперше за роки великої війни стояли тисячі молодих людей з картонками, Федоров до скандалу стосунку не мав і міг спробувати перечекати бурю десь осторонь. Але це був би не він.
– Я просто зрозумів, що мені в той день було соромно прокинутися. У нас був чат з Корнієнком, Давидом Арахамією та іншими. І я написав, щось типу: "Хлопці, погано це все закінчиться. Мені соромно", – і так далі.
Пішов потім до Свириденко, сказав їй. Вона також, в принципі, була трохи фрустрована. І я вирішив піти прямо до президента і сказати йому, що думав про це, – пригадує Федоров у розмові з УП.
Він переконує, що Зеленський у той момент дуже швидко все зрозумів, на відміну від свого оточення.
– Хтось із радників тоді каже: "Ну не так все страшно, це лише ваша хіпстер-тусовка роздмухує". Я кажу: "Вийди на вулицю зі своєї бульбашки, зателефонуй близьким, бабусю свою набери і запитай. Вона тобі розкаже".
Потім ще Єрмак казав, що не все так однозначно, давайте якось частково тіки скасуємо. Я кажу: "Хороша ідея. Швидко на брифінг, збирайте всіх журналістів, розповідайте, що не все так однозначно, що потрібно частково". І в той момент Єрмак вирішив мене позбутися. Через два тижні мене вже ненавидів президент. Вероніка Феншуй увімкнула всі сили, – згадує Федоров.
Але це буде потім. Того дня, 22 липня 2025-го, ще треба було добігти до стабілізації ситуації. І влада, налякана протестами й наганяєм від західних партнерів, почала швидко відмотувати назад скандальні закони.
За свідченнями джерел УП в політичних колах, саме міністра цифровізації відрядили вести діалог із антикорупціонерами.
– Президент попросив, типу, якщо ти можеш поговорити, то зроби це. Я покликав до себе керівників НАБУ і САП. Вони приїхали. Я не те що там був переговорником. Я лише сказав, що даю гарантію президента, що ми 100% все відкотимо назад. І тому давайте не будемо педалювати і спробуємо зберегти у світі свою репутацію, – пригадує сам Федоров.
– Я думаю, що це була моя роль – більше в порятунку президента. Бо так чи інакше, народ України відкотив би ситуацію з НАБУ/САП, а президента могли вже не відкотити, – додає колишній міністр.
Його модерація з антикорупціонерами вдалась, але уже дуже скоро Федорову довелося модерувати інший політичний процес – підпільну "революцію" проти Андрія Єрмака.
Глава ОП, відчуваючи власну слабкість і персональну небезпеку, особливо на тлі "плівок Міндіча", намагався зробити останню відчайдушну спробу позбутись конкурентів у владі за вплив на президента: Арахамії, Федорова та навіть Татарова з Малюком.
Але після появи "плівок" тиха неприязнь до Єрмака у верхівці миттєво переросла в організований бунт. Поки НАБУ викладало свою антикорупційну багатосерійку, в кабінетах на Грушевського і в урядовому кварталі сформувався неформальний "ревком", ядром якого були Федоров, Арахамія й тодішній керівник ГУР Кирило Буданов.
Після 28 листопада, коли детективи НАБУ через блокпост на Шовковичній прийшли до квартири Єрмака, антиєрмаківський переворот відбувся. Але посередництво між Банковою й антикорупціонерами ще озветься Федорову.
Щойно Єрмак вийшов з кабінету на другому поверсі, почалася гонитва за його спадщиною. Федоров і Буданов стали головними фаворитами на місце на Банковій.
Фінальне рішення Зеленського про нового главу ОП, як потім з'ясується, було продиктоване тим, що Федоров надто серйозно поставився до слова "перезавантаження".
– Міша приніс Зеленському в одному списку реформ ОП все, від чого ми роками відбивались. Тому його відправили в Міноборони. Тим паче в нього єдиного була своя візія війни, – пояснював тоді логіку рішення президента співрозмовник з його близького оточення.
Проблема була в тому, що ця візія передбачала не лише дрони і цифровізацію. Вона зачіпала закупівлі, кадрові призначення і, зрештою, саме військове командування.
Перші місяці на новій посаді виглядали для Федорова як продовження кредиту довіри президента. Соціологи переконували: першу хвилю негативу після "Міндічґейту" Зеленський пережив значною мірою завдяки тому, що оточив себе особами з високою суспільною підтримкою – насамперед Будановим і Федоровим. Люди повірили не так президенту, як фігурам, яким довіряли.
Але це мало і свої наслідки. У неформальній класифікації Банкової Федоров перейшов із категорії "безпечних своїх" до категорії "своїх-конкурентів". Буданов своїх амбіцій не приховував. Федоров приховував, але на Банковій усі були свято переконані, що вони в нього є.
І той факт, що під час попередніх криз Михайло зумів знайти спільну мову з антикорупційними органами, щоб вийти з клінчу, зробило його в очах частини владної верхівки "агентом Сороса" і "НАБУшною торпедою", якою члени команди лякали одне одного.
Тож не дивно, що до весни 2026 року між верховним головнокомандувачем і його міністром оборони повіяло холодком.
– Навесні я прийшов до президента, показав, що ми робимо і що плануємо, які схеми хочемо поламати. Він сказав: "Робіть по совісті". Я тоді кажу, що зараз до вас почнуть всі приходити і розказувати, який я поганий, будьте готові до цього. Але я відчув, що є проблеми десь з квітня цього року. А можливо, раніше.
Може, вони мене призначили в Міноборони, щоб я там все завалив, а потім через це звільнити. Може й така стратегія була. Але я вірив, що мене призначають, бо є план, – розмірковує в розмові з УП Федоров.
Формально Федоров лишався у найвужчому колі президента до літа 2026 року. В середині червня він був серед шести людей, які разом із Зеленським на закритій держрезиденції під Києвом обговорювали можливі осінні вибори і те, кого з генералів треба вмовити не балотуватися. Сам же Федоров і вказував Зеленському на шанс переобратись на тлі великих атак на Москву та позитивних новин із Криму і Донбасу.
Але його участь у зустрічі уже нагадувала той випадок, коли людину тримають за столом, бо так простіше за нею приглядати. Ідею швидких виборів на осінь відкинули, коли Залужний і Буданов відмовились не балотуватись. А вже наприкінці липня і самому Федорову стало не до переобрання Зеленського – міністра вирішили непомітно загубити на повороті історії.
У неділю 12 липня Зеленський запустив перезавантаження уряду. Свириденко отримала пропозицію їхати послом до Вашингтона. Кандидатом на крісло прем'єра президент бачив голову "Нафтогазу" Сергія Корецького.
Для годиться Зеленський поцікавився у Федорова, чи не готовий той очолити уряд. Федоров відмовився: він лише кілька місяців тому прийшов у Міноборони і тільки почав втілювати своє бачення реформ.
Але, очевидно, і зробленого за цей короткий час було досить для того, щоб налаштувати багатьох впливових гравців із середовища військового командування і зброярських лордів проти Федорова.
Зрештою, частина обурення новою командою МОУ була справедлива.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко пояснює УП, що з приходом Федорова міністерство максимально обрізало співпрацю навіть із такими профільними структурами, як їхня рада.
– Як тільки Михайло Федоров став міністром оборони, по суті, двері МОУ для таких асоціацій і об'єднань, як наша, закрилася наглухо. Нас ігнорували. В мене склалося враження, ніби був створений закритий клуб Міноборони із сильними гравцями на ринку ОПК, – каже Федірко.
– Міноборони замкнуло на собі формування вимог, тактико-технічних характеристик і запиту, плюс – усі гроші на нові засоби і винаходи. Тобто всі основні речі. При всій повазі, але це абсолютний black box, так не може бути. Чи можна назвати таку систему ефективною? Не знаю. Але вона точно є малопрозорою, – додає керівник Ради зброярів.
За його словами, окремою проблемою виявився перехід закупівлі на тендери, а точніше – місяці зволікання з визначенням тактико-технічних характеристик (ТТХ) та умов для таких закупівель.
– Тендерна робота почалася майже у вересні. Цикл виробництва такий: 3 місяці треба на замовлення і доставку деталей, 3 місяці – на збірку, а поставка має відбутися до кінця року. Як це виконати? Це неможливо. І це зараз, по суті, одна з найбільших претензій до Міністерства оборони, – пояснює Федірко.
Врешті різного рівня справедливості претензій до візії Федорова було чимало у гравців ринку озброєнь. Часто ці закиди були наслідком дій, які вчиняли, керуючись цілком благими намірами.
Наприклад, бажання Федорова, щоб саме Міноборони отримувало всю міжнародну допомогу і контролювало, куди і на що будуть витрачені гроші. Поки його команда здійснювала аудит міжнародних угод, укладених в обхід МОУ, то пропустила підписання угоди на закупівлю ракет для "Петріота", через що Зеленський справедливо влаштував внутрішній скандал.
Федоров намагався переламати систему під свою візію МОУ і майбутньої війни, генеруючи по ходу масу скандалів і неминучих помилок. Система виявилась міцнішою.
Зеленський вирішив прикритися у своєму рішенні про відставку Федорова його конфліктом із головкомом Сирським. Хоча складалось враження, що важливою була саме відставка Федорова. Настільки, що для неї не побоялись пожертвувати усім урядом.
У свідомості активної частини суспільства сформувалось бачення, що в битві "президента Міндічів" і "президента реформ" переміг перший. І спокійно сприйняти такий вибір люди не захотіли.
Короля грає почет: команда Федорова
Хто створює бренд Федорова, окрім нього самого – невідомо широкому загалу. Команда колишнього міністра залишалася(-ється) в тіні.
Михайло підбирає кадри за таким принципом: хто найкраще розбирається в конкретній темі, тому пропонує суперпосаду, від якої неможливо відмовитися.
Ядро команди Федорова – спеціалісти з різних галузей. Вони переходили за ним із одного міністерства в інше. Далі – коротко про деяких із них.
Гіоргі Цхакая
– Гіоргі в чомусь навіть крутіший за Михайла. Начитаний, досвідчений. Розуміється на технологіях – особисто тестував нові види озброєння прямо в зоні бойового зіткнення. Скромний, що капець, – описує ключового гравця співрозмовник УП із команди Федорова.
Упродовж 2008–2011 років Цхакая працював у Грузії заступником міністра економіки, головою податкової служби, заступником мера Тбілісі. Він долучався до розробки практично всіх реформ, які відбувалися в країні.
Після дев'яти років на держслужбі в 2013-му заснував консалтингову компанію. Працював в двох десятках країн світу: від Узбекистану до США. Займався реформами у сфері бізнесу, цифровізації, надання публічних послуг.
В Україну приїхав у 2015 році на запрошення тодішнього голови Одеської обласної адміністрації Міхеіла Саакашвілі, щоб займатися реформою митниці. Згодом працював експертом в "Офісі простих рішень і результатів" Саакашвілі. Там і познайомився з Федоровим.
Після початку повномасштабки Михайло попросив Гіоргі допомогти зі зміною законодавства щодо мит на імпорт. Після того Федоров запропонував Цхакаї позицію свого радника. Вони разом реалізовували проєкт "Армія дронів", запроваджували "еБали", створювали спецпідрозділ NEXT.
Олексій Вискуб
Якщо в деяких членів команди Федоров асоціюється з Люком Скайвокером із "Зоряних війн", то Олексій Вискуб – майстер Йода.
За освітою він спеціаліст із комп'ютерних систем та мереж. Починав кар'єру у відділі інформаційно-комп'ютерного забезпечення Дніпропетровської ОДА.
В 2015 році влаштувався на роботу в Держагентство з питань е-урядування – із часом став першим заступником голови. Олексій займався розробкою та запуском перших електронних послуг в Україні.
Вперше Вискуб "засвітився" в команді Федорова в 2019-му, коли уряд призначив його першим заступником міністра цифрової трансформації. На цій посаді він відповідав за розвиток "Дії" та державних сервісів.
Після 24 лютого 2022 року займався впровадженням проєктів "Армія дронів", "Лінія дронів", розвитком "малої" протиповітряної оборони.
Один зі співрозмовників УП в команді Михайла так описує Вискуба: "Олексій дуже класно менеджерить проєкти. Технократ. Хоч і цивільний, але добре шарить у мілтеку".
Коли Федоров переходив із Мінцифри в МОУ, Вискуб перейшов із ним – на посаду першого заступника міністра оборони. Він досі займає цю позицію.
Іван Турчак
За фахом Іван Турчак юрист-міжнародник. Влітку 2020-го став державним секретарем Мінцифри. До цього керував патронатною службою віцепрем'єра Федорова. Ще раніше працював заступником голови Київської ОДА та директором Київської обласної дирекції ПАТ Укрпошта.
В січні 2026-го перекочував разом із Михайлом у Міністерство оборони. Нині він – держсекретар МОУ.
– Найрозумніший у команді, – розповідає про Турчака джерело з оточення Федорова. – Він – струб юридичної роботи в команді. Всі зверталися до нього, коли треба було підготувати постанови так, щоб Кабмін ухвалював не Франкенштейна якогось, а працюючий документ.
Вибір шостий. Бути собою
Місце дії: Київ – США
Стислий переказ: як Федоров ледь не закохався в Картонковий майдан, але опанував себе і вирішив створити венчурний фонд
У столичному театрі Франка 16 липня 2026-го вистав не було. Головні події відбувалися не на сцені, а на площі біля театру.
За два дні до того Верховна Рада відправила у відставку уряд Юлії Свириденко. Згодом стало відомо, що президент не подав кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони. В Києві та інших містах країни почалися протести із закликами повернути його в уряд, вимогами відправити у відставку головкома Олександра Сирського й обуренням непрозорістю кадрових рішень президента.
Вдруге за останній рік атрибутом протестів стали картонки з рукописними гаслами. Неабияка іронічність в тому, що ім'я головного цифровізатора та інноватора України писали на найаналогівішому з носіїв. Люди більш дорослі, ніж більшість учасників мітингів, здебільшого асоціюють картонки не з майбутнім, а з речовими ринками 1990-х – продавці розкладали їх на землі, щоб покупці на них ставали, аби приміряти взуття.
Того ж дня Федоров зібрав журналістів, де серед іншого розповів про конфлікт із Сирським і блокування Генштабом рішень Міноборони. Кількість картонок з прізвищем Федорова помітно зросла.
Ще за кілька днів його дружина Анастасія залишила допис в Instagram, де було про те, що їй "страшно жити в країні, де люди не можуть зупинитися на етапі вдячності за результат та гідного відстоювання справедливості й починають будувати хворий культ особистості".
– У неї конфлікт інтересів. Вона хоче, щоб я був тільки її, – сміється Федоров. – Месія – це точно не до мене. Ми знаходимося в моменті, коли люди розуміють, що щось іде не туди. Я президенту пояснював, що люди вийшли не за мене. Що всі втомилися, а зараз ви взяли і забрали надію. На цьому етапі вона була пов'язана зі мною.
Протягом наступних тижнів головною інтригою було те, в який момент відбудеться явлення Федорова народу. Він з'явився біля театру Франка лише 6-го серпня, але не особисто, а в оцифрованому вигляді – на великому екрані, куди був виведений його стрім із Сергієм Стерненком. Ексміністр запевнив, що якщо його не повернуть до Міноборони, він має "варіант "В", "С", "D" і так далі". Без подробиць.
Питаємо Федорова, чого він жодного разу не вийшов на площу до своєї пастви.
– Переживав, що якби я вийшов і ми відчули, що все по-справжньому, нам в цьому коханні ніхто інший не потрібен був би, – віджартовується він.
В кінці серпня, коли стало зрозуміло, що повернення в Міноборони не буде, а етап шлюбних ігор з вуличним народовладдям цього разу не закінчиться весіллям, Федоров записав відео із гучною заявою про необхідність виборів під час війни. При тому уникаючи різких рухів і спалювання мостів. Він наполягає на тому, що бореться не з особистостями, а з системою (не останнім гвинтиком якої був з 2019-го).
Федоров вважає, що вибори реально організувати до завершення війни – послідовно, спершу президентські, а потім парламентські.
– Ще в червні я запропонував їх провести. Зеленський був готовий, але через те, що (на вибори – УП) пішов би Залужний, відмовився. Я прямо сказав президенту, що "потрібно проводити вибори, бо тоді ви перестанете про них думати і будете думати про свій пам'ятник". Він запитав: "В чому твій інтерес?". Я відповів: "В перемозі у війні".
Від розмов про візії повертаємося до земного: чи звертався хтось до Федорова з пропозицією вкласти гроші в його політичний проєкт після того, як він почав публічно пушити тему виборів?
– Не скажу, що хтось приходив з грошима, але зацікавлених було багато. Ні до кого не нав'язуюся, не шукаю партнерів. Для мене це важливий етап життя, бо можна подивитися, хто з тобою. Тим паче, ситуація дуже складна. Але точно, коли буду вмирати, не шкодуватиму, що побоявся зробити те, в що вірю.
Те, що ситуація для Федорова складна, підтверджує УП один із топів Зе!Команди.
– Він сприймається всіма, окрім Железняка і ще кількох депутатів, як політичний опонент. Опозиція сприймає Мішу так, бо він фактично конкурує із Залужним, на якого планував орієнтуватися Петро Олексійович. "Батьківщина" проти виборів зараз, бо вони чомусь вважають, що після війни рейтинг Юлі стане кращим. А "Слуга народу" вважає Мішу опонентом – бо він проти президента і всіх нас. Тому він зараз несистемна опозиція – проти всіх.
На початку вересня Федоров літав у Сполучені Штати шукати партнерів і гроші для свого венчурного фонду. Інвестувати планує по декільком напрямкам: сенсоризація та роботизація фронту, дрони-перехоплювачі, дешеві ракети для системи ППО і для атаки.
До бурхливих події останніх місяців і своєї відставки наразі ставиться філософськи (чи то вдає, що саме так ставиться).
– Може це, знаєте, доля, що нас зараз викинули з уряду. Якби я був там, не мав би часу подивитися з боку на все, що відбувається. Я би зараз мав радити президенту, як повертати генпрокурора в країну.
На запитання, який свій вибір наразі він вважає найскладнішим, відповідає так:
– Вибір такий: або поїхати, заробити багато грошей, приїжджати в Україну, щось донатити, щоб все виглядало так, що, типу, я з вами, тримайтеся. Або залишитися в Україні, намагатися залучати капітал, але бути під постійним тиском деяких політиків, отримувати хейт. Це некомфортно, але це те, що я хочу робити.
Якщо я скажу, що обираю Україну – це буде пафосно, так?
"Дошка рано чи пізно перевернеться", – протягом багатогодинних розмов із нами рефреном повторює Федоров з різних приводів. І це не лише про його улюблені шахи. Відчуття, що саме ця думка сьогодні підтримує його найбільше.
Замість епілогу, або Фінал з відкритим фіналом
Наприкінці 2024-го в Мінцифри обговорювали підсумки роботи за рік. З мотивуючою презентацією виступав Федоров. Один із слайдів прикрашала відеонарізка з фільму "Термінатор". Того, де головному герою радять: "Ти мусиш прислухатися до того, як говорять люди. Не говори "так точно" або інше подібне лайно. Говори: "Без проблем". І якщо хтось підійде до тебе з претензією, скажи: "Викуси!". А якщо ти хочеш відмахнутися від них, то скажи "Hasta la vista, baby".
Інша найвідоміша цитата-мем з "Термінатора" – I'll be back. Чим не слоган для повернення в політику, яке Федоров наразі всіляко заперечує?
Його історія недописана, а значить, незрозуміло, ким він вийде з неї: надією чи розчаруванням року. Провидцем-диваком, який так само, як герой роману "Над зозулиним гніздом" "хоча б спробував", чи черговим збитим льотчиком із першої ітерації Зе!Команди. Чи надихнуть фрустроване суспільство його візії майбутнього, і як це вплине на місце в наступних рейтингах довіри – питання до Вероніки Феншуй. Утім, цей магічний персонаж точно не з всесвіту Федорова, населеного ШІ-роботами.
– В Михайла інша віра – роботи, – чи то жартує, чи то говорить всерйоз його помічниця перед фотосесією до цього тексту на київському даху з видом на силуети сусідніх храмів.
За декілька хвилин Федоров на фоні золотих куполів охоче пірнає в улюблену тему.
– Я дійшов висновку, що нам потрібен новий Мангеттенський проєкт по роботизованим та повністю автономним засобам ведення війни. AI і дешеві дрони стануть новою ядерною зброєю стримування. В Україні відбувається остання війна людей – далі воюватимуть роботи.
В певні моменти спілкування з Федоровим здається, що він божевільний. Але, як часто трапляється в житті, багато чого виявляється не тим, чим здається.
Можливо, ключова характеристика Федорова – це нормальність. Для топового менеджера, яку б посаду він не обіймав у бізнесі чи в держуправлінні, планувати гру в довгу – це не божевілля, дбати про репутацію – це природно, не плутати державний і власний гаманці – це не звитяга. Звісно, якщо суспільство здорове, а влада прозора (старі люде кажуть, що десь і колись про таке їм розповідали).
І навпаки: коли нормальність сприймається як божевілля або звитяга, це вже системна помилка, яка багато чого говорить не лише про тих, хто на політичній сцені, а й про тих, хто в залі.
У всесвіті Федорова два помножене на два завжди дорівнює чотирьом (корупційна складова не враховується), проблеми – це нові можливості, "Мертві душі" – бізнес-література, усяке явище легко розкласти на презентацію з 10 слайдів, а шахівницю в будь-який час можна перевернути.
І навіть смерть можна хакнути за допомогою вчасно створеного дашборду.
Михайло Кригель, Ангеліна Страшкулич, Роман Романюк, УП