Розгромний виступ Ющенка в Донецьку

Воскресенье, 13 февраля 2005, 23:01
Шановнi присутнi, дорога громадо!

Я переконаний, що у нас сьогоднi вiдбудеться цiкава розмова навколо питань, якi турбують не тiльки тих людей, якi знаходяться у цiй залi. Добре усвiдомлюю, в якому я станi є, з ким говорю, яка тут ситуацiя i ким була створена. Для мене свiт не дiлиться на бiле i чорне. Мова йде про тi цiнностi, якi були у наших батькiв i матерiв. I якщо ми чеснi люди, iнтелiгентнi, нiщо не може нас роздiляти - нi мова, нi iсторiя, нi культура, нi чиїсь амбiцiї, нi конфесiї. Переконаний, що для здiбних, талановитих людей це навiть не iспити, це реальне життя, яке змушує нас бачити бездоганний свiт i поважати тих, хто є з iншими думками. Але вiд цього прогрес, цiнностi, чиїсь права страждати не повиннi.

Я й зараз скажу, що перед вами величезний виклик, тому що ви дозволили стати краю таким, яким вiн є. Особисто ви, кожний з тих, хто в залi - з погонами, з регалiями, з прекрасним положенням, статусом, з двома буханками хлiба в руках, - це виклик полiтичний. Але, як на мене, це виклик, скорiше, етичний i духовний. Я хочу, щоб мужчини відчули себе мужчинами i творили добротнi, чеснi, видатнi справи. Менi не подобається кримiнальна влада, i я даю слово: нi чемодани, нi целофановi мiшки з грiшми вiднинi до Києва ходити не будуть. Я не хочу бачити корумповану владу. Я не хочу знати, яка цiна начальника УВС Донецької областi, бо цю цiну нiкуди платити. Буде iнший начальник УВС, який служитиме оцим декiльком мiльйонам людей. Iнший варiант неможливий.

Менi не подобається, що 55 вiдсоткiв економiки країни i двi третини донецької - є тiньова економiка, яка "дарує" 7,6 вiдсотка до бюджету. Будь ласка, вiзьмiть їх назад, цi вiдсотки. Що з ними робити? Як дивитись чесно у вiчi солдату, медику чи вчителю? Адже вони лiкують ваших дiтей, вчать їх грамотi, охороняють. Ми ж хочемо, щоб у нас була європейська нацiя! З такою зарплатою, як ми принизили вчителя i медика, хiба ж вона буде європейською? Думаю, що багато з вас не зможуть i десяти днiв прожити на їх зарплату.

I це не проблема економiки росту. У литовцiв iз того, що виробляється, 43 вiдсотки потрапляє до центрального бюджету. Тому у них зарплата в чотири рази вища, нiж в Українi. А там пiсок, болота, гранiт i морська вода. Менi соромно як громадянину України пояснювати, чому ми живемо так. У полякiв 49 вiдсоткiв валового продукту трансформується через державний бюджет. А ви знаєте, скiльки в Донецькiй областi проходить через бюджет? 27 вiдсоткiв! Так нам що треба - мiльйони чогось чи спочатку прозорого розподiлу державних фiнансiв, якi йдуть на калiку i вчителя, медика i офiцера?

Якщо ми тiльки сьогоднi домовимося в однiй з кримiнальних областей України, що хоча б наполовину зменшиться детiни-зацiя i це повторять iншi регiони, ми вдвiчi зможемо збiльшити нацiональний бюджет. Давайте ж про це говорити! Тут знаходиться багато генералiв, це ж служителi держави. Подивiться, до чого ви довели край! Чи ви не отримували заробiтну плату на протязi трьох останнiх лiт? Чи вам держава не вiдривала тi крихти, що у неї є? Солдатiв своїх тримає - податкову, СБУ, мiлiцiю? Хлопцi, де ж ви є? Чому ви клятву забули?

Вибачте, я сиджу перед вами не з обличчям Вiктора Ющенка. Я до нього не звик i нiколи не звикну. Але я хотiв би вiднести i до вас: або ви, як офiцери, якщо маєте честь - захищайте Україну, як говорить присяга, до останньої клiтини, або йдiть бригадирами до паханiв. Ми повиннi сказати всiм: якщо цього не буде - анафема буде вiд наших дiтей. Тому хочу повторити: менi не подобається кримiнальна система влади, менi не подобаються хабарi, якi звикли приносити й давати цiй владi i в цих стiнах, перш за все. Люди, якi на публiцi грають богобоязливих, храми мурують, поклони б’ють, насправдi дуже часто мають подвiйну мораль.

Я сьогоднi маю право говорити i про так звану опозицiю. Мине час, i я скажу народу про кожного опозицiонера, що за ним стоїть, якщо вiн не встигне ще до того часу сiсти у в’язницю. Даю вам слово: я розкажу все про так звану українську опозицiю.

Тiньової економiки у тому виглядi, як вона є, не буде. Наведу конкретнi цифри, як забирають у бiдної людини - не мiльйони, а десятки мiльйонiв i мiльярди грошей у Донецькiй областi. Я все зроблю, щоб таких схем не було. Знаю, що при тiй владi, яку ми отримали у спадщину, за один рiк багато чого не встигнеш зробити, потрiбен час. Знаю, що цi схеми вироблялись не один рiк, i ми зачiпляємо дуже багато iнтересiв. Але я просто присягаю, що через короткий час ви побачите iншу Донеччину.

Менi не подобається те, що ви не можете на Донеччинi знайти незалежний суд. Менi не подобається, що телефонний дзвiнок з обласної ради чи з обласної адмiнiстрацiї практично в будь-який суд важить бiльше, нiж цiла копиця українських законiв. Мене це принижує як громадянина. Ми втратили силовi структури. У нас немає мiлiцiї, немає СБУ, немає фiскальних органiв, ми маємо величезну проблему по вiдтворенню державних i державницьких кадрiв. Я це говорю публiчно, тому у мене буде прохання до вас: зробити це якомога швидше i якомога оперативнiше.

Менi не подобається, що люди, якi стоять на центральному переходi i якi звуться вiльною пресою, тут не мають вiльного слова. З цього приводу хочу сказати таке. Якщо ми не будемо мати вiльної преси, ми нiколи не будемо мати вiльної України, без вiльного, незалежного журналiста нiколи не буде нормального розвитку держави. Тому що журналiст, цiлий комплекс засобiв масової iнформацiї дають владi одну унiкальну послугу: з двох варiантiв вибирати лiпший. Тiльки через призму публiчних очей преси можна сказати: один варiант кращий, а другий - ще кращий. I ми, як публiчна влада, вибираємо ще кращий. Без преси, в кiмнатi вiдпочинку обласної адмiнiстрацiї чи обласної ради такi питання не вирiшуються.

Ганьба, що до цього часу ми так виннi перед цим сектором громадської i державної свiдомостi. Все резонансне, що трапилось на Донеччинi, не розкрите, суду не пiддано, а пройшли ж роки. Прикро, що ми сказали цим журналiстам, що влада вас не захистить, що ви є група посиленого ризику. Якщо ти хочеш висловити думку, яка не належить головi тої чи iншої влади, в Донецьку, наприклад, тебе можуть просто битою замолотити - i все. Або, як Гонгадзе, вiдрiжуть голову з тiєї ж причини. То як же ми збираємося жити далi?

Шановнi друзi! Мiй головний посил, з яким я приїхав сюди, - абсолютно український. Нiяка патологiчна iдея, яка належить хворим людям, про сепаратизм, федералiзм не буде мати розвитку. Я вам це обiцяю. Це не жарти. Цi люди будуть вiдповiдати перед законом. Я доживу до того часу, коли вони вiдповiдатимуть перед судом за тi неприємностi, якi принесли в українське суспiльство. Їхня безпека набагато менша, нiж безпека моєї країни.

Питання не в єдностi лiнiї кордону України. Хочу запропонувати подивитись на цю проблему з iншого боку. Не про єднiсть кордону йде мова, вiн i так буде єдиним, без цiєї полемiки. Але є проблема iнша - страждає єднiсть наших свiтоглядних цiнностей. Яка є Україна, якою їй бути? Ми вибираємо цеглини з нашого фундаменту, а це не жарти. Тому я так наполегливо ставлю питання: люди, якi стоять за такою iдеологiєю, мусять вiдповiдати перед судом. I тут ми повиннi мати правову оцiнку того, що вiдбувається.

Дякуючи саме донецькiй владi, яка знаходиться у цьому залi, я не мав можливостi, як кандидат, виступити перед громадою. А мене представили як фашиста, людину, яка закриє церкви Московського патрiархату, росiйськi школи, росiйськi садочки i примусить всiх говорити українською мовою. Людину, яка начебто не розумiє нацiональних iнтересiв i тягне Україну на Захiд. А iнша сторона - помiркована, зважена, пропонує iнший порядок.

Були десятки патологiй, дурниць, легенд i мiфiв. Вiдповiм лише на деякi, щоб ви почули з перших уст.

Почнемо з фашиста. Пригадую, як мене Донецьк зустрiв у жовтнi 2003 року плакатами iз зображенням в есесiвськiй формi. Я запитую керiв-ництво областi: хто замовив цi плакати, хто їх вiшав? Як же ви у третьому тисячолiттi у двiчi ордена Ленiна областi вiшаєте есесiвську символiку? Що вами тодi керувало? Якщо ви переконанi, що я такий, при оцiй громадi встаньте i дайте менi факти. Але якщо фактiв не буде, я змушу вас зробити все, щоб ви просили вибачення i несли вiдповiдальнiсть.

Я не хочу цього прощати. Бо мiй батько за вас сидiв чотири роки в Бухенвальдi, Дахау i вiсiм мiсяцiв в Освенцiмi - з 26 лютого 1944 року, коли за добу спалювали в штабелях 25 тисяч людей. Мiй батько був одним з мiльйонiв в’язнiв - вiйськовополонених Радянського Союзу, прикордонник. Як нiмцi переступили кордон, вiн шiсть мiсяцiв у тилу воював, i за вас у тому числi. I я не даю нiяких пiдстав так знущатися над моїм родом. Повторiть його подвиг, повторiть його життя, щоб ви мали право перстом так тикати мiсту, громадi i нести брехливу iнформацiю. Це я прошу зробити оперативно, швидко, або я знайду спосiб, як це прискорити. Я переконаний, що Україна, яка втратила шiсть мiльйонiв кращих хлопцiв i дiвчат в роки другої свiтової вiйни, у поколiннi їх дiтей про фашизм, про нацизм навiть в думках не може допускати таких можливостей. I я вас звинувачую у тому, що ви поширювали брехню, але це було зроблено зусиллями влади також. I я прошу владу бути послiдовною: або доказуйте, що я такий, або принесiть менi публiчнi вибачення.

Давайте поговоримо про Росiю i Європу. На сходi України знаходиться Росiя - вiчний сусiд i стратегiчний партнер України. Росiя - унiкальний ринок, на якому формуються стратегiчнi нацiональнi iнтереси України. Якщо ти дбаєш про українськi iнтереси, ти повинен сказати, що Росiя - вiчний стратегiчний партнер України. Ми говоримо про полiтичнi, науково-технiчнi, торговi, економiчнi та iншi вiдносини. Головне в економiцi не те, як видобути вугiлля чи зварити мiльйон тонн сталi, головне - де продати. Починаючи з прагматичної точки зору i закiнчуючи стратегiчною, я стверджую: Росiя - вiчний економiчний партнер України. Iншого пiдходу до цього бути не може, i це є офiцiйна позицiя президента України i уряду України. Не скажу, що цi вiдносини формувалися гладко, що в нашiй iсторiї нема сторiнок, за якi важко вiдповiдати сьогоднi, важко коментувати, всяке було. Але я повторюю: якщо ми друзi, якщо ми звикли один одному дивитись у вiчi, то цi проблеми треба обговорювати, перегортати i залишати iсторiї. Я абсолютно перспективно дивлюся на розвиток наших вiдносин, я буду президентом, який не проводитиме по вiдношенню до Росiї "вiзантiйської полiтики". Я буду послiдовний, i кожне моє слово буде цiнуватися, тому що сказане буде виконуватися.

Захiднi областi України сьогоднi межують з iншим ринком - Європейським Союзом, об’єм якого в шiсть разiв бiльший, нiж в Росiї. Кожна країна свiту ставить за мету потрапити на європейський ринок, бути на ньому представленою. Росiя продає на ньому 55% того, що виробляє. Чому ж Україна не може мати там вигоду? Чи нам нецiкаво одержати десятки мiльярдiв доларiв до бюджету, виплатити людям заробiтну плату, якщо вони мають робоче мiсце, пенсiї, чи для нас грошi зайвi? I тому я стверджую: український iнтерес є там, де можна взяти українську вигоду. Саме там повиннi працювати нашi дипломати, робити все, щоб ми туди могли потрапити. Звертаюсь до свого поколiння, щоб ми показали дорогу до Європейського Союзу i хоча б одною ногою стали на територiю ЄС i разiв у п’ять-шiсть збiльшили українськi можливостi, українськi iнтереси на цьому ринку.

Було б дуже помилково говорити, що вектор захiдної чи вектор схiдної полiтики конфлiктнi мiж собою. Нi, ми говоримо про системнi iнтереси, якi є у нас на Сходi i якi треба освоювати через спецiальну полiтику, i є специфiчнi iнтереси на Заходi, якi теж треба освоювати через спецiальну полiтику. Бо бути присутнiм на європейському ринку i захистити кожного виробника у правовому мiжнародному полi - це значить говорити про країну ринкової економiки, яка входить в СОТ, говорити про країну, яка має угоди вiльної торгiвлi з Євросоюзом. Працювати на тому ринку - це значить мати пом’якшений вiзовий режим. Це елементарна азбука, якою говорить весь свiт. На Заходi є стандарти, за якими хотiли б жити всi 48 млн. українцiв. А чому б нам не мати таку пенсiю, як у Швецiї, чому б не мати такий рiвень соцiального забезпечення, як у Фiнляндiї, чи такi свободи, як у Швейцарськiй Федерацiї - демократичнi i полiтичнi, де нiхто нiкому не каже, за кого ти повинен голосувати? Коли ми говоримо про Європу, я переконаний: в Донецьку присутнi європейцi. Це люди, якi нiколи не скажуть, що вони є сусiдами Європи. Я теж у своєму селi Хоружiвка на Сумщинi не хочу себе вiдчувати сусiдом i стверджую: я є европеєць, проживаю у центрi Європи i не ставлю за мету, щоб нас визнали, що ми європейцi. Тому що перша в свiтi конституцiя була написана в Українi. Тут було виборче право ще 450 рокiв тому. Але мене i досi дивує одне: Росiя веде переговори з Европейським Союзом, а де ми, чого залишились на тiй станцiї, яка у нас ще десять рокiв тому була? Чому ми не пiдтримуємо ту ходу бiзнесу, що вiн робить за останнi п’ять рокiв, який у три-чотири рази збiльшив експорт України до Євросоюзу? Де ж закони, де домовленостi, де членство, де вiльна зона? Ми ж себе караємо. Це є український iнтерес, який треба чiтко врахувати i чiтко захищати.

Про iншi легенди. Тут присутнi святi отцi. Я при них хочу сказати, що полiтика мого уряду виходить з того, що нiхто у цьому залi перстом не може показати, в яку ти церкву можеш ходити. Я перш за все говорю про свiтську владу. Це не нашого розуму справа, це є право вибору людини. Тут присутнi, можливо, люди, якi ходять до синагоги, iншi - до мечетi, третi - до православного храму, четвертi - до католицького. Жоден з них нi перед ким не має переваги. Це їхнiй вибiр, ти його шануй. I тому дивно виглядає, коли йде мова про те, що хтось якiсь церкви буде пiдтримувати, а якiсь закривати. На якiй пiдставi? Чому ми з церкви починаємо робити полiтику? Та бiйтеся Бога! Для чого ми святих отцiв, парафiян так принижуємо, ображаємо вiру? Чи ви забули, що у церквi є один президент у всi вiки - Бог, iншого немає - нi оранжевого, нi блакитного. Хотiв би, щоб ви це сприйняли як позицiю з перших уст i не слухали байки.

Що стосується мови. Я знаю, що представляю країну, де декiлька мiльйонiв людей спiлкуються росiйською мовою, це їх рiдна, батькiвська мова, вони хочуть, щоб її знали i дiти. Як президент, можу сказати одне: люди, якi хочуть спiлкуватися батькiвською мовою, мають на це абсолютно повне право, i держава повинна почути їх i пам’ятати, що це громадяни України. Вони мають право вибору, i держава повинна зробити всi умови, щоб ця людина вiдчувала себе достойно, в тому числi i в питаннi мовної полiтики. I давайте запам’ятаємо, що українська мова в Українi буде розвиватися не за рахунок росiйської, а росiйська мова буде розвиватися не за рахунок української. Давайте згадаємо, що ми живемо на початку третього тисячолiття. Перетнiть український кордон, i там кожна людина на Заходi володiє трьома-чотирма мовами.

А зараз хотiв би знову повернутися до основного питання i поговорити про економiчну ситуацiю в регiонi. 46 вiдсоткiв потенцiалу припадають на гiрничо-металургiйний комплекс. Де я бачу необхiдне втручання влади сьогоднi? Це проблеми монополiзму цього ринку. Через монополiзм i посередництво штучно завищуються цiни на руду, на кокс. Є два способи їх регулювання: або Держкомцiн, або конкуренцiя. Якщо говоримо про конкуренцiю, то на цьому ринку повиннi працювати декiлька рiвноправних учасникiв, тiльки так можна справлятися з проблемою оптової iнфляцiї. Деякi структури вiдкрито шантажують конкурентiв недопоставками сировини. Торiк вiд цього ми втратили пiвмiльйона тонн сталi. Причому для українських споживачiв продукцiя нерiдко продається на 10-15 процентiв дорожче, нiж на експорт. У мене запитання: тут Антимонопольний комiтет працює чи нi? Це перше питання, яке ви повиннi пiдняти. Думаю, це i прорахунки попереднього уряду з поспiшною приватизацiєю "Укррудпрому".

Паливно-енергетичний комплекс. Донеччина є лiдером з боргiв за електроенергiю - 24% всiєї заборгованостi України, борг за минулий рiк зрiс на 10% i досяг астрономiчної цифри - 4 млрд. грн. По сутi, не сплачене пiвто-рарiчне споживання електроенергiї. Торiк енергоринку було заплачено 78%, це теж найменший показник в Українi, у цьому роцi - 66%. Хто дав право, коли споживачi платять 82%, а тi, хто вiдпускає електроенергiю, - 66%? Чому це стає проблемою оптового енергоринку України? Вважаю, що ситуацiя, яка склалася в регiонi, одна з найкритичнiших в Українi. Нещодавно ми призначили нового мiнiстра, i я пiдтверджую, що безплатно електроенергiю нiхто отримувати не буде. Це моя позицiя, i я буду вимагати з кожного мiнiстра, з кожного глави адмiнiстрацiї пам’ятати про це. Жоден президент в Європi енергетикою не займається, але ви доводите до того, що український президент вимушений займатися. Тому що працює 24 зони, звiдки нi копiйки в бюджет не йде. Тут ми маємо найпотужнiших споживачiв електроенергiї - це металургiйнi комбiнати, машинобудiвнi пiдприємства, в тому числi й тi, якi працюють на експорт, найпотужнiшi електростанцiї, якi розташованi у вас. Їх основний постачальник - донецькi шахтарi. Це питання честi, бо одна четверта цього обороту пов’язана регiонально: вугiльник - генерацiя - розподiльча система i оптовий промисловий споживач. I я хотiв би поставити вимогу перед головою адмiнiстрацiї, якого я буду представляти, перед новим мiнiстром енергетики. Хлопцi, давайте з цього блуду виходити. Я даю вам на це 60 днiв i попрошу персонально доповiсти з цього питання. Iнкасацiя на енергоринку, iнкасацiя на рiвнi споживачiв, в першу чергу, повинна бути доведена до рiвня загальнонацiональних показникiв.

Аграрний сектор. Динамiка за минулий рiк йшла добра. Багато показникiв знаходяться на рiвнi загальнонацiональному, деякi мають вiдхилення в той чи iнший бiк, але в цiлому тенденцiя позитивна.

По iнвестицiям. Можна сказати, що Донецька iнвестори бояться. Показники за iнвестицiями за дев’ять мiсяцiв складають 25% приросту з капiталу, а це на третину нижче, нiж в цiлому по Українi. Донбас - це енергетичне i гiрниче серце України, ми тут маємо унiкальнi iндустрiальнi потужностi. I на цих унiкальних можливостях мати iнвестицiйну частку капiталу набагато нижчу, нiж в Чернiгiвськiй чи Сумськiй областi - це, звичайно, явище абсолютно неприпустиме. Донеччина - регiон, який повинен бути локомотивом за таким показником. У половинi мiст областi iноземних iнвестицiй взагалi немає. Незважаючи на запровадження спецiальної економiчної зони, у 2004 роцi створено нових робочих мiсць у чотири рази менше, нiж у попереднi роки. В областi 170 тисяч безробiтних. Скажiть, будь ласка, дiти декого з присутнiх тут стоять у черзi на бiржi працi? Своєю родиною ми вiдчуваємо, що таке бути безробiтним? А ви знаєте, скiльки потребує органiзацiя одного робочого мiсця? 15 мiсяцiв, а якщо ви жiнка - 25 мiсяцiв, органiзацiя вiдкриття суб’єкту пiдприємницької дiяльностi на Донеччинi - 16 мiсяцiв. Чому так довго? У всьому свiтi це робиться на поштi за дві-три години, у нас же за цим стоять 62 довiдки, а за кожною з них - хабар. I якщо тебе пустять по повному колу, ти можеш вийти на створення своєї структури за 1,5 року. Це є проблема краю. Якщо влада хоче дати вiдповiдь з ключового питання органiзацiї робочого мiсця, вона повинна дати вiдповiдь, як легко вiдкрити господарську нову територiю. I тому перший показник, який запроваджується з лютого на всiй територiї України, це показник створення нових робочих мiсць. Другий показник - безробiття, третiй - iнвестицiї, четвертий - соцiальнi пiльги, далi - пенсiї, заробiтна плата, грошове забезбечення. Потiм йде народжуванiсть, смертнiсть, валовий продукт. Ми хочемо владу повернути до людей i на 2005 рiк сформувати цiлi, якi носять соцiальний характер. Тому я звертаюся до керiвництва територiй, мерiй, голiв районних адмiнiстрацiй: у кожного повинна бути на 2005 рiк дуже коротка i ясна полiтика - як ви збираєтесь у цьому роцi прийти до людей. Це буде персональний iспит для кожного. Потрiбнi три-чотири програми, завдяки яким ми реалiзуємо головнi сподiвання людей в тому чи iншому регiонi. А в груднi ви повиннi сказати, як цi проблеми вирiшенi.

Монополiзм i клановiсть регiо-нальної економiки - це проблема N1, удавка на тiлi потенцiалу краю. Я приїхав i хочу сказати: я ваш партнер. Я хочу допомогти людям жити краще, я не хочу нi в кого нiчого забирати. Моя цiль одна. Ми не будемо говорити через призму зла, переслiдувань чи неповаги. Я поважаю вибiр кожної людини. Але: або ми робимо концентровану свiдому регiональну полiтику, i я переконаний, що нам це треба робити, або ми й далi будемо вниз йти i мати ситуацiю, яка була на початку 60-х рокiв.

За часткою зайнятих на малих пiдприємствах область посiдає останнє мiсце в країнi. Вона подiлена на два сорти: перший - панський бiзнес, а другий - бiдняцький. Панський контролює поставки сировини, бiдняцький бiзнес - на задвiрках, якому залишаються об’їдки. Перший бiзнес процвiтає i здатний перекрити кисень навiть таким промисловим гiгантам, як комбiнат iм.Iллiча. Не кращi справи i з великим бiзнесом. Вiн повнiстю монополiзований, а в областi за минулий рiк розглянуто сiм справ про антиконкурентнi дiї. Торiк фiнансово-промисловi групи в півтора-два рази пiдняли цiни на кокс. Але ж у США в 1929 роцi велика криза почалася через те, що на вісім годин було затримано одне повiдом-лення для ринку металу iз захiдної частини Америки в нью-йоркську бiржу. Приводом кризи стало падiння цiн на 30%, ми ж говоримо, що зараз показники руху цiн не 30%, а дуже часто 70-80% у рамках одного фiнансового року. Я дивуюся, як ще за цих умов наша економiка виживає.

Ось держпiдприємство "Артем-вугiлля" переможцем трьох конкурсiв по закупiвлi обладнання за бюджетнi кошти визнало фiрму з найгiршими тендерними пропозицiями. Це СБУ мiсцеве знає, чи нi? Через 15 днiв прошу начальника обласного управлiння СБУ зробити менi персональну доповiдь з цього питання. Хiба не зрозумiло, що чотири млрд. найпотужнiшого фiнансування, яке йде, до шахтарiв не доходить? Поди-вiться, як люди живуть. Коли я виступав проти видiлення шахтарям чотирьох млрд. грн., я говорив їм: якщо не буде вам одночасно автоматично пiднята мiнiмальна зарплата, значить, цi кошти до вас не дiйдуть. Я не хочу цього директора назвати злочинцем, у нього є ще два тижнi попрацювати. Але якщо вiн такi тендери робить, скажiть, що з цих чотирьох млрд. дiйде до шахтаря? А це ж робить та влада, яка ще декiлька мiсяцiв тому представляла ваш край. Я нiчого не маю проти персон, але виступаю проти таких принципiв, друзi. Хто повинен говорити, що це злочин, а це справдi злочин. Хiба у нас немає вiдповiдних структур? Якщо ви хочете працювати - працюйте, але давайте ту iнформацiю, ту аналiтику, яка достойна президента, прем’єра i мiнiстрiв.

Приватизацiя. Щоб для вас не було секретом, скажу, що ми переглянемо кожний об’єкт, який було приватизовано. Це буде урядова програма, мета якої - вперше зробити iнвентаризацiю всього майна, де ще державне залишилося. Значну частину цих пiдприємств ми передаємо у пiдпорядкування мiсцевої регiональної влади, тому що контролювати з Києва якесь мiсцеве пiдприємство, де є 5% державної власностi, немає сенсу. По тих пiдприємствах, якi приватизованi, треба зробити повний аналiз умов приватизацiї, починаючи з умов, виписаних за конкурсом, повернути, вiдповiдно до закону, приватизацiю, яка проведена з порушенням, потiм вийти знову на публiчний тендер, якщо це є основою державної полiтики. Якщо державна полiтика виходить з того, що "Укртелеком" чи Криворiзький металургiйний комбiнат потрiбно залишити в державнiй власностi i щорiчно до бюджету зараховувати по 3 млрд., це може буди державна полiтика. Саме з Донеччини пiшла схема роздержавлення на замовлення будь-якого об’єкту. Вiд продажу Днiпровського меткомбiнату наша держава втратила 300 млн. грн. А те, що вкрали у "Криворiжсталi", я переконаний, що держава втратила, можливо, 15 млрд., а можливо, й бiльше. Через сiм мiсяцiв ми доведемо, що це так. Отака приватизацiя, але це, ви розумiєте, треба помножити на три чи п’ять разiв, щоб отримати справжню цифру. Таких об’єктiв приблизно 150-200, якi вiдносяться до стратегiчних об’єктiв в галузi приватизацiї.

Мiж тим, ми маємо найнижчу зар-плату у країнах СНД, найнижчi пенсiї. Доки ж ми будемо терпiти, що у нас найбiднiша людина? I всi ж добре розумiють, що вона бiдна вiд того, що вкрала влада. Бо за кожною цiєю приватизацiєю, яка вiдбулася, була "криша". А хто такий "криша"? Влада, перш за все, мiсцева, мiлiцiя, податкова. Ми розумiємо, що 55% української "тiнi" - це органiзацiя влади. I тому, шановнi, тут я хотiв би сказати, що люди, якi збираються займатися владою, повиннi бути вiддiленi вiд бiзнесу. Одному Богу треба служити: або державi, або своїм iнтересам. I тому буде розроблений Кодекс честi державного службовця, i буде кожен мiнiстр публiчно перед телекамерами засвiдчувати, як вiн вирiшив проблему вiдокремлення вiд бiзнесу. Починаючи з президента, кожна серйозна людина у владi буде складати декларацiю, в яку входять фiнансовi достатки, нерухомiсть своєї родини, тещi, свекрухи - до другого i третього колiна, бо в нас бiзнес ведуть в основному свекрухи i тещi. Адже через емiсiю акцiй "Азовмашу" вкрали у влади 25% активiв цього пiдприємства. СБУ тут є, влада є? Середня вартiсть одного проданого об’єкта комунальної власностi в областi втричi нижча, нiж у сусiднiх регiонах. Що ж ви робите? Власнiсть, до якої вашi руки не приклались, це власнiсть, яку творили нашi дiди, чому ж вона до вас потрапила, як до комори?

Окремо хотiв би видiлити питання вiдносно приватизацiї землi. Все, що забране у ботанiчних садiв, у спецiальних зон, в тому числi зон санiтарного призначення, я хотiв би, щоб у цьому роцi передалося назад державi. Було б дуже добре, якби донецька влада вийшла з iншою iнiцiативою: рiвень зон, якi вiднесенi до заповiдникiв, хоча б пiдняти до європейського рiвня. Не видiляти площi з ботанiчних садiв, а приростати ботанiчними садами. Я сподiваюся, що пiсля завершення першого пiврiччя ми з цiєї проблеми вийдемо.

Хотiв би подiлитися ще однiєю думкою. Поїдьте з Донецька в будь-яке мiстечко Донбасу, подивiться на дороги, узбiччя, що є навкруги. Якщо там щось i є, то це, кажуть, ще сталiнська посадка. Коли ж їдеш в Захiднiй Українi, липи стоять там у три обхвати - Катерина II посадила. Проїжджаючи по половинi України, я бачу тiльки одне: як осокори i тополi знищуються вздовж дорiг. А хто ж буде садити? То, кажуть, десь там Щербань зробив сiрникову фабрику, з половини Донецька дерева вивозять, з половини Сум пiд корiнь пиляють. Я не знаю, наскiльки ця iнформацiя точна, але, друзi, що ж ми залишаємо своїм дiтям? В Iзраїлi, Юхим Леонiдович мене пiдтримає зараз, є День дерева, коли весною кожен єврей садить дерево. Вони приїхали робити обiтовану землю, це їхня батькiвщина. А посадити в Iзраїлi одне дерево - це не просто ямку викопати, це треба принести водичку, це не один рiк доглядати, там є спецiальна державна програма, щоб в очах людей пiдняти дух, вiру в те, що вони можуть ту землю змiнити. У нас ранiше було, коли вся дiтлашня в селi з лопатами навеснi виходила, посадки садили. Чи ми вже розучилися тримати лопати, чи ми вже не здатнi зробити для своєї нацiї, своїх людей, якi тут проживають, одну елементарну дорогу, де є розмiтки, стоять покажчики, якi населенi пункти проїжджаєш, скiльки до них кiлометрiв, були б обсадженi нормально? Чия це робота, владо? Якi грошi вам треба, щоб ви бачили елементарну культуру в селi, на дорогах iз сiл? Коли я говорю про цi програми, я маю на увазi саме їх, ви їх повиннi побачити, ви побачите те, що найкраще консолiдує людей i територiї, тому що нiде бiльше люди так не згуртовуються, як у спiльнiй працi, для того є толока. Тому зараз записуйте в свої книжечки три-чотири регiональнi програми, з якими ви прийдете до людей, а в груднi будете вiдповiдати перед ними за виконання.

Бюджет. Сорок вiдсоткiв пiдприємств територiї - збитковi, з бюджетом нiяких розрахункiв не мають. Ми призначаємо нових податкiвцiв i хочемо бiзнесу запропонувати нову концепцiю. Ми подiляємо нашi стосунки на перiод до Рiздва Христового i пiсля Рiздва, тобто 2005 рiк. Виходимо на позицiю, в якiй буде рiзний пiдхiд, в тому числi i амнiстiя. Переслiдувати бiзнес нiхто не буде. Ми наведемо порядок у перевiрцi податкової адмiнiстрацiї, повнiстю замiнимо керiвництво цього органу в центрi i на мiсцях. Це одна з кримiнальних структур поряд з мiлiцiєю. Хай мене Бог простить, що я таке кажу. Ми вийдемо на публiчнiсть, нiяких вiдкатiв брати нiхто не буде.

Хочу пiдвести всiх до однiєї позицiї. Ми згоднi, якщо це потрiбно, пiти на фiскальну амнiстiю капiталу. Ми хочемо запропонувати блок системних реформ, який цi кошти передасть людинi. Iншими словами, запропонуємо те, вiд чого український бiзнес стане конкретним, де прямi i непрямi податки його не будуть переобтяжувати. Ми запропонуємо такi стосунки, щоб той, хто регулярно сплачує податки i веде чесний бiзнес, не знав, хто такий фiнiнспектор. Принаймi декiлька рокiв. 40% пiдприємств територiї, якi збитковi, я прошу або привести до банкрутства, або легалiзувати їх дiяльнiсть, вивести з "тiнi", щоб вони почали платити податки i зарплату. Якщо так не вiдбувається, iнспектор там повинен бути кожний квартал.

Позавчора я був у Житомирi i заїхав у мiсцеву в’язницю. Якщо хтось хоче потрапити у 1937 рiк, то треба поїхати саме у цю в’язницю, але i донецька така ж сама. Просив би нове керiвництво областi побувати там. Я звiльняю зараз керiвника цiєї служби в Українi, шукаємо жiнку, яка б могла продемонструвати свої традицiйнi кращi якостi i принесла туди якусь iншу мораль. Там люди, якi мають 87 грн. на харчування на мiсяць, одержати передачу не можуть, якийсь папiрець заважає. Медикаментiв немає нiяких, навiть якщо родичi їх передали, ви нiколи не отримаєте. Якщо палите, видiляють 30 пачок цигарок на два мiсяцi. Всi знають, що цього мало, i там дiє цiла пiдпiльна схема їх продажу. Не буду говорити про умивальники, про кiлькiсть людей, якi знаходяться в однiй казармi, то окрема розмова. У нас в Українi 300 тис. людей в тюрмi - у шiсть разiв вище, нiж середньо-європейськi стандарти. Десять рокiв дали людинi за викрадення автомобiля, там вiн уже четвертий доїдає - за рiвнем витрат на його утримання. 40% сидять нi за що. Звiдти ми маємо безлiч iнших проблем. Повинен сказати, що той нуль, який роздiляє нас i тих людей, є дуже умовним.

Те, що в "легендарних" зонах "Донецьк" i "Азов" бюджет недоотримав 400 млн., це неправда, цифра ця набагато бiльша. А значить, економiчнi зони за це повиннi вiдповiдати, конкретнi люди. Не все зроблено по недоїмцi, в пiвтора рази кредитування областi менше, нiж кредитування найближчих ваших сусiдiв. Є проблеми споживчого ринку, хлiб дорожчий, нiж у сусiдiв, молоко дорожчає на 8% за мiсяць. Обсяг роздрiбної торгiвлi на одного жителя на чверть менше, нiж в сусiднiх областях. А це пов’язане з тiньовою економiкою, яка не має публiчних соцiальних стосункiв, не дає нi зарплати, нi пенсiї, нi вiдрахувань до бюджету. Якщо точнiше, то я сказав, що одна третина загально-нацiонального боргу по заробiтнiй платi - це борг Донеччини. Кричуща ситуацiя на державному пiдприємствi "Горлiв-ський хiмiчний завод", де 9,4 млн. боргу, на содовому заводi - 5 млн. грн., повiльно вiдшкодовуються регреснi виплати, багато безробiтних. Наприклад, у Великоновосiлкiвському районi на одне робоче мiсце претендують 77 осiб, в Амвросiївському - 60. Уявiть становище цих людей, яким вранцi нiкуди йти. Це повинно стати турботою мiсцевої влади. Щоб створити одне робоче мiсце, треба перелопатити всю економiчну полiтику вашого краю. Робоче мiсце створює тiльки розум, i я хочу, щоб нова влада дуже коректно ставилась до iнвесторiв, бiзнес треба шанувати i поважати, захищати його. У нас повинно бути верховенство права.

Двадцять двi тисячi бездоглядних дiток у Донецькiй областi. А передi мною сидить передова елiта краю. Ми можемо органiзувати опiкунство за долею цих людей? Зробити проект, щоб наблизити їх до нашого суспiльства? Чи ми не можемо створити програми, якi б дали освiту, притулок, потiм - зайнятiсть? Наша домовленiсть є святою, i я з неї нiколи не зiйду: випускники спецiальних i вищих закладiв повиннi на 100% бути забезпеченi роботою. Де державний контракт, де наша домовленiсть з корпоративними колегами? Перше робоче мiсце молодi спецiалiсти повиннi отримати з нашою допомогою. Тут багато мудрих i сильних людей, i я закликаю вас, шановнi друзi, щоб вашi прекраснi дружини займалися соцiальними проблемами, якi є актуальними для краю. Хай вони очолюють фонди, займаються опiкун-ством, гуманiтарними проектами. Я переконаний, що ми об’єднаємо державнi i вашi зусилля, щоб змiнити ситуацiю в цiй справi. Область займає третє мiсце по захворюваностi на СНIД, i це велика недооцiнка з вашого боку. Я б закликав розробити спецiальну регiональну програму боротьби з цiєю хворобою, адже 86% з 24 тис. - це молодь. Треба негайно зробити фонд, залучити до нього найвiдомiших полiтичних, мистецьких, журналiстських авторитетiв, пiдклю-чити дiловi кола, я теж готовий допомогти.

Могутня Донецька область представлена унiкальними культурними структурами i можливостями. Але бiльшiсть з п’яти театрiв потребують капiтального ремонту, як i 30% бiблiотек.

Тут налiчується понад двi тисячi пам’ятникiв археологiї, але немає вiдповiдного музею. Iсторiя - це є те, що збережено, i моєму поколiнню теж є що зберiгати. Тому було б надзвичайно правильно, якби територiя мала декiлька програм або по створенню музеїв, або по збереженню iсторичних пам’ятникiв. До речi, я хочу сказати, що ми радикально скорочуємо державнi комiтети - з 64-х залишиться, можливо, 20. Єдиний новий комiтет, який буде створений, - комiтет нацiональної спадщини. На державному рiвнi буде проводитись полiтика охорони i вiдтворення нацiональних святинь. Наприклад, таких, як Кам’янi Могили. Подивiться, що там вiдбувається. Я закликаю вас, вам виднiше, ви можете побачити багато оригiнальних речей, якi можуть добру службу служити державi i нацiї. Хлопцi, проснiться, давайте дбати про цей край, тому що сьогоднi ви ж влада. На вас дивляться мiльйони людей, чи ви здатнi щось зробити, чи нездатнi. Я хочу, щоб у вас в душi спокою не було, щоб у вас було горiння, дух був.

Не хочу читати про кримiногенну ситуацiю - нехай начальник УМВС прочитає, вона недостойна цього залу. Вiдзначу, що робота у цьому планi практично не проводиться. Це велика проблема. Я хочу, щоб ви вiдчули, що можете ситуацiю змiнити, що у вас є сили, що жити вiльно, чесно - набагато краще, нiж в зонi, навiть пахану. Шлях один: давайте сторiнку, яка є минулим, перегорнемо i скажемо "почнемо спочатку".

Ми прийшли з миром, з добром. Ми хочемо встановити прозору чесну владу. Я переконаний, що Донецький край ще продемонструє свої кращi можливостi на всю країну. Моя увага буде прикута до цього краю, я добре розумiю, що таке Донецьк i в цiлому Донбас, i тому позицiя уряду, позицiя президента завжди буде адекватна, коректна, вiдповiдатиме iнтересам всiєї країни.



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде
Подпишитесь на наши уведомления!