Тарас Чорновіл: "Не думаю, що в Мороза є якесь поле для маневру, він тут мусить триматися..."

Вторник, 11 июля 2006, 13:53

Блискавичне і переможне створення коаліції у складі колишніх опозиціонерів шокувало прихильників помаранчевих.

Про те, як вона народжувалася, вже існує чимало версій.

Мороз на з'їзді Партії регіонів розказував казку для дітей про те, як він зробив Януковичу пропозицію, від якої той не зміг відмовитися.

Тарас Чорновіл зізнається, що це був "підготовлений експромт". Про те, як створювалася коаліція, про зраду Мороза, про гроші, що заплатили соціалістам, і багато іншого читайте в його інтерв'ю "Українській правді".

- Яким чином формувалася коаліція між ПР і СПУ? Невже це було так спонтанно, як говорив Олександр Мороз на з’їзді депутатів всіх рівнів від Партії регіонів?

- Ну, найкращий експромт – це підготовлений експромт. Варіант такої коаліції пророблявся технічно, пророблявся концептуально, для цього були пропрацьовано всі речі дуже давно.

Якщо пригадуєте, коли ще ніхто не говорив про створення коаліції ззовні, я в черговому ефірі на "Свободі слова" в Савіка Шустера діймав і Симоненка і Мороза саме питанням щодо створення такої центристської-лівої коаліції, і це були такі перші публічні зондування. Це була середина чи друга половина квітня.

Ми це робили для того, щоби почути їхню думку, і для того, щоби їхніх виборців потроху готувати до ідеї можливості такої коаліції. І я в цьому теж брав участь.

Пророблялася така коаліція теоретично. Пропонувалося, як це може бути, але реально вона розглядалася як резервна, і не більше.

Але особливо серйозно цей резервний напрямок розглядався на той випадок, якщо помаранчева коаліція не виходить, і не виходить широка коаліція між Партією регіонів і "Нашою Україною" не виходить, а все одно іти треба.

Коли, фактично, президент хоче затягнути час і до безкінечності тримати уряд в стані виконуючих обов’язків, а парламент, по суті, є деморалізованим і бездіяльним.

Цей сценарій розглядався, щоб на основі саме такої коаліції запрацювала Верховна Рада, і вже добивати президента, щоб він вносив кандидатуру прем’єра.

Тобто, щоб не дати президентові підвісити парламент на рік, на два, на скільки він там хотів...

Реально ми дійсно до останнього часу серйозно працювали по створенню широкої коаліції з "Нашою Україною", можливо, з "Нашою Україною" і Соцпартією.

Можливо, якби відбувся розкол в БЮТі, то ще і з частиною БЮТу. Це вже була б мегакоаліція, можливо, трішки й ризикована....

Але коли кінцево ми побачили, що в "Нашій Україні" здомінувала позиція Порошенка, що Єхануров, Кінах по суті стали вже відстороненими від будь-якого ухвалення рішень, а в Порошенка є достатньо тверді домовленості з Тимошенко, то вести переговори стало вже неможливо. Стало зрозуміло, що дальше в цьому напрямку вже працювати неможливо.

І ми прийняли рішення, достатньо спонтанно, але рішення не заготовлене – це було мало не одномоментно.

- Тобто велися переговори протягом якогось певного часу до п’ятниці – часу створення коаліції?

- Велися. Переговори ми вели з усіма... Коли ми говорили, що переговори ведуть всі з усіма - не було такої політичної сили, яка б не вела з усіма переговорів.

В активному форматі переговорів не брала участі якийсь час Комуністична партія. І коли ми стали теоретично розробляти варіант цієї коаліції, тільки вже тоді ми з нею почали говорити.

ФОТОРЕПОРТАЖ З ПАРЛАМЕНТУ

Можливо, комуністи з "Нашою Україною" напряму таких переговорів не вели, а може, і вели, тільки не про створення своєї коаліції, а про якусь там діяльність проти когось. Ну, і таке може бути.

Тому звичайно, що з соціалістами ми багато про що проговорили.

Ви могли бачити, що на відміну від позиції Вінського - в нього ж кличка "касир", а він раптом став касиром дуже одностороннім і не зовсім своєї політичної сили – Мороз спочатку достатньо жорстко говорив про помаранчеву коаліцію, а потім з якогось моменту він став говорити набагато м’якше, тому що йому показали варіант, в якому ми можемо з ним працювати.

При цьому ми не говорили напряму про створення коаліції. Ми говорили про потенційну можливість.

- А як би ви охарактеризували поступок Мороза - це був здоровий поступок чи все ж таки це була зрада?

- Зраду можна розкручувати в дуже різних варіантах... Одні говорять так, інші – інакше. Мені тільки що передзвонив знайомий зі Львова, де відбувся в неділю мітинг проти львівського губернатора Олійника, але люди досить активно кулуарно розмовляли на цю тему.

Зокрема, і по Морозу їх здивувало, що в натовпі оцінки були дуже коректні, якраз Мороза ніхто в натовпі зрадником не називав, а обурювалися щось там на Порошенка.

Тобто зраду можна закинути в кожному випадку, коли якісь домовленості кимось не виконані, але це теж досить умовна річ.

Що стосується дій Мороза – він відмовився від зобов’язань, які були по "помаранчевій" коаліції. З одного боку, це так.

З другого боку, коли забирали їхні прагнення на спікера, коли їм почали нав’язувати висунення кандидатури Порошенка, це можна розцінювати як відверте провокування. Воно вже десь напрошувалося, що взаємної любові не вийшло.

Я б це швидше назвав достатньо скандальним розлученням без подання документів для випробовувального терміну. Цього випробовувального терміну не відбулося.

Щодо ставлення до його дій... Коли я побачив в той день розгублені вирази облич нашоукраїнців і бютівців, мені трошки стало аж смішно - невже люди настільки слабкі в політиці, що вони не бачили, що не можна настільки стискати пружину?!

У Мороза теж є якісь свої інтереси, і його партія має якісь інтереси. Тому настільки демонстративно їх тикати в обличчя деякими кандидатурами від Нашої України - це було нелогічно, і воно мусило закінчитися.

- Такий спосіб домовленостей, непрозорий, за спинами своїх партнерів, член БЮТ Андрій Шевченко назвав поверненням до політики "кучмізму". Що ви думаєте з цього приводу?

- Мені здається, що повернення до "кучмізму" - це якраз багато чого з того, що хотів би сповідувати Андрій Шевченко.

Наприклад, був Майдан, було відчуття протиставленості, жорсткості, багато було негативу і випадів одних проти інших, але ніхто, крім Шевченка, не додумався до тези, що треба ввести люстрацію для журналістів. Знаєте, якщо це не "кучмізм", то тоді я прошу пробачення - не йому про "кучмізм" говорити.

Коли ми згадуємо про Порошенка, ну то ви мене вибачте, до якої системи належав Порошенко? Хіба не "кучмістської"? Просто в певний момент зробив ставку на Ющенка, завчасно зробив, пограв в ту гру... І Ющенко виходить з тої самої системи кучмізму...

А що стосується прозорих і непрозорих речей... А закручування голови всім і витискання своїх інтересів, не дивлячись на те, чи потрібно це країні чи ні, як це робила Тимошенко – це не "кучмізм"?

І ми не допустимо повернення "кучмізму", в особах Тимошенко і його дорогого кума Порошенка.

А щодо вашого питання, то це не "кучмізм", це просто варіант достатньо жорсткої і, як на мене, красивою мірою політичної гри.

Вони тягнули сто днів після виборів, нічого не могли зробити, вони створювали регламентні ловушки і пробували протягнути обрання керівних органів коаліції, яка явно не дожила би до осені - це взагалі повна безвідповідальність.

Комусь здавалося, що Партія регіонів грає в "чапаєва", коли ми блокували трибуну, а виявилося, що ми граємо в шахмати. В шахматах теж є неочікувані ходи.

- Що ви можете сказати про інформацію щодо проплати СПУ за коаліцію суми в розмірі 83 або 250 мільйонів доларів?

- Знаєте, я би мріяв про ці гроші. (усміхається). Я думаю, що їх би могли потратити на щось краще.

Та за такі гроші, знаєте... В нас щось втратили розуміння порядку цифр, коли там Томенко заявляє про якісь там 250 мільйонів, чи ще там щось!

Якщо хтось думає, що у Верховній Раді, зокрема, у помаранчевих фракціях, такі чесні депутати, то хай подивиться на їхнє минуле і зорієнтується в їхній ціні.

Якби ми могли оперувати такими цифрами, я думаю, була б така черга, що нам не треба було б створювати коаліцію - вони би всі "Нашу України" чи БЮТ перетягнули би в даному випадку. А платити Морозу - ми мали платити Морозу за те, що він стане спікером?

Знаєте, я взагалі до фінансових речей не маю відношення. Я сам і грошей таких не бачив ніколи, і навіть не дуже собі уявляю, в якій упаковці мала би носитися така сума, скільки треба валізок.

Для Мороза зараз це є політичний удар. Якби зараз відбувся розпуск Верховної Ради, його партія може в наступну і не пройти, але через півтора року це буде абсолютно протилежний ефект.

По-перше, це звикається, друге – якісь результати уряду будуть.

А їх маргіналізували, і тому в них був прямий інтерес йти саме на такий варіант коаліції, і дуже багато людей в них це розглядали серйозно. Тому мені здається, що всі ці чутки про гроші – вони дещо перебільшені.

- Чи не боїтеся ви, що Мороз сьогодні зрадив так звану помаранчеву коаліцію, а завтра так само зрадить і біло-голубу? Що він може зіграти роль "троянського коня"?

- Звичайно, можна завжди остерігатися. Політика, тим більше, українська політика, ніколи не славилася кінцевою постійністю. Але просто слід подивитися, а що Морозу інше може відбутися?

"Троянським конем"... Ну не вірю я, щоб це був такий геніальний план Юлії Тимошенко і Петра Порошенка - заслати нам Мороза, створити ніби коаліцію, а потім її розвалити! Щось воно не в’яжеться. Я думаю, що пішов він щиро, і обурення в цих середовищах було, принаймні цих двох політиків, проти нього категоричне.

Якщо він думає з нами розлучитися і дати їм шанс творити нову коаліцію, він прекрасно розуміє, що там з ним розправляться по найбрутальнішій схемі.

Тому я не думаю, що в Мороза є якесь поле для маневру. Він вже тут мусить триматися. Бо якщо він буде шарахатися туди-назад, він розгубить всю прихильність виборців. А так, за рік-півтора до наступних виборів він може відновити повністю потенціал і йти вгору.

Мене хвилюють дещо комуністи... В них ідеологічно є засади, які можуть викликати певну протидію, протистояння в цій новій коаліції.

Але комуністи вперше зможуть відчути свою причетність до влади. В них намітився потяг до того, що називається єврокомунізм.

І для них сидіти в глухій опозиції за таких обставин теж не дуже вигідно. Їм треба демонструвати свою причетність до влади, і з тими ж самими парламентськими фракціями єврокомуністів налагоджувати контакти. Присутність в такому уряді – центристсько-лівому - для них є певним виходом, інакше до наступних виборів їх вже не буде.

- На які міністерські портфелі може претендувати ПР? СПУ? КПУ?

- Станом на цю хвилину у нас немає рішення. Річ в тому, що і фракція, і рада коаліції, і власне сама коаліція буде це обговорювати не сьогодні, і, очевидно, не завтра.

В нас є домовленість, що коаліція відкрита, і до вівторка ми можемо очікувати на вступ "Нашої України". Я думаю, його не буде, але формально ми задекларували це. Це означає, що до вівторка кадрові питання підніматися не будуть.

Незалежно від варіанту коаліції, Партія регіонів буде розраховувати, окрім прем’єр-міністра, на фінансово-економічний блок та паливно-енергетичний блок. На посади інших міністрів, заступників та інші посади можуть претендувати люди, які не належать до Партії регіонів.

Можливо, хтось із соціалістів, можливо, десь в тому знайде себе Рудьковський, хоча я думаю, що він вирішить бути у Верховній Раді. Але, найімовірніше, якщо Клюєв стане паливним віце-прем’єром, то Рудьковський має шанс стати головою комітету паливно-енергетичного комплексу.

Тобто основне ядро Партії регіонів – фінансово-економічний блок. У соціалістів є свої інтереси - це і фонд держмайна, освіта, сільське господарство, і, можливо, ще щось.

В комуністів є нормальний кандидат Цибенко на посаду міністра праці і соціальної політики, і, можливо, вони висунуть ще когось на відповідні посади. На економічні важелі, економічні посади і фінансово-економічні вони претензій ніколи не висловлювали.

- Чи претендуєте ви на якусь посаду в можливому уряді Януковича?

- Не так давно перепитував мене Янукович, чи я на щось претендую, я сказав, що не особливо.

В мене є одна маленька проблема щодо виконавчої влади – я не вмію роздавати вказівки і не вмію вимагати їх дотримання, виконання.

Міністерство на такому принципі, на якому я звик працювати, триматися не може, це повний розвал. Тому я вважаю, що навряд чи буду у виконавчій владі. І я сам про це сказав. В мене трошки є критичності, і я собі це уявляю.

Створювати якусь схематичну, ефемерну структуру на зразок віце-прем’єра з адміністративної реформи... Ну я міг би бути віце-прем’єром, але, вибачте, це смішно – це працевлаштування. Працевлаштовували Безсмертного, і який результат його прем’єрства? Потратили на зарплати, на утримання, на все пару мільйонів гривень, і на тому скінчилось. А потім віце-прем’єрство зняли, так само з Рибачуком було. Це смішно.

А щодо повноцінного міністра чи віце-прем’єра - я просто знаю, що я цю роботу не витягну. Тому я буду працювати в своєму комітеті. Місцеве самоврядування – мій коник, на якому я працював. Я навіть не особливо претендую на голову комітету, вже хочеться трохи спокою, я вже наганявся.

Далі буде... В другій частині читайте про те, як Чорновіл визначив, що Тимошенко "обкурилася" чи "нанюхалася".

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде