На чью мельницу льет воду Кравчук?

Четверг, 26 февраля 2009, 13:25

Днями тов. Кравчук зробив менторську заяву, якою закликає президента Ющенка подати у відставку. Він заявляє: "Вихід бачу тільки один – дострокові вибори президента. Цього вимагає більшість людей."

Отже, рецепт порятунку України від Кравчука – це дострокове усунення від влади нині діючого президента. "Такий крок може зупинити хвилю проблем, заспокоїти суспільство, відкрити сподівання на реальний вихід з кризи", - стверджує Леонід Макарович.

Ось де, виявляється, головний корінь зла і всіх наших бід. Усунемо президента і заживемо щасливо і безтурботно.

Ну а далі тов. Кравчук видає чиїм він насправді є адвокатом, кого хоче вивести за дужки відповідальності, звинувачуючи президента у тому, що він хоче "перекласти вину на уряд", і таким чином, він, тобто президент, відмовляється виконувати свої конституційні обов'язки.

А чому саме і з кого треба перекладати відповідальність на уряд, якщо саме він, згідно Конституції, є найвищим органом виконавчої влади в державі? То хто ж має відповідати за його безглузду діяльність?

Чому це за діяльність уряду в першу чергу мусить відповідати президент, який до речі його не формує (окрім двох міністрів), а не насамперед прем'єр і парламент, які його формують і затверджують! Президент до цього відношення не має.

А потім Леонід Макарович вдається до вже зовсім відвертої брехні, коли заявляє, що президент нібито відмовився виконувати конституційні зобов'язання. Думаю що не тільки я, але й ніхто цього не чув.

Так, дійсно президент, згідно ст. 102 Конституції, має величезні обов'язки: він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод людини та громадянина. Але двуликий Кравчук "забув", що президент позбавлений реальних інструментів виконувати ці зобов'язання тими незаконними змінами, що спаплюжили Конституцію 1996 року.

І тов. Кравчук має пряме і безпосереднє відношення до цих змін, зрежисованих його соратником Медведчуком та їхньою "мафіозною" СДПУ(о), до якої Кравчук належав, і з рук якої годувався.

Не знаю чи й зараз Леонід Кравчук належить до СДПУ (о), але годівницю точно змінив. Це видно з його адвокатської позиції в ролі сучасної "телезірки".

Хто пам'ятає його монолог на 5 каналі 30 листопада 2008 року, той зрозуміє, що Кравчук виконує роль неформального пропагандиста і адвоката Тимошенко. Хто хоч трохи знає тов. Кравчука, той не сумнівається, що він ніколи не працював ні за ідею, ні за гарні очі.

Кравчук не з тих простачків, щоб не бачити "досягнень" пані Тимошенко і її "бандформування мародерів" під назвою БЮТ. Добре бачить і все розуміє, але безсоромно замовчує.

Мовчить про те, як п. Тимошенко "вирішувала" м'ясну, цукрову, бензинову кризи у 2005 році, як "укріпляла" гривню разом з деякими товаришами з Нацбанку у 2005 і 2008 роках, коли обібрали мільйони наших співвітчизників і нанесли удар по наших експортерах.

Тепер вона від цього відмежовується, намагаючись всю вину звалити на Нацбанк. В кого коротка пам'ять, нехай підніме стенограму і прочитає як вихваляв ревальвацію гривні навесні минулого року рупор п. Тимошенко, колишній університетський ком партсекретар пан Немиря.

Мусив би сказати правду, якби хоч трішки совісті мав Кравчук і про те, як форсовано здає інтереси України Росії п. Тимошенко, підписуючи кабальні газові угоди, кровохаркаючі наслідки яких для України ще попереду!

Як заблокувала використання за призначенням нафтопровід Одеса-Броди, чим зберегла іноземного монополіста на українському ринку нафтопродуктів з непропорційно високими цінами на них, порівняно з падінням ціни на нафту на світових ринках, і водночас вдарила по вітчизняних нафтопереробниках, за що тепер розплачуються наші громадяни. Як блокує розробку вітчизняних нафто-газових родовищ.

Якої шкоди нанесла вітчизняним аграріям, як хоче вирвати від України через так звану приватизацію суперстратегічні об'єкти: Харківський "Турбоатом", Одеський припортовий, "Укртелеком" та інші, як намагається передати всю нашу урановидобувну галузь Росії. З вищенаведеного очевидно, що Юлія Тимошенко заради досягнення диктаторської влади, готова здати Україну оптом, і в роздріб.

Зараз почалася комплексна підготовка до захоплення нею влади в Україні. Робота йде на всіх напрямках.

В цьому контексті на пропагандистському фронті в цю кампанію активно підключився тов. Кравчук. Саме з цією метою за ініціативи Тимошенко і був створений так званий Комітет старійшин під її фінансове забезпечення, яким заправляє Кравчук.

Зрозуміло чому зараз він активізувався. Для того, щоб:

по-перше, шантажувати президента і таким чином, паралізувати його діяльність.

По-друге, відвернути увагу від непрофесійної діяльності самої Тимошенко, її економічних провалів і відсутності реальної програми пом'якшення соціально-економічної кризи та бажання перекласти вину за свої грішки на президента.

По-третє, п. Тимошенко добре відчуває, що до календарних виборів президента її шанси будуть катастрофічно падати. Тому їй вигідно, щоб вибори президента відбувалися якнайшвидше, поки люди ще не зовсім відчувають наслідків її діяльності.

І нарешті політтехнологи Тимошенко хочуть побачити реакцію президента і суспільства на цю провокацію. Якщо реакція з боку президента буде млявою, то атаки на нього будуть посилюватися. Саме такий план виношує група Кравчука.

І не випадково цю роль відведено Кравчукові. Його достатньо прокрутили на телеканалах, відретушовуючи позитивний образ як такого нібито поважного, авторитетного політика, першого президента відновленої української держави, мало не її творця.

Розрахунок очевидний: молоде покоління не знає, а у старшого трохи вже призабулося про його злощасну діяльність і ту величезну шкоду, яку він наніс Україні.

І тому його випад проти президента - це насамперед атака на Україну.

Нехай ні в кого не складається враження, що я в захопленні від діяльності президента Ющенка. Це не так.

Моя мета захищати інтереси України. Мене, звичайно, дратує жалісливо-проповідницький тон нашого президента. І навіть, розуміючи всю складність його обов'язків, з обмеженими Конституцією повноваженнями, все одно потрібно рішучіше шукати ключі для вирішення проблем.

Наведу кілька міркувань з цього приводу.

Я втомився повторювати, що за всі роки незалежності гіршого Міністра МВС ніж Луценко не було. Перший раз призначення Луценка на цю посаду у 2005 році можна зрозуміти – президент ще не знав, що це за птиця. Але вдруге, у 2007, його вже пропонувала Тимошенко, парламент затверджував, але президент не протестував. Це вже щонайменше дивно.

Сьогодні я стверджую: Луценко негайно повинен бути усунений з посади і заарештований, бо це небезпечний провокатор-авантюрист, діяльність якого загрожує національній безпеці України.

Наведу деякі конкретні факти.

Ще у жовтні 2008 року в інтерв'ю "ДТ" він заявив, що знає нібито в Криму готується небезпечна провокація по дестабілізації ситуації, розроблена у секретаріаті президента України.

В той же день повинна була бути порушена кримінальна справа по даному факту, а, оскільки це - явна брехня, то після допиту Луценка вона мала б бути перекваліфікована вже проти нього персонально.

У січні на прес-конференції в Івано-Франківську Луценко заявляє, що йому відомо про суддю Зварича, який переховується у Києві під прикриттям одного нардепа. Нагадаю, що мова йде про небезпечного злочинця, якого оголошено в міжнародний розшук.

Отже, Луценко знає, але нікого не заарештовує, ніяких реальних кроків не здійснює, таким чином, покриваючи злочинців, тобто сам скоює злочин. Прокуратура кримінальну справу також чомусь не порушує.

В такому випадку президентові випадало б звернутися до парламенту з пропозицією дати згоду на звільнення Генерального прокурора за бездіяльність. Тут вже мав би взяти на себе відповідальність парламент за своє рішення.

Нещодавно Луценко вдається до чергової провокації, заявляючи, що він буде намагатися запровадити візовий режим з Грузією і Молдовою.

І нарешті бандитський інцидент в Криму, в селі Мирне. Президент зобов'язує Луценка в тижневий термін за власний рахунок зробити ремонт помешкання потерпілої сім'ї. І гірко і смішно. Чому б не вимагати від прем'єра Тимошенко негайно звернутися до парламенту дати згоду на звільнення Луценка - того, як вона нещодавно заявила, "молодого і прогресивного міністра"?

Ще навесні 2005 року Луценко публічно заявив, що він знає, який депутат перевозив з Росії диоксин для отруєння Ющенка. І все це сходить йому з рук. Безвідповідальність і безкарність справді наносить збитки національним інтересам і національній безпеці.

Почуття загальної безвідповідальності призводить до того, що прем'єр–міністр Тимошенко замість того, щоб прозвітувати з проблемних питань з енерго-безпеки, намагається зірвати засідання РНБО, вибігає до журналістів і нахабно бреше, намагаючись ввести в оману громадськість всієї держави.

Що мав би зробити президент в такій ситуації? Немає таких ситуацій, з яких не було б виходу. Проте, на жаль, наш президент не знаходить часу для спілкування з досвідченими і чесними людьми.

Звичайно, я признаю, що Віктор Андрійович не сильний президент, але, ніхто не заперечуватиме, що це перший дійсно український президент. І треба визнати, що як банкір, прем'єр і президент, він зробив чимало корисного для України.

На відміну від Ющенка, Тимошенко, крім завданої шкоди, нічого доброго для України не зробила і не зробить, бо для неї національні інтереси України ніщо, українська культура їй чужа, а українцям вона безмежно бреше і думає, що вони постійно віритимуть у її брехню.

Я критикую президента, але це доброзичлива критика, і я вважаю, що маю на це моральне право. Але тов. Кравчук такого права не має. Кому, кому, а йому б сидіти десь тихенько у своїй "хатині", замолювати гріхи і дякувати Богові, що гірка чаша відповідальності його оминула.

Не будемо вже йому докоряти за дії совєтського періоду, коли він займався антиукраїнською, комуністичною пропагандою, антирелігійними гоніннями. А потім, вже будучи на високих посадах в незалежній державі, продовжував брехати, що не знав про голодомори в Україні, політичні репресії, депортації, тощо.

А ось про деякі злочини проти Української держави дещо уважніше пригадаємо. Тільки дещо. Бо, якби все пригадувати, то жоден папір того би не витримав.

Кравчук практично підтримав ГКЧП, закликаючи зберігати спокій, збирати врожай і готуватися до зими. Було? Було.

Не без участі Кравчука багатомільярдні заощадження наших громадян перекочували до Москви. Кабальні угоди, підписані в Біловезькій Пущі по створенню СНГ, теж були. Добре, що народні депутати у пожежному порядку їх виправили.

Незаконний указ про створення ЧМП "Бласко", з якого почалося розграбування Чорноморського пароплавства, видавав? Видавав. Верховна Рада 1 скликання його скасувала, як незаконний.

Таємний указ "Про товарні облігації" у 1993 році видавав? Видавав. На щастя мені вдалося роздобути той указ, і згодом ВРУ його скасувала. Це був надзвичайно небезпечний для України документ. Чому його і засекретили.

Ядерний статус України Леонід Макарович здав? Здав. Це один з найбільших злочинів проти України. І зараз Кравчук продовжує безсоромно брехати, що нібито Україна не могла утримувати ядерну зброю і тому подібне.

З благословення і за дорученням Кравчука була створена так звана корпорація "Республіка" на чолі з легендарним Бакаєм, яка мала розраховуватися з Туркменістаном за поставлений в Україну газ. Нагадаю, що це було в далекому 1993 році. Почалися величезні махінації з газом. І вже тоді Бакай повісив на Україну борг 240 мільйонів доларів США!

Може таємниця любові Леоніда Макаровича до Юлії Володимирівни криється у спільній любові у них до запаху газу, адже леді Ю не менш легендарна газова принцеса з її ЄЕСУ, і збитків вона завдала Україні не менше ніж "принц" Ігор.

Не можу не згадати з болем ганебну і блюзнірську поведінку Кравчука після звірського вбивства світлої пам'яті талановитого журналіста, народного депутата, чесної людини Бойка у 1992 році.

Бандитську приватизацію і знамениті "кравчучки" пам'ятають всі і без мого нагадування. Діяння Кравчука спонукали мене з трибуни Верховної Ради у 1993 році заявити на всю Україну: президент Кравчук є хрещеним батьком мафії в Україні!

Це грізне звинувачення. Але у мене було безліч фактів, які підтверджували, що Кравчук, який мав величезні повноваження президента, незрівнянні з нинішніми, став основоположником "кримінально-мафіозної корумпованої влади" в Україні. Він започаткував велике розграбування України.

Знаю від найближчого оточення наступного президента Кучми, що на підставі незаперечних фактів і документів готувався арешт Кравчука, на який чомусь не дав згоди Кучма. А вже у вересні 1994 року на довиборах Кравчук заховався за броню народного депутата.

Ще один штрих до портрета Кравчука вже зовсім з близького минулого.

Одна політична сила на виборах до ВР у 2006році йшла під закодованою назвою Блок "Не так!". На її агітках були викарбувані гасла: "НАТО – нет!", " Русскому языку – Да!". І прикрашав цю макулатуру неперевершений Леонід Макарович!

Я вірю, що до нашого народу в належній мірі повернеться почуття честі і гідності. І може тоді Україна нарешті очиститься від корости, що так її обсіла !

 

Степан Хмара



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде