Господа, разуйте глаза!

Четверг, 14 мая 2009, 11:03

"У вас тут немає ніяких прав…" Саме така цинічна фраза, що пролунала з уст представниці "Lufthansa" була останньою краплею, що переповнила чашу споглядання за абсурдним "скандалом" під назвою "Люфтганза-гейт" і змусила взятися за писанину.

Отже, панове любителі жовтого, пригадайте будь-ласка коли ви востаннє відвідували посольство чи дипломатичне представництво держави цивілізованого Заходу, а відтак, принагідно згадайте ставлення там до вас з боку персоналу…

Так, годинні вистоювання в чергах у напівпідвальних приміщеннях часто-густо без кондиціонерів та підкреслена недипломатична хамовитість візових офіцерів та клерків.

А ви відпочивали в п`ятизірковому готелі, скажімо, в Єгипті де, за правило, відпочиваючим на правицю чіпляють кольоровий пасочок за ознакою громадянства.

Відпочиваючі, наприклад, з "цивілізованого" Заходу мають "білий" колір, а колишні "совки" "червоний"…і ставлення обслуговуючого персоналу, відповідно до кольору ( що дозволено, наприклад громадянину Німеччини чи Швейцарії, то зась туристу з України…).

Не по темі, скажете ви? Про що це він плете?!

Але ж, стривайте, саме така асиметричність у дипломатичних стосунках, і не лише у дипломатичних, призвела до цинічної асиметричності у побутовому аспекті (ми до них через приниження, черги, та платні візи, вони ж до нас – без віз…).

Я не здивуюся, якщо невдовзі українець чи білорус не буде мати права викинути сміття в одну й ту ж урну, що й "цивілізований" громадянин країни ЄС.

Ми самі винуваті, що до нас таке ставлення. Ми не засвоїли елементарного правила історії дипломатії: поважають сильніших.

Я на всі сто переконаний, що лінія напруги в конфлікті "Луценко-Люфтганза" лежить виключно у побутовій площині.

Принаймні привід був суто побутово-цивілізаційний, а розвиток історії перейшов у політичну площину. Якби Луценко розмовляв зі стюардесою вишуканою англійською (не в образу сказано для міністра, він володіє англійською), а на його бейджику було б вказано, що він, скажімо, міністр внутрішніх справ однієї з країн ЄС чи "великої сімки", він би без проблем продовжував насолоджуватися польотом авіалініями "Lufthansa".

Ще одне риторичне питання: якщо людина не має права п’яніти на борту літака, то навіщо тоді авіалінії розливають впродовж польоту алкогольні напої?

Навіть, якщо припустити, що Луценко міг випити зайве, то чи це є кримінальний злочин? Адже він не за кермо автомобіля сідав. А якщо врахувати час та відстань польоту до Південної Кореї, то кілька годин доброго сну і людина по прильоту свіжа та бадьора.

60-70 % пасажирів, що літають у трансатлантичні подорожі полегшують політ алкоголем, в межах розумного, звичайно.

Принагідно зауважу, що сам факт сп’яніння міністра ще потребує доказів, адже кров на аналіз поліція таки не взяла (зі слів міністра, вони відмовилися це робити).

А келих пива, випитий за трапезою у Франкфурті навряд чи зміг би кардинально вплинути на поведінку та адекватність міністра. Отже, ймовірно, мало місце адекватне людське обурення, як реакція на принципове небажання представників авіаліній знайти компроміс та поставитися до клієнта, як до клієнта.

Припущення про "факт планування конфлікту технологами" на стадії розборок стюардеса-міністр, малоймовірне (сам часто літав "Lufthansa" та пам’ятаю підкреслено холодне ставлення до пасажирів "економ-класу").

Причиною конфлікту міг стати елементарний непрофесіоналізм та зверхнє ставлення стюардеси, що тепер є нерідкістю на авіалініях.

Хоча… у часи тотальної підкупності та корупції не слід виключати і можливість "політ-технологічної схеми".

Щодо дій поліції, це абсолютно не дивує. Впевнений, що на початку конфлікту поліція, що прибула на місце, могла повноцінно вислухати лише одну сторону, а саме – представників німецької авіакомпанії.

По-перше, мовний фактор (не впевнений, що Луценко досконало володіє німецькою), адже адвокат та перекладач надається зазвичай тільки у відділку.

По-друге, алгоритм дій будь-якої поліції класичний: "заберемо до відділку, а там розберемось…".

По-третє, ще пам’ятаємо нещодавній факт брутального ставлення з боку німецької поліції до українських заробітчан – транзитерів, у яких у неадекватний спосіб було забрано (конфісковано) кровно зароблену готівку і, як наслідок, сталися масові акції обурення спільноти біля стін німецької амбасади у Києві.

Відтак, перебільшення повноважень німецької поліції навіть проплачувати немає необхідності…

А от, щодо жовтої преси, то цілком вірогідним є припущення про можливі гонорари зі сторони, та й рейтингу скандал не зашкодить.

На превеликий жаль, подібне ставлення до громадян України є вже не випадковістю, а відтак тенденцією. А хіба міністр внутрішніх справ не громадянин України?

І гріш ціна тій державній системі, щоб через нехлюйство та непрофесіоналізм стюардеси чи клерка авіакомпанії дозволити політичну розправу над українським міністром, та вже вкотре проявити гіпертрофований асиметричний "дипломатичний мазохізм".

P.S.

Панове, міністр подорожує у службові відрядження доволі часто. І, напевно, було б нерозумно вважати, що він повинен подобатися виключно кожній бортпровідниці та викликати у неї лише позитивні емоції. Поведінка людини – річ архісуб'єктивна.

А для того, щоб переконатися у "ввічливому" ставленні до громадян із тризубим "тревел-документом", завітайте у найближчу амбасаду за візою. Бажаю успіху втримати рівновагу та здоровий гумор.

 

Олег Завада, для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде