Тендерный закон = коррупция!

Вторник, 31 мая 2011, 11:01

17 травня парламент України, посилаючись на жорсткі санкції з боку Євросоюзу, ухвалив у другому читанні законопроект №7532 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань держзакупівель", тим самим змінив базовий тендерний закон "Про здійснення держзакупівель".

Законопроект був внесений кабміном та, як відомо з публічних заяв представників уряду й АП, був погоджений з експертами Світового банку та Євросоюзу. Голосів 231 нардепа вистачило на те, аби сказати світу: "Тендерний закон №7532 – це корупція!"

Громадські організації України направили Януковичу закликають президента не підписувати тендерний законопроект №7532 через його значні корупційні ризики.

Таких ризиків п'ять.

Закупівлі в одного учасника як основний вид тендерів в Україні

Відомо, що матеріали на будівництво НСК "Олімпійський" закуповуються за процедурою закупівлі в одного учасника. Тобто в тендері бере участь лише одна наперед визначена компанія, без залучення будь-яких конкурентів. За останній рік НСК подорожчав мало не вдвічі. За нинішніми підрахунками, його будівництво обійдеться державі в чотири з половиною мільярди гривень.

Закон №7532 передбачає можливість застосування цієї процедури – закупівлі в одного учасника – чи не в кожному першому випадку: за нагальної потреби та в зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання строків для проведення тендерів.

В Україні – економічна криза, а в державі панує розвинена бюрократія. Тож 100% усіх держзакупівель автоматично підпадають під цю норму.

А враховуючи, що закупівлі за відомою схемою не треба буде ні з ким погоджувати, то чекаємо на повальне застосування добре відомої схеми. У 2010 році на такі закупівлі припадало понад 20% тендерів, тоді як у Європі в середньому 7-10%. У майбутньому очікується 30-50% щонайменше.

Винятків уже стало 20

Базовий тендерний закон, що був прийнятий у 2010 році, передбачав тільки 5 винятків у застосуванні тендерної процедури. Зокрема, під тендери не підпадали товари, роботи й послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до спеціального закону.

Законопроект №7532 передбачає суттєве розширення винятків із загального порядку проведення закупівель. Загалом нова версія закону містить 20 таких винятків.

Частина з них не є критичними. Скажімо, на закупівлю кормів для циркових тварин при всьому бажанні не витратиш більше мільярда гривень.

Проте є й зовсім нелогічні винятки. Наприклад, можливість закупівлі поза тендерами товарів та послуг, призначених для забезпечення заходів і офіційних прийомів за участю президента, голови ВР та членів уряду України.

Тендерна палата "оживає" у вигляді страхових контор

Усі пам'ятають, як у 2006-2007 роках Тендерна палата перетворилася на суперкорумповане відомство. Без погодження із цією громадською організацією в Україні не могла розпочатися жодна державна закупівля.

Сьогодні цю схему хочуть повернути.

Проте тепер планують ввести страхування закупівлі, яка становить 10 і більше мільйонів гривень. Причому, для переможця тендеру таке "задоволення" є добровільно-примусовим – він нібито сам вирішує чи потрібно страхувати, але зобов'язаний дати відповідну довідку замовнику тендерів.

Наступним логічним кроком може бути зменшення суми, що підпадає під страхування та створення штучної монополії на акредитовані страхові компанії.

Інформацію про реальних учасників тендерів поступово закривають

Найбільшим досягненням українського тендерного законодавства є публічність тендерів. На єдиному порталі з питань закупівель розміщується великий обсяг даних, який дозволяє відстежити не тільки самі тендери, а й те, чи були пов'язані між собою конкуренти. Як і те, чи не створені фірми-учасниці керівництвом організатора закупівлі.

Після першого читання законопроект №7532 зробив шалений наступ на відкритість інформації про тендери. Планувалося закрити 80% даних, залишивши лише беззубу інформацію про вже здійснені тендери.

І хоча громадськість змогла відстояти 10-ту статтю базового закону, сьогодні хочуть скоротити обсяг обов'язкової для оприлюднення інформації – з 14 позицій до 10.

Наступним логічним кроком буде лише скорочення обсягу даних, а не їх зворотне розширення.

"Входит и выходит. Замечательно выходит"

Саме за цим принципом Вінні-Пуха держпідприємства виводять з-під дії тендерного закону. За базовим тендерним законом усі підприємства, у яких держава має 50% і більше акцій, повинні купувати товари й послуги лише за тендерами.

У законопроекті №7532 закладено норму про те, що під тендери потраплятимуть лише державні гроші підприємств.

Тобто, якщо Харківський тракторний завод виробляє танки, то на замовлення держави тендери будуть проводитись, а на замовлення Пакистану – ні. Норма нібито прогресивна. Але законопроект №7532 не передбачає жодного порядку організації закупівель для таких підприємств.

Додамо лише, що в першому читанні законопроекту планувалося вивести всі держпідприємства з-під дії тендерного закону, причому почати їх створювати не згідно процедур Господарського кодексу, а за постановами кабміну.

* * *

Загалом ризик щорічних втрат внаслідок прийняття законопроекту №7532 в такому вигляді становить щонайменше 30 мільярдів гривень на рік. Корупційні ризики цього ж закону в редакції першого читання становили 70 мільярдів гривень на рік.

Автори законопроекту та коаліція нардепів, що проголосувала за дерибан державних коштів, вирішили не тільки позбавити бізнес, журналістів, громадські організації та контролюючі органи реального доступу до інформації про тендерні закупівлі. Вони вирішили вивести з-під дії тендерного законодавства до 70% усіх державних закупівель.

Тобто – дозволити собі та своїм структурам красти до 70 мільярдів гривень на рік.

За підписом президента.

Президенте, не продавайся! Заветуй корупційно небезпечний закон №7532!

Історія питання

31 грудня 2010 року

Законопроект №7532 реєструється у ВР як ініціатива кабміну

11 січня 2011 року

Головне науково-експертне управління ВРУ робить негативний висновок на законопроект та заявляє про його неможливість винесення на перше читання через значні прогалини

Початок лютого 2011 року

Євросоюз робить публічну заяву про призупинення питання надання технічної допомоги Україні у зв'язку з неефективністю організації українських тендерів, та наполягає на необхідності оновлення законодавства із залученням експертів ЄС та Світового банку

15 березня 2011

ВРУ в першому читанні приймає скандальний законопроект №7532

Кінець березня 2011

ЄС та СБ у спільній заяві говорять про те, що прийняття закону – справа самої України. А вони можуть лише дати поради як зробити краще

Кінець березня 2011

Громадські організації через шістьох нардепів подають 18 поправок до законопроекту. Трансперенсі Інтернешнл у відкритому зверненні просить голову ВРУ Литвина забезпечити прозорий процес підготовки законопроекту №7532 до другого читання

5 квітня 2011

Профільний комітет ВР приймає "за" практично всі поправки громадськості та обіцяє почистити корупцію в законопроекті

5-7 квітня 2011

Нардеп Антон Яценко одноосібно повністю переписує законопроект та фальшує поправки комітету та нардепів. Головне юридичне управління ВР оприлюднює вкрай критичний висновок на втаємничений варіант законопроекту від Яценка.

ЕП оприлюднює цей законопроект

7 квітня – 7 травня 2011

Законопроект у редакції Яценка кілька разів пробують ставити в порядок денний ВР для другого читання. Проте через постійні наполягання громадськості та депутатів Литвин кілька разів його знімає

11 травня 2011

Відбувається закрите засідання профільного комітету ВР, на якому всі раніше підтримані поправки громадськості або відхиляють, або частково враховують. Без змін залишили 54 поправки, змінили – 150, наново внесли – 34

12 травня 2011

Законопроект стоїть у порядку денному. Депутат Леся Оробець наполягає на порушенні процедури розгляду поправок, про що пише заяву в регламентний комітет. Законопроект не розглядають через брак часу

17 травня 2011

Законопроект стоїть на друге читання. Депутати Оробець та Ляпіна наполягають на поправках громадськості. Інші нардепи їх дружньо відхиляють. Закон ухвалено голосами 231 нардепа

26 травня 2011 року

Громадські організації закликають Януковича не підписувати тендерний законопроект №7532 через його значні корупційні ризики.

Звернення підтримують понад 90 громадських організацій та журналістів.

26 травня 2011 року

голова Представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра на прес-конференції в Києві повідомляє про то, що Євросоюз спільно з Всесвітнім банком незабаром нададуть Україні висновок з приводу оцінки поправок до закону про держзакупівлі

Олексій Хмара, президент Творчого об'єднання "TOPO" – Контактної групи в Україні Transparency International, спеціально для ЕП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде