Шотландская тюрьма - другая планета по сравнению с Лукьяновским СИЗО

Вторник, 26 июня 2012, 04:18

Українські тюрми – страшні реалії паралельного життя – потрапили у фокус загальної уваги після появи в державі спочатку арештованих, а потім засуджених з числа колишніх чиновників. 

Завдяки Юлії Тимошенко вітчизняна пенітенціарна система вже рік є одним із головних ньюсмейкерів країни.

Влада прагне переконати Європу, що забезпечила опозиціонерку європейськими, ледь не курортними умовами з плазмовим телевізором та біде. Тоді як шокуючу правду про те, як живуть у тюрмах та ізоляторах 99 відсотків інших ув’язнених, розповідає фільм про Лук’янівське СІЗО.

"Українській правді" вдалося на власні очі побачити закордонну тюрму. У рамках участі в John Smith Fellowship автор цих рядків побував у шотландській в’язниці - організатори програми намагаються показати життя суспільства з різних боків - не лише з фасаду.

Ми прямуємо в тюрму HM Prison Glenochil поблизу шотландського міста Стірлінг. Вона розрахована на засуджених, які вчинили правопорушення різної тяжкості, а також злочини сексуального характеру.

На вході нас зустрічає керівник тюрми Ден Ганн та чотири жінки, які входять до керівного складу в’язниці.

Весь персонал тюрми, які прийшов на зустріч, одягнений у цивільне. Єдине, що видає їх приналежність до специфічної професії – це шкіряний футляр на поясі, в якому зберігаються наручники. Також на поясі вони мають спеціальний термінал з однією кнопкою – тривога. Його використовують в разі, якщо ув’язнений напав на співробітника.

На території тюрми заборонено знімати – тому переповісти побачене можна лише словами. Також відвідувачам не можна мати при собі телефон. Його заборонено мати навіть персоналу тюрми – щоб вони не передали гаджет ув’язненим.

 

В’язні можуть користуватися лише стаціонарним телефоном за гроші, які списуються зі спеціальної картки.

При чому тюремники визнають – ув'язненим все одно проносять телефони нелегально. Відома навіть такса такого сервісу - 1 тисяча 500 фунтів за апарат. Який потім все одно буде вилучений – у персоналу є обладнання, яке фіксує мобільний сигнал.

Перше питання до адміністрації тюрми стосується теми, яка вже декілька місяців мусується при згадці про ув’язнення Юлії Тимошенко – це обладнання відеоспостереження, встановлене у її камері.

Керівник шотландської тюрми запевняє – у них немає відеосистеми контролю в самих камерах. "Були дебати на цю тему, після чого вирішили, що права в’язнів на приватне життя тут переважають", - каже представник шотландської пенітенціарної системи.

З цих же міркувань – оскільки тюрма стала домівкою для злочинців – їм дозволено палити в камерах. "Це – їх приватний простір, який ми маємо поважати", - додає Ден Ганн.

Ув'язнені – назвати їх "зеками" після побаченого не повертається язик – утримуються в одно- та двомісних камерах. Площа одномісної – 7 квадратних метрів, двомісної – дев'ять. Керівник тюрми розповідає, що інколи кількість засуджених перевищує нормативну місткість тюрми. Тоді вони утискають ув'язнених у правах. Утискання полягає в тому, що в одномісній камері починають жити... дві людини.

На кожному поверсі утримується 80 осіб. У шотландській тюрмі неможливо, як в Україні, покращити за свій рахунок камеру та жити в ній. Це недопустимо за тамтешніми мірками - адже виникає нерівноправ’я "зеків" за матеріальною ознакою.

Також шотландській тюрмі немає vip-камер. Всі вони однакові.

Сама камера нагадує номер в готелі для водіїв-дальнобойщиків Formula 1 мережі Accor, які поширені в Європі на автобанах.

Всередині камери обов'язково є звичайний туалет з унітазом. Чотири душові кабіни - спільні на поверсі.

Наша екскурсія починається з одного із місць зайнятості ув’язнених – пральні. Ті, хто працюють на цій ділянці, отримують 10 фунтів на тиждень (тобто, за курсом Нацбанку, 124 гривні). Їх задача – прати речі, які здають "зеки". Точніше, завантажувати їх у машини та діставати звідти. Ще один шок - речі "зеків" чистять окремо – світле, темне та кольорове. Щоб не линяли. Коли міняти постільну білизну, вирішує сам ув'язнений.

У пральні, коли ми прийшли, було близько 20 арештованих. Вони чекали, поки білизна буде випраною - та гаяли час, граючи в карти.

"Найвища зарплата в тих, хто прибирає територію – 40 фунтів на тиждень", - каже заступник начальника тюрми.

Наступна зупинка – спортзал. Це два приміщення понад 200 квадратних метрів, заставлені тренажерами, які в Україні можна побачити в клубах класу "SportLife". Три бігові доріжки. Стійки для роботи зі штангами. В сусідньому залі – волейбольний майданчик. Коли ми прийшли, дві команди "зеків" якраз грали з повною віддачею.

За словами службовців, їхні клієнти можуть ходити на спорт хоч щодня, попередньо узгодивши відвідування.

Далі ми потрапляємо в бібліотеку. Червоні крісла, як в аеропорту, та стелажі навколо. Ув’язнені мають право знайомитися з книгами як тут, так і в камері. Після відбою можна продовжувати дивитися телевізор та читати.

Тут же поряд з бібліотекою – молитовна кімната. На момент нашого візиту з проповіддю виступав баптистський священик.

День у тюрмі триває з підйому о 7:30 до відбою о 9:30 вечора.

Покращити своє життя та побут у тюрмі можна в суворих межах: ув’язненим дозволяється використовувати зі свого рахунку не більше 20 фунтів на тиждень (1 фунт  - це приблизно 12,5 гривень). На ці гроші вони можуть замовляти телефонні розмови або, наприклад, орендувати телевізор. Передавати свій з волі заборонено. Оренда тюремного "ящику" коштує 1 фунт в день. 

Ми знайомимося з ув'язненим Джеймсом. Він засуджений до 5 років – має вийти восени 2013. Джеймс працює в блоці роздачі їжі своїм колегам-засудженим та отримує 11 фунтів на тиждень. Він скаржиться, що за п'ять років ув'язнення витратить на телевізор понад 1,5 тисячі фунтів – тоді як купити новий можна вп'ятеро дешевше.

Ще Джеймс палить. Тютюн – один з найдорожчих продуктів, які можуть замовити "зеки", заповнивши спеціальну форму. Пачка Golden Virginia коштує 3 фунти 60 центів.

Передачі з волі заборонені, але шотландські "зеки" можуть замовляти безліч продуктів та товарів у віртуальному тюремному магазині. Батарейки – за 50 пенсів, два літри апельсинового соку – за 90 пенсів, півлітри дієтичної "Кока Коли" за 80 пенсів, пачку кави Нескафе за 3 фунти 90 пенсів, одноразовий майонез "Хайнц" за 7 пенсів, батончик "Снікерс" за 42 пенси, шампунь "Хед-н-Шолдерс" за 2 фунти 62 пенси, гель для душу "Нівея" за 1 фунт... І так далі.

Джеймс на пам’ять дає його лист замовлень на цей тиждень.

 

Також клієнти шотландської тюрми можуть купувати газети які забажають – їх також доставляють за грати. Єдине, схоже, в чому їхні права на всебічний розвиток утискають – вони не мають права доступу до Інтернету.

Головне правило для "зека" у облаштуванні побуту – не вийти за ліміти 20 фунтів на тиждень. Деякі ув’язнені не отримують на своїй роботі таку суму – їх рахунок можуть поповнювати родичі на волі.

Фактично, саме так тут діє механізм передач – ти не можеш отримати зі свободи продукти, але тобі можуть поповнити рахунок, аби злочинець замовив собі все, що захоче.

Харчування у тюрмі нагадує готель. Воно триразове. Одноманітний лише сніданок. Обід і вечеря – можна замовляти одну з трьох комбінацій страв.

Наш знайомий "зек" Джеймс дозволяє взяти з собою меню.

Отже, наприклад, в понеділок у шотландській тюрмі подавали таке:

1)    сніданок – чверть літра молока, злаки, каша, хліб;

2)    обід – гострий суп з рису та помідорів плюс варіант 1) запечена картопля з сиром для вегетаріанців, або 2) солонина з хлібом, або 3) сардини та фрукти;

3)    вечеря – варіант 1) рибні палочки, боби та смажена картопля; 2) пиріжок, боби та смажена картопля, 3) вегетаріанський пиріжок, боби та картопля в мундирах.

 

За словами персоналу, вони отримують скарги на їжу – не на якість, а на кількість. Ув"язнені не задоволені... розміром порцій.

"Зеки" їдять біля своїх камер на поверсі на спеціальних столах у фойє.

Ну і найбільш шокуюче. В шотландській тюрмі можна вчитися – науку ув’язненим викладають професори... Motherwell College. Предмети такі – Creative Writing, Art, Numeracy and Math, Cookery, Information-Computing Technology.

В день, коли ми приїхали до тюрми, вийшов перший номер газети, яку видають зеки шотландських тюрем разом з Motherwell College. Зокрема, ув’язненими підготовлені тексти до неї.

 

Дизайну видання може позаздрити будь-який український журнал. А шотландській тюрмі – будь-який український "зек".

Місцева адміністрація визнає - їхні політики фінансують тюрми за залишковим принципом. Але головне - це не зруйнувати людину, яка до них потрапила. Тому що рано чи пізно їй треба буде вийти на волю - та стати частиною суспільства. Здоровою частиною - морально та фізично.



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде