Местные выборы по новым правилам. Угодить всем

Среда, 15 июля 2015, 11:13

– Ти подивися, як нас стимулюють голосувати за законопроект "Про місцеві вибори", – посміхаючись, нардеп від "Народного фронту" Олександр Сочка показує кореспонденту "Української правди" смартфон з текстом sms, що надійшла йому напередодні з невідомого номера.

"Депутат! Поддержи законопроект 2831-3. Ведь это наша, российская система местных выборов. С уважением, ваши русские друзья" – йдеться у повідомленні.

Тим часом, з парламентської трибуни глава комітету з питань правової політики та правосуддя, Руслан Князевич, доповідає текст законопроекту навколо якого члени коаліції дискутували майже місяць. У першому читанні за документ проголосували ще 18 червня.

З того часу, за словами Князевича, депутати встигли подати до законопроекту більше півтори тисячі правок, але марно – в результаті Рада підтримала процедуру ad hoc.

Тобто без розгляду депутатських поправок, а лише з поправками профільного комітету, що з трибуни і зачитував Князевич.

Це – компроміс, якого досягли лідери п’яти фракцій коаліції протягом багатогодинних спорів і дискусій в кабінеті спікера Володимира Гройсмана.

Ключові норми – відсутність виборчих блоків, обмеження на політичну рекламу за допомогою окремого закону, закріплення в документі механізму відкликання депутатів місцевих рад, а також закріплення за територіальними округами не більше одного кандидата в депутати від партії. Вибори не будуть проводитися на тимчасово окупованих територіях.

Депутати також виключили норму, що "била" по малих партіях – право на висування мають партії, що зареєстровані не пізніше, ніж за 365 днів до дня виборів і змінили назву на не пізніше, ніж за 180 днів до виборів.

У результаті за законопроект проголосували 257 депутатів з 226 необхідних.

"Українська правда" розбиралася про що тижнями говорили коаліціанти і хто з ким домовляється про спільний похід на вибори.

Атака малих

– Завтра о сьомій-восьмій збираємося у мене. З тебе штаби, з мене – депутати, –  розмовляє з кимось по телефону в кулуарах перший заступник голови фракції "Блок Петра Порошенка" Ігор Кононенко.

На запитання УП про те, що БПП активно починає готуватися до виборів лише посміхається і знизує плечима.

Розмова відбувається за пару годин до голосування за законопроект "Про місцеві вибори".

– Голосуємо сьогодні. Тут ми з "Народним фронтом" зайняли принципову позицію про те, що ми маємо голосувати усією коаліцією, – говорить Кононенко. Він додає, що заради цього великі фракції пішли на компроміси.

Насамперед мова йде про "Самопоміч".

Ще за день до голосування в розмові з "Українською правдою" глава фракції Олег Березюк припускав, що документ не буде ухвалений. Депутати його фракції жорстко критикували документ, висуваючи низку вимог і внісши більш, ніж 300 правок.

У числі вимог "Самопомочі" – заборона участі у виборах блоків, обмеження політичної реклами, скорочення кількості депутатів місцевих рад на 50% (в результаті компромісу скоротили на 30% – УП), не проводити вибори на тимчасово окупованих територіях.

– Ми вирішили голосувати за цей законопроект, бо на відміну від старого він все ж таки є кроком уперед, – говорить Єгор Соболєв.

Соболєв напевно має на увазі одну із ключових вимог, яку висували і "Самопоміч", і "Радикальна партія Ляшка". Ця норма була закладена у варіанті законопроекту, що був ухвалений в першому читанні.

– Блоки розмивають відповідальність політичної сили за своїх кандидатів. Можна понабирати будь-яких людей. І взагалі, хоч один блок вижив після виборів – ні, – пояснює таку позицію Олег Березюк.

Норма про блоки на загальнонаціональному рівні була скасована ще напередодні виборів до Верховної Ради 2012 року.

Тоді, наприклад, Арсеній Яценюк був вимушений ліквідувати свою партію "Фронт змін". Він фактично злив її з "Батьківщиною" з якою тоді йшов на вибори.

Норму не стали повертати і під час дострокових парламентських виборів 2014 року, але партії пішли на певні маніпуляції з назвами, щоб додати собі ваги. Тож зараз є партії "Блок Петра Порошенка" та "Опозиційний блок".

До того ж існування блоків на місцевому рівні було б вигідним суто технологічно.

Наприклад, вже довгий час між БПП і УДАРом тривають перемовини про спільний похід на місцеві вибори. Але Віталій Кличко не хоче зливати УДАР з БПП, як на тому наполягають у Порошенка.

Можливість участі блоків у виборах взагалі б зняла це питання з обговорення.

Головним адептом спільного походу на вибори з боку БПП є Ігор Кононенко, який кілька тижнів тому протягом чотирьох годин в будівлі мерії розмовляв з Кличком. Розмова ні до чого не привела.

Співрозмовники в оточенні президента розповідають, що 28 червня на День Конституції зустрівшись з Порошенком, Кличко прямо заявив йому що не хоче зливати УДАР з БПП в одну партію.

– Це якась пацанська примха. Кличко хоче бути лідером загальнонаціональної партії і все тут. Логіки немає, – говорить співрозмовник УП.

Чи значить це, що перемовини з Кличком припинені або зайшли в глухий кут?

– Ні, це не так. Ми зробили пропозицію і заявили, що готові до об’єднання, тож м’яч знаходиться на полі УДАРу. Ми також готові підтримувати Кличка в якості кандидата в мери Києва, – посміхаючись, говорить Кононенко. Він уникає відповіді на питання про те, чи висуватиме БПП Володимира Гройсмана в якості кандидата.

До того ж багато депутатів говорять про особливість Кличка часто змінювати рішення.

– У нього сім п’ятниць на тиждень, – поблажливо маше рукою один із депутатів від БПП.

В інший бік

У Порошенка, тим часом, підшукують нових партнерів для спільного походу на місцеві вибори.

 Лідер фракції Юрій Луценко розповідає, що до політсили президента з питанням про об’єднання вийшли представники "Народного руху". Також йдуть перемовини з "Народним фронтом".

 У переговорах беруть участь безпосередньо Порошенко, а також Арсеній Яценюк і Олександр Турчинов.

Мова не йде про розподілення квот або округів між партіями, лише про злиття. НФ готовий йти на вибори спільно з БПП, враховуючи низькі рейтинги політичної сили Яценюка.

Останні соціологічні дослідження показують, що рейтинг "Народного фронту" не перевищує 3%. Йдуть переговори щодо спільної назви. Зараз обговорюють "Народний фронт – "Солідарність", хоч вона і не остаточна.

Тим часом, на початку липня Порошенко зібрав у себе на Банковій мажоритарників від БПП. Опитані "Українською правдою" депутати, що були присутніми на зустрічі говорять, що "зустріч пройшла в теплій невимушеній атмосфері".

Мовляв, президент хотів показати, що про депутатів-мажоритарників ніхто не забуває і їх чують. Звичайно, торкалися і питання про місцеві вибори.

– Мова йшла про те, що місцеві осередки партій формуючи списки на вибори мають враховувати думку депутатів-мажоритарників, – говорить один із учасників зустрічі з Порошенко.

Не втрачає часу і Кличко, який опікується передусім столицею, де той же НФ готується висувати нардепа Леоніда Ємця в якості на пост мера Києва.

Він вже розгорнув pr-кампанію – запустив низку відеороликів в інтернеті і на телебаченні про власні досягнення на посту мера Києва, розклеїв біл-борди і розставив намети "громадської приймальні мера Віталія Кличка".

У середині червня парламентом щирилися чутки те, що депутатська група УДАРа проголосувала за відставку Валентина Наливайченка з поста голови СБУ в обмін на однотурові вибори мерів міст. Проте чутки не підтвердилися – в законі залишили норму виборів мерів в два тури.

Цікаві домовленості у лідера "Удару" можуть бути із "Самопоміччю".

На початку липня Олег Березюк підтверджував, що Кличко літав на футбол до Львова, де спілкувався з Садовим. Щоправда, в партії мера Львова наполягають, що про жодні домовленості тоді мова не йшла. Хоча в ЗМІ з’являлася інформація, що "Самопоміч" не висуватиме в Києві нікого на противагу Кличку, а УДАР у Львові не буде висувати Оксану Юринець на противагу Садовому.

– Може бути варіант, що ми висунемо Сергія Гусовського (відомий ресторатор, депутат Київради – УП) або іншого депутата – Максима Гапчука. В будь-якому разі рішення ще будемо ухвалювати, – каже Березюк, уточнюючи, що з потенційними кандидатами поки не говорили.

 Також партія Садового не збирається брати участь у виборах по всій Україні. Вона висуватиме кандидатів в депутати лише там, де має сильні осередки. Це Львівська, Тернопільска, Житомирська, Вінницька області.

 Проблеми із підтримкою у східних та південних областях не лише в партії Садового.

Під час дискусій навколо закону Луценко сказав партнерам по коаліції, що тільки в політичної сили президента може бути підтримка у цих областях за рахунок мажоритарників, які пройшли парламентську кампанію.

Це дає певний карт-бланш для "Опозиційного блоку", конкурентом якого себе бачить партія і однойменна депутатська група "Відродження", яку підтримує Ігор Коломойський.

У "Відродженні" розраховують приблизно на 8 областей в центрі і на сході України. Там намагаються залучити до лав партії людей, які на дострокових парламентських виборах посили друге-третє місце після переможця в окрузі. За законом не може бути самовисуванців, кандидати мають йти від партій. Тож у "Відродженні" таким чином розраховують знайти сильних кандидатів в округах.

Хитрі норми

Ввечері вівторка 14 липня , після ухвалення закону, заступник голови ЦВК Андрій Магера написав в Facebook, що народні депутати проголосували за закон, який фактично застосовувався на виборах у Санкт- Петербурзі 2011 року. Мова насамперед йде про імперативний мандат.

Кумедно вийшло сьогодні. Депутати коаліції за проєвропейський вибір України тішаться як малі діти, що сьогодні протягнул...

Posted by Андрій Магера on 14 Июль 2015 г.

Ідея закласти в законопроект механізм відкликання депутата належить "Батьківщині". Причому за законом про місцеві вибори рішення про відкликання нардепа ухвалюватиме керівний орган партії, якщо за це буде відповідна кількість підписів народної ініціативної групи.

До того ж, депутати не заклали пропорційну систему виборів. За пропорційною системою від партії в окрузі можуть змагатися мінімум 7-8 кандидатів, а може і більше.

Ухвалений закон передбачає лише одного кандидата від партії, закріпленого в окрузі. Фактично, це позбавляє кандидатів від партії конкуренції між собою, а виборців – вибору.

Якщо партія, від якої висунутий кандидат не подолає 5% бар’єр, який також підвищили порівняно з минулим законом на 2%, то її кандидат не стане депутатом. Ця норма дуже невигідна для нових партій – пройти такий бар’єр зможуть лише старі політичні сили.

Попереду ще розробка нового законопроекту про обмеження політичної реклами, який готує "Самопоміч". Але у фракціях впевнені – його також можна буде обійти, замаскувавши політичну рекламу під звичайну.

Схоже, в Раді знову перемогли домовленості і бажання догодити усім учасникам процесу, аніж якісна законотворча робота.

Марія Жартовська, УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде