7 хороших историй не о карантине: "Оскар интернета", розовые фламинго в Украине и бейби-бум в зоопарках

Понедельник, 8 июня 2020, 14:30
Коллаж: Андрей Калистратенко

Від ранку 3 березня, коли в Україні оголосили про виявлення першого хворого коронавірусом, щоденні новини заповнилися повідомленнями про COVID-19. Від ранкової статистики щодо кількості хворих до заяв про послаблення карантину у вечірніх ефірах політичних ток-шоу.

Згодом – навколо проблем з транспортом, безробіттям, втратами для бізнесу та психологічним здоров'ям після карантину. 

На тлі трьох складних карантинних місяців березня, квітня, травня деякі події, люди та речі залишилися непоміченими. Особливо добрі.

"Українська правда" розповідає 7 хороших історій з різних сфер – від освіти до армії – які трапилися з Україною та українцями на карантині. 

Двоє українських учителів у топ-50 світу

19 березня міжнародна премія Global Teacher Prize-2020 назвала вчителів, які потрапили до топ-50 найкращих. Обрали з-поміж 36 тисяч з усього світу. У переліку двоє українців – Наталя Гладких і Олександр Жук.

Наталя Гладких – корекційна педагогиня з Києва, працює у спецшколі для дітей з інвалідністю. Керує інклюзивними проєктами організації "Бачити серцем", щоліта організовує інклюзивний табір у Новопечерській школі "Космотабір – простір для всіх". У 2017 стала однією з п’яти найкращих вчителів України.

Олександр Жук – учитель інформатики із Запоріжжя, працює з дітьми з порушенням слуху. У 2018 отримав титул найкращого вчителя України. Податися на Global Teacher Prize вирішив у 2019, коли як представник України приїхав спостерігати за церемонією нагородження в Дубаї. 

Олександр Жук викладає інформатику в Запорізькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті
Олександр Жук викладає інформатику в Запорізькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті "Джерело"

"Мене здивувало, що Україна за п'ять років існування премії лише один раз потрапила у топ-50 і все! Тепер нас уже троє (першою українською вчителькою у топ-50 світу у 2016 році стала Анна Дудич – УП), набираємо обертів! Я про це мріяв!" – ділиться вчитель.

До вчителів, які потрапили у 50-у найкращих, мала приїхати команда відеографів, щоб зняти 3 дні їхнього життя на камеру. Утім, як це вдасться в умовах пандемії коронавірусу, поки невідомо, каже Олександр. 

Влітку з топ-50 мають обрати десятку найкращих, а 12 жовтня в Лондоні – оголосити переможця, який отримає мільйон доларів.

Реклама:

Перша пересадка кісткового мозку від неродинного донора

1 квітня лікарі ОХМАДИТу вписали в історію української медицини нову главу з назвою "перша пересадка кісткового мозку від неродинного донора". Постанову, яка дозволяла зробити таку операцію, Кабмін ухвалив лише п’ятьма днями раніше – 25 березня. До цього пересаджувати кістковий мозок в Україні можна було тільки від родичів.

Трансплантацію проводили для однорічного Назара з рідкісним типом тяжкого комбінованого імунодефіциту. У хлопчика майже не було імунітету. Після встановлення діагнозу час йшов на дні, кажуть в ОХМАДИТі.

Єдиним шансом для дитини лікарі назвали пересадку кісткового мозку. 

Для шансу потрібен був донор, жоден з членів родини – мама, тато, дві сестри – на цю роль не підходив. Повністю сумісного знайшли аж у Німеччині – 19 річний хлопець погодився передати 5% своїх стовбурових клітин для Назара. 

Повністю сумісного донора для Назара знайшли аж у Німеччині
Повністю сумісного донора для Назара знайшли аж у Німеччині
Фото: FB-cторінка Дмитра коваля

Але на початку березня в плани втрутилася світова пандемія коронавірусу: Україна заборонила пасажирські перевезення, тому Роман Куць з фонду "Український реєстр донорів кісткового мозку", який мав привезти клітини звичайним пасажирським рейсом, цього зробити не міг. 

Двоє людей пропонували свої приватні літаки, але в межах закритих кордонів у цьому не було сенсу. В підсумку 300 мілілітрів кісткового мозку у двох спеціальних пакетах погодилася привезти німецька компанія експрес-доставки DHL. 

Від забору клітин у Німеччині до їхньої пересадки в Україні мало пройти не більше 72 годин. Усі встигли. Операція з пересадки тривала в ОХМАДИТі 6 годин. 

Опісля лікарі мовчали про цю історію ще три тижні – поки 23 квітня не констатували приживлення кісткового мозку. Це означає, що в Назара почали виділятися власні здорові та функціональні клітини.

Понад 60 днів донорський мозок добре приживається.

Реклама:

"Урожай" картоплі на роботизованій фермі

"Поки вся Україна перебуває на карантині, ми "колонізували Марс!", – написав 9 квітня на своїй сторінці Валерій Яковенко, один із засновників української компанії DroneUA, що працює з безпілотними технологіями та дронами.

Того дня вони зібрали перший "урожай" картоплі на своїй роботизованій фермі – кілька картоплин, кожна з яких не більша за квасолину. Валерій каже – картопля була експериментом. Загалом на фермі можна вирощувати різні культури – від коренеплодів до багаторічних рослин.

Виросла такою малою, бо зібрали її завчасно, пояснює Валерій. Якби дали вдосталь часу, результат нічим би не відрізнявся від тієї, що вирощують на відкритому грунті.

Перший
Перший "урожай" картоплі з роботизованих ферм
Фото: FB-сторінка Валерія Яковенка

Роботизована ферма складається з портальної конструкції на кшталт великого 3D-принтера, роботизованої руки з різними насадками та сенсорами, які робот може змінювати самостійно, та програмного забезпечення. Також до неї можна підключити воду для поливу. Єдине, що поки що все ще має робити людина – збирати урожай.

"Ферма призначена для роботи на відкритому ґрунті. У вас є невелика присадибна ділянка, на якій ви розгортаєте ферму: сонце світить, земля гріє – рослина росте. Ферма тільки сіє, поливає, прополює і просто надсилає вам сповіщення на телефон, коли щось дозріло", – розповідає Валерій.

Ферма, на якій виростили картоплю, має розмір 1,5 на 3 метри. Утім її можна масштабувати до значно більших розмірів – 300-400 квадратних метрів. 

Механізм постійно потребує електроенергії – підключення до мережі або невеликої сонячної електростанції.

DroneUA уже понад рік збирає роботоферми за ідеєю, яку побачила у відкритій спільноті FarmBot. Нині 95% деталей – українського виробництва, каже Валерій. Найбільшими покупцями ферм поки що є не аграрні компанії, а фармацевтичні.

Реклама:

Рожеві фламінго на українському півдні

Цієї весни в Україну прилетіли рідкісні гості – рожеві фламінго. 

Українські орнітологи фіксують їхні одиничні зальоти, а випадок гніздування відомий всього один – у 2017 році, на Сиваші. Найближчі до України місця проживання фламінго – Туреччина, південь Франції та Іспанії, Казахстан, Азербайджан.

Цьогоріч їх першими помітили одесити, які відпочивали на Каїрській затоці Тилігульського лиману, розповідає Олег Деркач, директор миколаївського ландшафтного парку "Тилігульський".

"Чоловік – не фотограф і не орнітолог – почав знімати і каже дружині: "Подивися, там фламінго!", а вона каже: "Чоловіче, ти адекватний взагалі? Які фламінго?". Навіть не підійшла і не подивилася!" – розповідає Олег, сміючись у слухавку.

2 травня очевидець виклав фотографію дорослих фламінго в мережу, де її і побачили працівники парку. Одразу виїхали на Каїрську затоку – утім нікого вже не застали. 

Молоді фламінго на озері Тилігульського лиману
Попри велику кількість їжі на лимані, гніздитися тут фламінго не зможуть – немає великих безлюдних територій
Фото: Facebook

Орнітологи знайшли пташок наступного дня – на озерах Тилігульського пересипу. Це перший візит фламінго до однойменного лиману за історію спостереження парку.

Щоправда, знайшли не дорослих птахів, а 5 молодих. Точно невідомо, чи це частина поміченої раніше групи, чи окрема.

До України вони прилетіли з двох причин, пояснює Олег. Перша – зміни клімату, через які південні види мігрують на північ, шукаючи нові місця розселення. Друга – карантин, завдяки чому в курортній зоні Коблеве, яка розташована поблизу, тихо і безлюдно.

Попри велику кількість їжі на лимані, гніздитися тут фламінго не зможуть – немає великих безлюдних територій. 

За приблизно 10 днів перебування птахів на лимані на них з’їхалися подивитися не лише орнітологи та бердвотчери, а й звичайні люди.

"Усі приїхали і кажуть: "А чого вони у вас такі не рожеві?", переповідає запитання відвідувачів директор парку і пояснює, що молоді фламінго мають дещо інший окрас – ближче до сірого або білого.

Після Тилігульського лиману фламінго зафіксували у ще двох областях.

Наприкінці розмови директор парку ділиться ще одним цікавим фактом (і трохи жаліється, що його затьмарили фламінго) – на карантині до України залетів чорний гриф з Балканів.   

Директор парку:
Директор парку: Молоді фламінго мають дещо інший окрас – ближче до сірого або білого
Фото: Facebook сторінка Володимира КУчеренка

Реклама:

Перша водолазка у Збройних силах

До першої в історії України генералки додалася перша військова водолазка – 19-річна Катерина Нікітенко.

На службу до Військово-морських сил вона прийшла під час навчання в Ізмаїльському медичному училищі – стала фельдшером у водолазній школі, стежила за водолазними спусками. 

"Я побачила, як інструкторсько-викладацький склад навчає курсантів. Мені захотілось поповнити ряди фахівців із водолазної справи. З першою групою працювала як фельдшер, а вже з другою групою, після отримання схвального рішення командування ВМС України, розпочалась моя водолазна підготовка", – розповідала військова АрміяInform.

Для отримання кваліфікації водолаза курсанти впродовж місяця вивчають теорію та практикуються у басейні. Під водою за цей час Катерина провела майже 11 годин,  занурювалася на глибину до 30 метрів. Навчилася затримувати дихання під водою до 3 хвилин, за цей час може проплисти близько 50 метрів.

Катерина
Катерині подобається справа, якою вона займається і вже має амбітні плани на майбутнє.

"Мої перші навчальні спуски в Практичній гавані припали на січень місяць. Якщо в басейні була світла, тепла та прозора вода, то в морі ми стикнулись із суцільною темрявою та дискомфортом. До того ж ще й зимова погода", – розповідала Катерина.

Надалі планує пройти інструкторські курси і стати першою військовою інструктуркою-водолазкою, а з часом – водолазною спеціалісткою з вищою військовою освітою.

"Я бачила, як здаються деякі хлопці. Розуміла, що як єдина дівчина мала боротися та здобути омріяну професію", – відповіла Катерина на запитання, що їй давало сили пройти всі випробування.

У Радянському Союзі для жінок було закрито чимало професій. Зокрема у 1978 році вийшла заборона на рівні держави на роботи з тяжкими умовами.

Дикримінаційна заборона МОЗ на близько 450 робіт діяла понад 20 років і в незалежній Україні – лише у 2017 її скасували. Першою водолазкою в ДСНС стала Оксана Чехмистренко.

Реклама:

"Оскар інтернету" для української агенції

20 травня українська креативна агенція ISD Group отримала престижну премію Webby Awards, яку також називають "Оскаром інтернету". З 1996 року її вручають за найкращі сайти, мережеві відеоролики, сервіси, рекламу тощо.

Цьогоріч українці опинилися в компанії переможців разом з Google, HBO, National Geographics, а також – Томом Генксом, Селін Діон, Гретою Тунберг та іншими.

"Це було дуже неочікувано", – згадує момент оголошення результатів креативний директор ISD Group Віктор Шкурба. Замість онлайн-трансляції організатори виклали на сайт заздалегідь записані епізоди церемонії – відкриття, закриття, виступи селебріті. "Цікаво, як американці можуть зробити шоу навіть на карантині", – ділиться Віктор.

ISD Group виграла у категорії Advertising, Media & PR: Machine Learning & Bots (Реклама, медіа та піар: машинне навчання та боти) з проектом про вплив пропаганди на світогляд людини. Упродовж 6 місяців агенція "годувала" два штучних інтелекти: один – новинами російського державного телеканалу "Россия 1", інший – незалежного російського телеканалу "Дождь".

Після цього люди могли зайти на сайт проекту AIVersus (він працював 2-3 місяці, нині недоступний), поставити нейромережам однакові запитання і побачити, наскільки різняться їхні відповіді. Наприклад, на запитання  "хто ми?" нейромережа, навчена за "Россией 1", відповідала: "громадяни Росії", за "Дождем" – "люди".

Проект розробили навесні 2019-го, аби привернути увагу людей до передплати на телеканал "Дождь", який потребував грошей. З пропозицією проекту до ISD Group зателефонувала компанія з Єкатеринбурга, яка працює з культурними та соціальними комунікаціями.

"Якщо до нас приходять зі сміливою ідеєю проти поганих речей, ми із задоволенням підтримуємо. Плюс – ми всі в Україні страждаємо від російської пропаганди. Усе, що відбувається в Україні, дуже пов’язано з російською пропагандою, тому для нас це був мегавиклик", – розповідає Віктор з ISD Group.

Після проекту AIVersus співпрацею з агенцією зацікавилося Міністерство культури, молоді та спорту, яке на той час очолював Володимир Бородянський. Одна після зміни уряду перемовини припинилися. 

Реконструкція Київського зоопарку та весняний бейбі-бум

23 травня Київський зоопарк вийшов з карантину оновленим. 

Там майже завершили першу чергу реконструкції: побудували корпус нового входу, фасадну площу, встановили електронні турнікети. Після проведення конкурсу та додаткових робіт у корпусі має запрацювати великий фудкорт. 

Також звели зимовий будиночок з опаленням і внутрішньою водоймою для пеліканів; універсальний вольєр з умовами, наближеними до природних, де уже оселилися сіаманги, згодом до них підселять птахів і копитних; відновили каскад фасадних озер, навколо яких розбили парк.

"Уже цього року забудовник обіцяє звести трирівневий паркінг на Зоологічній, біля старого службового входу, роботи тривають. У межах 2-ї та 3-ї черг заплановано створення африканської савани та долини Нілу в Шулявській балці. Облаштування нової господарської зони та ветеринарного шпиталю, а також реконструкція пташника", – каже заступник директора зоопарку із загальних питань Сергій Харьков.

Наступного, 2021 року, мають відкрити найбільший в Україні приматник та океанаріум.

 
За словами мера Києва сьогодні в зоопарку триває будівництво нового приматника
Фото: сайт КМДА

З карантинними новинами – й інші українські зоопарки. 

Зокрема в Одеському комунальному зоопарку впродовж березня-травня народилася лама, камерунський козлик, амурський тигр і мунтжак.

У Подільському зоопарку Вінниці – 8 каченят, 4 єнотів, буйвол, віслюк і лама.

У Черкаському – котячий лемур, тамарин, ігрунка та пугач.

Ольга Кириленко, УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде