Вода по графику. Почему в Крыму третью неделю выключают воду

Среда, 9 сентября 2020, 18:43
Коллаж: Андрей Калистратенко

Цьогорічний День незалежності України в окупованому Криму почався з часткового відключення води. 

Відключення гарячої води – це здебільшого історія про неможливість комфортно прийняти душ. Але відсутність ще й холодної ускладнює одразу кілька процесів – як готувати їжу, користуватись туалетом, прати брудні речі, мити руки в епідемію коронавірусу? 

Ситуацію навколо водопостачання в Криму того ж дня підігріла чергова заява про подачу води з материка. Перший президент України, а нині голова української делегації в ТКГ з мирного врегулювання війни на Донбасі, не маючи на те повноважень, заявив, що центральна влада може відновити водопостачання в Крим, якщо на півострові трапиться гуманітарна катастрофа.

Щоб дізнатися про масштаби нинішньої ситуації з водою в Сімферополі та розібратись у її причинах, "Українська правда" поговорила з кількома жителями окупованого Сімферополя, екс-міністром курортів і туризму Криму Олександром Лієвим і постійним представником президента України в АРК Антоном Кориневичем.

Окремо в цій ситуації ми зупинились на ролі перекритого з 2014 року Північно-Кримського каналу. 

Відколи та де в Криму немає води?

З 24 серпня подачу води обмежили у столиці Криму Сімферополі та ще 39 населених пунктах навколо нього – з Сімферопольського та Бахчисарайського районів. Усього це 170 тисяч абонентів, тобто родин з централізованою системою водопостачання, і 4,5 тисячі компаній, підприємств, організацій тощо.

Обмежили, тобто відключили гарячу воду, а холодну в деяких районах почали подавати за графіком. Але це ще не все.

 
Графік подачі води після 24 серпня 2020 року, розклеєний у Сімферополі. Другий етап відключення води мав початись в ніч з 31 серпня на 1 вересня, однак через початок навчального року його перенесли в ніч з 1 на 2 вересня
Фото УП

Обмеження відбуваються в три етапи, на кожному з яких час подачі холодної води стає все меншим. Наприклад, у центрі Сімферополя з 24 серпня вода тече з кранів шістнадцять годин на день, з 2 вересня – вісім, з 7 вересня – шість.

Технічно – на кожному етапі, тобто на кожному тижні, з водосховищ збиратимуть на 20 тисяч кубометрів води менше, ніж на попередньому. Замість звичних 160 тисяч на першому тижні щодня збирали по 140 тисяч, на другому – по 120, на третьому – по 100.

"У нашому районі поки тільки без гарячої води. Холодна є цілий день, сподіваюсь, що нічого не зміниться", – розповідає УП жителька Сімферополя Віолета на другому тижні обмежень. Воду в її родині тепер гріють на плиті.

"Водосховище майже висохло, дощів немає, з Дніпра ж вода не тече. Таке вже було взимку, але пішли дощі й усе стало ок", – додає Віолета. 

У лютому в Сімферополі вже планували обмежити водопостачання – про це оголосили зранку 5 лютого, однак почались зливи, і того ж вечора від ідеї відмовились.

"У моєму дитинстві теж часто були проблеми з водою та електроенергією. Але зараз це зовсім по-іншому, бо водні запаси дуже маленькі, Салгир (найбільша річка півострова, на якій збудоване Сімферопольське водосховище – УП) дуже обмілів", – ділиться ще одна жителька Сімферополя Марі.

"В моём микрорайоне вода есть круглосуточно, но мы скорее исключение, – розповідала на першому тижні обмежень жителька Сімферополя Юлія. – Не думаю, что для Украины большая тайна – ужасная изношенность сетей. Они были проложены во времена СССР и с тех пор ни разу ничего не было в Крыму сделано в плане модернизации коммуникаций. Маемо, шо маемо".

Другой вопрос – что жители абсолютно обоснованно предъявляют претензии существующей новой-старой власти, которая тоже не начала активно решать эту проблему. Ведь все знали, что наследие украинских времён – это только то, что было при СССР. 

В частности, те же люди, которые рулили при Украине, в большинстве своём на месте. Тот же Баженов (голова "держпідприємства" "Вода Криму", до окупації майже 16 років пропрацював у виконкомі Сімферополя, встиг побути міністром ЖКГ Криму та кандидатом у голови Сімферополя від Комуністичної партії України – УП). 

Но мы справимся, уверена. Ждём волшебного пенделя местным от Москвы. Кроме них, ждать помощи неоткуда".

Як обмеження водопостачання пояснює окупаційна влада

Усе через відсутність опадів, які б наповнили водосховища. Тобто зима без снігу, весна без дощу, особливо посушливе літо. 

Справа в тому, що 3 з 4 водосховищ, з яких "п'є" воду Сімферополь та навколишні населені пункти, є водосховищами природного стоку, тобто живляться опадами. Немає опадів – немає води. Йдеться про Сімферопольське, Партизанське та Аянське водосховища.

Оскільки опадів справді було небагато, що підтверджують місцеві метеорологи, на початку весни-2020 кримські водосховища природного стоку були заповнені майже наполовину менше, ніж весною 2019-го, а на початок літа – у 2,3 рази менше, ніж у 2019-му. 

За даними "держпідприємства" "Вода Криму", зараз, влітку, у двох з трьох водосховищ води в 5 разів менше, ніж має бути. У Сімферопольському – 7 мільйонів кубометрів води замість 36, у Партизанському – менше 7 мільйонів замість 34. В Аянському – менше 2 мільйонів замість 3,9.

Стовідсотково покладатись на дані окупантів не можна, утім обміління кримських водосховищ – досить відомий факт. Про це регулярно повідомляли українські ЗМІ. 

Двоє жителів столиці Криму, у яких ми цікавились ситуацією з водою, підтверджували низький рівень води у Сімферопольському водосховищі – найбільшому водосховищі, яке живить місто.

"Раніше теж бували моменти, коли водосховище було таким сухим, але зараз з нього витягли все, що могли. Посушливі зима і весна спорожнили всі природні джерела", – розповідає екс-міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв. Він регулярно підтримує зв’язок з друзями на півострові та отримує від них фото, зокрема водосховища.

Щоб наповнити Сімферопольське водосховище водою, на початку серпня російські військові-окупанти почали з’єднувати його трубопроводом з Тайганським. Такий трубопровід має транспортувати до 50 тисяч кубометрів води на добу – це приблизно третина добової кількості води, яку нині споживає Сімферополь.

Чи є зв’язок між обмеженням води і перекритим Північно-Кримським каналом? 

Так, але опосередкований.

Дніпровська вода не була основним джерелом живлення Сімферополя, але "страхувала" місто в посушливі періоди, пояснює Олександр Лієв.

До окупації кримська столиця брала воду в ще одному, четвертому водосховищі – Міжгірському. На відміну від трьох інших, які наповнювались дощем і снігом, Міжгірське не залежало від погодних умов – вода до нього надходила з Північно-Кримського каналу. Після окупації 2014-го він перекритий. 

 
ексміністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв

"У Сімферополі, грубо кажучи, раз на 10 років трапляється така посуха, і тоді роль штучного водосховища зростає", – розповідає Лієв.

Нинішній брак води в Сімферополі він називає прогнозованим.

"Цей рік насправді дуже посушливий. Сімферопольське водосховище (найбільше з тих, що живить кримську столицю – УП) – це перекрита річка Салгир, і вона цього року майже порожня, адже здебільшого живиться водичкою, яка збирається взимку від снігу. У Кримських горах сніг тане дуже повільно, вистачає майже на рік. 

Цього року в Криму майже не було снігу – і річка була порожньою. Це було очевидно та прогнозовано: якщо Салгир порожній, Сімферопольське водосховище не має резерву, Міжгірського водосховища немає як "страховки", артезіанські скважини виснажені, адже немає підживлення артезіанів від Межигірського водосховища. 

Нинішня посуха є регулярною темою, канал під час цієї посухи давав можливість підстрахуватися. Тепер Сімферополь, грубо кажучи, знаходиться без водного страхового канату. І це небезпечно", – пояснює Лієв.

Небезпека, на його думку, полягає не в тому, що хтось фізично помре від нестачі води, а у тому, що її якість суттєво впаде, а це в подальшому погіршить санітарно-епідеміологічну ситуацію в місті.

Чи вистачить Сімферополю питної води без Міжгірського водосховища?

Так, переконує Лієв, але за однієї умови – якщо в місті повністю оновлять водні мережі:

"Тоді обсяги води були б достаніми від трьох інших джерел – Сімферопольське, Партизанське водосховища та артезіанські води (Лієв не називає Аянське водосховище з огляду на його маленький об’єм – УП). 

Але цю модернізацію давно не проводили, і втрати води в системі в деяких місцях сягають 60%".

Зношеність мереж визнають і самі окупанти. За їхніми оцінками, через це півострів втрачає понад 50% питної води. А в найсхіднішому районі Криму, Ленінському – взагалі понад 70%. 

Жителі кримської столиці розповідають, що в місті часто прориває мережі, і вода біжить струмком по вулиці. Особливо – коли воду дають за графіком.

Як реагує українська влада?

У представництві президента в Криму обмеження водопостачання в Сімферополі коментують традиційно:

 
постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич

"Вода в Крим не піде, не має піти до деокупації – це дуже принципова позиція. Це перший момент.

Другий – Російська Федерація є державою-окупантом. Ніхто її в Крим не запрошував, відповідно, усі питання щодо наявності тих чи інших ресурсів на тимчасово окупованій території повинна вирішувати держава-окупант.

І, безумовно, усім давно відомо, що питання водопостачання – одне з ключових, яке держава-окупант не може вирішити самотужки", – пояснює постійний представник президента в АРК Антон Кориневич. 

Статистика свідчить, що 36,5% українців повністю або частково виступають проти подачі води в окупований Крим, 33,1% – повністю або частково, говорить березневе дослідження агенції Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики НауКМА.

 
Інфографіка відображає ставлення українців до відновлення водопостачання до Криму

Водночас, реагуючи на різні сценарії відновлення водопостачання в Крим, українці відповідають дещо інакше: 46,2% виступають за відновлення водопостачання на півострів, 38% – проти. Найбільш лояльні до запуску води в Крим – жителі півдня і сходу.

 
Інфографіка відображає ставлення українців до різних сценаріїв відновлення водопостачання до Криму

За підрахунками представництва, у Криму вистачає води для потреб цивільного населення. Її може бракувати для індустріальних, військових об'єктів і переселеного населення Росії.

До окупації на питні та побутові потреби кримчан щороку йшло близько 101-105 мільярдів кубометрів води, що майже в 9 разів менше за запаси води на самому півострові.

"Питні та господарсько-побутові потреби населення Кримського півострова у повній мірі можуть бути забезпечені власними водними ресурсами навіть у найпосушливіші роки", – писав у червні для УП консультант представництва президента в АРК Антон Твердовський.

Читайте також: Вода в Крим: питання національної безпеки

"Це питання держави-окупанта, і Україна, на нашу думку, не повинна його за неї вирішувати", – резюмує Кориневич.

Не погоджується з такою думкою Олександр Лієв.

Він переконує, що питна вода є гуманітарним питанням, яке українська влада обов'язково мала б вирішувати.

"Я пропонував і пропоную такий спосіб реагування: ми можемо відправити в Крим достатню кількість гуманітарних конвоїв з питною водою "Моршинська", "Миргородська", "Поляна квасова" та інша, у пляшках, безкоштовно, для мешканців нашого рідного українського Сімферополя.

Якщо окупанти не здатні це зробити самі, то ми би роздавали цю воду безкоштовно, це не ті гроші, які країна не може собі дозволити". 

Ольга Кириленко, УП

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Ольга Кириленко, журналістка УП
Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб "Української правди" буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж.


powered by lun.ua
Главное на Украинской правде