Про Степана Б. и Остапа Б., или Размышления накануне Дня победы

345 просмотров
Понедельник, 12 апреля 2010, 12:29
Светлана Наконечная
для УП

"Якщо ви несете принцип свободи, ви ніколи не будете вбивати. Вбивши, ви вже не вільний..."
Олесь Бердник, український письменник

З обговорення на інтернет-форумі: "Як усякий політик, Бандера сповідував принцип єзуїтів: "Мета виправдовує засоби".  Й при  цьому зовсім забув християнський постулат: "Добрими намірами вистелено дорогу в пекло". Бандера - не герой і не зрадник. Бандера - політик. І цим сказано все!"

Черговий галас навколо імені Степана Бандери нагадав мені випадок, що трапився на уроці суспільствознавства в нашому 10-В класі. І було це рівно 25 років тому. Черненко вже помер, але слово "перебудова" ще не набуло свого "сакрального" змісту...

Отже, якось наприкінці уроку наша історичка, обвівши поглядом клас, урочисто промовила: "Запам'ятайте, діти, учення Маркса-Енгельса-Леніна правильне, бо воно... (артистична пауза) наукове".

"А чому воно наукове?" - з місця запитав наш класний розумака Ігор Т. А класний цинік Володимир К. тихенько, але так, щоб почули всі, відповів: "Бо воно правильне". "Ну от, я дуже рада, що ви засвоїли матеріал," - підвела риску вчителька...

На згадку про це залишився афоризм. Одразу після дзвінка його сформулювала гостра на язик Танька Г., до речі, єдина в класі, хто розмовляв по-російськи, оскільки раніше вчилася у великому місті: "Почему я такая красивая? - Потому что умная. - А почему я умная? - Потому что красивая..."

До чого тут Степан Бандера? Так у його ж прихильників дуже схожа логіка.

Чому Степан Бандера герой? - Бо він боровся за Україну. - За яку Україну? - За вільну. - Від кого вільну? - Від ворогів. - А хто ті вороги? - Усі, проти кого боровся Бандера... І так далі, і таке інше.

Про результати боротьби навіть не йдеться. Боровся, отже, герой...

Чим Ленін гірший за Бандеру?

Зауважу: я не сумніваюсь, що Бандера був великим патріотом. Настільки великим, що пожертвував не лише своїм життям, але й життям своїх близьких - заради щасливої України. Щасливої, зрозуміло, в його уявленні, бо ж кожен із нас щастя розуміє по-своєму.

Я навіть не здивуюся, якщо вцілілі родичі пана Степана пишалися ним.

Матері шахидів, кажуть, теж дуже гордяться синами й доньками, коли ті гинуть "за віру й Аллаха". Та й більшість терористів світу керуються найблагороднішим з мотивів - зробити життя на Землі кращим.

От тільки щастя у світі від їхніх подвигів не додається. Лише поповнюється море крові і сліз...

Дєдушка Ленін, до речі, плануючи свою "маленьку заварушку", теж мріяв не про "срібло й злато" для себе, а про "щастя для всього людства". Ну, а те, що ціною стане життя декількох мільйонів чоловік, то нічого. Зате ж потім усі заживуть, як у раю...

У Бандери плани були скромнішими.

Щастя не для всього світу, а лише для українців. Щоправда, точного визначення, хто є справжнім українцем, він не дав.

Цікаво, чи зарахував би він до "сонму обраних", наприклад, мене? Адже я, хоча й розмовляю українською, і вареники вправно ліплю, проте маю дві зовсім неукраїнські риси.

Отже, Степан Бандера боровся за Україну.

Якими методами? - Правильними, кажуть його прихильники.

Мирних жителів бандерівці не вбивали, ні. Ну хіба що випадково, коли стикалися в лісі з якимось подорожнім... Або, наприклад, таке "миленьке" пояснення, його я прочитала в коментарях на УП: "Якщо хлопці приходили до хати і їх там пригощали отруєним борщем, то господарів, дійсно, знищували. Але, тут "все по правді": навіщо ті пішли на контакт із совєтами?"

Логічний виклад, не заперечую.

Але в мене маленьке запитаннячко: чи не бувало так, що "справедливі хлопці" відправляли на той світ, до купи зі зрадниками, і стареньку тещу господаря, й малолітніх діточок, та ще й сусідку, що зайшла на хвильку позичити солі?..

Замість того щоб шукати справедливість, гайда краще в ліс по гриби

Я не виправдовую методів, якими боролася з УПА радянська влада. Напевно, вони були жахливими.

Проте серед солдат, котрих кинули на бій з "бандерівщиною",  теж, мабуть, траплялися люди всілякі. Зокрема, й такі, уся провина яких полягала лише в тому, що вони, як особи "мужеского пола", були призвані до лав армії...

Кажете, це несправедливо, що ветерани УПА не мають від української держави пільг?

Але будемо відвертими: хіба Україна отримала незалежність завдяки воякам УПА? Тут треба дякувати скоріш за все історичному збігу обставин, Господу Богу, Всесвіту тощо.

Що ж до справедливості...

Слова "війна" й "справедливість" взагалі дуже погано сполучаються між собою. Це мені ще в дитинстві пояснив тато, чий батько, а мені дід, загинув на фронті.

Про дітей загиблих солдат радянська влада, як відомо, турбувалася набагато менше, ніж про сім'ї тих, хто повернувся з фронту. І моєму татові було трохи образливо, коли його однокласники, що мали батьків-ветеранів, їли на свята смачні цукерки, а він лише облизувався.

І дрова сім'ям тих однокласників привозили прямо у двір. А тато років з восьми разом зі своєю мамою взимку ходив до лісу за хмизом...

"Розумієш, у житті не все здається правильним і справедливим, - сказав мені якось батько,  коли ми з ним збирали чорниці. І додав, показуючи на величезного білого гриба, що випадково трапився на нашій дорозі. - Але ж воно від того не стає менш прекрасним, правда ж?.."

Той, хто для тебе - правий, для когось іншого є "лівим"

Коли я думаю про події, що точилися в Західній Україні, та й взагалі в Україні, в Європі, у світі, в середині минулого століття, мене охоплює одне-єдине почуття - величезний жаль.

Мені жаль усіх.

І свого діда, який так і не потримав на руках новонародженого сина... І німця, від чиєї кулі дід загинув... І Володю Дубініна, чиє ім'я носив наш піонерський загін...

І усіх хлопчиків, яким довелося пережити те саме, що й маленькому героєві чудової новели Василя Портяка "Гуцульський рік". Його батько, сільський священик, ні з ким не воював, за всіх молився, але все рівно опинився між жорнами: "Вночі одні, а вдень інші. Ці - "продав!", а ті - "банду прячешь?"...

Ось що пише хлопчик своєму татові, засланому в Сибір:

"Дєдику, я цей календар потихеньку сховав та й тепер ховаю, аж доки ви прийдете. Ви прийдете? Бо я в мами питаю, а вона лиш уводно плаче, а сьогодні сварила нас із Михайликом, що ми носили свічечку на зарінок, де баба загребена.

А Настуню приймали в піонери, то вона сказала, що баба була бандитка, а ви слуга опіуму і ще всякі слова. Я мамі розказав, а мама знову плакала і сказала, що добре зробила, і я тепер нічого не розумію.

Вертайтеся, дєдику, скоріше. Дмитрик."

...І Степана Бандеру мені також жаль.

Хто знає, може він був народжений для того, щоб сконструювати машину, котра полегшила б обробку городів на схилах Карпатських гір. І гуцулам вже не треба було б, як стефаниковському Івану Дідуху, ламати хребет, тягаючи важке каміння. Або посадити диво-сад... Чи написати п'єсу, за глибиною рівну "Гамлету"...

А натомість він усе життя з кимось боровся, керував терактами, утікав і переховувався, усіх підозрював, і сам був під підозрою...

Навряд чи він був при цьому щасливим.

Коли закінчиться "гарматне м'ясо"

Те, що відбувалося в середині минулого століття в Україні, Європі й світі, мабуть, найточніше характеризується словом - ЖАХ.

І я не розумію, навіщо шукати якихось героїв серед картини, котра сучасній людині "з європейським мисленням", як люблять казати наші націонал-демократи, не присниться в найстрашнішому сні?

ЯКА "КРАСА ГЕРОЇЗМУ" МОЖЕ БУТИ В РОЗКИДАНИХ ПО ВСЬОМУ СВІТУ ЛЮДСЬКИХ КИШКАХ?..

Здається, Ремарк писав, що слова про "високу поетику подвигу" красиво звучать лише на мітингах. А в реальності за ними стоїть чорне, як ніч, людське горе...

Я довго не могла зрозуміти, чому здавна в суспільстві домінує думка, що герой - це той, хто вбиває й сам готовий бути вбитим? А не той, хто вирощує хліб, будує, пише геніальну музику?

Чому, щоб стати героєм, треба обов'язково піти "в бой за власть Советов", або "за вільну Україну", - і як один померти "в борьбе за это"?

Але врешті решт, здається, "дотумкала".

Просто коли хлопчикам змалечку розказувати, як це почесно - померти за Батьківщину, то правителі всіх мастей можуть не сумніватися: у них завжди буде вдосталь "гарматного м'яса".

Біснуватим адольфам та іосифам, амбітним дядям вовам і дядям мішам, а також патріотам-фанатикам, на кшталт "нашого ВСЕ" Степана Бандери, завжди буде кого вести в бій. "Заради правди й Вітчизни".

От тільки чи йде на користь вітчизні така філософія? Судячи з уроків історії, навряд чи...

Остап був добрішим

Насамкінець - про Остапа Б. із заголовку.

Як ви вже, мабуть, здогадалися, я мала на увазі  "сина лейтенанта Шмідта". У дитинстві я часто плутала незвичні для українського вуха, але схожі за звучанням слова. Ейнштейна - з Ейзенштейном, Геродота - з Геростратом.

Ну, а Степана Бандеру - з Остапом Бендером...

Був час, коли Степан здавався мені таким же пройдисвітом, як Остап. А тепер от сиджу й думаю: ні, знак рівності між ними ставити не можна.

Адже Остап Бендер - набагато добріший.

Він, як відомо, "никогда никого не убивал. Его убивали - это было". В душі Остапа, вкритою шкаралупою цинізму, все-таки є хоча б трохи того, що називають совістю.

А головне - остапова теорія "про 400 відносно чесних способів заробляння грошей" набагато безпечніша для навколишнього світу, ніж несамовита жага Степана Бандери будь-якою ціною "ощасливити" свій народ...

Р.S. Все, що я написала - це просто мої думки. Без жодної претензії на "істину в останній інстанції"...

Світлана Наконечна, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)