Палачи в милицейской форме возвращаются

Среда, 14 апреля 2010, 11:17

Усе частіше з'являються повідомлення про те, що в тому, чи іншому краї наша доблесна міліція, перевищила свої повноваження та побила, покалічила людей.

Від затриманого вимагали "взяти" на себе чиїсь гріхи. Чи то на п'яну міліцейську голову, чи просто тому, що їм, людям у лампасах, хтось не сподобався. Приміром, "не так" поглянув на стражів порядку, чи якусь там недоречну репліку спроквола кинув.

І це, запевняю вас, лише дещиця з того, що шилом із мішка вилазить на публіку, стає відомим громадськості.

Досить часто в ході "допитів" "підозрюваним" і кістки ламають, і нутрощі відбивають. Не рідко в пристрасному захоплені уражають до смерті ні в чому не винних людей.

І подібне доволі часто прикривається міліцейським начальством, якому не потрібне казенне сміття за порогом, чи банальним прокурорським "недоглядом".

І тільки тоді, дуже рідко, коли міліцейські садисти натрапляють на сильну, незламну особистість, або стає неможливим скрити явні тортури, безпричинні карання, незрозумілі звірства - подібне виходить, джином виривається на публіку.

Як стверджують знавці діяльності вітчизняних органів внутрішніх справ, мало не в кожному міліційному відділенні є так звані неофіційні "майстри" катувань.

Такі собі маленькі місцеві малюти скуратови. Які з будь кого годні вибити зізнання. Навіть тоді, коли підозрюваний ні сном, ні духом до затримання не знав про те, у чому його звинувачують.

Такі віртуози з мордобою заздалегідь готуються до своїх "фахових" вправ.

Заздалегідь купляють у магазинах целофанові пакети, аби потім одягати їх на голови своїх непокірних "пацієнтів". У спеціальних підсобках утримують валянки, щоб одягаючи їх при необхідності, уміло толочити в них затриманих. При цьому на тілі допитуваного не залишається щонайменших синяків, слідів тортур. А спеціальні мотузки? Ними зв'язують за спиною руки нещасного й, підтягуючи тіло на спеціальних крюках, забитих у стелі, "запускають" так звану "ластівку".

Ті, хто пережив подібні мордування, розповідають, що мало кому вдається витримати подібні страждання, не взявши на себе те, у чому його звинувачують.

У психів свої забави.

Але як ж вони можуть бути на відповідальній державній службі, отримувати заробітну плату з податків громадян?

І не лише платню, а й штани з лампасами, погони. Зброю. Що, власне,  робить їхню особу в цих лаштунках недоторканною. Мають право розраховувати на дострокову й високу пенсію. Адже в декого рік служби вважається за півтора

Я дивуюся, якого це звіра потрібно виплекати в собі, щоб прокинувшись вранці, поснідавши в сім'ї, разом із дружиною, наприклад, завести дитя в дошкільний заклад, поцілувати його в голівку, а за півгодини-годину брати в руки гумового молота й проламувати ребра, розв'язуючи в такий дикий спосіб язика "небалакучим".

Якою ж треба бути дикою звірюкою, щоб, не маючи особистої, приватної ненависті до когось там, кого лише запідозрили в крадіжці запасних частин, скажімо, до екскаватора, як подібне нещодавно скоїлося на Одещині, побити молодих людей, зробити з них "котлети"?

Тільки за те, що вони не хотіли на себе брати чужий гріх, виступити в ролі "цапів-відбувайлів".

Або по команді "фас" із безпрецедентною жорстокістю накинулися на людей, які в допустимій емоційній формі висловлювали своє обурення на виставці в "Українському домі", коли якісь зайди зумисне свідомо розпалювали міжнаціональну ворожнечу в самому центрі столиці, фальсифікуючи факти колишніх непростих відносин українців і поляків на Волині?

Тоді ж постраждали і журналісти-телевізійники.

Їм зумисне притискали дверима пальці. Переодягнені в цивільне міліціянти завдавали болю кореспонденту, щоб, мовляв, не втручався в їхні розбори з "хуліганами". Інші, тут же, по-хамськи, в личках, при параді, при виконанні службових обов'язків завбачливо відверталися, аби не мішати іншим застосовувати больові прийоми проти тих, хто заважає здійснювати "спец. операцію"

Тепер ось новий, кричущий факт із Городка Львівської області.

"Правоохоронці"... яке зухвальство криється в цьому слові, коли люди у формі займаються садизмом! Так от, правоохоронці побили журналістів газети "Експрес", які прийшли у районний відділ міліції, щоб лише з'ясувати, за що затримали їхнього колегу.

Чому відбувається подібне?

Та тому, що вся система роботи МВС в Україні побудована на виховуванні в надрах відомства безпринципних, тупих і слухняних "пукачів". Адже згаданий пан саме завдяки розправам над нещасними людьми он куди вибився! Завдяки своїм кулакам, паску, яким, за наводкою кровопивців начальників, безжалісно, немилосердно душив своїх жертв. Хоча переслідувані, підкреслю це, не були ані його особистими ворогами, ані недругами.

Позбавити життя людину - такою була лише вказівка якогось там "шефа". Доцільність вчинення цього злочину, зрозуміло, ніким не бралася до уваги. Як і те, яка насправді є ступінь провини "клієнта".

Нікого, схоже, подібне й не цікавило.

Ламати, душити, знущатися, убивати - це була звичайна, буденна робота людей у мундирах охоронців закону. Яке фарисейство! Їм було вбити, начебто, поставити паркана біля хати, чи викопати криницю.

З іншого боку, напевне ж, і патрон, котрий давав команду на "ліквідацію", достовірно знав кому можна довірити "мокруху". Тоді скільки ж це треба було пролити безневинної людської крові, позаяк, відомо, що група міліціянтів спеціалізувалася на політичних замовленнях, щоб на тортурах дослужитися аж до генерала!?

Не секрет, і це доведено судом, що той-таки Пукач свої катування, звірства здійснював на очах підлеглих.

Як же ж сержантам і офіцерам потрібно було старатися, щоб перевершити цю кровожерну "майстерність" генерала-ката? Аби здивувати його у своїх звірствах, вислужитися перед ним.

Думаю, що повернення в Україну махрового, дикого кучмізму по всіх вертикалях і горизонталях влади, відкриває "широкі можливості" для таких. Адже це дає змогу замаскованим до пори, до часу пукачам із довгими  руками, знову взятися до гумових молотів і целофанових пакетів.

Яких попередній міністр внутрішніх справ, мабуть, соромив і обеззброював своїм дивним гаслом "Міліція з народом!"

Чи не рано?

Запитання до тієї України, яка з жахом спостерігає за всім, що відбувається нині у владі й міліції.

Олександр Горобець, спеціально для УП

powered by lun.ua

Законопроект №5600: как документ коснется банковского сообщества?

Как бизнесу наладить экспорт органической продукции в ЕС

Равенство в армии – это не только права, но и обязанности

Нетипичный фандрейзинг: как креативно и эффективно организовать фандрейзинговое событие?

Либерализация или репрессии: как вывести из тени 10 млн работников

Перспективы нового суда. Куда идем и не собьемся ли с пути?