Накануне катастрофы, или Почему эта вертикаль не будет успешной

40 просмотров
Среда, 29 сентября 2010, 12:32
Виктор БобыренкоВіктор Бобиренко
Бюро анализа политики, общественное партнерство "За прозрачные местные бюджеты"

Кабмін Азарова кожного дня заявляє про діяльність, яка ось-ось приведе до якісного прориву в реалізації державних програм. Складається враження, що це вже колись було.

Історичні аналогії

У 1941-му Червона армія починала війну з гаслами "малою кров'ю та на чужій території", а вже за кілька місяців втратила кадрову армію. Ту катастрофу пояснюють тим, що Гітлер напав зненацька, що Сталін дурний і не вірив штірліцам, і що технічне оснащення армії було поганим.

Сталінські генерали в стратегічному баченні війни, начебто, не поступалися німецьким. Та й мислили схоже: завчасна, до оголошення війни, мобілізація, стратегічна ініціатива, глибокі флангові охвати, чисте небо над наступаючими частинами, котли, капітуляція. А побили їх.

Так саме й наші урядовці: наче діють за європейським зразком, а перемог немає.

Справа в тому, що причина поразки Червоної армії в іншому. Сорок перший програний із кількох причин.

По-перше, на оперативно-тактичному рівні. Як би зараз сказали, на рівні відсутності проектного мислення та оперативної логістики. По-друге, армія мала погану, обтяжливу структуру, що заважала управлінню. По третє, армія, особливо її селянська частина, була немотивована воювати за "червоних".

Розберемося.

Уже 23 червня ніякої "зненацькості" не було. Просто німці перегравали червоних генералів на оперативно-тактичному рівні. Наступ - це проект. У проект відбиралися добірні війська, що сколочувалися в тимчасові механізовані бойові групи, які швидко пересувалися.

Автономність механізованих частин визначалася як основний принцип війни.

Концентрація сил і вогню - прорив, далі біг до вузлових точок або комунікацій, і оборона там від неминучих контрударів до підходу основних сил. Потім - новий ривок.

І головне при цьому - налагоджена логістика й комунікація. У Червоній армії - одна карта на дивізію, у німців - у чоботі в кожного капрала. У них рація в кожному танку, у наших зв'язок "ало-павло".

Німецькі бомбардувальники робили по 10-15 вильотів за день, наші - 3-4. При меншій кількості літаків Люфтваффе, їхня присутність у небі була переважаючою. Усі ці речі - це не рівень генштабу. Це діяльність офіцерів середньої ланки - гауптманів та майорів. У німців - літак сів, а льотчику вже несуть каву, хтось заправляє, хтось заряджає, допив каву - треба летіти.

Взаємодія й комунікації. Навіщо вам дорогущий танк КВ без рації, не з тим калібром снарядів, ще й без пального? Особливо якщо танкіст-селянин ненавидить комісара більше ніж німців.

Інша разюча відмінність у діях двох армій - ініціативність. Зашугані командири РККА боялися будь-якої відповідальності та власних комісарів. У німців ініціативність командирів віталася. Кількість штабних офіцерів у Вермахті була в рази меншою, а результативність більшою, завдяки делегуванню повноважень та ініціативи командирам малих підрозділів.

Про мотивацію мовчимо. Якщо вірити не офіційній пропаганді СРСР, а реальним спогадам учасників - кадрова, набрана із селян армія Сталіна на початку війни почала розбігатися. У тому числі її українська частина, особливо на Україні. Не тому, що українці боягузи - просто після 33-го року не було дурних воювати за людожерів.

І тільки коли після поразок 41-42 років в ЕККА почали на командні посади висувати ініціативних командирів, які перейняли навики оперативного управління боєм у німців - Вермахт посипався.

І тільки тоді, коли люди зрозуміли, що Гітлер близнюк Сталіна - солдати почали спротив. Ці солдати розписалися на Рейхстазі.

Та історія, на жаль, нічому не вчить.

Подивимось на українську армію держслужбовців, підпорядкованих Азарову, і проведемо аналогії із РККА.

Уже ніхто нікуди не йде

Армія державних службовців демотивована з кількох причин. Раніше це було круто - працювати в адміністрації. Зараз цей міф знищено.

Найбільше тому, що зарплата мала. 860 гривень чистими в руки молодому спеціалісту 1 категорії. 1200 - отримує головний спеціаліст, 1,5 тисячі - начальник відділу галузевого управління облдержадміністрації. Премії - відсутні.

Ще молодих спеціалістів добиває поняття вислуги. Вислуга - це коли у вас 20 років стажу, ви не вмієте працювати на комп'ютері, але отримуєте вполовину більше колеги-випускниці елітного вузу, яка працює творчо, і ще не деформована в типового клерка.

На державній службі існує лише один чіткий мотиватор - пенсія.

90% від останньої зарплати, яка натягується бухгалтерами в останній рік служби - ось про що мріють і начальники управлінь, і клерки. Якщо ви пішли на пенсію з держслужби, пенсія начальника управління ОДА - понад 3,5 тисячі гривень, скромного провідного спеціаліста - понад 1700. Однак цей заохочувач діє лише на тих, кому близько 50 і більше.

До речі, це не тільки пряник, але й батіг.

У сумській адміністрації змусили більшість начальників управлінь писати заяви про бажання стати... заступниками у своїх управліннях. Посади начальників - це бонуси партійцям-регіоналам за перемогу у виборах.

А з колишніми начальниками поступили "по справедливості" - нікого ж не виганяли! І більшість погодились стати замами. Ніхто не захотів конфліктувати. До пенсії кому три, кому п'ять років. Треба досидіти.

Уявіть, в управлінні було два зами, а тепер - три. Буває й таке, що в заступника в підпорядкуванні лише один відділ. Навіщо ж тоді начальник відділу? Тепер ці люди ведуть себе, як дембеля в армії, у яких забрали по одній личці - спробуйте напрягти. Біг на місці.

Інший мотиваційний фактор для - нормальний колектив та відчуття причетності до чогось потрібного.

Тут для розуміння потрібен анекдот, розповім російською: "на госслужбе работают ЛОРы, ДОРы, ЖОРы и Суки. Лоры - любовницы ответственных работников, жоры - жены ответственных работников, доры - дочери ответственных работников, и суки - случайно уцелевшие кадры".

Правило без виключень: чим менше у вас у колективі блатних - тим він успішніший. Рідко кому з начальників випадає щастя підбирати колектив самому. А лише тоді він стає елітним, за умови, що ви - адекватний керівник.

Власне, і в РККА було так: більшість розбігалася, але хтось героїчно тримався.

Дуже часто в людей через багато років наступає професійна деформація. Вони не горять на роботі. Навіщо? Учора ви готувалися до святкування Конотопської битви, сьогодні співаєте анафему тим переможцям.

Коли три рази за 10 років вас змушують говорити протилежні речі, ви думаєте лише про пенсію. Усім інноваціям - бій. При цьому абсолютна більшість людей - у побуті добрі й нормальні люди.

А молодь в управління не йде. Перспективних хлопців на зарплати в тисячу гривень не заманиш. Винятки - не типові. Єдиний вихід - вмотивувати та пустити до держслужби молодих, креативних і нарваних. А їх ніхто не чекає в колективах. І проблему не бачать зверху.

Тому любий форс-мажор призводить до хаосу.

Тактика. "Гладко было на бумаге, да забыли про овраги"

 

Усі адміністрації фінансуються з держбюджету. З початком кризи почалося зменшення видатків на їхнє втримання. Зараз "професійним урядом" вони зведені до мінімуму.

Не стало не лише надбавок і премій. Передусім повністю виключили витрати на існування офісів. У ряді управлінь сумської ОДА повністю відключено всі телефони. Не оплачується інтернет. Не заправляються картриджі. Не обслуговуються охоронні пульти. Немає бензину на авто.

Анекдотичний випадок. КРУ перевіряє управління, у якому передбачена посада водія. І знаходить порушення: водію рік платили зарплату, а за документами він жодного разу не виїхав із гаража. Злодій. Бідний водій пояснює: його кожен день заправляли комунальні установи по черзі, він живе за баранкою. А спідометр йому наказали відключити.

Насправді всі знають, що "все є". Начальники управлінь знаходять і інтернет, і безлімітні телефони, і папір, і бензин. Якщо це управління охорони здоров'я, то скидаються лікарні, якщо освіти - комунальні освітні заклади. Тобто установи, що фінансуються з місцевих бюджетів.

А начальники управлінь на гачку - на всіх можна знайти порушення. Невинних немає.

Азарову класно: і економія державного бюджету, і всі "в єдиному пориві". Бо всі замазані.

А в Сумській ОДА з'явився сленговий термін. На питання "А як це зробити?" є лаконічна відповідь: "Закрий водку сєльодкой, шо не ясно". Тобто зроби одне, а по паперах проведи інше.

Молодий просунутий керуючий справами намагається ввести електронний документообіг. Спротив чинять усі: і галузеві управління, бо потрібен швидкий інтернет і програмне забезпечення, а офіційно проплачувати нічим, і старі кадри пручаються, перевчатися не хочуть.

А тепер увага, абсолютна правда: структури державного казначейства досі приймають документи на електронних носіях лише на дискетах!

Це вводить в шок представників неурядових організацій, що фінансуються з бюджету: "в якому столітті ми живемо?" У них і компів з дисководами вже нема.

Система роботи галузевих управлінь із казначействами поставлена так, що потребує безлічі погоджень. На моїй пам'яті було один раз, коли платіж був на контролі в губернатора, був страшний кіпіш і істерики, і вдалося, у надзвичайно швидкому режимі, провести платіж за 3 дні. Ніхто не вірив, зазвичай на це йде від 10 днів до 3 тижнів.

Відсутня горизонтальна логістика. Будь-яке розпорядження потребує безлічі погоджень. Навіть нічого не значуще погоджується кілька днів. А якщо це проект програми, ваші працівники бігатимуть по кабінетах інших управлінь тижнями.

Структура. "Стій, хто йде"

У державної служби є свої загороджувальні загони. Це КРУ, держказначейство. Біля них тільки тихо й навшпиньки. Наче це вони, а не ви ворушите галузями.

Є дуже цікаві речі.

Наприклад, у КРУ є відділи аудиту. Те, що вони фактично підміняють собою комісії обласних рад, у них повне дублювання функцій, то ще нічого. Це дуже дратує, особливо креативні колективи. Уявіть, ви роками працюєте в галузі, і тут приходить хтось красивий, ворушить місяць папірцями, а ви весь цей час носитесь навколо нього, і у висновку читаєте поради, як треба управляти галуззю.

Згадую дядька - фронтовика, який дуже не любив в окопах штабних. Бо це завжди біда. Те, що ви чесно робите свою справу й не крадете (бува й таке), ще не значить, що ви невинні. Будуть шукати, поки хоч щось не придумають.

КРУ без штрафу не піде. Це правило. Вам не згадується Смерш?

Взагалі структура управлінь дуже далека від ідеалу й потребує окремого дослідження.

"Команда професіоналів" обіцяла зменшити армію держслужбовців, але фактично їх стало більше. Причому працюють у різних структурах нерівномірно. Є галузеві управління, де в останні роки додалося роботи - головні управління економіки, управління молоді та спорту. А є тихі управління, які вже ні за що не відповідають, але мають величезні штати.

Я своїми очима бачив кабінети в управлінні сільського господарства, де робочі місця не обладнані комп'ютерами. Застрельте, я не знаю, як це може бути в ХХІ столітті.

І чим може займатися районне управління сільського господарства в 20 із гаком людей, якщо жодного колгоспу не існує? Вони лопатами можуть скопати весь район.

А поруч існує невелика служба, де люди падають із ніг, скільки роботи.

Щоб довести свою ефективність на держслужбі - багато планів, звітів і приписок. Як у РККА - де за роки війни наші "знищили" на папері три Вермахти.

Не можна не згадати й систему нагороджень. І знову, як у РККА, чим далі від фронту, себто від безпосередньої роботи, тим більше нагород.

Висновок: армія держслужбовців велика, але не перенавчена, не механізована, навчатися не бажає, воювати не хоче, майорам по барабану, а генерали надувають щоки.

Що чекає на державу з такою армією? Крах.

Віктор Бобиренко, начальник управління сім'ї та молоді Сумської ОДА в 2005-2010 роках, спеціально для УП



powered by lun.ua
Поддержка психического здоровья взрослых и детей: как справиться с изоляцией
Во время карантина, насколько это возможно, следует обеспечить безопасные каналы связи для снижения ощущение одиночества и психологической изоляции. (укр.)
COVID-19: врач отвечает на самые распространенные вопросы
Самоизоляция критически важна, и является чуть ли не основным методом сдерживания распространения инфекции. (укр.)
10 стратегий, которые помогут нам справиться с вызовами пандемии и карантина
Пандемия завершится, но с нами может остаться наша тревожность. Как помочь себе и другим пережить этот период? (укр.)
Откуда взяться новой элите в Зе!эпоху?
Тысячи пассионариев ходят мимо по улицам. Они умные, нарванные и ответственные. Чтобы стать элитой, им надо только одно – чтобы мы поверили в их элитарность. И через построение собственных информационных каналов разорвали олигархическую систему хождения по кругу. (укр.)
Кризис компетентности
Кризис для слабых несет угрозы, а для сильных – новые возможности. Поэтому, как бы то ни было, у нас есть еще один шанс стать сильными и компетентными. (укр.)
Жесткие реалии поствирусного мира
Когда наступит завтра, станет ясно, что Земля не сошла с орбиты из-за коронавируса. (укр.)
Как диджитализация депутатской работы облегчит коммуникацию во время карантина
Если у депутатов ВР для общения с избирателями есть электронный кабинет, то для депутатов местных советов такая перспектива пока далеко за горизонтом. Что можно сделать, чтобы облегчить коммуникацию граждан с депутатами. (укр.)