Пенсионная реформа: монологи власти

138 просмотров
Вторник, 22 февраля 2011, 14:56
Павел Розенко
эксперт, в 2005-2010 первый заместитель министра труда и социальной политики Украины



Ведь модернизировали, подхватили, перестроились, внедрили новый коэффициент. А включаешь — не работает… И не надо включать. Не для вас это все. Не для того, чтоб включали, — для того, чтоб делали... А процесс важнее результата… процесс — это жизнь, результат — это смерть.

Михайло Жванецький

Ідея. Спочатку виникла ідея! Ідея написати про пенсійну реформу – спокійно, професійно і конструктивно. Проте стаття віце-прем’єра Тігіпка на "Українській правді" та його вечірній виступ в ефірі Першого національного пробудили зовсім інші почуття і бажання.

Бажання просто розповісти правду про пенсійні ініціативи влади та їх наслідки, які насправді замовчують урядовці. Тому, про "конструктив" – якось іншим разом.

Основна проблема влади, яка прагне проведення пенсійної реформи, – відсутність довіри з боку суспільства до тих методів, що нині запропоновані як панацея від всіх проблем пенсійної системи України.

Дивуватися такій реакції українців – годі. Адже провівши всю свою передвиборчу кампанію і прийшовши до влади на хвилі "дикого" популізму, обіцяючи захмарні зарплати і пенсії, зараз дуже важко обґрунтувати підвищення зовсім інших параметрів – пенсійного віку та страхового стажу!

Можливо, якщо би протягом останнього року урядовці провели щирий і відвертий діалог із суспільством – підґрунтя для проведення реформ було б іншим. Адже переважна більшість наших співгромадян, в тому числі і я, глибоко впевнені в тому, що пенсійну реформу в Україні потрібно проводити зараз і негайно.

Проте, діалогу у влади з науковцями, експертами і суспільством не виходить. Широко розрекламоване обговорення пенсійної реформи перетворилося в монолог влади "по мотивам" реформи. Погодьтесь, важко вести обговорення коли тебе елементарно не чують.

Важко вести діалог і тому, що зі шпальт газет, журналів, інтернет-видань та екранів телевізорів від представників уряду щоденно лунає відверта неправда про ті заходи, які пропонуються під виглядом пенсійної реформи.

В такій ситуації просто незрозуміло, яку лінію поведінки обирати нам, експертам?

Ловити владу на брехні, чи діяти в межах "конструктивного діалогу", закриваючи очі на невідповідність слів і справ?

Для себе лінію поведінки я вже вибрав: мовчати не можна.

Фокуси і фокусники

Останні півроку я намагаюсь не коментувати тему підвищення пенсійного віку для жінок. Адже, з одного боку, моя позиція з цього питання відома, з іншого – склалось враження, що урядовці цілком свідомо звели обговорення теми пенсійної реформи до дискусії: чи варто підвищувати пенсійний вік для жінок чи ні?

Не покидає відчуття повторення історії Податкового кодексу, коли в потрібний момент на авансцену процесу вийде президент і скаже своє категоричне "ні" підвищенню віку для жінок.

Передчуття такі підтверджуються і тим, що обговорюють пенсійну реформу всі – від бабусі на ринку до власників високих кабінетів на Грушевського. Ось тільки Банкова мовчить.

Проте про підвищення пенсійного віку таки доведеться сказати. Урядовці переконують, що все пройде плавно і безболісно. Пенсійний вік жінок буде підвищуватись протягом року на півроку, тобто за 10 років.

Але ж фокус в іншому – в урядовому законопроекті чорним по-білому написана зовсім інша формула, згідно з якою пенсійний вік для жінок буде збільшено протягом 5 років, тобто вдвічі швидшими темпами!

Ми чуємо, що кожна жінка отримає "достойну" компенсацію в розмірі 2,5% пенсії за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію. Проте, радості на обличчях українських жінок не спостерігається. Щось не те, щось не складається, де ж логіка?

Підвищувати вік і надавати за це компенсацію... Який економічний ефект для уряду від цього?

Розгадка цього фокусу – на поверхні, вірніше – у тексті урядового законопроекту: компенсація за більш пізній вихід на пенсію передбачена лише жінкам від 1956 до 1960 року народження! І все! Крапка! Всім тим, кому сьогодні менше 51 року жодної компенсації за підвищення пенсійного віку не передбачено!

Ще про один "компенсатор". Одноразова виплата бюджетникам при виході на пенсію у розмірі 10 нарахованих пенсій. І нічого, що спочатку мова йшла про 10 заробітних плат працівника… Людині і так добре!

Але виникає відразу запитання: а чому мова йде про виплату такої компенсації лише бюджетникам? А що робити працівникам небюджетної сфери? Працівникам робітничих, інженерних та інших професій?

Не виглядає дивним, що уряд декларує побудову більш справедливої пенсійної системи, і сам своїми ж власними руками таку несправедливість ще більше посилює?

Не люблю вступати в заочну полеміку, проте не можу не відреагувати на заклик Сергія Тігіпка говорити мовою фактів, а не емоцій. В своєму виступі на телебаченні віце-прем’єр вимагав від опонентів навести конкретні факти про те, що реформа буде проведена за рахунок малозабезпечених пенсіонерів.

"Ніхто не постраждає, крім держслужбовців", – переконував він.

Постраждають, Сергію Леонідовичу, ще й як постраждають! І постраждають саме ті люди, які виходять на мізерні пенсії 750-2000 гривень! Всі ті, хто буде виходити на пенсію згідно нової урядової версії закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. А це біля 90% всіх майбутніх українських пенсіонерів.

Факти? Конкретні норми? Прошу.

Пенсія кожній людині, яка призначається згідно зазначеного закону, має дві складові. Перша – загальна формула розрахунку пенсії, друга – надбавка за понаднормовий страховий стаж. Своїм законопроектом уряд зменшує обидві складові.

По-перше, пропонується брати для обрахунку пенсій середню заробітну плату не за останній рік (як зараз), а вже за три останні роки. В цифрах така зміна виглядає наступним чином: середня зарплата за попередній 2010 рік буде складати біля 2000 гривень, а ось за три останні роки – 1747! Таким чином, база для обрахунку пенсій кожного українця буде зменшена щонайменше на 250 гривень! А це – біля 125 гривень "чистої пенсії"!

По-друге, пропонуючи підвищити на 10 років страховий стаж для отримання повної пенсії за віком (35 років для чоловіків, і 30 – для жінок), уряд, таким чином, зменшує на 10 років понаднормовий стаж кожної людини, за який, я писав про це раніше, передбачена окрема надбавка до пенсії. Вартість такої надбавки – 75 гривень за 10 років понаднормового стажу!

Виходить абсурдна ситуація, коли урядовці заявляють, що будуть стимулювати людей працювати довше і легально сплачувати внески. Так який же це, вибачте, стимул коли надбавку за понаднормовий стаж буде практично скасовано?

Скажіть, а що робити чоловіку, якому зараз 55 років і трудовий стаж 29 років?

Згідно чинного законодавства, в 60 років він отримував би свою базову пенсію плюс надбавку за 9 років понаднормового стажу? А після введення в дію закону – він не лише надбавки не отримає, його базова пенсія буде зменшена, бо до 35 років стажу у нього року не вистачить. 1 року!

А ініціатива враховувати індивідуальну зарплату для обрахунку пенсії з 2000 року?

Це антиконституційна і повністю антигуманна пропозиція. Якщо у людини до 2000 року зарплата протягом 60 місяців була більшою, ніж зараз, на якій підставі відмовляти їй в праві враховувати такий заробіток? Вона що, до 2000 року легально не працювала і не сплачувала внески?

Ось факти і цифри, Сергію Леонідовичу! Ви про них не знали? Напевно, що знали, адже тоді не заявляли би про значне скорочення дефіциту Пенсійного фонду в наступні роки. 3 мільярди гривень лише на бюджетниках зекономити не вдасться, потрібен зовсім інший масив людей, інший масив нарахованих пенсій.

І все-таки про конструктив

А де ж "конструктив"? Що робити і куди рухатись? Влада знає відповідь на це питання. Я роблю такий висновок із виступу Сергія Тігіпка на парламентських слуханнях з питань пенсійної реформи.

Коментуючи стан справ із несправедливою системою спецпенсій, він сказав приблизно наступне, що влада вважає за недоцільне робити більш радикальні зміни у нарахуванні пенсій спецпенсіонерам, зокрема, держслужбовцям.

Мовляв, спочатку потрібно оптимізувати і упорядкувати органи влади, збільшити зарплати таким людям, а потім повертатись до питання більш радикального реформування пенсійної системи спецпенсіонерів.

Так може давайте застосуємо таку ж формулу і для звичайних громадян? Спочатку здійснимо заходи щодо упорядкування ринку праці, його легалізації? Потім збільшимо зарплати, і не на 9%, як в цьому році буде робити уряд?

А потім так само разом будемо переконувати суспільство здійснити певні непопулярні кроки? Може влада таки "почує кожного"? І не лише почує, а почне жити українськими реаліями, розмовляти з нами на одній мові та дихати одним повітрям.

Може все таки варто почати справжні реформи, а не своїми непрофесійними словами і діями дискредитувати їх?

Павло Розенко, експерт, в 2005-2020 перший заступник міністра праці і соціальної політики України, для УП




Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)