Языковое наступление

55 просмотров
Среда, 31 августа 2011, 12:38
Александр Рузевич
для УП

Днями депутати з Партії регіонів зареєстрували новий законопроект (№ 9073) під назвою "Про засади державної мовної політики". Він є продовженням тієї прямої українофобської лінії, яку Партія регіонів веде з початку свого існування. Тепер і на владному рівні.

Мабуть нікого не здивує, що ініціаторами даного законопроекту були нардепи Сергій Ківалов та Вадим Колєснічєнко. Останній давно зарекомендував себе як борець з екстремізмом та націоналізмом (до даних категорій Колєсніченко відносить всіх свідомих і патріотично налаштованих українців).

Сам регіонал приміряє на себе шати "захисника нацменшин", проте, антиукраїнська політика, яку він проводить, безсумнівно доводить, що пан Колєснічєнко – звичайний українофоб.

Також участь у написанні законопроекту взяли голови румунського та угорського об’єднань (хоча як румунській так і угорській нацменшинам гріх скаржитись на мовні утиски в місцях їх компактного проживання), а також пан Монастирський – голова різноманітних єврейських фондів та форумів.

Суть нового законопроекту полягає в тому, що в певних регіонах, мови нацменшин, які є рідними для не менш ніж 10% населення місцевості (а в деяких випадках і менше), отримають право на так зване "вільне використання".

Саме трактування вже звучить досить дивно, адже мови меншин ніхто не забороняв, і ними вільно спілкуються не лише в побуті, а дуже часто й на роботі.

А тепер більш конкретно і ближче до тексту. В законопроекті, згідно статті 1, термін "рідна мова" трактується як "перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві".

Але вже в статті під номером 3 записаний пункт, який починається наступним чином: "кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною…".

Таким чином вже на початку законопроекту можна зустріти достатню кількість "нестиковок", причому між самими трактуваннями термінів. Можливо, виною тут є депутатська недбалість ініціаторів законопроекту, а може має місце маніпуляція термінами.

І тут нічого дивного немає. Адже в такому форматі прийнята більшість законопроектів. Всі давно звикли, що закони пишуться депутатами "під себе".

Стаття 5 починається словами: "Державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної…".

І знову протиріччя. Яким чином може відбуватись всебічний розвиток державної української мови, якщо кожні 10% меншин отримують право на всебічне використання своїх мов, в тому числі, й на владних рівнях?

Адже у великих містах східних та південно-центральних регіонів українська мова придавлюється російською в судах і держустановах, а в побуті давно вже перетворилась на російсько-український суржик.

Натомість в прикордонних регіонах – як от Буковина, Закарпаття, та АРК – державна мова давно втратила свої позиції через відсутність допомоги з центру і одночасне сприяння мовам нацменшин з боку відповідних сусідніх держав.

При цьому в тій самій статті 5 проекту пропонується "сприяння використанню регіональних мов або мов меншин в усній і письмовій формі у сфері освіти, в засобах масової інформації і створення можливості для їх використання у діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, в судочинстві, в економічній і соціальній діяльності…".

До того ж в регіонах, де більшість, або значна частина жителів мають подвійне громадянство, державна мова приречена на поразку. І в таких умовах представники влади пропонують підвищувати вплив регіональних мов, причому це якимось дивним чином має забезпечити права державної мови.

Таким чином подібні законопроекти з їх статтями про "всебічний розвиток української мови як державної" є звичайною політичною демагогією, що має на меті підняти рейтинг влади, який стрімко і безнадійно падає у всіх регіонах без винятку.

Важко уявити, яким чином відбуватиметься сприяння українській мові, як державній в південних областях, наприклад в Севастополі, де українська часто навіть на вулиці сприймається "в штики"?

Або з яких причин потребує державного сприяння російська мова для використання у діяльності органів державної влади у східних областях, наприклад у Луганську, де 99% табличок і надписів на держустановах зроблено російською, а чиновники та судові працівники у своїй професійній діяльності користуються теж виключно російською.

Незважаючи на це, в багатьох маргінальних організаціях вистачає нахабства жалітись на нестачу російських шкіл і класів у східних регіонах. І це в той час, коли на Луганщині й Донеччині чиновники-українофоби закривають останні українські школи.

Звісно хтось тут не погодиться, або скаже, що не варто концентрувати увагу лише на російській мові, крім неї є інші "пригноблені". Можливо до таких мов відносять угорську та румунську, які в прикордонних областях тотально витісняють українську мову навіть на побутовому рівні.

Заради справедливості також варто згадати містечко Хуст на Закарпатті, де над місцевою райрадою підняли угорський прапор, а засідання цієї самої ради починають гімном Угорщини.

І це цілком закономірно, адже всебічне розширення прав нацменшин в прикордонних регіонах, за умов політичної кризи в державі, та відсутності сильного впливу з центру, може сприяти лише розвитку сепаратизму.

Отже, законопроект № 9073, зокрема та політична лінія влади загалом сприяє подальшій федералізації держави, а також загрожує її територіальній цілісності. Українська мова при цьому зазнає шаленого тиску на всіх рівнях, та перетворюється на штучну мову документів. І то не скрізь.

Олександр Рузевич, для УП

Внимание! Мы включили премодерацию. Комментарии появляются с задержкой.
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)