"Светлое будущее" для Украины - отменяется. Что дальше?

Четверг, 29 декабря 2011, 14:17

Ні для кого не секрет, що легітимність політичної моделі Радянського Союзу багато в чому базувалася на ідеях і вірі, що якою б складною не була сучасність, які б проблеми не турбували радянських людей саме в цей перехідний час – але майбутнє настання комунізму "зніме" і вирішить усі ці проблеми. Більш того, легітимізує, можливо, не завжди доречні сучасні кроки й прорахунки влади в теперішньому.

"Велика мета" – виправдовувала сучасні проблеми й робила їх не такими вже нестерпними. Адже люди вірили в те, що майбутнє буде набагато кращим, а їхні діти справді будуть жити в більш кращому світі ніж вони самі. Це надихало!

Ця віра в постійний соціальний прогрес, щоб під ним не розуміли в той чи інший час, стимулювала жінок і чоловіків до оптимізму й підтримувала життєздатність радянської моделі життя.

Руйнування цієї символічної картини світу у 80-х, коли прогнози Хрущова про настання комунізму в не справдились, багато в чому підважили й СРСР.

Однак, "святе місце" не терпить пустки.

І досить стихійно в країні після 1991 року була віднайдена нова формула майбутнього щастя – "європейський вибір країн".

Ця формула базувалась на наївній, але вкрай розповсюдженій вірі, що всі проблеми незалежної України будуть зняті. Однак тепер уже не комунізмом, а новим "світлим майбутнім" – приєднанням до Європейського Союзу з його "євростандартами", "євроремонтами" та "євровікнами". Останній, при цьому, вкрай некритично сприймався як єдине "царство істинної свободи й щастя" на землі.

І, відповідно, "злиття" з ЄС України мало одномоментно й досить швидко "зцілити" її від некомпетентного й неефективного керівництва, корупції, бідності тощо.

Ця нова "європейська віра" стала новим ідеологічним кредо для сотень українських політиків, адже допомагала їм виправдовувати власні прорахунки і корупцію вже зараз. При цьому їхня "євроорієнтованість" – удавана чи справжня – ставала їх презумпцією невинуватості.

Ось так країна й жила ці 20 років.

Нинішня українська влада, тим паче на тлі погіршання відносин із Росією, воліла б продовжити підтримувати пануючий ідеологічний міф про "європейське світле майбутнє" – адже нічого більш оригінального не здатна зкреативити.

Але це робити все складніше й складніше.

По-перше, українські громадяни вже трохи втомилися жувати одну й ту саму "ідейну гумку" стільки років, якою б "смачною" вона не була. Усе приїдається.

По-друге, Євросоюз не виявився аж такою "обітованою землею", як це видавалось з телевізійної картинки багато років – бідність, несправедливість, корупція, проблеми є й там. Прозріння в цьому питанні для багатьох, без сумніву, стало новиною.

По-третє, ЄС наразі демонструє власну неспроможність у багатьох сферах – і в питаннях розширення теж, особливо відносно такої великої країни, як наша. Це красномовно продемонструвала нещодавня ситуація з неукладанням договору про асоціацію з ЄС.

Це все в сумі призвело до того, що Європейський Союз, а з ним і євроінтеграція все менше здаються все ширшим колам українських громадян тим омріяним "світлим майбутнім", а отже – перестають бути дієвим способом виправдання власної владної некомпетентності українського політичного класу вже зараз.

Символічна картина світу перших 20 років незалежної України змінюється.

А чинна українська влада разом з опозицією все ще повторює євромантри, які втратили свою гіпнотичну силу.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм

аналітичного центру "Universitas", спеціально для УП



powered by lun.ua

Слабость власти. Почему Порошенко удалось?

Netflix не представляет: риски постпраздничного политического сезона для имиджа Украины

Коллаборации, юмор и естественность: какие тренды 2022 года по душе зуммерам

Чем выгодна Украине IT-торговля с Израилем

Что такое евробонды и как их купить с доходностью 20%?

Защита прав кредиторов – миф или реальность?