Не только мажоры, но и "правоохранители"

46 просмотров
Среда, 11 апреля 2012, 11:40
Александр Солонько
политический аналитик, общественный активист

Нещодавно українське суспільство сколихнула чергова резонансна справа за участю мажорів-садистів. Проте, на жаль, випадок Оксани Макар є далеко не поодиноким. Таких ситуацій, де діти-мажори вчиняли тяжкі злочини й уникали покарання – і до цього було дуже багато. Лише цього разу, через швидку реакцію суспільства, тихо "відмазати" винуватців не вдалося.

Але звичайні громадяни часто стають жертвами не тільки подібних соціальних виродків, упевнених у своїй безкарності, адже аналогічним привілеєм творити сваволю й уникати покарання користуються не лише "мажори".

Подібно до середньовічних правителів, саме слово котрих – це закон, влада судить і репресує українців, сама залишаючись несудимою. Нинішня влада, усі її численні сатрапи – це кат, нападу якого нам усе важче уникати.

Адже в ролі катів усе частіше виступають саме ті, хто повинен нас із вами захищати.

Ця стаття покликана розповісти про черговий показовий випадок свавілля саме зі сторони державних структур, який стався 25 лютого 2012 року в Броварському районі Київської області.

Викладена інформація не базується на якихось чутках, чи припущеннях. Родичі жертви дають свідчення відкрито, у письмовому вигляді, і готові підтвердити кожне своє слово.

Розпочнемо з листа Людмили Іванівни Присяжнюк депутату Київської обласної ради Андрію Іллєнку:

"25 лютого 2012 року на відрізку 39-й кілометр + 100 метрів автодороги "Київ-Чернігів", на в'їзді до села Скибин Броварського району Київської області? сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Volkswagen, яким керував інспектор ДПС відділення ДАІ Броварського МВ з обслуговування міста Бровари та Броварського району МВ, Жипа М. В., та автомобіля марки Chevrolet Aveo".

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди загинула Шишигіна Олена Петрівна, та заподіяно тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості Гончаруку В. В. та Ткаленку С. О., що знаходилися в автомобілі марки Chevrolet Aveo.

Людмила Присяжнюк, авторству якої належить лист, з якого було зроблено витяг вище, є матір'ю загиблої Олени. У загиблої також залишився осиротілий син Шишигін Богдан Дмитрович, права та інтереси якого зараз порушуються.

За свідченнями очевидців ДТП та за інформацією, встановленою в ході досудового слідства, дорожньо-транспортна пригода спричинена тим, що інспектор ДПС, значно перевищивши швидкість руху та не обравши безпечної дистанції, допустив зіткнення з автомобілем марки Chevrolet Aveo. При цьому, як відзначили очевидці, інспектор ДПС на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, міліціонер, який керував автомобілем у нетверезому стані, підпадає під кримінальну відповідальність, відповідно до другої частини статті 286 Кримінального Кодексу України"Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження, карається позбавленням волі на термін від трьох до восьми років".

Одночасно, той факт, що винуватець був у стані алкогольного сп'яніння є обтяжуючою обставиною, і, відповідно, у разі винесення справедливого вироку йому загрожує аж ніяк не трирічний термін, а ув'язнення терміном до восьми років.

Проте, замість того щоб ужити всіх необхідних заходів для з'ясування обставин справи, працівники правоохоронних органів гальмують розслідування.

Більше того, інтенсивно поширюються дезінформація та перекручуються відомі факти.

Мати загиблої заявляє, що її не тільки не було вчасно повідомлено про факт смерті доньки, а й було створено перешкоди при впізнанні та отриманні тіла доньки для її поховання. Крім цього, прес-службою УДАІ в Київській області було поширено неправдиву інформацію про те, що в дорожньо-транспортній пригоді винен "п'яний водій Chevrolet Aveo".

Очевидно, що таким чином "опрацьовується" громадська думка, щоб суспільству було легше сприйняти фальсифікацію справи. Тим більше, що резонанс навколо миколаївських подій мусить "правоохоронців" бути обережнішими, хоча б тимчасово.

Водночас, інші потерпілі розповідають, що швидку допомогу на місце події було викликано лише через дві з половиною години. У своєму намаганні прикрити справу "правоохоронці" наплювали на здоров'я тяжко травмованих людей!

Із депутатського звернення депутата Київської обласної ради Андрія Іллєнка:

"…старший слідчий Броварської міжрайонної прокуратури юрист 3 класу Шпирь А.В. ухиляється від визнання Присяжнюк Людмили Іванівни та малолітнього сина загиблої, Шишигіна Богдана Дмитровича, потерпілими, незважаючи на факт подання 5 березня 2012 року відповідних заяв про визнання потерпілими.

Таким чином, без визнання їх потерпілими, Присяжнюк Людмила Іванівна та Шишигін Богдан Дмитрович не мають змоги бути учасниками кримінального процесу та вживати дії щодо забезпечення всебічного розгляду обставин кримінальної справи, що унеможливлює захист їхніх інтересів".

Отже, найближчу родину жертви навіть не допускають до кримінального процесу, і вони не мають можливості вимагати компенсацій.

Нахабна поведінка слідчого Шпиля є симптоматичною для всієї ситуації. Як повідомив Євген Леськів, дядько загиблої, на телефонні дзвінки з метою отримати інформацію про хід справи, на що родичі мають повне право, слідчий Шпиль відповідає грубо, відмовляється надавати інформацію, мовляв, "це не ваша справа, не дзвоніть мені".

5 березня було подано заяви до Броварської міжрайонної прокуратури про визнання потерпілими матері та сина загиблої. Проте, досі не вжито заходів щодо забезпечення їх прав та інтересів, попри те, що прокуратура не має жодного права не визнати матір та сина загиблої потерпілими.

Адже, згідно з 49-ю статтею Кримінально-процесуального кодексу, потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, а у справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.

Цей випадок повинен набути резонансу.

Це важливо не лише для осіб, які постраждали внаслідок цієї пригоди, не лише для осиротілої дитини та матері, яка зазнала страшного горя, переживши власну дитину.

Це важливо для кожного пересічного громадянина.

Адже кожен із нас може опинитися на місці Олени Шишигіної. Стати жертвами недобросовісних працівників правоохоронних органів, які вважають, що можуть усе собі дозволити, що вони вищі за закон, сьогодні може фактично кожен. Лише такий розголос, як у випадку Оксани Макар, може дати хоча б надію на справедливість.

Саме тому, потрібно закликати громадськість бурхливо реагувати на всі подібні випадки.

Необхідно відреагувати й на даний випадок. "Правоохоронні" органи не виправдовують свою назву, гальмуючи справу, схоже, розраховуючи допомогти своєму колезі уникнути покарання, або хоча б пом'якшити його. Більше того, їм вистачає совісті відверто брехати через свою прес-службу про обставини ДТП, відмовляти вбитій горем матері в наданні хоч якихось даних про хід справи.

Поки що, такий розвиток обставин не залишає матері навіть примарної надії на те, що людина, котра винна в загибелі дочки, буде покарана.

Цей приклад яскраво ілюструє парадокс сьогоднішньої української реальності.

Люди, які повинні захищати нас, охороняти правопорядок, убивають і калічать громадян. Українці все частіше змушені самоорганізовуватися й намагатися примусити владу діяти за законом через суспільний розголос, замість того щоб просто звертатися в правоохоронні органи.

Проте, насправді, це є початком того шляху, який якраз і призведе до усунення цього парадоксу.

Лише розголос, осуд, гнів громади розбудить суспільство й змете цю гниль.

Саме тому потрібно не покладати руки, і докладати максимум зусиль, щоб такі випадки ставали відомими кожному українцю.

Олександр Солонько, Аналітична служба ВО "Свобода", спеціально для УП



powered by lun.ua
Каша "из топора", или Как творить изменения из "ничего"
Помогать можно по-разному. Важно решиться. И тогда небольшая группа людей способна изменить мир. Вместе, шаг за шагом. Целый мир. (укр.)
Как защитить права работающих женщин
Большинство современных женщин успешно сочетают работу и домашние обязанности. Какие гарантии им предоставляет отечественное законодательство? (укр.)
Как Зеленский не оправдал надежд Путина на нормандской встречи
Как держались Зеленский и Путин во время нормандского саммита. Разбираемся. (укр.)
Без предательства и Медведчука: почему сам факт нормандской встречи не менее важен, чем достигнутые договоренности
На нормандской встрече в Париже Зеленский продемонстрировал, что кум Путина Виктор Медведчук не имеет монополии на слово "мир", а продвигаться к разрешению конфликта можно из патриотических, проукраинских позиций. (укр.)
Тактика малых побед как составляющая стратегии реинтеграции Донбасса
Десятками лет у нас происходило продвижение антиукраинских идей "русского мира". Поэтому не стоит надеяться, что ментальная реинтеграция займет меньше времени. (укр.)
Чего ожидать пациентам и поставщикам услуги гемодиализа
Гемодиализ войдет в медицинскую реформу в 2020 году. Что это значит? (укр.)
Сжигание ведьм и упырей в Галичине. Этнографические этюды
В Европе живых людей начали массово сжигать с 1275, когда на юге Франции, в Лангедоке, сожгли Анжелику Лабарет, заподозрив ее в ведьмацтве. (укр.)
Какие проблемы переживает строительный рынок и как их решить в 2020 году
Строительный рынок Украины замедляет темпы роста. Чего ждать бизнесу и потребителям?