Запорожская политика - это такая биология

"За кого? За регіонів? За Бандюковича? Тільки не я! Дурних нема, всі поженилися! " – таксист аж підскочив за кермом, коли я необережно висловив припущення, що більшість запоріжців голосуватиме за Партію регіонів.

Втім, його думку про урядову партію явно не поділяє мер Запоріжжя Олександр Сін, який з біл-борду, повз який ми саме проїздили, вочевидь ніяковіючи, нагадував запоріжцям, що ПР – це їх все.

Мер Запоріжжя Олександр Сін у скромному амплуа голови міської організації ПР агітує за свою партію. Закон про вибори – це необов’язковий аксесуар національного законодавства?

Зніяковіння міського голови зрозуміле – ще рік тому він під прапором ВО "Батьківщина" ущент розтрощив решту кандидатів на посаду мера, у тому числі й тодішнього голову міської організації Партії регіонів.

З того часу у житті Олександра Сіна відбулися помітні зміни – з членів "Батьківщини" він доріс до члена Партії регіонів, а відповідальну посаду голови міської організації "Батьківщини" діалектично розвинув у посаду голови міської організації ПР.

Біологія замість політики

"Конвергентна еволюція, друже. Це все ще у Дарвіна описано", – так кілька годин по тому уводив мене в курс запорізької політичної кухні мій давній приятель, біолог за фахом.

"У представників неспоріднених груп організмів через схожість екологічних ніш формується комплекс схожих рис", – меланхолійно пояснив він. Було помітно, що біологія його цікавить набагато більше, ніж політика.

Вимагати деталей було нечемно, тож я просто занотував у блокноті: "За Дарвіном запорізька політика – це така біологія".

І виходило, що тепер будь-який мер, переодягнувшись членом першої-ліпшої громадської організації, міг вільно агітувати за свою політичну партію, ігноруючи пряму заборону статті 74 закону про вибори народних депутатів.

Головний виборець – прокурор

У 82-му окрузі з центром у місті Пологи, місцевий фермер Вадим Кривохатько, який висувається від УДАРу, має всі шанси обійти регіоналів. Однак, обласна прокуратура інкримінує йому ухиляння від податків на суму 2 мільйони гривень та порушення техніки безпеки на його виробництві – йдеться про випадок 2008 року.

З кінця вересня Кривохатька оголошено у розшук, але з виборів не знято.

Другий округ, в якому регіоналам перемога "не світить" – № 74 у самому Запоріжжі. Тут у трійці лідерів депутати ВР Ярослав Сухий від ПР і Олексій Бабурін з КПУ та самовисуванець Петро Сабашук, колишній депутат ВР, що обирався від Запоріжжя у 2002.

55-річний Сабашук – політик у Запоріжжі знаний, тут він вже обирався і до ВР, і до міськради від ПРП. Вважається власником корпорації "Рассвет" і одним з найбагатших людей міста.

Однак, з літа Сабашук, як і Кривохатько, ходить під "прокурорською" статтею і теж через несплату 4 мільйонів гривень податків. В якості запобіжного заходу прокуратура вимагала взяти Сабашука під варту, але суд цю вимогу не задовольнив, однак банківські рахунки заблокував.

"У моєму кабінеті вже майже місяць стоїть "тривожна сумка". Я готовий до всього, але сподіваюсь на краще", – каже Сабашук.

Можливо, його стоїцизм виправданий – дотепер у Запоріжжі жодна кримінальна справа з політичним підтекстом не завершувалася реальною "посадкою". Але з іншого боку, і екс-прем’єрів у нас до минулого року не садили…

Тиск з боку прокуратури Сабашук пояснює своєю участю у виборчих перегонах, але ще більше його дивує поведінка виборців: "Люди стали сахатися політики, зникло чуття громади, спільної долі. На зустрічі приходять, як правило, вже геть літні особи. А ось людей 30-50 років майже не видно. Я в політиці з 2002 року, але з таким феноменом стикаюся уперше".

В мажоритарних округах, де у опонентів ПР шансів практично немає, інтересу виборців до політики не більше. "Люди знесилені й здеморалізовані злиднями і щоденною боротьбою за елементарне виживання", – каже Богдан Василенко – журналіст, видавець, співвласник однієї з найтиражніших газет міста.

34-річний Василенко кандидує від УДАРу в 75-му окрузі Запоріжжя. Саме на його окрузі партії Кличка не вдалося дійти компромісу з Об’єднаною опозицією й шанси на перемогу з кожним днем стають дедалі примарнішими.

"В цих виборах вражають дві речі – бюджет і масштаби агітації Партії регіонів та майже повна відсутність бодай якоїсь кампанії опозиції", – наголошує "ударівець".

Василенко один з небагатьох кандидатів, який у своїй програмі звертає увагу на драматичні проблеми з довкіллям у Запоріжжі, втім і тут він не приховує свого скепсису: "Екологія не обходить геть нікого. Для більшості виборців проблеми довкілля – малозрозумілі абстракції, хоча, скажімо, отруєне повітря вони та їх діти вдихають щомиті".

Річка Суха Московка у центрі Запоріжжі перетворена металургією на каналізаційну канаву. Для багатьох мешканців це улюблене місце медитацій та дозвілля. Рибу, виловлену у "червоній воді", запоріжці споживають самі й частують нею друзів

Серед суперників Василенка – колишній голова Запорізької обласної державної адміністрації, історик Олександр Старух.

39-річний кандидат від "Батьківщини" конфлікт в опозиційній ніші вважає реальним і посутнім, а з урахуванням фіктивного конфлікту ПР і комуністів принципово прив’язує його до президентських виборів-2015.

"Ідеальний варіант для Януковича у 2015 році – вийти у другий тур проти комуніста, а для цього потрібно зробити з Кличка кандидата, потужнішого за Об’єднану опозицію, але з рейтингом не вище третьої позиції".

Старух не плекає ілюзій і стосовно промислового майбутнього запорізького регіону: "Запоріжжя тепер просто територія пограбування. Місто на наших очах зачищається від місцевої еліти й передається у власність одному з провідних українських кланів. Через три місяці світова криза докотиться сюди, і тоді в Запоріжжі ляже вся промисловість".

Місцевий феодалізм

Щодо стану запорізького політикуму, власну теорію має "КВУ"-шник та координатор Запорізької платформи руху ЧЕСНО Ігор Артющенко: "В місті ми маємо наразі суто феодальну ієрархічну систему. Рік тому було зачищено міську й обласну організації Партії регіонів: старих партійців, що створювали й протягом як мінімум 8 років уособлювали ПР на Запоріжжі, знято з адміністративних та партійних посад.

Натомість нові люди повністю зав’язані на неформальні центри сили з-поза меж області. Тепер у нас все як у людей – маємо "смотрящего", такого собі паралельного губернатора, який контролює стягнення корупційної ренти й спрямовує її на саму гору, на вершину "сімейної піраміди".

Корупційна консолідація найбільш ласих активів – ось суть практичної філософії Запоріжжя наших днів. Взяти до прикладу знамениту балку Середню – гігантські відвали некондиційного металу, який протягом п’ятдесяти років звозився сюди цілими слябінгами з заводу феросплавів, алюмінієвого комбінату, титаномагнієвого комбінату та сталеливарних виробництв.

Цей запорізький Клондайк – гігантські поклади нібито металургійного браку, а по факту цілком придатних до реалізації кольорових металів – два десятиліття годував кільканадцять дрібних фірм та фірмочок.

З приходом "смотрящего" на Середній залишилася тільки одна, і її реальне підпорядкування не є секретом ні для кого в Запоріжжі.

***

Міська громада атомізована, суспільний капітал розтрачено, якість освіти падає, мораль деградує. В місто прийшов "Чужий" – постає Система, в якій дев’яноста відсоткам людей відводиться роль ресурсу. Бідність і залежність – це, напевно, розплата за нездатність до самоорганізації й співпраці.

Володимир Перепадя, для УП