Вперед к научному средневековью

184 просмотра
Четверг, 17 января 2013, 14:08
Александр Демченко
доктор биологических наук, бывший руководитель лаборатории нанобиотехнологий Института биохимии им. Палладина НАНУ

Підписавши доручення про створення "Великої української енциклопедії", президент долучив себе до найвизначніших постатей в історії людства – таких як d'Alembert і Diderot, які у XVIII сторіччі здійснили неперевершений подвиг – систематизували і виклали в одному виданні попередній досвід цивілізації.

Злі язики передрікають, що з букви "Я" починатиметься видання нової енциклопедії. Проте не слід забувати, що це видання наче було запропоновано президією Національної академії наук, де наш шанований прем’єр-міністр на букву "А" є член-кореспондентом.

Тож виникає сподівання, що енциклопедія таки починатиметься з букви "А" і відкриватиметься біографією цієї славетної людини.

"Метою створення енциклопедії є систематизація і поширення наукових знань про розвиток людської цивілізації та внесок України у світову історію і культуру".

Ця благородна мета реалізується дуже вчасно, адже дає надію попасти в Енциклопедію і тим вченим і співробітникам НАНУ, які, перетворившись на "біомасу", стоять у відчаї з плакатами на морозі перед будинком Уряду, де засідає добродій на букву "А", випрошуючи не зменшувати і так жалюгідне державне фінансування науки.

"Національна академія наук має утворити головну редакційну колегію Великої української енциклопедії для здійснення наукового і методичного керівництва процесом підготовки та видання Великої української енциклопедії".

Так, НАНУ має великий досвід створення енциклопедій. Існує навіть цілий Інститут енциклопедичних досліджень Академії наук, що на кошти платників податків вже протягом 12 років видає "Енциклопедію сучасної України" – один том на рік, успішно дійшовши до літри "К".

Це усіма забуте бо нікому не потрібне видання, але ж його можна оживити! При виданні "Большой советской энциклопедии" практикувалося вилучати з вже виданих книг сторінки з небажаною інформацією і заміняти їх бажаною.

То чи не було б економніше для держави і науки просто вклеїти в перший том біографію пана "А", не створюючи нового видання?

"Янукович доручив Кабінету Міністрів розробити за участю Нацакадемії наук і затвердити у двомісячний строк план заходів із підготовки та видання протягом 2013-2020 років Великої української енциклопедії".

Поспішаючи з підготовкою доручення президента, ніхто не поцікавився, а як же з іншими енциклопедіями в цивілізованому світі.

Виявляється, усі вони ще у минулому сторіччі або перейшли в електронну форму, або були поглинуті відкритою електронною енциклопедією "Вікіпедія".

Останньою трималася "Encyclopædia Britannica", знаменита Британська енциклопедія, що видавалася з 1768 року. Її останнє, 15-е паперове видання, що містило біля півмільйона статей, було завершене 2010 року.

Воно вже мало варіант в електронному форматі з електронною системою пошуку. Зараз її замінила "Britannica Online" з доступом через Інтернет.

Цікаво, що навіть таке солідне і успішно модернізоване в електронну форму видання не витримує конкуренції з Інтернет-виданнями відкритого доступу. Такою є англомовна Вікіпедія, розмір якої вже досяг 4 мільйонів статей!

Її доступ відкритий не лише для відвідання, але і для створення нових статей і їх редагування, що створює неперевершену дочасність і гнучкість.

В Encyclopædia Britannica статті пишуться на замовлення професіоналами, але виявляється, що за якістю і науковим рівнем Вікіпедія вже попереду. У Вікіпедії обізнаний читач, помітивши помилку, може зразу її виправити, а в паперовому варіанті треба було б видавати додаток зі списком помилок.

Але найбільша перевага електронної енциклопедії – її оперативність. Варто з’явитися новому науковому чи суспільно важливому терміну – він уже є у Вікіпедії.

Чи знаєте, що таке "тераностика"? За планами наших енциклопедистів, ви про це взнаєте в кращому разі в 2018 році. А це, до речі, революційний підхід до одночасної діагностики і лікування багатьох хвороб за допомогою багатофункціональних наноструктур.

Він сформувався за останні 2-3 роки, і вже багато закордонних колективів включились в ці дослідження, розробки і впровадження у клініку. А у нас в цій медицині майбутнього планується відставання назавжди.

Вітчизняні джерела інформації, безумовно, потрібні. І як же в цьому інформаційному просторі існує україномовна Вікіпедія? Важко навіть збагнути, це вже 420 тисяч розміщених статей і біля 150 тисяч відвідувань щодня!

За темпами росту вона – одна з перших у світі. Порівняймо з Вікіпедіями в інших мовах. Французька – 1200 тисяч статей, іспанська, польська і російська – біля 900 тисяч кожна. Порівняйте населення України з числом жителів в Росії чи в іспаномовних країнах і побачите, що україномовна Вікіпедія далеко попереду.

А тепер зважте на ситуацію. З одного боку, безглузде витрачання державних коштів, яких так потребує українська наука, а з іншого – величезний інформаційний і культурний поступ на творчому ентузіазмі багатьох людей і зовсім без державних витрат.

І наостаннє. Моє запитання до читачів: скажімо, ви забажаєте дізнатися дату народження громадянина на прізвище з "Я".

Ви можете миттєво увійти в електронну енциклопедію прямо з мобільного телефону.

Але держава пропонує інший варіант – чекати до 2020 року на вихід останнього тому "Великої української енциклопедії", а далі поїхати до центральної бібліотеки і там ще постояти в черзі на обслуговування. Що вибираєте?

P.S. Автор щиро вдячний численним творцям Вікіпедії, матеріали з якої були використані.

Олександр Демченко, доктор біологічних наук, для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)