Кто вы, Герои войны и труда?

253 просмотра
Четверг, 15 августа 2013, 15:34
Андрей Подволоцкий
литератор, журналист

Кожна поважаюча себе країна повинна мати своїх героїв. Ба, навіть більше – кожна країна має знати своїх героїв у обличчя. Україна – не виключення.

І, мабуть, саме із цих міркувань указом президента Леоніда Кучми від 23 серпня 1998 року №944/98 був затверджений Статут відзнаки президента України "Герой України". Поява найвищої державної відзнаки була приурочена до чергової річниці Незалежності.

І з того часу ритуал "роздачі слонів" саме напередодні Дня Незалежності свято повторюється з року в рік.

Кому цього року посміхнеться фортуна, ми можемо тільки гадати. Проте варто ретроспективно окинути оком минулі нагородження, деякі з яких виглядають дуже суперечливо.

Та спочатку заглянемо в Статут відзнаки й дізнаємося, що:

"1. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень...

3. Особі, нагородженій відзнакою "Герой України", вручається орден "Золота Зірка" за здійснення визначного геройського вчинку, або орден Держави – за трудовий подвиг.

7. Ніхто не має права позбавити нагородженого відзнакою "Герой України" його нагороди".

У 2002 році сьомий пункт Статуту указом президента від 2 грудня 2002 року №1114/2002 було змінено, і з тих пір він має наступний вигляд:

"7. Звання Герой України не присвоюється за заслуги, які мали місце в минулому й не пов'язані зі становленням та розвитком незалежної України".

Орден Держави та Орден Золота зірка
Орден Держави та Орден "Золота зірка"

Як бачимо, президентську відзнаку було певною мірою скальковано з радянських нагород, де українському Ордену Держави відповідала золота медаль "Серп і молот", а українському ордену "Золота зірка" – медаль "Золота зірка".

Орденом Держави №1 та першим званням "Герой України" був нагороджений Патон Борис Євгенович 28 листопада 1998 року, а орденом №1 "Золота зірка" – льотчик-випробувач Галуненко Олександр Васильович 21 серпня 1999 року.

Трохи статистики.

Усього станом на 24 серпня 2012 року звання "Герой України" було присвоєно 275 особам: 27 із них нагороджені орденом "Золота Зірка", 248 – орденом Держави. Серед них 246 чоловіків та 29 жінок. Леонід Кучма нагородив 132 особи, Віктор Ющенко – 114, Віктор Янукович – 29.

Однак 2010 року в "героїчну ідилію" втрутився Донецький окружний адмінсуд, у складі головуючого судді Абдукадирової, суддів Бєломєстнова, Стойки, при секретарі судового засідання Лакушевій, – який своєю постановою від 2 квітня 2010 року, відмінив указ президента Ющенко "Про присвоєння звання Степану Бандері Герой України" від 20 січня 2010 року №46/2010 на підставі того, що "...судом встановлено, що Степан Бандера помер до 1991 року. Тому він не є громадянином України, через що не може бути нагороджений званням "Герой України".

Можна сказати, що рішення суду було юридично обґрунтоване невідповідністю нагородження статутним положенням. За подібних обставин було скасовано й нагородження Орденом Держави командира УПА Романа Шухевича.

Однак цим рішенням Донецький окружний адміністративний суд відкрив ящик Пандори.

Якщо уважно придивитися тільки до "кращих із кращих", нагороджених орденом "Золота Зірка", то з'ясується, що цілий ряд Героїв України нагороджені... незаконно?!

Так, померли до 1991 року, тобто не були громадянами України – порушення 1-го пункту Статуту відзнаки "Герой України", – і за визначенням Донецького окружного адміністративного суду "не можуть бути нагороджені званням "Герой України":

1. Дерев'янко Кузьма Миколайович, 14 листопада 1904 – 30 грудня 1954: український радянський військовий діяч, Герой України, "Золота Зірка", генерал-лейтенант.

2. Маркус Тетяна Йосипівна, 21 вересня 1921, Ромни – 29 січня 1943, Київ: Герой України, "Золота Зірка", учасниця антинацистського підпілля в місті Києві в 1941-1943 роках.

3. Василишин Михайло Іванович, 27 березня 1910, Спас – 20 березня 1945, біля Ключ боргу: Герой України, "Золота Зірка", воїн-кулеметник.

4. Тішура Володимир Іванович, 15 грудня 1959 – 10 травня 1986: ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, старший пожежник 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять. Герой України, "Золота Зірка".

5. Титенок Микола Іванович, 5 грудня 1962, Вільча, Поліський район, Київська область – 16 травня 1986, Москва: ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, пожежник відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять. Герой України, "Золота Зірка".

6. Лелеченко Олександр Григорович,26 липня 1938 – 7 травня 1986: заступник начальника енергетичного цеху Чорнобильської АЕС. Герой України, "Золота Зірка".

7. Ігнатенко Василь Іванович, 13 березня 1961 – 13 травня 1986: ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, командир відділку 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять. Герой України, "Золота Зірка".

8. Ващук Микола Васильович, 5 червня 1959, Велика Хайча, Овруцький район, Житомирська область – 14 травня 1986, Москва: ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, командир відділку 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять. Герой України, "Золота Зірка".

9. Берест Олексій Прокопович, 9 березня 1921, Горяйстівці – 4 листопада 1970: Герой України, "Золота Зірка", лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з Єгоровим та Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21:50 30 квітня 1945 року.

Крім того, з порушенням 7-го пункту Статуту відзнаки "Герой України", тобто за заслуги, що "мали місце в минулому й не пов'язані зі становленням та розвитком незалежної України", були нагороджені:

10. Момотенко Олександр Іванович, Голова Миколаївської обласної організації ветеранів України, нагороджений 2005 року Золотою Зіркою "За мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, визначний особистий внесок у розвиток ветеранського руху в Україні".

11. Шапіро Анатолій Павлович, 18 січня 1913, Красноград – 8 жовтня 2005, Нью-Йорк: Герой України, "Золота Зірка", нагороджений 2006 року "За особисту мужність і героїчну самопожертву, незламність духу в боротьбі з фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

Усі ці нагородження сталися за президентства Віктора Андрійовича Ющенко, і він до своєї максими "Ці руки ніколи не крали" може сміливо додати: "Ці очі ніколи (Статуту) не читали".

Проте якщо хтось вважає, що нині Статут не порушується, то це не так.

Так, протягом 2010-2012 років "Золотою Зіркою" були нагороджені:

12. Шевченко Іван Петрович, вибійник на відбійних молотках структурного підрозділу "Шахта "Єнакієвська", нагороджений 2010 року Золотою Зіркою "За героїчну й багаторічну самовіддану шахтарську працю, досягнення високих виробничих показників у видобутку вугілля".

13. Шемук Сергій Олександрович, вибійник на відбійних молотках товариства "Орендне підприємство "Шахта "Новодзержинська", Донецька область, нагороджений 2010 року Золотою Зіркою "За встановлення визначного результату у видобутку вугілля, самовіддану шахтарську працю й трудову доблесть".

14. Юрченко Ігор Григорійович, бригадир гірників очисного вибою відокремленого підрозділу "Шахта №81 "Київська", нагороджений 2010 року Золотою Зіркою "За героїчну й багаторічну самовіддану шахтарську працю, досягнення високих виробничих показників у видобутку вугілля".

15. Воліков Володимир Миколайович, прохідник відокремленого підрозділу "Шахта Комсомольська", нагороджений 2010 року Золотою Зіркою "За героїчну й багаторічну самовіддану шахтарську працю, досягнення високих виробничих показників у видобутку вугілля".

Попри виразну тенденцію нагородження – як сказав один мій знайомий: "кончились бандьори – начались шахтьори", – треба зазначити, що ці нагородження сталися з порушенням 3-го пункту Статуту відзнаки "Герой України", де за трудовий подвиг передбачено нагородження Орденом Держави, а не Золотою Зіркою.

Цю "пересортицю" започаткував ще Леонід Кучма, який 2004 року нагородив українську плавчиню Яну Олександрівну Клочкову Золотою Зіркою, при тому, що Сергія Бубку, Віталія Кличка та Андрія Шевченка він нагородив "тільки" Орденами Держави.

Втім, своєї прихильності до "золотої рибки" Леонід Данилович ніколи не приховував...

*   *   *

Отже, щонайменше в п'ятнадцяти випадках нагородження із двадцяти семи "Золотою зіркою" – а це 55%! – вимоги Статуту відзнаки "Герой України" не були дотримані, а то й прямо порушені.

Якщо ж перейти до нагородження Орденом Держави, то справи не стають кращі.

Так, з порушенням 1-го пункту Статуту – не були громадянами незалежної України – відзнакою президента "Герой України" та Орденом Держави незаконно були нагороджені такі визначні особистості в нашій історії, як Волошин Августин Іванович, Івасюк Володимир Михайлович, Гірник Олекса Миколайович, Китастий Григорій Трохимович, Стус Василь Семенович, Івчук Василь Якович тощо.

Якщо діяти по Закону – а як же ще?! – то й ці нагородження також треба скасувати.

Крім того, переглядаючи список нагороджених Орденом Держави, інколи згадується передсмертний зойк Муму: "За чьто, Гєрасім!?.."

Так, серед нагороджених ми можемо бачити голову НБУ Стельмаха Володимира Семеновича, нагородженого 2007 року – якраз напередодні фінансової кризи – "за визначний особистий внесок у створення та розвиток сучасної банківської системи України, проведення ефективної грошово-кредитної політики".

Або ж Звягільського Юхима Леонідовича, нагородженого в 2003 році званням Героя України "за визначні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку вугільної промисловості, багаторічну законотворчу діяльність".

Або ж Литвина Володимира Михайловича, нагородженого в 2004 році званням Героя України та Орденом Держави "за визначні особисті заслуги перед Україною в розвитку державного будівництва, реформуванні політичної системи, утвердження ідеалів громадянської єдності та злагоди в суспільстві". Дивує не те, що Кучма його нагородив. Дивує, як після визнання в 2010 році "конституційної реформи 2004 року" незаконною внаслідок порушення регламенту, її основного "толкача" і по сумісництву спікера ВРУ – нагороди не позбавили.

Виходить, Володимира Михайловича нагороджено званням "Героя" за... незаконні дії?

Питання, питання...

Думається, щоби вийти із цієї, відверто дурнуватої, ситуації, слід переглянути як сам Статут, так і підстави для нагородження.

Андрій Подволоцький

Читайте также: "253 Героя Украины. Кто они? ИНФОГРАФИКА"



powered by lun.ua
Правопохоронная гниль. Справится ли Зе!команда с очисткой?
Необходимо коренное обновление всей правоохранительной системы. С предохранителями, которые не позволят перетекание "ценных кадров" (как Мишуровский: из прокуратуры в ГБР, а теперь метит в адвокаты). В отношении судей это означает настоятельную потребность по отсеиванию недоброчестных "коллег". (укр.)
Почему электромобилям неуютно в спальных районах
Украина по количеству электромобилей в четыре раза опережает Россию и является лидером региона. Долго ли это будет продолжаться? (укр.)
Олигархомания: Коломойский и неофиты
Олигархат в том виде, который сейчас существует как политико-экономическая система, не даст никому возможности провести любые реформы... Коломойский решил ликвидировать систему олигархата? И себя как олигарха? (укр.)
Системные изменения в лечении рака могут спасти жизнь каждого пятого больного
Войну с раком невозможно выиграть, если нет стратегии победы, если ежедневно, шаг за шагом, последовательно не олицетворяет ее план. (укр.)
Месяц в Харькове: признания в любви
Какой он, культурный Харьков. (укр.)
Украине нужна новая киберстратегия
Основные пробелы в области кибербезопасности в Украине и варианты выхода из сложившейся ситуации. (укр.)
Как мировые тренды влияют на развитие фитнеса в Украине
Каждый год появляются новые виды тренировок и тренажеров, выпускаются новые мобильные приложения и онлайн-продукты.