"Засаленные" соглашение

48 просмотров
Пятница, 23 августа 2013, 16:45
Игорь Дебенко
для УП

Рішення Івано-Франківської облради щодо погодження угоди про розподіл вуглеводнів зчинило неабиякий галас у вітчизняному та зарубіжному інформаційному просторі. Поряд із різносторонніми коментарями та оцінками експертів, позиція депутатського корпусу очікувано обросла численними домислами та відвертими маніпуляціями. Окремі ж пригрозили навіть фізичною розправою над депутатами.

Зрештою, саме таке розгортання подій не викликає жодного подиву. В умовах очевидного браку усвідомлення сутності, реальних перспектив, вірогідних наслідків видобутку сланцевого газу, обопільних звинувачень та критично низького рівня довіри до владних і їй підзвітних інституцій, – спекулювання на сланцевій тематиці сьогодні вигідне ледь не всім акторам сучасного українського політичного театру.

Відтак, здебільшого примітивізм у дискусії й завуальований, до останнього підкилимний спосіб протягання урядом угоди в кінцевому підсумку звелись до прогнозованої дихотомії: "енергетична незалежність– "потурання путінському "Газпрому".

Дещо в тіні залишились перспективи багатомільярдних інвестицій, тисяч нових робочих місць, загрози ще одного Чорнобиля й потрапляння в чергову економіко-правову пастку.

Власне, саме ці настрої й панували на сесії Івано-Франківської обласної ради 20 серпня, на якій, до слова, удалося побувати особисто.

А тому, перш аніж вішати ярлики, звинувачувати галичан ледь не у всіх смертних гріхах, – доцільно врешті-решт дещо трохи підняти завісу перед кількома, на перший погляд непримітними речами. У світлі реакції на саме рішення вони вже нікого не цікавили, хоча є важливими з точки зору поведінки депутатів, характеру розгляду питання та результатів самого голосування.

Власне питання ж, за великим рахунком, так і не було розглянуто. Незважаючи на майже трьохгодинну дискусію, депутатам не вистачило голосів, щоби прийняти проект рішення хоча б за основу. Протокольним дорученням сесія делегувала голові відправити проект рішення, як і саму угоду, на доопрацювання.

Сама ж позиція депутатів красномовно ознаменувалася словами народного депутата України першого скликання, а сьогодні – представника фракції БЮТ Дмитра Захарука: "Ми не проти угоди. Ми проти такої угоди".

Трішки вагітною бути не можна... І із цієї причини це аж ніяк не принципове відхилення угоди, а лише зайве свідчення гостроти питання й переведення його в площину своєрідних "торгів".

Зрештою, те що розгляд питання не вичерпано, підтвердив і сам Едуард Ставицький.

"Якщо в Івано-Франківської облради не зміниться позиція, і ті пропозиції, які вони вже надали, а ми їх оформили – вони не сприятимуть тому, щоб узгодження УРП відбулося, – то уряд буде змушений винести це питання на розгляд парламенту", – заявив під час брифінгу 21 серпня міністр енергетики та вугільної промисловості України.

Відтак, щодо самих пропозицій, проекту рішення й реакції на саму угоду...

Перші звинувачення зі сторони уряду в гальмуванні процедури погодження угоди пролунали ще 14 червня. Микола Азаров тоді навіть пригрозив Івано-Франківській та Львівській областям підвищенням вартості газу.

Щоправда, забув відзначити той факт, що весь пакет документів разом із проектом самої Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Олеська, на адресу Івано-Франківської обласної ради надійшов лише напередодні – 13 червня.

До цього ж варто відзначити й те, що ще два роки тому, коли можливість видобутку сланцевого газу на Олеській ділянці лише з'явилася на горизонті, уряд зробив усе, щоби максимально усунути органи місцевого самоврядування від будь-якого впливу на процес переговорів щодо напрацювання угоди.

У відповідь на надіслані Івано-Франківською, Львівською та Тернопільською обласними радами пропозиції та застереження щодо можливих ризиків, Верховна Рада похапцем внесла зміни в законодавство, нівелювавши будь-який вплив місцевих громад на зазначеному етапі.

Громади одержали право лише на прикінцеве погодження угоди.

Саме про перспективу нівеляції бодай цього права й обмовився Едуард Ставицький, вдавшись, де-факто, до своєрідного шантажу.

Однобокість уряду в питанні погодження угоди місцевими радами превалювала протягом усього періоду розгляду ними тексту угоди. На противагу роз'ясненню спірних аспектів, обґрунтуванню позиції щодо можливих ризиків, – було обрано фактично незворушну позицію.

Про це свідчить як частота відвідування представниками уряду засідань спеціально створеної головою облради робочої групи з опрацювання проекту Угоди – до її складу разом із місцевими депутатами увійшли також науковці, експерти, громадські діячі та журналісти, – так і наведені столичними чиновниками аргументи.

Для прикладу, відповідь на запитання щодо вже згадуваних екологічних ризиків у підсумку звелася до слів про те, що представникам уряду невідомо про жодну надзвичайну або ж аварійну ситуацію на родовищах, де здійснюють добування сланцевого газу міжнародні нафтокомпанії... Це при тому, що на території області поряд з усім відомим "Буковелем" знаходяться той ж таки Делятин із його підвищеним рівнем радіації, а ситуація на Домбровському кар'єрі в будь-яку хвилину взагалі загрожує перетворитися на національну катастрофу.

До слова, термін дії угоди розрахований на 50 років, а площа охоплення зони розвідувальних робіт складає без малого 45% загальної території області.

Аналогічна ситуація й з уже неодноразово згадуваними 10% прибутку, начебто передбаченими для соціально-економічного розвитку Прикарпаття.

Проект рішення щодо можливості доповнення тексту угоди відповідною нормою було напрацьовано обласною держадміністрацією й роздано депутатам уже безпосередньо після початку сесійного засідання. У первинному ж проекті рішення мова йшла лише про пропозицію внесення відповідного пункту.

Однак, навіть така поступка, не гарантуючи остаточної її імплементації в тексті угоди, не дала можливості зрозуміти депутатам цілісного механізму її обрахування.

Не кажучи про долю й кінцеві перспективи всіх 138 зауважень і пропозицій до тексту угоди, що їх напрацювала робоча група. Нехай більша половина з них виявиться взагалі абсурдними...

Наостанок про сам процес голосування.

Івано-Франківська обласна рада за політичним представництвом жодною мірою не схожа на Львівську й, на щастя, не є Тернопільською обласною радою. Станом на сьогодні в ній представлено 12 депутатських фракцій, найчисленніша з яких – "Свобода" – нараховує лише 18 зі 114 депутатів усього складу ради. Більше того, після парламентських виборів, опозиційній до чинного режиму більшості – а її ядро наразі складають уже згадувані "Свобода", БЮТ, "Фронт змін" та НРУ – стає дедалі важче, через дії окремих перебіжчиків та різноманітні важелі тиску на інших партнерів із національно-демократичного крила.

Із цієї причини те, що за погодження угоди проголосувало лише 40 депутатів – свідчить не тільки про перемоги більшості, але й про своєрідне недоопрацювання їхніх опонентів.

Відправивши текст угоди на доопрацювання, облрада тим самим надала можливість уряду зробити наступний хід.

Якою буде його позиція, і як на такий розвиток подій відреагує сам "Chevron", покаже час.

Наразі ж самі депутати в кулуарах зізнаються, що готові підтримати угоду у випадку врахування їхніх позиції та застережень.

Ігор Дебенко, політолог, Івано-Франківськ, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)