Что общего между Владимиром Путиным и Саддамом Хусейном?

51 просмотр
Четверг, 13 марта 2014, 14:33
Дмитрий Тузов
журналист

Схоже, що Володимир Путін, як і колись Саддам Хусейн, за допомогою зброї проривається до нових нафтогазових резервуарів. Адже в самій Росії запаси нафти й газу вичерпуються, а розробка джерел у Сибіру та на Далекому Сході, потребує величезних ресурсів і має колосальні недоліки з точки зору транспортування до споживачів у Європі.

Не дивно, що в епіцентрі чергової війни за енергоресурси опинилась Україна.

Запаси газу на шельфі Чорного моря експерти оцінюють в 1,5-3,2 трильйони кубометрів. Відомо також, що де газ – там і нафта, і навпаки. А де нафта й газ – там окупація й війна.

Якщо, звісно, у вас немає військової "парасольки", яка захистить від агресора.

Самопроголошений і керований із Москви уряд Криму починає діяти в стилі сомалійських піратів. Спочатку лідер кримських сепаратистів Сергій Аксьонов заявляє про "націоналізацію" флоту ВМС України та "Чорноморнафтогазу". Очевидно, що окупанти націлились на захоплення плавучих бурових веж, які є власністю України. Нагадаю, що лише за одну таку "вежу Бойка" наша держава заплатила 400 мільйонів доларів.

Сьогодні "концепція змінюється" – і мова йде вже про передачу справ напряму "Газпрому": "Потрібно щоб видобутком нафти й газу займалася Росія, "Газпром". Це не наша тема".

Видобуток на шельфі в Криму передбачає глибоководне буріння, що й стримувало "відкоркування" родовищ до останнього часу. Але, як тільки Київ підтягнув в акваторію Чорного моря плавучі бурові установки, Москва одразу відреагувала на це доволі нервово: заборонила транспортувати їх своєю акваторією.

Адже активний видобуток нафти й газу в Криму несе пряму загрозу Російській Федерації, яка витрачає надто багато сил і ресурсів для прокачування вуглеводнів на тисячі кілометрів із Сибіру магістральними трубопроводами в Європу. По дорозі втрачається від 30% ресурсів: за даними "gazovicneft.ru" лише втрати в резервуарах досягають 64,8%, а до безпосереднього використання, нафтопродукти зазнають більше 20-ти перевалок. До того ж, значна частина газу спалюється на компресорних станціях, які забезпечують прокачування блакитного палива.

Аж раптом виявляється, що нафту й газ можна видобувати безпосередньо в Європі, поблизу з кордонами Європейського Союзу!

Але це лише – фінансовий бік справи. А є ще й геополітичний, не менш небезпечний для Росії – втрата монополії "Газпрому" на постачання енергоресурсів на континент.

Отже, окупація Кримського півострова Росією була справою часу.

Тим більше, що операція по захопленню готувалась давно. Андрій Ілларіонов, колишній радник Путіна, каже про те, що план анексії автономії розроблено ще 6 років тому. Та й Південний потік, за задумом Москви, має пройти вздовж узбережжя Кримського півострова, і його цілком можна буде під'єднати до нафтогазового джерела.

Пазл складається в цілком зрозумілу, завершену картинку.

Дуже схоже, що Путін, захоплюючи Крим, наважився на те, що зробив 2 серпня 1990 року Саддам Хусейн у Кувейті. З тією різницею, що Саддам не примушував своїх солдатів приховувати розпізнавальні знаки іракської армії.

Дії Москви й кримських сепаратистів – це загарбницька військова операція, підтримана Державною Думою Росії. Силова кампанія за гроші, нафту, газ і вплив на Європу. Думаю, що в Брюсселі чудово розуміють, що окупація Кримського півострову – це не лише українська проблема.

Чи отримає президент Росії свою "Бурю в пустелі"? – Думаю, що так.

Порушивши гарантії безпеки Україні, надані РФ в обмін на ядерне роззброєння нашої країни та починаючи переділ державних кордонів, Путін відкрив скриню Пандори. Втрати для Росії будуть значно більшими аніж прибутки від захоплення чергового нафтового резервуару.

Тим часом, чисто рейдерські дії кримських виконавців по захопленню власності України мають уже скоро отримати оцінку в міжнародних судах.

А на світових картах морських перевезень з'явиться ще одна небезпечна акваторія, де орудують молодші брати сомалійських піратів – кримські сепаратисти, підтримані високопосадовими московськими рейдерами.

Прийде час, і за всі ці злочини доведеться відповідати.

Дмитро Тузов, журналіст, спеціально для УП

Смотрите также на ИП: "1991: разбомбленная иракская колонна в Кувейте. ВИДЕО"



powered by lun.ua
Реклама:
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)