Время, которое не лечит. Или: Скорая помощь для медицины

276 просмотров
Среда, 26 ноября 2014, 11:08
Роман Илык
заместитель министра охраны здоровья Украины (2016-2019), автор правительственной программы «Доступные лекарства»

23 роки в українській медицині відбувались реформи табличок та облич, і сьогодні уже сама галузь потребує невідкладної швидкої допомоги.

Багато скептиків кажуть: криза не найкращий період для змін. Та досвід свідчить про інше – саме у часи економічної депресії вдавалось провести успішні медичні реформи.

Так було у США, деяких європейських і пострадянських країнах. І основою цих успішних змін було впровадження страхової медицини.

Безкоштовна чи корупційно-платна?

Про безкоштовну медицину у нас багато говорять, але ніхто її не бачив. Натомість кожен скаже про неофіційні розцінки візиту в державну лікарню чи проведення операції.

Державна медицина дотепер залишилася незайманим острівцем радянської системи, успадкувавши вади з минулих часів.

Вона продовжує непродуктивно "перемелювати" значні ресурси, в особливо великих розмірах, громадян на виконання кабінетних показників, які мають підтвердити факт існування й розвитку медичної служби: виконання ліжко-днів, забезпеченість кадрами і таке інше.

Фактично, панує заклопотаність не здоров’ям людей, а – функціонуванням власної галузі.

У результаті – показники здоров’я населення у розвинених країнах і в нас є разюче відмінними.

Так, коефіцієнт дитячої смертності удвічі, рівень передчасної смертності утричі, смертність від туберкульозу у 20 разів перевищує аналогічні показники в країнах Західної Європи.

На 10 років нижчою в нас є очікувана тривалість життя. За рівнем смертності чоловіків працездатного віку Україна перебуває в компанії таких країн як Бенін, Того, Гана, в той час, як ВВП України в 5 і більше разів вищий, ніж у згаданих країнах, не кажучи про насиченість медичними кадрами, обладнанням, стаціонарними ліжками.

Здоров’я українців загалом стало предметом уваги міжнародних інституцій, які подають свої звіти під назвами на зразок: "Трагедія, якої можна уникнути: подолання в Україні кризи здоров’я людини".

Реформи, а не імітація

Часу на бездіяльність чи імітацію реформ уже немає. І зараз насправді ідеальні умови, аби їх нарешті розпочати. Сьогодні громадянське суспільство, фахівці та експерти ініціюють публічне обговорення претендентів на місце очільника МОЗ.

Це надзвичайно потрібні дискусії, адже кожен із претендентів має можливість запропонувати концепцію змін, які чекають на галузь.

Водночас важливо, аби реформування галузі, першочергові кроки реалізовувались незалежно від того, яке прізвище буде викарбовано на табличці "міністр охорони здоров’я України". Адже за час незалежності їх змінилось близько 20 (!) І це теж одна з причин коматозного стану української медицини.

Якими мають бути ці першочергові кроки, аби реанімувати охорону здоров’я?

Впровадження державної страхової медицини одночасно із прийняттям закону про гарантований державою обсяг безоплатних медичних послуг.

Зміна системи проведення тендерів, усунення корупційних схем, створення спеціальної інституції поза стінами МОЗу.

Створення якісно нового фармацевтичного ринку. Зняття бар’єрів для сертифікованих якісних ліків у Європі та США, усунення з ринку сумнівних препаратів та фальсифікату, створення сприятливих умов для розвитку власного виробництва ліків.

Зміна структури фінансування МОЗ: витрачати бюджетні кошти необхідно на конкретні медичні послуги та ліки для конкретного пацієнта, а не лікарняні ліжка.

На сьогодні кількість лікарняних ліжок в Україні є однією з найбільших в Європі і майже вдвічі перевищує середній європейський показник. Наприклад, у Німеччині, де населення удвічі більше, лікувальних установ стільки ж, як в Україні.

Профілактика захворювань. Здоровий спосіб життя має стати модним трендом.

Державна страхова медицина: досвід для України

Систему страхової медицини із пострадянських країн запровадили Молдова, Естонія, Грузія, Киргизстан, Литва, Російська Федерація. Найуспішними реформи визнані у Молдові та Естонії, найневдалішими — у Казахстані.

Під час нещодавнього візиту у Молдову, мав змогу разом з керівниками молдовського МОЗ та Національної страхової компанії, представниками ВООЗ відвідати нові медичні заклади, які, до слова, будуються якісно і швидко, впродовж 1-1,5 року. Це зовсім інший – уже європейський рівень медичних установ та послуг, які вони надають.

10 років тому, у час чергової економічної кризи, ця країна розпочала шлях, який чекає і нас. Спочатку тривали дискусії – яку модель реформування медицини обрати? І ось у 2003-му уряд створює Національну медичну страхову компанію.

Таким чином німецька модель державної страхової медицини, заснована Бісмарком у 1887 році, отримала "зелене світло". Головний її принцип – солідарне фінансування: багатий платить за бідного, молодий за старшого і так далі.

Платять всі, користуються ті, кому в даний момент це потрібно.

Державну медичну страховку сплачують порівно працівник та роботодавець. Водночас визначено 15 категорій людей, страховку за яких повністю оплачує держава. Це діти, пенсіонери, інваліди, багатодітні сім’ї.

Певні категорії хворих лікуються винятково державним коштом, що передбачено ухваленими державними програмами. Йдеться про онко-, інфекційні, психічні захворювання.

Варто зазначити, що ця система допомагає боротися з тіньовою економікою та зарплатами у конвертах. І тому одночасно із реформами медицини важливо проводити реформування податкової системи.

Медичні ж заклади працюють в режимі повної автономії, а не через Держказначейство, як в Україні.

Щороку Національна страхова компанія, МОЗ та профспілки підписують Меморандум, у якому чітко визначено розподіл коштів в страховій компанії. Окрім того, роботу компанії контролює Адміністративна Рада, до якої входять представники президента, парламенту, Мінфіну, МОЗу, профспілок, об'єднань роботодавців та пацієнтів.

Рада аналізує роботу страхової компанії, затверджує Стратегію.

Страхова компанія щороку звітує перед Кабінетом Міністрів, перед парламентом. Потім звіт публікується, а Рахункова палата щорічно контролює і перевіряє.

Лише за один рік впровадження державної страхової медицини, фінансування галузі у Молдові збільшилось на 20%. І зростання фіксується щороку. Так, минулого року фінансування молдовської медицини зросло на 12%. Зарплати лікарів – більш ніж удвічі.

Паралельно із державною страховою медициною важливо розвивати і добровільне приватне страхування, яке в майбутньому повинне стати такою ж нормою, як, до прикладу, страхування авто.

Результатом реформ має стати принципово нова система охорони здоров’я в Україні, основними критеріями якої будуть:

- зміна системи фінансування галузі;

- затвердження протоколів та стандартів лікування;

- покрокове введення державної страхової медицини;

- скорочення чи то оптимізація великої кількості непотрібних медзакладів;

- розвиток приватної медичної практики, яка розвантажує держбюджет;

- залучення до страхування приватних страхових компаній, що розширить можливості для покриття більшої кількості страхових випадків.

Зрозуміло, що кожна модель реформ має свої особливості та недоліки, у кожній країні своя специфіка та відмінності. Але що точно є спільним для усіх, хто здійснив успішні реформи – це політична воля, сміливість, команда однодумців та націленість на результат. Саме таких принципів очікуємо від нового уряду.

Роман Ілик, народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Другого шанса не будет
Почему 2020 год – лучшее время для внутреннего туризма. (укр.)
Зачем государство лезет в карман к украинцам
Что потребители должны знать о финансовом мониторинге. (укр.)
Почему Верховная Рада игнорирует вопросы защиты прав ветеранов?
За первое полугодие Верховная Рада приняла 290 законов и постановлений, из которых лишь 6 касаются социальной защиты ветеранов и условий прохождения военной службы. (укр.)
Перезагрузка украинской "оборонки"
Прозрачные закупки, корпоратизация оборонных предприятий и другие законодательные изменения для реформирования отрасли. (укр.)
"Бессарабская площадь" 1960-80-х годов. Часть первая
Когда пишу этот заголовок, я начинаю улыбаться, вспоминая... У тогдашней моей жизни эта остановка была выходом в большой космос. Отсюда начиналось все... (укр.)
Беларусь между Лукашенко и Путиным: что делать Украине?
Накануне президентских выборов белорусский диктатор из последних сил старается удержать власть в безвыходной ситуации. Россияне, наблюдая его слабость, усиливают давление и могут прибегнуть к прямой агрессии. Украина обязана поддержать белорусов и помочь в их борьбе. (укр.)
Мой дед был коммунистом
Об этом не подобает говорить в порядочных общества, к этому редко признаются те, которые в свое время этим гордились, о таких историях, в основном забывают тенденциозные историки. Но мой дед был коммунистом.