Ненависть конформистов

58 просмотров
Вторник, 15 сентября 2015, 09:31
Александр Геревич
сценарист, публицист, для УП

Угорка, оператор одного з місцевих телеканалів, не розібравшись зі своїми расовими, релігійними та національними комплексами, ставить підніжку чоловіку, у якого на руках дитина.

Екзальтована пані, що провела декілька годин в оточенні обездолених біженців, вважає, що побувала в пеклі.

Фото мертвого сирійського хлопчика викликає посмішку у любителів "теорій змов" – аякже, потопельники виглядають не так.

На прохання жінки-переселенки не називати її дитину "сєпаром", тисячі людей продовжують це робити, залишаючи для того, хто хоче називатися людиною, принизливі коментарі під її статтею.

...Мені нецікава думка тієї угорської нацболки. Як і тих угорців, що в своїй переважній більшості такі ж реваншисти, як і росіяни, з такими ж мріями про втрачену велику державу.

Але я не розумію, як ми, українці, можемо розмовляти цією мовою суцільної ворожнечі та ненависті.

*   *   *

Я розумію, що в Європі всім легко відхреститися від нас словосполученням "громадянська війна". Але ж ми тут розуміємо, про що йде мова.

Тому що мова не про якусь ідею сепаратизму – мова про бандитів. А бандит не має ні національності, ні жодної ідеї. Йому байдуже, чи то Росія дає йому зброю, Сирія чи корумпований прапорщик ЗСУ. Йому байдуже, яке гасло сьогодні – завтра буде інше.

Не має національності й біженець. Він не має ні релігії, ні освіти, ні соціального статусу. Він – людина, що вирвалась з пекла. Він – це жертва Голокосту. Він – це жертва Голодомору. Він – це жертва радикальних ісламістів та православних терористів.

Якщо кожному маргіналу Вашого міста роздати по автомату та гранаті, а корумпована – міліціонер теж не має національності, він має хазяїна й "корочку" – міліція відразу перейде на службу до них, Ви візьмете свою дитину і тікатимете світ за очі.

І цей варіант, принаймні до тих пір, допоки у кожної адекватної людини не буде зброї на руках, щоб захистити свій будинок та сім'ю, а недоміліція не буде замінена поліцією – буде діяти в любій точці на карті України. І світу.

Ви не знаєте, як ставитись до переселенців?

Вам не подобається, що разом з Вашими дітьми в одному класі вчаться російськомовні?

Ваш звичний уклад життя порушений тим, що Ваш улюблений столик у ресторані зайняла сім'я з Донецька?

А Ви поговоріть з українськими солдатами. З кіборгами та героями, з українськими патріотами. Вони, побачивши на свої очі, що пережили ці люди, яких спочатку "защітілі" місцеві "асвабадітєлі", а потім прийшли ЗСУ – ніколи не будуть кидатись тими словами, якими цинічно кидаєтесь Ви.

Адже в українській армії воює безліч тих, чиї сім'ї під окупацією або змушені були переїхати. Адже в українській армії не тільки суцільні герої – а й контрабандисти та рецидивісти, яких так "не вистачає у складі ЗСУ" на думку Геращенка та Москаля.

Український сержант вам розповість, що таке бити прикладом автомата свого підлеглого, який в приступі Бог знає чого намагається відібрати останнє у жінки, якій не залишилось нічого іншого, як кормити своїх дітей, займаючись проституцією.

По-моєму, пекло – це бути там. Або бути одним із тих, хто, залишивши все своє життя позаду, їде потягом "Будапешт-Відень" або "Київ-Війна" зі своїми дітьми та одним рюкзаком за плечима назустріч невідомому.

Їде туди, де знають, що робити з біженцями. Туди, де канцлер заявляє, що їх чекають, а не туди, де прем'єр-міністр кидається ксенофобськими заявами.

Як і переселенець в Україні їде туди, де міська влада не тільки заявляє про те, що чекає його, а й робить для цього все необхідне.

…Мені пекло зовсім не нагадує поїздку у родинних справах, позбавлену звичного комфорту поруч з тими, хто за роки війни відвик від звичних правил етикету.

*   *   *

В післявоєнному Парижі в школах практикувалося наступне. Дітей французьких жінок, що завагітніли від німців, змушували сотні раз писати на дошці "Я – дитина проститутки". Змушували це робити вчителі, які ще вчора не змогли чи не захотіли захистити свою батьківщину від окупації, під веселий сміх діточок, що народились в "правильних сім'ях".

Що ж, українці, здається, з усім давно розібралися. Араби нехай пливуть в арабські країни, нас їх проблеми не цікавлять, нас цікавлять тільки шенгенські візи.

В той же час, ми пишаємося, що у нас тих, хто просить притулок в ЄС, мало.

Їх мало – але ми кричимо їх дітям в спину "сєпар", а батькам ставимо підніжки.

...Мені от тільки цікаво – а що ми будемо змушувати писати цих дітей на шкільній дошці?

Олександр Геревич, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)